Рішення

від 01.10.2012 по справі 47/171-51/75-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/171-51/75-2012 01.10.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія"

До: 1) Військової частини А 0222

2) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства

оборони України

за участю Військової прокуратури Київського гарнізону

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Спичак О.М.

Представники:

від позивача: Кондибенко О.В.

від відповідача 1: Полонська Т.М.

від відповідача 2: Тодерян В.М.

від прокуратури: Пилипчук В.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А 0222 та Київського квартирно-експлуатаційного управління про усунення відповідачем 1 перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовані перебуванням огорожі Військової частини А 0222 на земельній ділянці, переданій позивачу в оренду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р., позов задоволено; зобов'язано Військову частину А 0222 усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" орендованою земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029, шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої ним земельної ділянки. Провадження у справі в частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Київського квартирно-експлуатаційного управління припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 23.01.2011 р. у справі № 47/171 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 р. у справі № 47/171 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р. у справі №47/171 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

01.02.2012 р. матеріали справи №47/171 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.02.2012 р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 47/171 прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 47/171-51/75-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

06.03.2012 р. позивач подав позивач подав письмові пояснення по справі, у яких просив визнати незаконними та такими, що перешкоджають здійсненню права користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", дії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 0222 Збройних Сил України, а також усунути перешкоди у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія" земельною ділянкою шляхом зобов?язання Військової частини А 0222 демонтувати та перенести огорожу земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

Також 06.03.2012 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить визнати незаконними та такими, що перешкоджають здійсненню права користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", дії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 0222 Збройних Сил України, а також усунути перешкоди у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія" земельною ділянкою шляхом зобов?язання Військової частини А 0222 та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України демонтувати та перенести огорожу земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

У процесі провадження у справі відповідач 1 подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що договір оренди земельної ділянки, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" закінчився 21.03.2012 р.

Прокурор подав письмові пояснення по справі, у яких відзначає, що компетентними органами виконавчої влади не приймалось рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки військового містечка з земель оборони на землі будь-якого іншого призначення.

27.03.2012 р. позивач подав додаткові пояснення по справі, у яких просив визнати незаконними та такими, що перешкоджають здійсненню права користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", дії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 0222 Збройних Сил України, а також усунути перешкоди у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія" земельною ділянкою шляхом зобов?язання Військової частини А 0222 та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України демонтувати та перенести огорожу земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неналежним виконанням учасниками процесу вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи № 47/171-51/75-2012.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. визначено склад суду для розгляду справи № 47/171-51/75-2012 -Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С., Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 р. колегією суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча), Ломака В.С., Гулевець О.В. справу № 47/171-51/75-2012 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2012 р. за участю представників сторін та прокурора.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

04.07.2012 р. позивач подав додаткові пояснення по справі, у яких просить усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" земельною ділянкою, шляхом зобов'язання Військової частини А 0222 та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України демонтувати та перенести огорожу земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 13.08.2012 р. справу № 47/171-51/75-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Спичак О.М.

У процесі розгляду справи судом в порядку ст.77 Господарськго процесуального одеку України оголошувались перерви.

Дослідивши у даному судовому засіданні вищевказані додаткові пояснення позивача, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З урахуванням наведених норм, суд дійшов висновку, що додаткові пояснення позивача, подані 04.07.2012р. за своїм змістом є зміною предмету позову у даній справі.

Крім того, позивачем фактично заявлено нову вимогу - про визнання незаконними та такими, що перешкоджають здійсненню права користування земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", дії Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Військової частини А 0222 Збройних Сил України, що нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

Відповідно до п. 3.12. постанови Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви.

При цьому, у постанові Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 р. зазначається, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач, при цьому, не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Тож, суд відзначає, що змінюючи предмет позову та заявляючи нову вимогу, позивач фактично змінює обґрунтування заявлених вимог, тобто підставу позову.

Крім того, заяви позивача про зміну предмету позову подані після початку розгляду даної справи по суті, про що зазначалось у відповідних протоколах судового засідання.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні заяв позивача про зміну предмету і підстав позову та розглядає по суті вимоги, вказані у позовній заяві.

У даному судовому засіданні представник позивача також підтримав вимоги, зазначені в позові, зазначивши при цьому про відсутність вимог до відповідача 2.

Представники відповідачів та прокурор проти позову заперечили.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих учасниками процесу документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2006 р. Київською міською радою прийнято рішення № 94/151, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Вікторія" передано земельну ділянку розміром 0, 62 га. (в тому числі 0, 10 га в межах червоних ліній), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029 для реконструкції нежитлової будівлі під офісно-житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгом.

28.12.2006 р. Товариством з обмеженою відповідальність "Геометікс-плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" складено акт, у якому зазначається, що межі земельної ділянки розміром 6 227 кв. м. (в тому числі 1 060 кв. м. в межах червоних ліній), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029 визначені в натурі, а межові знаки передані на зберігання позивачу.

Земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029, яка орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" в межах ліній від А до Є межує з землями військового містечка 113 (Військова частина А 0222), про що свідчить план вищевказаної земельної ділянки.

23.02.2007 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київська міська рада зобов'язалась, на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 р. № 94/15, за актом приймання-передачі передати, а позивач -прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку розміром 6 227 кв. м. (в тому числі 1 060 кв. м. в межах червоних ліній), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029 строком на 5 років для реконструкції нежитлової будівлі під офісно-житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгом.

23.02.2007 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстровано в реєстрі за № 118.

21.03.2007 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 91-6-00637 у книзі записів державної реєстрації договорів.

21.03.2007 р. Київська міська рада передала, а позивач прийняв земельну ділянку розміром 6 227 кв. м. (в тому числі 1 060 кв. м. в межах червоних ліній), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера "Л", що підтверджується актом приймання-передачі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" зверталось до Міністерства оборони України та командувача сухопутних військ Збройних Сил України з листами б/н та № 225/07 від 27.07.2007 р. про надання дозволу на перенесення огорожі з орендованої позивачем земельної ділянки на межу з земельною ділянкою Військової частини А 0222.

В свою чергу, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України у відповідь на звернення позивача, листом від 18.07.2007 р. № 303/1/26/453 повідомило про те, що питання позивача про надання згоди на перенесення огорожі слід розглядати як надання згоди Міністерства оборони України на припинення права користування земельною ділянкою та можливість вилучення земель (перенесення огорожі) необхідно погодити з землекористувачем - Військовим містечком 113 (Військова частина А 0222) в особі командування Сухопутних військ Збройних Сил України.

Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України листами від 13.09.2007 р. № 116/16/10925 та від 13.09.2007 р. № 116/16/10931 про те, що перенесення огорожі можливе лише після рішення Міністра оборони України.

Крім того, Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України у відповідь на звернення позивача, листом від 20.11.2007 р. № 303/1/26/769 повідомило про те, що за дорученням Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 4889/3/1-07 Міністерству оборони України доручено зупинити операції з реалізації та передачі земель оборони, а відтак -перенесення огорожі є неможливим.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на орендованій ним земельній ділянці по вул. Дегтярівській, 9, будівля 4, літера "Л" у місті Києві розташовано паркан (огорожу) Військової частини А 0222, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" має намір використовувати передану йому в оренду земельну ділянку в повному розмірі, згідно з укладеним та зареєстрованим в установленому порядку договором оренди.

Нормативно обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на норми ст. 152 Земельного кодексу України, якою встановлено право землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України вставлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду землі»об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, строк дії договору оренди.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Суд звертає увагу на те, що договір оренди спірної земельної ділянки між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" укладено на 5 років, а відтак -з урахуванням положень ст. 18 Закону України «Про оренду землі», термін його дії закінчився 21.03.20012 р.

За змістом ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(в редакції, чинній станом на момент закінчення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Проаналізувавши в сукупності законодавчі норми, що регулюють земельні відносин, у редакції, чинній на момент закінчення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 23.02.2007 р., суд дійшов висновку, що для здійенння користування земельною ділянкою законом передбачено наявність додаткової угоди про поновлення договору, яка, в свою чергу, є правовою підставою для користування земельною ділянкою.

Разом з тим, учасниками провадження у справі не заперечується відсутність такої угоди між Київською міською радою та позивачем станом на день прийняття рішення у даній справі.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом норм ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею.

Тобто, за змістом вищенаведених норм орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Тож, для застосування норм ст. 152 Земельного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про оренду землі" необхідно наявність у особи статусу орендаря.

Разом з тим, як було встановлено судом, договір оренди спірної земельної ділянки закінчився 21.03.20012 р. Інших доказів, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність у позивача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою станом на день прийняття рішення у даній справі, суду не надано.

Підсумовуючи вищенаведене, суд відзначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки по вул. Дегтярівській, 9, будівля 4, літера "Л" у місті Києві, у суду відсутні підстави для застосування норм законодавства, які регулюють підстави та порядок захисту прав на землю, у зв'язку з чим вимоги позивача суд визнає необґрунтованими.

Таким чином, твердження позивача про порушення його прав, як орендаря земельної ділянки суд визнає необгрунтованими.

Інших обґрунтувань своїх вимог позивачем суду не надано.

За таких обставин, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про усунення Військовою частиною А 0222 перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія", за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи, що позивачем не заявлено вимог до Київського квартирно-експлуатаційного Міністерства оборони України управління, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині у зв?язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову в частині заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" про зобов'язання усунення Військовою частиною А 0222 перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

2. Припинити провадження у справі № 47/171-51/75-2012 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.10.2012 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Спичак О.М.