Постанова

від 09.10.2012 по справі 26/186-10-4819

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 26/186-10-4819 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.10.2012р.:

від позивача: Рудзік С.В., довіреність від 07.02.2012р.;

від відповідача: не з'явилися;

від прокуратури: не з'явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 17 січня 2011 року

по справі №26/186-10-4819

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс -2000»

до відповідача: Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

про стягнення 335118,29 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 20.12.2011р..

Згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

В судовому засіданні 09.10.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено позов ТОВ «Гідросервіс-2000»до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення 335118,29 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 237939,60 грн. боргу, інфляційні в сумі 54964,05 грн., 3% річних в розмірі 13611,45 грн., пеню в розмірі 28603,19 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області (замовник) не виконано умов договору № 275 від 05.10.2008р. щодо оплати вартості виконаних ТОВ «Гідросервіс-2000»робіт з гідродинамічного очищення каналізаційної мережі смт Лиманське Роздільнянського району Одеської області, заборгованість відповідача перед позивачем становить 237939,60 грн.. Невиконання зобов'язання по оплаті виконаних підрядних робіт стало підставою для нарахування позивачем відповідачу 54964,05 грн. збитків від інфляції, 13611,45 грн. - 3% річних, 28603,19 грн. пені.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся Прокурор Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що господарським судом не було прийнято до уваги того, що договір підряду №275 від 05.10.2008р. є недійсним, оскільки сторонами при його укладенні не було дотримано істотних умов договору, так сторонами не було конкретизовано, які саме роботи мають бути виконані, строк оплати виконаних підрядником робіт, не зазначено, коли саме договір було укладено. До того ж, перевіркою прокуратури Роздільнянського району Одеської області встановлено, що Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області не приймалося рішення про затвердження кошторису вартості робіт, при цьому підрядником проектно-кошторисна документація раді не передавалася, також підрядником не передавалася первинна документація по виконаним роботам для перевірки фактичної вартості виконаних робіт. Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що виключно на пленарних засіданнях селищної, сільської, міської ради вирішуються питання про затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання відповідного бюджету, також ст. 23 наведеного Закону передбачено, що на пленарних засіданнях ради вирішуються питання про затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради з питань віднесених до її виключної компетенції. Відповідно до ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування»міський голова є розпорядником бюджетних коштів та використовує їх лише за призначенням, визначеним радою. Згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному Кодексом. Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсним, за такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України). Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та Законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Перевіркою, проведеною Прокуратурою Роздільнянського району Одеської області, встановлено, що на пленарних засіданнях сесії Лиманської селищної ради питання про затвердження договору №275 по виконанню робіт з гідрохімічного очищення системи опалення житлових будинків військового містечка селища Лиманське Роздільнянського району Одеської області, який був укладений Лиманським селищним головою Жаріковим Є.С. не розглядалось та відповідно такий договір, у встановленому чинним законодавством порядку не затверджувався, бюджетних призначень та бюджетних асигнувань на оплату виконаних робіт за вказаним договором рішенням про місцевий бюджет Лиманської селищної ради на 2008 рік не передбачалось. Таким чином, договір №275 по виконанню робіт з гідрохімічного очищення системи опалення житлових будинків військового містечка селища Лиманське Роздільнянського району Одеської області від 05.10.2008р. є недійсним, по ньому у відповідача не виникло зобов'язання оплатити надані послуги.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. апеляційна скарга Прокурора Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819 прийнята до провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. задоволено клопотання Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про продовження строку розгляду апеляційної скарги та продовжено строк розгляду апеляційної скарги Прокурора Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819 до 26.12.2011р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011р. по справі №26/186-10-4819 зупинено провадження у справі №26/186-10-4819 до вирішення в господарському суді Одеської області справи №26/17-5048-2011 за позовом Прокурора Роздільнянського району Одеської області в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ТОВ «Гідросервіс-2000»про визнання недійсним договору №275 від 05.08.2008р., на підставі якого виникли зобов'язання у Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. по справі №26/186-10-4819 поновлено провадження у справі з 09.10.2012р..

Сторони та прокуратура Роздільянснького району Одеської області належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.09.2012р., між тим, представники Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та прокуратура Роздільянснького району Одеської області в судове засідання не з'явилися, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористалися.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Роздільнянської міської ради Одеської області, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області (замовник), в особі голови Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Жарікова Є.С., та ТОВ «Гідросервіс-2000»(підрядник) укладено договір № 275 від 05.10.2008р., відповідно до п.п. 1.1, 1.3 якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з гідрохімічного очищення системи опалення житлових будинків військового містечка селища Лиманське Роздільнянського району Одеської області, в свою чергу, замовник зобов'язався прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно з актами виконаних робіт.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється підрядником і подається на затвердження замовнику, вартість робіт становить 237949 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктами 3.1-3.4 договору сторони встановили, що розрахунок за проведені роботи проводиться відповідно до актів форми №КБ-2в, КБ-3, розрахунки по даному договору проводяться з врахуванням діючих коефіцієнтів на кожен вид робіт, якщо при виконанні договору виявиться необхідність виконання додаткових робіт, відмінних від передбачених кошторисі, то такі роботи проводяться за додатковою угодою, в якій визначається обсяг робіт, їх вартість та порядок розрахунків, кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, але не пізніше 12 грудня 2008 року.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт від 12.11.2008р. (арк. спр. 14-52 т. І), які підписані головою Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та директором ТОВ «Гідросервіс-2000», ТОВ «Гідросервіс-2000»виконало роботи по гідрохімічному очищенню системи опалення житлових будинків на суму 237939,60 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області вартість проведених ТОВ «Гідросервіс-2000»робіт у розмірі 237939 грн. не сплатила.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Гідросервіс-2000»до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про стягнення 237939,60 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, 54964,05 грн. втрат від інфляції, 13611,45 грн. 3% річних та 28603,19 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Гідросервіс-2000»(виконавець) та Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області (замовник) укладений договір, за яким замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з гідрохімічного очищення системи опалення житлових будинків військового містечка селища Лиманське Роздільнянського району Одеської області, який фактично є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові, для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

З умов п.п. 1.1, 1.3 договору вбачається, що замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з гідрохімічного очищення системи опалення житлових будинків військового містечка селища Лиманське Роздільнянського району Одеської області, в свою чергу, замовник зобов'язався прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно з актами виконаних робіт.

Згідно з п. п. 2.1, 2.3 договору кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється підрядником і подається на затвердження замовнику, вартість робіт становить 237949 грн. з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Гідросервіс-2000»належним чином виконав зобов'язання за договором -виконав роботи по гідрохімічному очищенню системи опалення житлових будинків на суму 237939,60 грн., наведене підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт від 12.11.2008р. (арк. спр. 14-52 т. І), які підписані головою Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та директором ТОВ «Гідросервіс-2000».

Пунктами 3.1-3.4 договору сторони встановили, що розрахунок за проведені роботи проводиться відповідно до актів форми №КБ-2в, КБ-3, розрахунки по даному договору проводяться з врахуванням діючих коефіцієнтів на кожен вид робіт, якщо при виконанні договору виявиться необхідність виконання додаткових робіт, відмінних від передбачених кошторисі, то такі роботи проводяться за додатковою угодою, в якій визначається обсяг робіт, їх вартість та порядок розрахунків, кінцевий розрахунок по даному договору проводиться замовником після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, але не пізніше 12 грудня 2008 року.

Проте Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області у строк до 12.12.2008р. вартість проведених ТОВ «Гідросервіс-2000»робіт у розмірі 237939 грн. не сплатила.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги ТОВ «Гідросервіс-2000»про стягнення з Лиманської селищної ради Роздільянського району Одеської області заборгованості у сумі 89910 грн..

При цьому не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи Лиманської селищної ради Роздільянського району Одеської області та прокуратури Роздільянського району Одеської області, викладені в апеляційній скарзі, про те, що договір підряду №275 від 05.10.2008р. є недійсним, оскільки сторонами при його укладенні не було дотримано істотних умов договору, так сторонами не було конкретизовано, які саме роботи мають бути виконані, строк оплати виконаних підрядником робіт, не зазначено, коли саме договір було укладено, крім того Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області не приймалося рішення про затвердження кошторису вартості робіт, при цьому підрядником проектно-кошторисна документація раді не передавалася, також підрядником не передавалася первинна документація по виконаним роботам для перевірки фактичної вартості виконаних робіт, з огляду на таке.

15.12.2011р. Прокурором Роздільнянського району Одеської подано до господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ТОВ «Гідросервіс-2000»про визнання недійсним, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ «Гідросервіс-2000», договору підряду №275 від 05.10.2008р..

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.06.2012р. по справі №26/17-5048-2011 задоволено позов Прокурора Роздільнянського району Одеської в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ТОВ «Гідросервіс-2000»про визнання недійсним, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ «Гідросервіс-2000», договору підряду №275 від 05.10.2008р.: визнано недійсним вищевказаний договір.

Проте постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р. по справі №26/17-5048-2011 апеляційну скаргу ТОВ «Гідросервіс-200»задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 20.06.2012р. по справі №26/17-5048-2011 скасовано, в позові Прокурора Роздільнянського району Одеської в інтересах держави в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ТОВ «Гідросервіс-2000»про визнання недійсним договору підряду №275 від 05.10.2008р., укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ «Гідросервіс-2000», відмовлено з тих підстав, що Законом України «Про місцеве самоврядування»передбачено, що виключно на пленарних засіданнях селищної ради вирішуються питання затвердження договорів, укладених міським головою від імені ради, однак ці положення Закону стосується лише питань віднесених до виключної компетенції ради, проте, аналіз положень зазначеного Закону надає можливість зробити висновок, що питання виконання робіт по гідрохімічному очищенню системи опалення житлових будинків вищезазначеним цим Законом не віднесено до виключної компетенції міської ради, а тому посилання прокурора у позові та місцевого суду в рішенні на те, що при укладанні спірного договору було порушено вимоги вказаного Закону є помилковими та не можуть бути підставою для визнання цього договору недійсним. Згідно з нормами вказаного Закону та Цивільного кодексу України голова селищної ради уповноважений виступати без дорученням від імені ради, тобто укладаючи спірний договір ( який як встановлено вище не повинен затверджуватись радою) від імені ради, голова селищної ради діяв в межах наданих йому повноважень, тобто без перевищення повноважень, а відтак висновок суду, щодо перевищення ним повноважень є помилковим. Помилковим також є посилання місцевого суду, в якості підстави для визнання спірного договору недійсним, на ст.ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України, оскільки редакція цього Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. імперативно встановлює положення про недійсність договорів укладених без відповідних бюджетних асигнувань, однак, ця редакція набула чинності після укладання спірного договору, а відтак, не може розповсюджуватись на цей договір та бути підставою для визнання його недійсним. Проте, ч. 6 ст. 51 Бюджетного кодексу України, в редакції, що діяла на момент укладання договору, яка також регулювала питання взяття бюджетних зобов'язань, не встановлювала імперативно недійсність спірного договору, а лише зазначала, що взяті за ним зобов'язання не є бюджетними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

А отже, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи прокуратури та відповідача щодо недійсності вищевказаного договору.

У позовній заяві ТОВ «Гідросервіс-2000»також просило господарський суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 28603,19 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.43 договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну від суми неперерахованих коштів.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені (арк. спр. 11 т. І), складений ТОВ «Гідросервіс-2000», визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а тому господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу ТОВ «Гідросервіс-2000»про стягнення з Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області пені у розмірі 28603,19 грн..

Крім того, у позовній заяві ТОВ «Гідросервіс-2000»просило господарський суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 13611,45 грн. та втрати від інфляції у сумі 54964,05 грн..

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат (арк. спр. 9, 10 т. І), апеляційний господарський суд дійшов висновку, про те, що надані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат цілком відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже, господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 13611,45 грн. та втрати від інфляції у сумі 54964,05 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора Роздільнянського району Одеської області слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819 - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

Постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.01.2011р. по справі №26/186-10-4819 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 11.10.2012р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.