Постанова

від 17.12.2012 по справі 47/171-51/75-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Справа№ 47/171-51/75-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

від позивача: Кондибенко О.В., довіреність б/н від 22.06.2012 року;

від відповідача 1: Полонська Т.М., довіреність №932 від 31.05.2012 року;

від відповідача 2: Тодерян В.М., довіреність №303/25-674 від 07.03.2012 року;

від прокуратури: Пантюхов О.В., посвідчення №011863 від 28.10.2012 року;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року

у справі №47/171-51/75-2012 (головуючий суддя Пригунов А.Б., судді Любченко М.О., Спичка О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

до 1) Військової частини А0222

2) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

за участю Військової прокуратури Київського гарнізону

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2011 року у справі №47/171, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду

від 08.11.2011 року, позов задоволено. Зобов'язано військову частину А0222 усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Вікторія» орендованою земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літера «Л», кадастровий номер 8 000 000 000:88:104:0029, шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ «Вікторія» за межі орендованої ним земельної ділянки. Провадження у справі в частині позову ТОВ «Вікторія» до Київського квартирно-експлуатаційного управління припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2012 року у справі №47/171 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2011 року та рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2011 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі

№47/171-51/75-2012 відмовлено у задоволенні позову в частині заявлених вимог ТОВ «Вікторія» про зобов'язання усунення Військовою частиною А0222 перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування та перенесення огорожі з земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ «Вікторія» за межі орендованої підприємством земельної ділянки. Припинено провадження у справі

№47/171-51/75-2012 в частині позовних вимог ТОВ «Вікторія» до Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі №47/171-51/75-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 року у справі №47/171-51/75-2012 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Вікторія» до провадження та призначено її до розгляду на 28.11.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

14.12.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в скарзі в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2012 року підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідачів та прокуратури в судовому засіданні 17.12.2012 року надали пояснення, якими заперечили проти доводів викладених позивачем в скарзі і просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 17.12.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткову відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з наступним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.09.2006 року Київською міською радою прийнято рішення №94/151, яким вирішено передати ТОВ «Вікторія» земельну ділянку розміром 0,62 га. (в тому числі 0,10 га в межах червоних ліній) для реконструкції нежитлової будівлі під офісно-житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгом на вул. Дегтярівській, 9, будівля 4, літера «Л» у Шевченківському районі міста Києва.

На підставі наведеного, 23.02.2007 року між Київською міською радою (далі - орендодавець) та ТОВ «Вікторія» (далі - орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору сторонами передбачено, що об'єктом оренди є земельна ділянка (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка) з наступними характеристиками:

- місце розташування - вул. Дегтярівська, 9, будівля 4, літ. «Л» у Шевченківському районі міста Києва;

- розмір - 6 227 кв.м. (в тому числі площею 1 060 кв.м. в межах червоних ліній);

- цільове призначення - для реконструкції нежитлової будівлі під офісно-житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення та паркінгом;

- кадастровий номер - 8 000 000 000:88:104:0029.

21.03.2007 року орендодавець передав, а орендар прийняв у своє володіння і користування вказаний об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.

Згідно з п. 3.1. договору сторонами встановлено, що даний договір укладено на 5 років.

Предметом спору у даній справі є усунення перешкод користування позивачем земельною ділянкою шляхом демонтування та перенесення огорожі Військовою частиною А0222 з земельної ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ «Вікторія» за межі орендованої підприємством земельної ділянки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі

№47/171-51/75-2012 в задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з відсутністю додаткової угоди про поновлення договору, яка, в свою чергу, є правовою підставою для користування земельною ділянкою.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в обгрунтуваннях якої стверджує, що якщо наймач (ТОВ «Вікторія») продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, то, за відсутності заперечень наймодавця (Київської міської ради) протягом одного місця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судова колегія, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, договір оренди земельної ділянки від 23.02.2007 року, згідно з п. 3.1. договору, укладено строком на 5 років.

21.03.2007 року договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №91-6-00637 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Згідно з ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Тобто, вказаний договір діє до 21.03.2012 року.

Відповідно до п. 11.7. договору сторонами передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендарю, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, матеріали справи не містять доказів надсилання орендарем письмового повідомлення орендодавцю про намір продовжити дію договору в строк передбачений п. 11.7. договору.

Також, посилання скаржника на лист №74/03 від 12.03.2012 року з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди про його продовження, як на підставу поновлення дії договору оренди, колегією суддів відхиляється виходячи з наступного.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено порядок поновлення договору оренди землі, зокрема, ч. 4 вказаної статті передбачено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 11.7. договору сторонами встановлено, що у разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Таким чином, враховуючи зазначене, орендарем та орендодавцем погоджено, що поновлення договору оренди від 23.02.2007 року здійснюється у письмовій формі за згодою сторін.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, враховуючи зазначене, лист ТОВ «Вікторія» №74/03 від 12.03.2012 року з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди про його продовження не може бути доказом поновлення дії договору оренди від 23.02.2007 року, оскільки даний лист є підтвердженням дій позивача спрямованих на досягнення згоди сторонами про поновлення договору оренди.

Однак, доказів досягнення сторонами згоди на продовження строку дії договору оренди у встановленому порядку та формі контрагентом, суду не надано, що тягне за собою припинення договору оренди у строк, вказаний у ньому.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, 25.05.2012 року між ТОВ «Вікторія» (далі - замовник) та ТОВ «Геометікс» (далі - виконавець) було укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт №12/КІ-04, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню технічної документації щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Дегтярівська, 9, буд. №4, літера «Л» у Шевченківському районі міста Києва.

Тобто, вказаним договором підтверджується, що договір оренди від 23.02.2007 року не є поновленим, оскільки позивачем вчиняються дії спрямовані на його поновлення.

Доводи скаржника про сплату орендної плати та інших платежів за користування земельною ділянкою, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби №5012/10/15-966 від 09.10.2012 року, не можуть бути належними доказами продовження дії договору оренди, оскільки строк його дії закінчився 21.03.2012 року.

Щодо ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, на яку скаржник посилається як на підставу поновлення договору, колегія суддів зазначає, що вказаною нормою не передбачено порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню, крім того, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.11.2012 року у справі №44/69.

Також, згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Однак, матеріали справи не містять рішень міської ради про вирішення питання щодо надання позивачу земельної ділянки або продовження (поновлення) строку дії договору оренди від 23.02.2007 року.

Тобто, за відсутності відповідного рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи рішення про поновлення строку дії договору від відповідного органу місцевого самоврядування, будь-яких доказів згоди орендодавця на поновлення договору та інших доказів, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність у позивача правових підстав для користування спірною земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи, що позивачем не заявлено вимог до Київського квартирно-експлуатаційного Міністерства оборони України управління, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у даній справі в цій частині вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі №47/171-51/75-2012 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» на рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі

№47/171-51/75-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року у справі №47/171-51/75-2012 залишити без змін.

3. Справу №47/171-51/75-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.