ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА про відмову у прийнятті позовної заяви 11.10.2012№ 05-6- 76 / 245 Суддя Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви
товариства з обмеженою відповідальністю «СН Фарма», м. Одеса, до Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба України), м. Київ, про визнання рішення про анулювання ліцензії від 10.07.2012 № 340-А (наказ від 10.07.2012 № 558) таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування (недійсним), та про поновлення ліцензії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СН Фарма»(далі –ТОВ «СН Фарма») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби України з лікарських засобів (Держлікслужба України), в якому просило суд: - призупинити дію рішення відповідача про анулювання ліцензії від 10.07.2012 № 340-А (наказ від 10.07.2012 № 558); - визнати рішення Держлікслужби України про анулювання ліцензії від 10.07.2012 № 340-А (наказ від 10.07.2012 № 558) таким, що було прийняте з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування (недійсним), та поновити ліцензію. Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у прийнятті позовної заяви з огляду на таке. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. За вимогами статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Підпунктом «а»пункту 17 названої постанови пленуму передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 440/2011, Держлікслужба України є центральним органом виконавчої влади, входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів, медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах, а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. З аналізу наведених приписів та матеріалів позовної заяви вбачається, що Держлікслужба України є суб'єктом владних повноважень, у даному випадку між сторонами відсутні договірні/господарські відносини, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а отже, між сторонами відсутній спір про право, що виникає з відповідних відносин; фактично спірні правовідносини виникли з приводу оскарження суб'єктом господарювання (ТОВ «СН Фарма») дій суб'єкта владних повноважень (відповідача), що випливають з наданих останньому владних управлінських функцій (зокрема, щодо видачі та анулювання ліцензії), при цьому ці дії не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором. З огляду на викладене господарський суд міста Києва дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в адміністративному суді, а тому у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СН Фарма»слід відмовити. Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України. Керуючись пунктом 1 частини першої статті 62 ГПК України, господарський суд міста Києва УХВАЛИВ: 1. У прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СН Фарма»відмовити. 2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «СН Фарма» матеріали позовної заяви. 3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «СН Фарма» (65028, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, ідентифікаційний код 37224764) з державного бюджету України судовий збір у сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн., сплачений за платіжним дорученням від 05.10.2012 № 131. Суддя О. Марченко