Постанова

від 15.10.2012 по справі 2а-10472/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2012 року № 2а-10472/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС третя особа-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське зерно» третя особа-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагротех» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва ДПС в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо вилучення з системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту даних про податкові зобов'язання підприємства, які виникли в січні 2012 року,

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва внести зміни до облікових даних ТОВ «Кормотрейд», а саме внести дані, відображені в декларації з ПДВ за січень 2012 року: податковий кредит в сумі 363 043 грн. та податкові зобов'язання в сумі 366 663 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у липні 2012 року до нього звернулися його покупці, зазначаючи, що їхнім підприємствам не підтверджується податковий кредит, оскільки позивач, начебто, не відобразив податкові зобов'язання в податковій звітності за січень 2012 року. Зокрема, в контексті наведеного, позивач посилається на листи, адресовані його покупцям з боку ДПІ у м. Полтава та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції щодо того, що позивач не відобразив у звітності податкові зобов'язання за січень 2012 р., що згідно цих листів, призвело до розбіжності задекларованого податкового кредиту у контрагентів.

У той же час, як зазначає позивач, у січні 2012 р. ним придбано товарів загалом на 2 178 258 грн. з ПДВ - 363 043 грн. та реалізовано товарів на 2 199 976 грн. з ПДВ -366 663 грн. Результати цих операцій, як зазначає позивач, підтверджуються первинними документами та відображені у податковій звітності, яка прийнята ДПІ про що, як зазначає позивач, свідчить відповідна квитанція та підтверджується актом перевірки. Будь-яких повідомлень про розбіжності з контрагентами він не отримував.

Однак, як вважає позивач, є підстави вважати, що задекларовані суми були вилучені з автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України, дії щодо чого позивач вважає неправомірними, у зв'язку з чим просить визнати ці дії протиправними та зобов'язати ДПІ у Печерському районі м. Києва внести зміни до облікових даних ТОВ «Кормотрейд» як зазначено вище.

Ухвалою суду від 22.08.2012 р. відкрито провадження у справі та до участі у справі на стороні позивача в якості третіх осіб без самостійних вимог залучено ТОВ «Українське зерно»та ТОВ «Інтерагротех», які є контрагентами позивача та якими отримано вищезгадані запити податкових органів стосовно взаємовідносин з позивачем.

В контексті заявлених позовних вимог ТОВ «Українське зерно»зазначило, що мало взаємовідносини з позивачем щодо поставки позивачем плазми тварин з крові свиней, які оформлені первинними документами, ТТН, податковою накладною. Щодо взаємовідносин з позивачем, як зазначає третя особа, нею було отримано запит ДПІ у м. Полтава на який надано обґрунтовану відповідь з наданням всіх супроводжуючих документів, які стосуються відносин з позивачем. У своїх поясненнях ТОВ «Українське зерно»не зазначає, що за результатами аналізу наданих до ДПІ документів відносно цього товариства з боку ДПІ вчинено негативні для підприємства заходи, які б призвели до змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Українське зерно».

Окрім того, третя особа ТОВ «Інтерагротех» також надало письмові пояснення, в яких підтвердило взаємовідносини з позивачем у спірний період, надавши первинні документи та податкові накладні за взаємовідносинами з позивачем.

Відповідач по суті зазначив, що згідно даних облікової картки платника податків (позивача) результати перевірки позивача не призвели до змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та, як вбачається з пояснень третіх осіб, за результатами перевірки позивача відсутні відомості щодо негативних наслідків у т.ч. для третіх осіб, а відтак, ДПІ вважає, що права та інтереси позивача не порушені, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Треті особи щодо проведення судового засідання 10.10.2012 р. належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися. Враховуючи наведене, а також положення ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третіми особами документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кормотрейд» (код з ЄДР 37101991; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, б-р Дружби Народів, 10) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Кіберплата»(код 36883128; адреса: 03065, м. Київ, Солом'янський район, пр.-т Космонавта Комарова, 42, офіс 2) за період січень 2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 14.06.2012 р. № 1857/22-4/37101991 (далі -Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено, що позивачем за січень 2012 року подано декларацію з ПДВ та задекларовано наступні показники: сума ПДВ (ряд. 1) 366663; усього зобов'язань (рядок 9) -366663; сума ПДВ (рядок 10) -363043; усього податковий кредит (рядок 17) -363043 грн.; позитивне значення (ряд. 18) +3620; сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті (рядом 25) -3620 грн.

Наведені відомості відповідають даним декларації з ПДВ позивача за січень 2012 р., яка залучена до матеріалів справи та відомостям, наведеним в обліковій картці (зворотній бік) платника податків (позивача) за січень 2012 р., яка надана відповідачем станом на 21.09.12 р ., де, крім іншого, відображено сплату позивачем задекларованих зобов'язань та відсутність будь-яких інших нарахувань податкових зобов'язань.

Як зазначено у той же час в Акті перевірки, ТОВ «Кормотрейд»до податкового кредиту за січень 2012 р. віднесено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Кіберплата»у розмірі 82 500 грн.

З посиланням на акт від 28.04.2012 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Кіберплата», ознак фіктивності цього підприємства, ДПІ сформовано висновок Акту перевірки, відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ «Кормотрейд»у ТОВ «Кіберплата»за період січня 2012 р. Таким чином, як зазначено в Акті перевірки, за результатами звірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Кормотрейд»податкові зобов'язання з ПДВ період січень 2012 р. в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ТОВ «Кіберплата», а також не підтверджено задекларований ТОВ «Кормотрейд»за період січень 2012 р. податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ «Кіберплата».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

З наведених процесуальних норм права та положень ч. 2 ст. 11 КАС України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

В даному випадку , враховуючи предмет оскарження та заявлений позивачем спосіб захисту порушених на його думку прав, беручи до уваги те, що позивачем не оскаржуються підстави проведення перевірки та власне порядок її проведення, у взаємозв'язку з наведеним слід додати наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, передбачає що акт - це службовий документ , який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Отже, за своїм правовим значенням акт документальної перевірки дотримання податкового законодавства не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в силу п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки, акт перевірки є службовим документом, який за висновком ДПІ підтверджує факт проведення перевірки і фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, а тому сам по собі не створює для платник податків будь-яких правових наслідків.

Оскарження ж дій щодо формування висновків акту перевірки та складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, є нічим іншим як оскарженням висновків акту перевірки, та не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. В даному випадку, така дія як складання акта перевірки та включення до нього певних висновків відповідає загальним повноваженням податкового органу.

У той же час, виходячи, зокрема, з положень п/п. 14.1.157, п. 54.3., п. 57.3., ст. 58, ст. 86 та, зокрема, п. 86.8. ПК України саме прийняте за результатами перевірки та на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення, яким платнику податків визначено, зокрема, податкові зобов'язання, створює юридичні наслідки для платника податків у вигляді виникнення відповідного податкового обов'язку.

В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи та визнається сторонами, відносно позивача податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки не приймалися та грошових (податкових) зобов'язань позивачу не визначалося.

Як вбачається з картки особового рахунку (станом на станом на 21.09.12 р.), коригувань податкових зобов'язань або податкового кредиту, які б призводили до відображення в картці особового рахунку негативних для позивача наслідків (податкових зобов'язань), не відбувалося.

З пояснень третіх сторін також не вбачається, що після отримання податковими органами від третіх осіб відомостей та їх документального підтвердження стосовно взаємовідносин з позивачем, ним здійснювались нарахування податкових зобов'язань.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, слід зазначити також наступне.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.05 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.05 за №843/11123 (надалі - Інструкція), встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктами 3.1, 3.6 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Зворотний бік картки особового рахунку відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Пунктом 4.1 Інструкції встановлено, що нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Відповідно до підпунктів 4.2.1, 4.2.2 пункту 4.2 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Таким чином, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, негативні наслідки за результатами перевірок, які призводять до змін у структурі податкових зобов'язань платника податків, відображаються структурними підрозділами органу державної податкової служби в картці особового рахунку платника податків.

В даному випадку, як зазначалося вище, на підставі Акту перевірки жодних коригувань не проведено і жодних нарахувань податкових зобов'язань не здійснено.

Висновки Акту перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, слід зазначити наступне.

Як визначено у п. 71.1 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що органи державної податкової служби використовують у своїй діяльності автоматизовану інформаційну систему (АІС) «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Вказана система створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»(в редакції наказу від 30.12.2009 р. № 742).

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.15., 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24. Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит».

По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Наведене свідчить, що АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Як було встановлено під час розгляду справи, жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ, за карткою особового рахунку позивача (станом на станом на 21.09.12 р.) податковим органом здійснено не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, зважаючи на те, що позивачем не доведено та судом не встановлено, що складання Акту перевірки та формування висновків Акту перевірки призвело до настання правових наслідків, які б мали негативний вплив на реалізацію прав позивача у вигляді виникнення податкових зобов'язань та призводили б до їх порушення, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кормотрейд» (код з ЄДР 37101991; адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, б-р Дружби Народів, 10) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін