Постанова

від 06.09.2012 по справі 2а-1870/5246/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/5246/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Кліщенка В.О.,

представника позивача - Гордієнко Л.В.,

представника відповідача - Сошенка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми-Моноліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми Моноліт", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29 лютого 2012 року №0000142312/0/17641.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДПІ в м. Суми було проведено перевірку ТОВ "Суми Моноліт" результати якої викладено в акті №785/2312/33526040/1 від 09.02.2012 року.

На підставі наведеного вище акту податковим повідомленням - рішенням від 29 лютого 2012 року №0000142312/0/17641 було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 164325 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки про те, що правочини, здійснені TOB БК "Суми Моноліт" з ПП "Трансінвестбуд" не направлені на реальне настання правових наслідків.

Позивач зазначає, що з аналізу ст. 20 Податкового кодексу України, вбачається, що ДПІ в м. Суми відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Також, позивач не погоджується з висновками відповідача щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з TOB "Ольтенія Білд" та TOB "Юван ТА". Позивач зазначає, що непідтвердження сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами постачальника в ланцюгу поставки, не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит, ДПІ в м. Суми в порушення діючого законодавства ставить в пряму залежність право на податковий кредит покупця TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт" від стану податкового обліку у продавця TOB "Ольтенія Білд".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив у задоволенні позову відмовити виходячи з наступного.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно бази даних АІС «Система співставлення даних податкової звітності з ПДВ по податковим зобов'язанням та податковому кредиту в розрізі контрагентів» були виявлені розбіжності по податку на додану вартість по контрагентам - постачальникам TOB «Ольтенія Білд», TOB «Юван ТА», ПП «Трансінвестбуд».

Відповідач зазначає, що TOB "Ольтенія Білд» зареєстроване платником податків у ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток (наявність основних фондів) підприємством за період, в якому було здійснено операції не подавався. Амортизаційні відрахування за період, в якому було здійснено операції не декларувалися, 06.06.2011р. скасовано свідоцтво платника ПДВ.

TOB "ЮВАН ТА" (код ЄДРПОУ 36703501, м. Київ,) що є постачальником по 1 ланці ланцюга проходження ТМЦ відповідно до укладеної угоди купівлі-продажу №204 від 02.03.2011 р.

TOB «Юван ТА» зареєстроване платником податків у ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, стан платника - 7 До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Декларація з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2011 р. визнана недійсною (визначити наявність та перелік основних засобів неможливо, оскільки відсутній додаток К1/1). Амортизаційні відрахування за період, в якому було здійснено операції не декларувалися. Згідно висновку спеціаліста Святошинського РУ відділу організації роботи з ТЕЗ ОВС НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві від 17.05.11 за №765, підписи від імені громадянина ОСОБА_4 (директора та засновника TOB «Юван ТА») виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою невстановленою особою, згідно пояснення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, він не має ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності TOB «Юван ТА».

Отже, відповідач зазначає, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у лютому 2011 року, що свідчить про те, що правочини між позивачем та зазначеними підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд, заслухавши, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ДПІ в м. Суми було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми Моноліт" результати якої викладено в акті №785/2312/33526040/1 від 09.02.2012 року "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми Моноліт" код ЄДРПОУ 33526040 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2011р." (далі - акт перевірки, т.1 а.с. 13-65) На підставі зазначеного акту перевірки податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції в м. Суми від 29 лютого 2012 року №0000142312/0/17641 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 164325 грн., в тому числі: за основним платежем 162119 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2206 грн.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що операції між ТОВ «БК Суми - Монолит» з ПП «Транс - Інвестбуд», ТОВ «Ольтенія - Білд» та ТОВ «Юван ТА» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, в зв'язку з чим відповідачем і було донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та вважає їх такими, що спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи суд вбачає, що між між ПП «Транс-Інвестбуд» та TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт" було укладено договір №1 від 27.04.2011р. на виконання будівельного підряду (т.1 а.с. 218-225). Предметом зазначеного договору є виконання монолітного каркасу на будівництві житлових будинків в обмеженому кварталі по вулицях Чорновола, Дмитрієвська, Полтавська секція №1. Виконання зазначених робіт підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2 та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (т.1 а.с. 226-231)

ТОВ «Суми Моноліт», як підрядник, провів повний розрахунок з ПП «Транс - Інвестбуд» за виконанні ним субпідрядні роботи, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 233-234).

На виконання вищевказаного договору субпідряду, на підставі підписаних вищевказаних форм КБ-2, КБ-3 ПП «Транс - Інвестбуд» на адресу позивача виписані податкові накладні (т.1. а.с. 232). Об'єм вказаних будівельно-монтажних робіт, який виконувався субпідрядником ПП «Транс - Інвестбуд» та зазначений в формах КБ-2в, КБ-3 (підписаних між позивачем «Транс - Інвестбуд») був включений Замовником ТОВ ВБФ «МЖКбуд» до актів приймання робіт, обладнання та матеріалів, та довідок КБ - 3, підписаних між Замовником (ТОВ ВБФ «МЖКбуд») та ТОВ «Суми Моноліт» (т.1 а.с. 235-250).

Тобто, суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору субпідряду.

При цьому, посилання податкового органу на акт від 20.10.11 ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення перевірки в зв»язку з тим, що місцезнаходження ПП «Трансінвестбуд» не встановлено», суд вважає безпідставним, оскільки в акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначає, що на момент складання акту перевірки на 09.02.2012р. стан платника ПП «Транс-Інвестбуд» "0" основний, тобто відсутні будь - які претензії щодо місцезнаходження за своєю адресою. Також акт перевірки не містить відомостей про наявність будь яких розбіжностей під час декларування ПП «Транс-Інвестбуд» податкових зобов'язань по взаємовідносинам з TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт". Крім того, ДПІ в м. Суми в акті перевірки зазначає, що ПП «Транс-Інвестбуд» в декларації з податку на прибуток підприємств декларує доходи від реалізації на суму 45043268 грн., що значно перевищує обсяг наданих послуг на адресу TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт", ПП «Транс-Інвестбуд» має основні засоби на суму 250000,00 грн. та найманих працівників, яким виплачувалась заробітна плата, але, не зважаючи на викладене, далі в акті перевірки ДПІ в м. Суми робить висновок про відсутність у ПП «Транс-Інвестбуд» трудових ресурсів та основних засобів для здійснення робіт, що зазначені в актах виконаних робіт. Отже, суд вважає, що твердження ДПІ в м. Суми про відсутність у ПП «Транс-Інвестбуд» необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності спростовуються відомостями зазначеними самим же податковим органом в акті перевірки.

Також, з матеріалів справи суд вбачає, що між позивачем (замовник) та TOB «Ольтенія білд» (підрядник) були укладені договори підряду, згідно яких TOB «Ольтенія білд» як підрядник зобов'язується виконувати будівельно - монтажні роботи (т.1 а.с. 131-137, 145-151, 167-173, 184-187). Виконання монтажних робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт по формі КБ-2 та довідками по формі КБ - 3 (т.1 а.с.138, 140-143,152-156, 158, 160-163, 174, 176-179, 188, 190-193). Також, на виконання умов зазначеного вище договору ТОВ «Ольтения Білд» було виписано в адресу позивача податкові накладні. Оплата послуг проводилась ТОВ БК «Суми - Монолит» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Ольтения Білд», що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями. Суд вважає, що перелічені вище первинні документи свідчать про фактичне виконання договору субпідряду.

В акті перевірки ДПІ в м. Суми зазначає, що в жовтні 2010 року TOB "Ольтенія Білд" було подано до органів державної податкової служби декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, в якій не вказано індивідуальні податкові номери підприємств - покупців, що і послугувало причиною донарахування TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт" податкових зобов'язань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 8820 грн. Деклараціям з податку на додану вартість за лютий та березень 2010 p., що були надані до органів державної податкової служби TOB "Ольтенія Білд", було присвоєно статус "недійсна", що і стало причиною донарахування ДПІ в м. Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт". Суд зазначає, що в матеріалах справи є лист №6/11 від 05.05.2011р. TOB " Ольтенія Білд", яким було повідомлено директора TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт" про прийняття декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій задекларовано суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Будівельна компанія "Суми Моноліт" на загальну суму 118839,47 грн., до листа додано копію зазначеної декларації з відмітками органу державної податкової служби України (т.1. а.с. 195-200). Посилання податкового органу на те що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Ольтения Білд» скасовано, суд вважає безпідставним, оскільки як вбачається з самого акту перевірки, TOB "Ольтенія Білд" на дату проведення операцій було зареєстроване платником податку на додану вартість, лише 06.06.2011р, після повного закінчення операції, свідоцтво платника ПДВ було анульовано за бажанням TOB "Ольтенія Білд".

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на одну з основних підстав висновку про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Ольтения Білд» посилається на акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 13.04.2011р. № 85/23-50/36546782 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "ОЛЬТЕНІЯ БІЛД" з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011» (т.2 а.с 108-113), в якому зазначено, що TOB «Ольтенія Білд» у перевіряємому періоді було незаконно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг в сумі 3 205 234 грн. у зв'язку з тим, що підприємством не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків №№ 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобов'язання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкові накладні, реєстри виданих податкових накладних, видаткові накладні, тощо.

З цього питання суд зазначає, що як вбачається з вказаного акту перевірки, її проведено з відома директора ТОВ «Ольтенія Білд» ОСОБА_5 (розділ 1 акту), при цьому в розділі 2 акту зазначено, що ТОВ «Ольтенія Білд» та його посадові особи відсутні за місцем реєстрації. Але в матеріалах справи є витяг з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, до якого записів про відсутність ТОВ «Ольтенія Білд» за місцем реєстрації не вносилося (т.2 а.с. 194-201).

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім того, відповідно п. 3 наведеної вище норми, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладення угод контрагент був в реєстрі ЄДРПОУ як суб'єкт підприємницької діяльності та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Також, в акті перевірки ТОВ «Ольтенія Білд» зазначено, що у зв»язку з ненаданням (відсутністю) до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, які свідчать про фінансово-господарську діяльність ТОВ «Ольтенія Білд» у періоді, що перевіряється, перевіркою неможливо встановити види діяльності, які фактично здійснював платник податків, а у зв»язку з відсутністю декларації з податку на прибуток за 2010 рік, розшифровок до них та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Також судом було встановлено, що між позивачем (покупець) та TOB "Юван ТА" (продавець) було укладено угоду купівлі-продажу №204 від 02.03.2011 р. (т.1 а.с. 120-123), відповідно до якого продавець зобов»язується поставити та передати у власність покупця щити модульні на суму 119400 грн. в т.ч. ПДВ 19900 грн., а покупець зобов»язується прийняти та оплатити товар. П.п. 3.4. п.3. даного договору визначено, що доставка товару здійснюється транспортом за рахунок продавця. Зазначений товар позивачем був отриманий, що вбачається з видатковий накладної (т.1 а.с. 124), оприбуткований та використаний в господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерськими документами позивача (т.1. а.с. 127-130) та не спростовано податковим органом. На виконання вказаного договору ТОВ «Юван Та» на адресу позивача видано податкову накладну (т.1 а.с. 125), ТОВ БК «Суми Монолит» проведено оплату за отриманий товар в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням (т.1 а.с. 126).

При цьому ДПІ в м. Суми зазначає, що до ЄДРПОУ внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про TOB "Юван ТА". Суд зазначає, що вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки відповідно довідки з ЄДРПОУ, 13.02.2012 було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, при цьому записи щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу відсутні.

Крім того, за даними ДПІ в м. Суми на TOB "Юван ТА" працює 6 осіб, відтак твердження податкового органу про недостатність трудових ресурсів також не відповідає дійсності.

Також, податковий орган посилається на те що TOB "Юван ТА" було подано декларації з податку на додану вартість за березень 2011року, але їм присвоєно статус "недійсна", що і стало причиною розбіжностей.

З цього питання суд зазначає, що норми Податкового кодексу України, у т.ч. ст.49, що регулює подання податкової декларації до органів державної податкової служби, не містить поняття «визнання податкової декларації недійсною».

Пункт 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України містить обов'язок органів державної податкової служби надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Таким чином, органи Державної податкової служби мають право прийняти або відмовити в прийнятті податкової звітності платника податків, при цьому чинним законодавством не передбачено повноважень щодо визнання податкових декларацій недійсними.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2011 року по справі № 2а-12196/11/2670, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-12196/11/2670 від 20 березня 2012 р., було визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва щодо визнання податкової декларації за податку на додану вартість за березень 2011 р. TOB «Юван Та» недійсною.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає, що документи (акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні) щодо операцій по виконанню договору підряду між позивачем та ПП «Трансінвестбуд», ТОВ «Ольтенія Білд» а також щодо операцій придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Юван Та» мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено. що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 9 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а отже мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи, що позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, то, суд вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена ним до складу податкового кредиту.

Також, суд зазначає, що по вказаним господарським операціям було проведено розрахунки, в т.ч. з ПДВ (ця обставина підтверджується матеріалами справи), що доводить реальність здійснених операції. Позивачем було фактично отримано послуги та придбані товари про що складено відповідні акти, видаткові та податкові накладні.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Отже, Відповідач безпідставно пов'язує право позивача на формування податкового кредиту із діями третіх осіб (ТОВ «Ольтенія Білд», ПП «Трансінвестбуд», ТОВ «Юван Та»). Актами законодавства України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Тому, право покупця на формування податкового кредиту не може бути поставлено в залежність від додержання третіми особами - продавцями, виконавцями податкової дисципліни. За таких обставин, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, не задекларував податкові зобов'язання, не подав звітність до податкового органу, настає індивідуальна відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також посилання відповідача на висновок спеціаліста Святошинського РУ відділу організації роботи з ТЕЗ ОВС НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві від 17.05.11 за №765, в якому зазначено, що підписи від імені громадянина ОСОБА_4 (директора та засновника TOB «Юван ТА») виконані не громадянином ОСОБА_4, а іншою невстановленою особою та пояснення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він не має ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності TOB «Юван ТА», суд вважає безпідставним, оскільки дані докази відповідачем, не дивлячись на неодноразові вимоги суду, надані не були, хоча на них є посилання в акті перевірки.

Суд зазначає, що згідно ч.4. ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.71) Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, виходячи з наявних в справі доказів судом встановлено, що оскаржувані правочини були направлені на настання реальних наслідків, роботи були виконані, товар був отриманий позивачем, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт, видатковими та податковими накладними, в подальшому були використаний позивачем в основній діяльності, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірним правочином і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача про нікчемність договорів між позивачем та ТОВ «Ольтенія Білд», ПП «Трансінвестбуд», ТОВ «Юван Та» ґрунтуються на припущеннях, що суперечить ст. 159 КАС України. Факт наявності у сторін по правочину протиправного умислу при його укладанні з матеріалів справи не вбачається.

Отже, суд доходить висновку, що податковий орган не довів суду правомірність висновків викладених в акті перевірки щодо нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000142312/0/17641 від 29 лютого 2012 року - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми-Моноліт" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 29 лютого 2012 року № 0000142312/0/17641.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах (площа Покровська, 2, м. Суми, 40000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Суми-Моноліт" (вул. Білопільський шлях, 61/19, м. Суми, код 33526040) суму судового збору в розмірі 1675,44 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2012 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек