Постанова

від 09.10.2012 по справі 5011-6/6232-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 № 5011-6/6232-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Касян Я.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія»

на рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року.

у справі № 5011-6/6232-2012 (суддя: Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад - Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія»

про стягнення 45295,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 104, код 36620572) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Каскад-Україна» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13-В, поверх 3, код 33225990) 41042,40 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2996,38 грн. пені, 1256,55 грн. трьох процентів річних, 1609,50 грн. судового збору.

Повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Каскад-Україна» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13-В, поверх 3, код 33225990) з Державного бюджету України 31,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-6/6232-2012 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 25.09.2012 року представники позивача та відповідача не з'явилися про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.10.2012 року.

В судове засідання 09.10.2012 року представник позивача не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Каскад-Україна» (довірителем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська компанія Жаріков і компанія (повіреним) було укладено договір доручення № 567 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1 якого довіритель доручає, а повірений приймає на себе обов'язок від імені і за рахунок довірителя здійснити, в інтересах довірителя необхідний комплекс юридичних дій, пов'язаних з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості (нежитлове приміщення), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13а, кв. 125, та зареєструвати цей об'єкт в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з замовленням та отриманням технічного паспорту на дане нежитлове приміщення.

Під правовстановлюючим документом сторони розуміють рішення суду, з відміткою в ньому про те, що воно набрало законної сили і згідно якого за ТОВ «Каскад-Україна» визнається право приватної власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13а, та зареєстроване в БТІ в якості правовстановлюючого документу, з належним реєстраційним написом на ньому (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору повірений зобов'язувався виконати доручення довірителя в термін до 4 (чотирьох) календарних місяців з моменту отримання оплати (авансу) та необхідних документів.

05.11.2010 р. позивач перерахував на рахунок відповідача 39200,00 грн. авансу.

За місяць до закінчення строку виконання доручення, зазначеного в п. 4.2. Договору, довіритель отримав від повіреного довідку про рух справи від 03.02.2011 р., в якій повірений повідомляв про виконаний об'єм робіт (лише отриманий технічний паспорт на квартиру) та свої подальші дії в процесі виконання договору доручення.

Враховуючи, що строк виконання Договору майже закінчився, а роботи не виконані, 21.03.2011 р. довіритель звернувся до повіреного з листом № 16, в якому просив повідомити про хід виконання зобов'язань по Договору.

23.03.2011 р. повірений надав відповідь на вказаний вище лист, в якій повідомив про виконаний комплекс робіт.

На виконання умов Договору довірителем надані повіреному всі необхідні документи, що підтверджується заявами із зазначенням додатків № 17 від 14.02.2011 р., № 48 від 05.07.2011 р. та № 84 від 28.09.2011 р., поданими повіреним до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Київської міської державної адміністрації.

У свою чергу, повірений про хід виконання ним доручення по Договору не інформував, чим порушив п. 3.1.2 Договору.

Відповідно до п. 3.4.2. Договору довіритель має право відмовитись від договору на будь-якому етапі виконання робіт без попереднього письмового повідомлення повіреного про це та вимагати від повіреного повернення грошових коштів без застосування до довірителя будь-яких штрафних санкцій у випадку, якщо повірений виконує взяті на себе зобов'язання так повільно, що існує вірогідність невиконання їх у встановлений строк.

30.09.2011 р. довіритель звернувся до повіреного з вимогою № 87, в якій просив повернути суму отриманого повіреним авансу у розмірі 39200 грн. протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання вимоги та повідомляв про розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням у встановлений строк договору доручення.

Відповідно до п. 6.6. Договору у випадку невиконання доручення, передбаченого п. 1.1. Договору в обумовлений термін, повірений зобов'язаний повернути довірителю аванс, передбачений п. 2.2.Договору, протягом 5-ти днів з дня отримання письмової вимоги про це.

У відповідь на вказану вимогу повірений аванс не повернув.

В листопаді 2011 року повірений звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В даному позові повірений просив суд визнати дії відповідача щодо відмови в наданні погодження на переведення кв. 125, що розташована в м. Києві по вул. Голосіївська, 13-А, до нежилого фонду та зобов'язати Голосіївську РДА надати погодження та вчинити всі необхідні дії для переведення вказаної квартири до нежилого фонду.

Постановою від 02.02.2012 р. Окружний адміністративний суд міста Києва позов задовольнив частково, а саме: постановив визнати дії Голосіївської РДА щодо відмови в наданні погодження на переведення кв. 125, що розташована в м. Києві по вул. Голосіївська, 13-А до нежилого фонду незаконними, в решті позовних вимог відмовив.

Підставою для відмови Голосіївської РДА в наданні погодження на переведення кв. 125, що розташована в м. Києві по вул. Голосіївська, 13-А до нежилого фонду слугувало подання повіреним до Голосіївської РДА неповного пакету документів, а саме: в пакеті документів була відсутня фотофіксація об'єкту.

Даний факт свідчить про те, що Голосіївська РДА відмовила в наданні погодження на переведення кв. 125, що розташована в м. Києві по вул. Голосіївська, і нежилого фонду з вини повіреного через неподання ним повного пакету документів.

У той же час, в довідці про рух справи від 23.03.2011 р. повірений зазначав, що для отримання погодження до Голосіївської РДА необхідно подати крім іншого, фото фіксацію вхідної групи з вулиці і зазначив, що вказана фото фіксація ним зроблена.

Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру судових рішень Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.08.2012 року № 2а-16792/11/2670 апеляційну скаргу ТОВ «Каскад-Україна» залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року без змін.

Станом на день розгляду справи квартира 125 по вул. Голосіївська, 13-А не переведена до нежилого фонду, правовстановлюючий документ, оформлений належним чином, не отриманий, акт приймання-передачі наданих послуг між довірителем і повіреним не підписаний.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 39200 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 6.8 Договору передбачено, що повірений відповідає перед довірителем у випадку несвоєчасного виконання доручення або неналежного виконання доручення у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що розраховується від фактично сплаченої суми по Договору та нараховується за кожен день прострочки.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що вимога про стягнення боргу в розмірі 39200,00 грн. та 2996,38 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Сторонни обумовили, що відповідач приймає на себе обовязок здійснити конкретні дії, які пов'язані з процедурою юридичного оформлення правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості (нежитлове приміщення), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13а, кв. 125, та зареєструвати цей об'єкт в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з замовленням та отриманням технічного паспорту на дане нежитлове приміщення, які не були зроблені.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість розрахунку вартості виконаних робіт на суму 40600,00 грн. (а.с. 24).

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 ЦК України.

За розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів, з відповідача підлягає стягненню 1842,40 грн. інфляційної складової боргу (41042,4 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції) та 1256,55 грн. трьох процентів річних.

Враховуючи вищенаведені норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для скасування рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року у справі № 5011-6/6232-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 25.06.2012 року у справі № 5011-6/6232-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 5011-6/6232-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.