Ухвала

від 02.10.2012 по справі 12/406-04

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/27396/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці

на постанову господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011р.

у справі №12/406-04/5003

за позовом Приватного малого торгівельно-виробничого підприємства «Гермес» (надалі -ПМТВП «Гермес»)

до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі -ДПІ у м.Вінниці)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова адміністрація у Вінницькій області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Вінниці від 02.11.2004р. №0000443500/0 та №0000433500/0.

Постановою господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011р., позов було задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці від 02.11.2004р. №0000443500/0 та №0000433500/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.07.2004р., про що складено акт №45/30-30-13300672 від 29.10.2004р.

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст. 5 , п.4.1 ст. 4 , п.3.1 ст. 3 , п.16.2 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, перевіркою встановлено, що позивач безпідставно включив до складку валових витрат фактурну вартість автомобілів, придбаних у німецької фірми tohandel Schetmann Import-Export», тоді як надані підприємством первинні документи не мають юридичної сили, оскільки їх зміст суперечить поясненням пана Штехмана, директора вказаної німецької фірми (постачальника автомобілів), отриманим Міжнародною організацією кримінальної поліції Інтерпол.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1 ст. 4 , п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

А саме, під час перевірки податковий орган вказав на відсутність підстав для міднення позивачем до податкового кредиту суму ПДВ, сплаченого митним органам по імпортованим автомобілям, в той час, як п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає, що податковий кредит звітного періоду складається із податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

На підставі зазначених висновків прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.11.2004р.:

- №0000433500/0, яким ПМТВП «Гермес»визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 53138грн.;

- №0000443500/0, яким ПМТВП «Гермес»визначено зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 252300грн.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для проведення позапланової документальної перевірки ПМВТП «Гермес»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, стати відповіді Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол №ІР/1259/04/С43/12105/СА/А6/3 від 06.07.2004р., №ІР/1259/04/С43/16053/СА/А6/3 від 27.08.2004р., в яких містилась інформація про те, що директор німецької фірми Schetmann Import-Export»пан Штефан (постачальник автомобілів позивачу в перевіряємий період), не співпрацював з ПМВТП «Гермес»з 2001р. та йому не належать автомобілі вказані в запиті, оформлення яких досліджувалося податковим інспектором.

Натомість, матеріали справи свідчать, що висновок судово-бухгалтерської експертизи №14, проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області та Висновок повторної судово-бухгалтерської експертизи №571 від 18.11.2005р., проведеною Вінницький відділенням КНДІСЕ, згідно яких було встановлено що: «Документально визначені податковим органом суми занижених позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 172800грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000443500/0 від 02.11.2004р. та податку на додану вартість в сумі 35425грн. по податковому повідомленню-рішенню №0000433500/0 від 02.11.2004р., згідно з актом документальної перевірки №45/30-30-13300672 від 29.10.2004р., не підтвердились.».

Так, матеріали справи свідчать, що за період з 01.04.2002р. по 01.07.2004р. ПМВТП «Гермес»в процесі ввезення на митну територію України та митного оформлення 353 автотранспортних засобів вартістю 2339,2тис. грн., які згідно наданих документів було придбано у фірми «Аutohandel Schechtmann Import-Export»(Німеччина), задекларувало від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ в сумі 1023513грн. та отримало з бюджету на розрахунковий рахунок 479858,88грн. та облігації внутрішньої державної позики на суму 134000грн. Всі вищезазначені автомобілі після проведення митного оформлення було реалізовано ПМВТП «Гермес»на митній території України.

При цьому, постановою Вінницького окружного адміністративного суду 02.07.2007р., яку залишено в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008р., відмовлено в задоволенні позову ДПІ м.Вінниці до ПМТВП «Гермес»про визнання недійсними правочинів - контрактів (угод), укладених в 1998р. та 2002р. з німецькою фірмою «Аutohandel Schechtmann Import-Export».

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, сплативши вартість отриманих автомобілів від фірми «Аutohandel Schechtmann Import-Export»(Німеччина), позивач повністю виконав свої зобов'язання за договорами, сформував свої валові витрати і податковий кредит у відповідності до вимог п.п. 5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до положень п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Слід також зазначити, що постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 15.06.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2006р., скасовано: постанову слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області Захараш В.П. від 19.04.2005р. про порушення кримінальної справи по факту ухилення від сплати податків посадовими особами ПМВТП «Гермес»за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК України; постанову в.о. прокурора Вінницької області Хоменчука О.А. від 15.07.2005р. про порушення кримінальної справи по факту розкрадання бюджетних коштів та легалізації в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ст.191, ч.ІІІ ст.209 КК України; постанову старшого прокурора відділу прокуратури Вінницької області Саприги В.А. від 27.12.2005р. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПМВТП «Гермес»за ознаками злочину передбаченого ч.ІІІ ст.212 КК України.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду

Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що інформація Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол щодо певних питань співробітництва між ПМТВП «Гермес»та німецькою фірмою «Аutohandel Schechtmann Import-Export»не є підставою для визнання угод недійсними та визначення податкових зобов'язань, оскільки первинними бухгалтерськими та податковими документами, а також висновками проведених судово-економічних експертиз спростовуються висновки акта перевірки №45/30-30-13300672 від 29.10.2004р. При цьому, в ході судового розгляду справи встановлено, що провадження в кримінальній справі, на яку посилався представник відповідача, обґрунтовуючи правомірність прийнятих рішень, закрито.

Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов