Постанова

від 08.10.2012 по справі 12/5026/2040/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 12/5026/2040/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Юдицький О.В., арбітражний керуючий-ліквідатор, Кущев В.М., представник за дов. від 01.02.2012 року,

від відповідача 1: Нестеренко О.Ф., представник за дов. від 05.10.2011 року,

від відповідача 2: Микитенко В.І., представник за дов. від 24.01.2012 року,

від третьої особи 1: не з'явились,

від третьої особи 2: не з'явились,

від третьої особи 3: не з'явились,

розглянувши матеріали касаційних скарг Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року

у справі № 12/5026/2040/2011 господарського суду Черкаської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод", смт Шрамківка, Черкаська обл.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль", м. Полтава

2. Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева", м. Умань

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", м. Черкаси

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_10, м. Черкаси

3. Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу ОСОБА_9, м. Драбів

про витребування майна

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод", звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", Фізична особа-підприємець ОСОБА_10, Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу ОСОБА_9 про витребування у ТОВ "Етуаль" майна, шляхом передання власнику - Відкритому акціонерному товариству "Шрамківський цукровий завод", а саме: контора (1 Ааа'), адмінприміщення (Б'''''), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І'''), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с''), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (№ 1,2), загальною площею 2 862, 4 кв.м.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.09.2011 року позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 12/5026/2040/2011, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", Фізичну особу-підприємеця ОСОБА_10, Приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу ОСОБА_9.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18.01.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева", з мотивів, що при досліджені договору оренди цілісного майнового комплексу від 19.05.2009 року № 11 судом встановлено, що спірне майно було передано в тимчасове володіння Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева".

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року, позовні вимоги задоволено частково.

Витребувано у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" і передано Відкритому акціонерному товариству "Шрамківський цукровий завод" об'єкти нерухомого майна -будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, буд. 17, а саме: контора (А-1,а,а'), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І3), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с''), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (№ 1,2).

Стягнуто з Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" на користь Відкритого акціонерного товариства "Шрамківський цукровий завод" судові витрати у сумі 1 226 грн.

У задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та в частині витребування прохідної літ. Ї -відмовлено.

Відповідачі, не погоджуючись з прийнятими судовими актами у справі № 12/5026/2040/2011, звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргми, в яких просили скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011, а справу направити на новий розгляд.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скаржники посилаються на те, що попередніми судовими інстанціями неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заявники касаційних скарг в своїх вимогах зазначають, що Київським апеляційним господарським судом не взято до уваги того факту, що позовні вимоги були заявлені тільки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль", а сам позивач не скористався правом визначеним ст. 22 ГПК України щодо зміни предмету або підстави позову до початку розгляду справи по суті та заявлення позовної вимоги до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева". При цьому, заявники касаційних скарг вважають, що Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Нева" (володільцем спірного майна) не порушено права позивача.

Заявники касаційних скарг наполягають на тому, що господарським судом першої інстанції не зазначено на підставі якої норми права і чому суд вийшов за межі позовних вимог, а саме щодо витребування у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" і передачі позивачу спірного майна. Викладене на думку заявників касаційної скарги є порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, заявники касаційних скарг посилаються на те, що попередніми судовими інстанціями в порушення вимог ГПК України не встановлені фактичні обставини з урахуванням їх правового регулювання нормами матеріального права на момент виникнення спірних правовідносин. Зокрема попередніми судовими інстанціями незаконно і необґрунтовано застосовано до спірних правовідносин ст.ст. 388, 1212 ЦК України. При цьому, касатори зазначають, що попередніми судовими інстанціями безпідставно не застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, які визначають особу як добросовісного набувача. Крім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що в момент укладення договору купівлі-продажу від 27.04.2007 року між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Етуаль" були будь-які перешкоди щодо його вчинення та доказів щодо обов'язку ТОВ "Етуаль" перевіряти добросовісність особи відчужувача спірного майна на укладення вказаного договору купівлі-продажу.

За вказаних обставин, заявники касаційних скарг вважають, що висновки попередніх судових інстанцій про недобросовісність ТОВ "Етуаль" і наявність підстав для витребування спірно майна від ВК ТОВ "Нева" не відповідають обставинам справи, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, скаржники зазначають, що не відповідають обставинам справи висновки попередніх судових інстанцій про існування обтяжень щодо придбаного спірного майна, оскільки з витягу права власності на нерухоме майно (т. 2 а.с. 47) вбачається, що майновий комплекс цукрового заводу який був проданий ТОВ "ЛЛЛ" і придбаний ТОВ "Етуаль" розташований за адресою - Черкаська обл., Драбівський район, смт Шрамківка вул. Леніна, 17, а місцезнаходження арештованого майна згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 40) є Черкаська обл., Драбівський район, смт Шрамківка вул. Леніна, 21.

Також, касатори зазначають, що не відповідають обставинам справи висновки суду про те, що позивач не пропустив строк позовної давності.

З посиланням на викладені обставини, заявники касаційних скарг вважають, що попередніми судовими інстанціями не обґрунтовано витребувано у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" і передано Відкритому акціонерному товариству "Шрамківський цукровий завод" спірне майно.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 14.08.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011 було призначено до розгляду касаційні скарги Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євсікова О.О., розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 05.09.2012 року № 03.07-05/665 справа була передана колегії суддів: головуючий суддя -Прокопанич Г.К., судді -Алєєва І.В. (доповідач) Владимиренко С.В.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 27.08.2012 року, від 03.09.2012 року та від 10.09.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011 судове засідання переносилось в порядку ст. 69, ст. 77, ст. 86, ст. 111-5 ГПК України.

У зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. у відпустці, розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 19.09.2012 року № 03.07-05/715 у справі № 12/5026/2040/2011 сформовано новий склад колегії суддів: Алєєва І.В. (головуючий суддя, доповідач), Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

24.09.2012 року до Вищого господарського суду України від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу ВКТОВ "Нева" в якому позивач просив залишити без змін оскаржувану постанову апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.09.2012 року в порядку ст. 69, ст. 77, ст. 86, ст. 111-4, ст. 111-8 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.10.2012 року.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 02.10.2012 року № 03.07-05/754 у зв'язку з виходом з відпустки судді Євсікова О.О. та завантаженістю судді Владимиренко С.В. сформовано колегію суддів у наступному складі: Алєєва І.В. (головуючий суддя, доповідач), Акулова Н.В., Євсіков О.О.

В судове засідання касаційної інстанції призначене на 08.10.2012 року представники третіх осіб не з'явились.

Ухвалами Вищого господарського суду України від 14.08.2012 року, від 27.08.2012 року, від 03.09.2012 року, від 10.09.2012 року та від 24.09.2012 року учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому колегія суддів касаційної інстанції, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників третіх осіб.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх учасників судового засідання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Черкаської області від 07.11.2002 року Відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ухвалою вказаного суду від 03.11.2003 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Захарчука В.С.

В подальшому, між позивачем в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Захарчуком В.С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" 09.03.2004 року укладено договір купівлі-продажу підприємства-банкрута за умовами якого позивач (як продавець) з урахуванням додаткової угоди від 10.03.2004 року до договору купівлі продажу, зобов'язався передати спірне майно покупцеві -Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ". Вказаний договір та додаткова угода до нього посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_9.

20.04.2007 року Драбівським виробничим підрозділом Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" зареєстровано право колективної власності на спірний об'єкт з видачею відповідного витягу № 5638427 серія ССС № 796620.

Постановою господарського суду Черкаської області від 30.08.2005 року у справі № 01/3626 ТОВ "ЛЛЛ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_10.

27.04.2007 року між ТОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_10 та ТОВ "Етуаль" було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу.

За умовами вказаного договору ТОВ "ЛЛЛ" продав, а ТОВ "Етуаль" купив майновий комплекс цукрового заводу за адресою Черкаська область, Драбівський район, смт Шрамківка, вул. Леніна, 17, а саме: контора (Ааа'), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І3), прохідна (Ї), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с''), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (№ 1,2), загальною площею 2 862, 4 кв.м.

19.05.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Етуаль" та Виробничо-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю "Нева" укладено договір оренди цілісного майнового комплексу № 11, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" передало, а Виробничо-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю "Нева" взяло у тимчасове володіння (оренду) об'єкт, який являє собою цілісний майновий комплекс цукрового заводу по вул. Леніна, 17 смт Шрамківка Драбівський район Черкаська область, а саме: контора (Ааа'), адмінприміщення (Б5), склад мішкотари (Ж), уборна (І), кладова (І'), кладова (І''), архів (І3), побутове приміщення (К), прибудова (к), тепловозне депо (С), прибудова (с), прибудова (с'), прибудова (с''), контора депо (Т), прибудова (т), прибудова (т'), сауна (Ц), димова труба (І), огорожа (№ 1,2).

Попередніми інстанціями встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року у справі № 14-10-08/2102 визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року, укладений між ВАТ "Шрамківський цукровий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ", з додатковою угодою до договору купівлі-продажу підприємства банкрута від 10.03.2004 року та зобов'язано кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину і актів приймання-передачі від 19.03.2004 року та від 01.04.2004 року на його виконання.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає обґрунтованими посилання заявників касаційних скарг на те, що судами попередніх інстанцій в порушення вимог ГПК України не встановлені фактичні обставини з урахуванням їх правового регулювання нормами матеріального права на момент виникнення спірних правовідносин. Зокрема, статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідачем за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Відповідно до ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що на час звернення з позовом до ТОВ "Етуаль" з позовними вимогами про витребування спірного майна, останнє перебувало у Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева".

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 встановлено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що позовну вимогу про витребування спірного майна заявлено до Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль". Однак господарським судом першої інстанції прийнято рішення про витребування спірного майна від Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" без з'ясування обсягу позовних вимог стосовно кожного відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду як вирішення питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача.

Із змісту ч. 2 п.п. 4 ст. 54 ГПК України вбачається, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а якщо відповідачів декілька, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, як і господарський суд першої інстанції не врахував того, що до другого відповідача не заявлялась вимоги про витребування спірного майна, а сам позивач не скористався процесуальним правом визначеним ст. 22 ГПК України щодо зміни предмету або підстави позову до початку розгляду справи по суті та заявлення позовної вимоги до Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева".

Про вказані обставини, відповідачі зазначали і у своїх апеляційних скаргах, однак судом апеляційної інстанції зазначене не було взято до уваги при здійсненні апеляційного провадження.

При цьому, Київським апеляційним господарським судом не надано належної оцінки іншим доводам відповідачів, зокрема тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль" мало право передавати в оренду Виробничо-комерційному товариству з обмеженою відповідальністю "Нева" спірне майно, що знаходиться по вул. Леніна, 17 смт Шрамківка Драбівський район Черкаська область, оскільки на час укладення договору оренди не існувало обтяження на спірне майно, а існувало обтяження на майно, що знаходиться за адресою Черкаська обл., Драбівський район, смт Шрамківка вул. Леніна, 21 - витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 12.07.2010 року № 27762091 (т. 1 а.с. 40).

Крім того, в матеріалах справи містяться ксерокопії незасвідчених належним чином документів, а саме: технічного паспорту на майновий комплекс цукрового заводу (т. 2 а.с. 48), додаткової угоди до договору купівлі-продажу підприємства-банкрута від 10.03.2004 року (т. 2 а.с. 124), протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10.04.2007 року № 1 (т. 2 а.с. 130), протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (т. 2 а.с. 134).

Згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Ксерокопії вказаних письмових доказів не засвідчені у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Все вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України та з огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з'ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 111 7 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011 підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Виробничо-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю "Нева" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" -задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 20.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року у справі № 12/5026/2040/2011 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Н.В. Акулова Суддя О.О. Євсіков