42/259
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2008 № 42/259
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі: Камінська Т.О.
За участю представників:
від позивача - Омельченко А.А. (довіреність № 247 від 30.09.2008 р.)
Сенчило В.В. (довіреність № 234 від 30.09.2008 р.)
від відповідача - Кобилецький В.В. (довіреність б/н від 20.10.2008 р.)
Биліна Р.Г. (довіреність б/н від 10.12.2008 р.)
Богданов А.В. – Голова правління (наказ № 3 від 29.04.1999 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-6"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.07.2008
у справі № 42/259 (Паламар П.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Молодіжний-6"
про стягнення 49807,54 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу “Молодіжний-6” про стягнення з відповідача 42486,16 грн. основного боргу та 7321,38 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. у справі № 42/259 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, винести нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а скаргу – без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6831/4-02 від 15.06.1999 р. на надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач (постачальник) зобов'язувався забезпечити відповідачу (абоненту) постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а відповідач, в свою чергу, сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65 (далі - Правила).
Згідно п. 2.1. Договору позивач забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82.
Відповідно до п. 3.1. Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи (п. 3.5. Договору).
Як зазначено в п. 3.4. Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно до показників водолічильника, а при його відсутності – за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2. Правил.
Відповідно до п. 3.7. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для поведення звірки данних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.
Оскільки, на думку позивача, зобов'язання за Договором відповідачем виконуються неналежним чином, він просить стягнути з відповідача 42486,16 грн. основного боргу та 7321,38 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи такий висновок поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства на підставі маршрутних листів, платіжних вимог-доручень і розшифровок рахунків абонента за спірний період, дебетово-інформаційними повідомленнями.
Суд першої інстанції погодився з твердженнями позивача та встановив, що сума основного боргу відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції складає 49807,54 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Київський апеляційний вважає обгрунтованим твердження позивача про те, що відповідачем не подано доказів того, що за наявності заперечень щодо кількості або вартості отриманих послуг він у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи направив повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. За таких обставин, дійсно відповідно до умов п. 3.5 спірного договору дані позивача для відповідача є прийнятими.
Отже, вірним є висновок про те, що заборгованість відповідача за спірний період складає 42486,16 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пункт 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» вказує, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з копій платіжних доручень № 12 від 31.01.2007 р. на суму 2000,00 грн., № 13 від 28.02.2007 р. на суму 3000,00 грн., № 36 від 29.03.2007 р. на суму 5000,00 грн., № 42 від 27.04.2007 р. на суму 5000,00 грн., № 62 від 31.05.2007 р. на суму 10000,00 грн., № 70 від 03.07.2007 р. на суму 15000,00 грн., № 78 від 01.08.2007 р. на суму 10000,00 грн., № 97 від 03.09.2007 р. на суму 5000,00 грн., № 101 від 27.09.2007 р. на суму 10000,00 грн., № 121 від 05.11.2007 р. на суму 5000,00 грн., розмір проведених відповідачем платежів за надані у спірний період послуги за договором становить 70000,00 грн., а з урахуванням пільг та субсидій – 74941,51 грн.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем безпідставно не враховано в рахунок належних у цей період платежів проведену відповідачем оплату у розмірі 70000,00 грн., оскільки в кожному з перелічених вище платіжних доручень міститься призначення платежу: оплата за холодну воду згідно договору № 06831/4-02 від 15.06.1999 р.
Таким чином, заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, відповідач обгрунтував апеляційну скаргу належним чином, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу „Молодіжний-6” задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 23.07.2008 р. у справі № 42/259 скасувати.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу „Молодіжний-6” (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, 11, кв. 3, код ЄДРПОУ 23698724) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 250 (двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 42/259 повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
15.12.08 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2008 |
Оприлюднено | 07.01.2009 |
Номер документу | 2640827 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні