Постанова

від 12.10.2012 по справі 2а-5973/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 жовтня 2012 року № 2а-5973/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби треті особи : 1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 2. Публічне акціонерне товариство «Українська біржа», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центральний контрагент» 4. Публічне акціонерне товариство «Торгівельно-інформаційна система «Перспектива» проскасування податкового повідомлення -рішення №0000692201 від 21 жовтня 2011 року, - ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ»(далі по тексту -Позивач, ТОВ «ФК «КУБ»)з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту -Відповідач, податковий орган, ДПІ) про скасування податкового повідомлення -рішення №0000692201 від 21.10.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року було відкрито провадження у даній справі.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення рішення є протиправним і підлягає скасуванню тому, що було винесене ДПІ у Голосіївському районі міста Києва на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають дійсності, без належного врахування положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Цивільного кодексу України, «Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій»та зауважує, що при укладанні та виконанні договорів купівлі-продажу акцій та здійсненні інших біржових операцій ним були дотримані вимоги чинного законодавства.

Зокрема, позивач вважає правомірним відображення ним в податковому обліку фінансових результатів з акціями ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»до дати зупинення розпорядженням ДКЦПФР обігу акцій та скасування реєстрації випуску акцій емітента. Зазначає, що при здійснені операцій з цінним паперами на фондовій біржі виписка з реєстру угод є достатнім підтвердженням виконання учасником біржових торгів зобов'язань по біржовій угоді та не потребує укладання письмових договорів купівлі-продажу цінних паперів. Звертає увагу суду, що грошові кошти, отримані від фондової біржі через депозитарія та розрахункову організацію не можуть розглядатися як дарунок, оскільки вказані організації здійснюють за результатами біржових торгів між їх учасниками операції з клірингу, що відповідає положенням Закону України «Про національну депозитарну систему», Положенню НКЦПФР №1001 від 17.10.2006 року «Про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів», Правилами (умовами) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженими рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 року № 1449.

В судовому засідання уповноважені представники позивача підтримали позовні вимоги, зазначили, що спірне податкове повідомлення-рішення порушує права та господарські інтереси ТОВ «ФК «КУБ»як учасника ринку цінних паперів та просили прийняти рішення по справі, яким скасувати податкове повідомлення -рішення №0000692201 від 21.10.2011 року.

Відповідач проти позову заперечував, в письмових запереченні від 26.06.2012 року просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на висновки акту перевірки, в ході проведення якої виявлено порушення позивачем п.п. 7.6.1. -7.6.4. п.7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що привело до заниження зобов'язання з податку на прибуток в сумі 414 163,00 гривень.

Відповідач вважає, що акції підприємства, визнаного банкрутом не мають статусу цінного паперу та, відповідно, товару, тому операції з ними не можуть вважатися операціями з торгівлі цінними паперами. За таких обставин, немає законних підстав для відображення у окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у відповідних звітних податкових періодах у зв'язку із тим, що оформлення операцій з придбання акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»не є витратами у розумінні пп. 7.6.3 п. 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а оформлення операцій з продажу акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»не є доходом у розумінні пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Щодо здійснення бездокументарних операцій на фондовій біржі та отримання грошових коштів від ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»відповідач вважає, що за відсутності договорів купівлі-продажу цінних паперів, відсутнє документальне підтвердження здійснених операцій купівлі-продажу цінних паперів. За таких обставин, розрахунки за придбані цінні папери позивач не здійснив, а отримав їх безоплатно, тобто, в подарунок. Такі дії позивача, на думку податкового органу, призвели до завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2010 року внаслідок відображення понесених на придбання цінних паперів витрат.

З огляду на вищевикладене, відповідач не погоджується з позовними вимогами та просив суд відмовити у їх задоволенні повністю.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва -зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2012 року за клопотанням представника позивача з метою всебічного та повного розгляду справи суд залучив до участі у справі у якості третіх осіб на стороні позивача Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (в подальшому здійснено заміну на правонаступника - Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку), Публічне акціонерне товариство «Українська біржа», Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центральний контрагент», Публічне акціонерне товариство «Торгівельно-інформаційна система «Перспектива».

Представники третіх осіб - ПАТ «Українська біржа», ТОВ «Український центральний контрагент»- підтримали заявлений позов, надавши свої усні та письмові пояснення на спростування доводів відповідача.

Представник третьої особи - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при вирішенні спору покладався на розсуд суду.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання 15.08.2012 року третьої особи -ПАТ «Торгівельно-інформаційна система «Перспектива», яка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, та враховуючи відсутність необхідності заслухати свідка чи експерта, суд відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на основі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ»(код за ЄДРПОУ 32999754) зареєстроване як юридична особа Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 02.06.2004 року та з 22.06.2004 року перебуває на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 002504 від 11 травня 2012 року до видів діяльності TOB «Фінансова компанія «КУБ»за КВЕД відноситься, зокрема: Брокерські операції з цінними паперами (код КВЕД 67.12.1), Інша діяльність, що пов'язана з фондовими біржами (код КВЕД 67.12.9).

05 жовтня 2011 року за результатами документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ»(код за ЄДРПОУ 32999754) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2011 рік, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва було складено Акт перевірки №175/1-22-01-32999754 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки було встановлено порушення позивачем, п.п.4.6.1. п.4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у занижені податку на прибуток на загальну суму 414 163,00 гривень, у тому числі за півріччя 2009 року у сумі 31 216,00 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 31 216 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 182 605,00 грн., за півріччя 2010 року в сумі 286 655,00 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 318 341,00 грн., за 2010 рік в сумі 382 947,00 грн.

21 жовтня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києва, прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000692201 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, код платежу «3011021000», на загальну суму 517 704,00 гривні, в тому числі основного платежу у розмірі 414 163,00 гривень та 103 541,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, основними доводами Відповідача, на яких ґрунтуються висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, є: - укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів (акцій) емітента -ВАТ «Дніпровський рельсовий завод», визнаного банкрутом; - відсутність договорів купівлі-продажу цінних паперів, а відтак невизнання здійснених операцій купівлі-продажу цінних паперів; - відсутність руху грошових коштів по банківським рахункам Позивача, а тому відповідач вважає, що розрахунки за придбані цінні папери Позивач не здійснив, а значить отримав їх безоплатно, тобто, в подарунок.

Щодо операцій позивача з акціями ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»судом встановлено наступне.

Так, в обґрунтування своїх висновків відповідач зазначив, що акції емітента ВАТ «Дніпровський рельсовий завод», яке припинило свою діяльність в зв'язку з визнанням його банкрутом, не можуть вважатися фінансовою інвестицією, оскільки з моменту ліквідації підприємства не відповідають критеріям визначення активів, внаслідок чого прибуток, отриманий ТОВ «Фінансова компанія «КУБ»у спірних правовідносинах по операціям з цінними паперами вказаного підприємства, є доходом позивача з інших джерел і не пов'язаний з операціями з цінними паперами у розумінні п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому такий дохід повинен включатись до складу валового доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, в періоді що перевірявся, Позивачем здійснювалось придбання та продаж акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»(код ЄДРПОУ 33420765) на підставі укладених з ТОВ «ФК «Фінекс - Україна»договорів, а саме:

- згідно договору купівлі -продажу цінних паперів № Д-16; 0528/2-Д від 28.05.2009 року ТОВ «Фінансова компанія «КУБ»було придбано у ТОВ «ФК «Фінекс - Україна»прості іменні акції ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»у кількості 101 200 штук на суму 25 300,00 грн.( том ІІІ, а.с. 226-227). Передача позивачу акцій підтверджується актом від 29.05.2009 року (том ІІІ, а.с. 228);

- згідно договору купівлі -продажу цінних паперів № Д-29; 0603/1-Д від 03.06.2009 року ТОВ «Фінансова компанія «КУБ»було продано ТОВ «ФК «Фінекс - Україна»прості іменні акції ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»у кількості 101 200 штук на суму 24 460,00 грн. (том ІІІ, а.с. 223-224). Передача акцій підтверджується актом від 03.06.2009 року (том ІІІ, а.с. 225);

- згідно договору купівлі -продажу цінних паперів № Д-30; 0609/1-Д від 09.06.2009 року ТОВ «Фінансова компанія «КУБ»було придбано у ТОВ «ФК «Фінекс - Україна»прості іменні акції ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»у кількості 101 200 штук на суму 25 300,00 грн. Передача акцій підтверджується актом від 10.06.2009 р. (том ІІІ, а.с. 222);

- згідно договору купівлі -продажу цінних паперів № Д-41; 0609/11-Д-3 від 11.06.2009 року ТОВ «Фінансова компанія «КУБ»було продано ТОВ «ФК «Фінекс - Україна»прості іменні акції ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»у кількості 101 200 штук на суму 24 348,72 грн. (том ІІІ, а.с. 217-218). Передача акцій підтверджується актом від 12.06.2009 року (том ІІІ, а.с. 219).

Кошти за продаж вищезазначених акцій надходили на розрахунковий рахунок позивача № 26503037485600 згідно платіжних документів від 04.06.2009 року № 344 та від 12.06.2009 року № 255.

Факт оплати та передачі-прийняття придбаних позивачем акцій відповідач не заперечував.

Як встановлено перевіркою, постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2009 року ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»визнано банкрутом.

Податковим органом не визнано угоди з придбання акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод», у зв'язку з тим, що вони укладені після дати винесення вказаного вище судового рішення та встановлено порушення ТОВ «ФК «КУБ»п.п. 7.6.2. -7.6.4. п.7.6. ст.. 7 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено витрати окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з акціями за 2009 рік на суму 50 600,0 грн. та завищено доходи окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з акціями за 2009 рік в сумі 48 809,0 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що на час здійснення операцій зі спірними акціями останні знаходилися у вільному обігу, відповідним реєструючим органом не було опубліковано інформацію про зупинення обігу акцій, а тому висновок відповідача про порушення позивачем порядку визначення розміру валового доходу підприємства не відповідає дійсним обставинам справи.

Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.

Операції з цінними паперами належать до операцій особливого виду та оподатковуються у спеціальному порядку, встановленому п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому, норми вказаного пункту поширюються тільки на платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами.

Зокрема, п. 7.6.1 Закону визначено, що з метою оподаткування платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами. У розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому, облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Підпунктом 7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону визначено, що під терміном «доход»слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким, продажем, обміном або відчуженням.

Пунктом 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР визначено, що під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) латником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Отже, цінні папери можуть бути товаром в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Разом з тим, правила оподаткування операцій з цінними паперами, визначені вказаною нормою, можуть мати місце у разі «товарності»угод з цінними паперами, тобто коли такі угоди мають реальний характер, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, як це передбачено вимогами статті 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Як свідчать матеріали справи, на момент вчинення позивачем зазначених вище угод з акціями відкритого акціонерного товариства «Дніпровський рельсовий завод», діяльність останнього було припинено.

Так, відповідно до постанови господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року у справі № А2/1316-07 було припинено юридичну особу - ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»(том ІІІ, а.с. 204). Вказана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Підставою для прийняття постанови суду стало звернення податкового органу, яке обґрунтоване неподання відповідачем - ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»до ДПІ з моменту реєстрації податкових декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків і зборів.

Як вбачається з довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, запис про внесення судового рішення щодо припинення юридичної особи - ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»було внесено до Єдиного державного реєстру 08 травня 2009 року (том І, а.с. 192).

Отже, на час укладення договорів купівлі-продажу акцій позивача з контрагентом щодо придбання та відчудження акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»- у період з 28.05.2009 року по 11.06.2009 року - Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців містив відомості про винесення вказаного вище судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»обіг цінних паперів - це вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами.

Згідно зі статтею 2 цього Закону, емітентом цінних паперів визнається юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону акцією визнається іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права.

За наведених правових норм вбачається, що проста іменна акція емітента нерозривно пов'язана з особою емітента; мета акції - принесення прибутку в різних формах, в тому числі одержання дивіденду, а припинення підприємства -емітента виключає цінність акції (товарність), її основну функцію - принесення прибутку.

Економічний ефект від продажу акцій припиненого підприємства відсутній, такий ефект не може бути пов'язаний з заниженням прибутку підприємства, внаслідок безпідставного застосування правил оподаткування, визначених в пункті 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час судового розгляду справи позивачем не наведено суду мотивів щодо доцільності укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів підприємства, діяльність якого рішенням суду була припинена.

При цьому з змісту постанови господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2009 року вбачається, що з моменту державної реєстрації ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»(19.05.2005 р.), останнім податкові декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням податків і зборів діяльність, не подавались, що ставить під сумнів реальний характер діяльності такого підприємства.

Придбання акцій підприємства, діяльність якого припинено, не надає покупцю того обсягу корпоративних прав та обов'язків, який зазвичай надається при придбанні подібних цінних паперів. Отже, в даному випадку акції не зберігали свої властивості щодо встановлення взаємовідносини між емітентом та власником та не посвідчували певні майнові та немайнові права.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що у разі здійснення суб'єктами господарювання операцій з акціями емітованими підприємствами, діяльність яких припинено, або щодо яких судом визнано недійсними записи про проведення державної реєстрації, установчі документи та свідоцтва про державну реєстрацію з моменту їх видачі і визнано недійсними реєстрації випуску акцій та свідоцтв про реєстрацію випуску акцій з моменту їх видачі, такі акції не можуть бути об'єктами цивільних прав та не відповідають терміну «цінні папери», який встановлено чинним законодавством .

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 215 вказаного Кодексу визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оформлення суб'єктами господарської діяльності договорів та первинних документів щодо придбання та (або) відчуження акцій у період, з якого або припинилася діяльність емітента, або визнано судом недійсною реєстрацію випуску акцій та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій, є таким що суперечить вказаним нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. Відповідно до приписів статті 215 такі договори є нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2011 р. у справі К-26363/10.

Суд також звертає увагу, що акції були придбані позивачем та через декілька днів продані за ціною, нижчою від ціни їх придбання, тобто без отримання прибутку. При цьому угоди з придбання та відчудження цінних паперів укладались із однією і тією ж особою.

Укладаючи угоди з продажу акцій ВАТ «Дніпровський рельсовий завод»від 03.06.2009р. та 11.06.2009р., позивач погодився з умовами продажу акцій за ціною, що була нижчою витрат на їх придбанням, при тому що період часу, який пройшов між придбанням та продажем акцій (близько 5 днів), не міг істотно вплинути на зміну ціни на один і той же товар.

Вказане ставить під сумнів економічну доцільність вказаних господарських операцій.

Досягнення ж економічних і соціальних результатів, а також мети одержання прибутку, визначених частиною 2 ст.3 Господарського кодексу України визначальними характеристиками підприємництва, передбачає розсудливість у визначенні розміру витрат при здійсненні господарської операції у їх співвідношенні з очікуваним доходом.

При цьому суд вважає безпідставними доводи позивача про неправомірність спірного рішення відповідача з причини невнесення на час укладення договорів купівлі-продажу спірних акцій відповідним органом відомостей про зупинення обігу акцій, оскільки ключовим моментом при вирішенні даного спору є не час, з якого опубліковано інформацію про зупинення обігу спірних акцій, а час, коли такі акції перестають бути цінним папером та, відповідно, товаром в розумінні законодавства України, а договори про купівлю-продаж таких акцій не надають покупцю той обсяг корпоративних прав та обов'язків, який зазвичай надається при придбанні подібних цінних паперів.

У розглядуваній справі Позивач здійснював операції з купівлі-продажу цінних паперів - акцій, які є такими, що не відповідають вимогам законодавства та втратили статус об'єктів цивільних прав.

Відсутність відповідно до закону правових наслідків за таким правочином означає відсутність будь-яких господарських операцій, здійснених на його виконання, з точки зору їх впливу на стан податкового обліку сторін цього правочину.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає правомірним висновок податкового органу про завищення позивачем фінансового результату від операцій з акціями на суму 50 600,00 грн. та завищення доходів окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з акціями на суму 48 809,00 грн., що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 12 202,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 051,00 грн. згідно податкового повідомлення -рішення №0000692201 від 21.10.2011 року.

Щодо здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів без укладання договорів судом встановлено наступне.

Так, в ході перевірки відповідачем встановлено, що позивачем здійснювались операції з купівлі -продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»без укладання договорів та проведення розрахунків поза розрахунковими рахунками підприємства. Як зазначено в Акті перевірки, податковим органом після дослідження виписок по розрахунковому рахунку позивача надходження або списання грошових коштів від купівлі -продажу цінних паперів по вказаних операціях не встановлено, однак такі операції відображені у податковій звітності.

Згідно наданих позивачем виписок з реєстру угод, позивач у період з 29.05.2009 року по 11.06.2009 року (том ІІ, а.с. 114-135), а також з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (том IV, а.с. 37-51) позивач укладав на ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»біржові контракти з купівлі цінних паперів різних емітентів.

Відповідач зазначені виписки з реєстру угод не прийняв до уваги у якості підтвердження здійснених позивачем витрат з придбання цінних паперів у період, що підлягав перевірці.

Згідно зі ст. 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів. Для здійснення клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів депозитарій має одержати ліцензію.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електронних носіях внаслідок знерухомлення цінних паперів.

Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездокументарній формі проводиться тільки учасниками Національної депозитарної системи.

Для укладення на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в документарній формі, цінні папери мають бути знерухомлені в депозитарії, що їх обслуговує.

20.01.2010 року позивачем укладено договір з ВАТ «Українська біржа»про проведення операцій на ринку цінних паперів, яким позивачу надано право здійснювати біржові операції на Біржі.

Згідно п. 2.3.1 Договору член біржі зобов'язується під час проведення біржових операцій на Біржі дотримуватись вимог чинного законодавства України, нормативних актів ДКЦПФР, Правил та інших нормативних документів Біржі, положень цього договору.

14.01.2010 позивач уклав договір з ВАТ «Українська біржа»про інформаційно-технічне забезпечення.

Крім того, 14.06.2007 року позивачем було укладено з ТОВ «Торгівельно-інформаційна мережа «Перспектива»Договір № Д-07/06/14-01 про доступ до електронної торгівельно-інформаційної мережі, згідно якого позивачу було надано право укладати договори електронній торгівельно-інформаційній мережі (ЕТІМ) та/або отримувати інформацію, визначену Правилами торгівлі торгівельно-інформаційної системи (ТІС) шляхом встановлення Торгового терміналу «АРМ Брокер»на обладнанні учасника ТІС та підключення його до ЕТІМ ТІС.

29.01.2008 р. сторонами укладено Додаткову угоду, якою внесено відповідні зміни до Договору № Д-07/06/14-01 від 14.06.2007 р. у зв'язку із реорганізацією ТОВ «Торгівельно-інформаційна мережа «Перспектива»у ВАТ «Фондова біржа «Перспектива», зокрема, у тексті Договору «ТІС»змінено на «Біржа», «Учасник ТІС»змінено на «Член Біржі», «ЕТІМ»змінено на «ЕТС», «Правила торгівлі ТІС»змінено на «Правила біржі», тощо.

Діяльність фондових бірж регулюється Законом України Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок». Згідно ч. 2 ст. 24 цього Закону, торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Правила ПАТ «Українська біржа»затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2009 року № 1680 (далі -Правила Української біржі) -том 4, а.с. 54-120.

Відповідно до пункту 20.19 вказаних Правил, наслідком укладання біржової угоди в ETC є формування біржового контракту. Біржовий контракт (договір) є електронним документом, що укладається при посередництві ETC. Учасник торгів, підписавши Договір на проведення операцій на ринку цінних паперів, Договір про інформаційно-технічне забезпечення та Угоду про використання аналога власноручного підпису в ETC, погоджується з тим, що усі договори укладаються на біржі виключно на умовах, викладених у цих Правилах. Відсутність положень цих Правил у копії електронного договору, у вигляді документа на папері, посилання на ці Правила чи окремі положення цих Правил не свідчить про те, що договір укладений не у відповідності з цими Правилами.

Відповідно до пункту 20.17 Правил Української біржі, на вимогу учасника біржових торгів Біржа може надати йому Виписку з реєстру угод, яка містить інформацію про угоди, укладені цим учасником на біржових торгах. Виписка з реєстру угод оформлюється в паперовому вигляді і затверджується печаткою Біржі та підписом уповноваженої особи Біржі.

Відповідно до пункту 20.16 Правил, звіт про угоди учасника містить наступні відомості: ідентифікаційний номер угоди; код цінного паперу; міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера (ISIN); дата та час реєстрації угоди в Реєстрі угод; сукупність прав та обов'язків по угоді купівлі-продажу цінних паперів (купівля цінних паперів або продаж цінних паперів); ціна одного цінного паперу; сума угоди; кількість цінних паперів; дата проведення розрахунків по угоді.

Таким чином, в такому звіті (реєстрі) містяться всі суттєві умови біржових угод.

Аналогічним чином урегульовано порядок здійснення операцій з цінними паперами Правилами ВАТ «Фондова біржа «Перспектива», що зареєстровані рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.02.2009 року № 225 (далі -Правила ФБ Перспектива) -том 3, а.с. 36-114.

Згідно п. 1.19 зазначених Правил виписка з реєстру договорів Біржі -електронний документ, що є частиною реєстру договорів біржі, що містить всі договори, стороною яких є учасник біржових торгів. Кожен з договорів, який міститься у виписці з реєстру договорів Біржі, яка підписана уповноваженою особою Біржі та з відбитком печатки Біржі, яка підписана уповноваженою особою біржі та з відбитком печатки біржі, є копією електронного документа -Договору у вигляді документа на папері.

Отже, виписка з реєстру є формою електронного документа, що містить інформацію про всі договори, стороною яких є певний учасник біржових торгів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до п. 2.3 (абзац 1) Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Наказ № 88), первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Отже, тлумачення вимог щодо первинних документів є припустимим на підставі Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Оскільки за наслідками торгів в ETC на біржі складається виписка з реєстру угод, кожний окремо взятий рядок виписки з реєстру угод, укладених на ПАТ «Українська біржа»та ВАТ «Фондова біржа «Перспектива», є візуалізацією кожної окремо взятої угоди в розумінні ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», так як містить всі суттєві умови вказаних угод (назва цінного папера, його емітент, кількість цінних паперів, ціна одного цінного папера, сума угоди, дата виконання, контрагент - сторона договору).

Одночасно, суд прийшов до висновку про те, що наявність угод доводиться також тим, що вони спричинюють реальний рух коштів і цінних паперів, що віддзеркалюється у виписці про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах.

Зазначений підхід повністю відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно ч.1 ст. 9 цього Закону, для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. По суті таким зведеним обліковим документом є Виписка з реєстру угод.

Окрім того, статус виписки з Реєстру угод як первинного документу підтверджений численними роз'ясненнями компетентних державних органів, а також експертизою.

У матеріалах справи міститься лист Державної податкової адміністрації України 12.02.2009, яким було надано відповідь на лист ВАТ «Українська біржа» щодо визначення статусу первинного документа при здійсненні діяльності щодо організації торгівлі на ринку цінних паперів. Так, у відповіді зазначено, що у разі дотримання товариством вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та інших нормативних актів, а також умови повної ідентифікації учасників фондового ринку, що скористалися послугами ВАТ «Українська біржа», завірені підписом та скріплені печаткою виписки з реєстру укладених на біржі угод, можуть бути представлені в якості первинних документів щодо проведення в режимі «он-лайн»операцій з цінними паперами (том І, а.с. 36).

Аналогічного змісту відповідь була надана Державною податковою адміністрацією України на лист ВАТ «Фондова Біржа ПФТС», на лист ТОВ «Торгівельно-інформаційна система «Перспектива»(том І, а.с. 37-38).

Також в матеріалах справи міститься лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 25.07.2011 за № 04-39/10-768, де зазначено, що виписка з реєстру укладених на біржі угод для учасників торгів на фондовій біржі, та виписка з відомостей сквитованих розпоряджень для юридичних та фізичних осіб клієнтів таких торгівців, можуть слугувати документами, що підтверджують виконання зобов'язань за угодами щодо цінних паперів та деривативів на фондовій біржі та є достатніми підтвердженнями виконання зазначених зобов'язань.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку про те, що біржові договори, укладені в електронній формі, є первинними документами в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», їх доказову силу не можна заперечувати виключно на підставі того, що він має електронну форму, як це зазначено в ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Доказом існування кожної окремо взятої угоди є рядок виписки з реєстру угод, який (рядок) відповідає відповідним рядкам з виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах щодо руху коштів та цінних паперів.

Вказане вище свідчить про те, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги як підтвердження здійснених позивачем витрат на придбання цінних паперів виписок з реєстру угод.

З приводу висновків відповідача про отримання позивачем коштів від ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»судом встановлено наступне.

В ході перевірки відповідачем було встановлено отримання позивачем коштів на розрахунковий рахунок № 26503037485600 від ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»на загальну суму 847 593,00 грн. При цьому, як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «ФК «КУБ»не було надано документи, які підтверджують господарські взаємовідносини в частині продажу товарів (послуг, робіт) ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива»та є необхідним в силу положень статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року № 996-XVI.

Згідно долученої до матеріалів справи виписки по рахунку позивача у АКІБ «Укрсиббанк»№ 26503037485600, у період з 29.05.2009 року по 06.10.2010 року позивачем здійснювались розрахунки за угодами щодо цінних паперів (том І, а.с. 62-70).

Так, 29.05.2009 року було перераховано кошти у розмірі 25 300,00 грн. на рахунок АКІБ «Урсиббанк»для розрахунків за договорами, укладеними на ФБ «Перспектива» та цього ж дня отримано від АКІБ «Урсиббанк»кошти у розмірі 25 457,00 грн. від АКІБ «Урсиббанк»як повернення коштів за результатами торгів на ФБ «Перспектива».

Аналогічним чином відбувався рух коштів по рахунку позивача 10.06.2009 р. (перераховано для розрахунків за договорами на ФБ «Перспектива» та одержано кошти у розмірі 25 300,00 грн.), 11.06.2009 р. (перераховано та одержано кошти у розмірі 25 300,00 грн. та повернуто кошти у цьому ж розмірі), 01.07.2010 р. (відбулось повернення коштів за результатами торгів у розмірі 2 000,00 грн.), 30.07.2010 р. (29.07.2010 р. перераховано кошти у розмірі 80 000,00 грн., 30.07.2020р. повернуто кошти у розмірі 81 477,99 грн.), 06.10.2010 р. (перераховано кошти у розмірі 60 000,00 грн. та повернуто у розмірі 65 000,00 грн.).

27.01.2010 р. на рахунок позивача від ВАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(далі -ВАТ «ВДЦП») було перераховано кошти у розмірі 10 000,00 грн. за Договором про кліринг та розрахунки № К223/09 від 21.12.2009р., 12.02.2010р. отримано від ВАТ «ВДЦП»кошти у розмірі 15 000,00 грн., 18.02.2010р. -10 000,00 грн., 23.02.2010 р. -300,00 грн., 25.02.2010 р. -1 000,00 грн., 09.03.2010 р. -3 300,00 грн., 17.03.2010 р. -6 000,00 грн., 22.03.2010 р. -200 000,00 грн., 06.04.2010 р. -5 000,00 грн., 16.04.2010 р. -7 300,00 грн., 28.04.2010 р. -6 000,00 грн., 07.05.2010 р. -6 000,00 грн., 18.05.2010 р. -17 500,00 грн., 27.05.2010 р. -4 600,00 грн., 03.06.2010 р. -1 700,00 грн., 15.06.2010 р. -12 000,00 грн., 21.06.2010 р. -60 000,00 грн., 24.06.2010 р. -100 000,00 грн., 28.07.2010 р. -20 000,00 грн., 01.10.2010 р. -отримано від ВАТ «ВДЦП»кошти у розмірі 51 257,70 грн. на підставі Договору про кліринг та розрахунки № К162/10 від 27.07.2010 р., 12.10.2010 р. -60 000,00 грн., 17.11.2010р. -12 000,00 грн., 23.11.2010 р. -6 000,00 грн., 13.12.2010 р. -4 500,00 грн., 28.12.2010 р. -3 600,00 грн.

Як встановлено судом, перерахування та отримання позивачем коштів від АКІБ «УкрСиббанк»здійснювалось на підставі Договору про виконання функцій платіжного агента № 274856 від 18.11.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк»та ТОВ «КУБ», предметом якого є виконання Банком функцій платіжного агента клієнта (ТОВ «КУБ»), який є членом Біржі (ВАТ «ФБ «Перспектива»), та відкриття і обслуговування Банком рахунку № 2909 для проведення розрахунків за договорами купівлі-продажу, укладеними клієнтом за допомогою торгового термінала (том ІІ, а.с. 144-148).

Згідно п. п. 2.2.1, 2.2.2 вказаного Договору до функцій Банку, як платіжного агента, відноситься отримання на користь клієнта платежів від учасників біржових торгів на рахунок № 2909 згідно відомості, яка направляється банку від біржі на підставі договору з біржею; здійснення платежів від імені та за рахунок клієнта за рахунку № 2909 за договорами купівлі-продажу на підставі відомості, яку біржа направляє банку.

У відповідності до п. 3.1.4 Договору після здійснення розрахунків за договорами купівлі-продажу Банк зобов'язувався перераховувати залишок грошових коштів на рахунку № 2909 на поточний рахунок клієнта № 2650.

В свою чергу, отримання коштів від ВАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(Депозитарій) та перерахування коштів на рахунки останнього здійснювалось на підставі Договорів про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів № К223/09 від 21.12.2009 року, № К162/10 від 27.07.2010 року, за якими ВАТ «ВДЦП», як Депозитарій, зобов'язувався надавати послуги щодо здійснення клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів, які укладає позивач або його депоненти на ринку цінних паперів.

Як пояснили суду представники позивача, вказані вище грошові кошти було отримано ТОВ «КУБ»від юридичних осіб, що надають послуги щодо здійснення клірингу, та є фінансовим результатом від біржових операцій з цінними паперами, які здійснювались на ПАТ «Українська біржа»та ПАТ «ФБ «Перспектива» і враховані в окремому обліку за п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З приводу вказаного епізоду суд зазначає наступне.

Згідно ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями, які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії з одночасною оплатою грошових коштів на рахунках зберігачів.

Тобто, з цього визначення, наданого законом, при клірингу гроші ходять по рахунках у депозитарію, а не по рахунках у банку.

Згідно п. 1.43 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»учасник платіжної системи - юридична або фізична особа - суб'єкт відносин, що виникають при проведенні переказу коштів, ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї платіжної системи.

Отже, учасниками платіжної системи можуть бути не тільки банки.

Так, відповідно до постанови від 16.02.2010 р. №68 «Про надання Приватному акціонерному товариству «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(м. Київ) статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України», ПрАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»(лише для обслуговування розрахунків за цінними паперами учасників фондового ринку) надано статус учасника системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) відповідно до Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006р. № 320 зі змінами (далі - Інструкція № 320)».

Отже, в сенсі розрахунків депозитарій є такою ж розрахунковою установою, як і банк, а рух коштів по депозитарію є розрахунком за цінні папери.

Відповідно до п.2.9 Правил ПАТ «ФБ «Перспектива»біржа взаємодіє з платіжною організацією (розрахунковим банком), банками та депозитарієм з метою забезпечення виконання розрахунків за договорами, що укладені на біржі, за принципом «поставка проти оплати». Біржа забезпечує виконання договорів способом, обумовленим для кожного ринку, у заявленому обсязі, за заявленою ціною та у визначений час. Переказ коштів за договорами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів та переказ коштів за операціями емітента щодо випущених ним похідних, а також при примусовому закритті позицій виконуються платіжною організацією (розрахунковим банком) за розпорядженнями біржі.

Згідно п.п. 9.11. Правил ПАТ «ФБ «Перспектива», за результатами біржових торгів біржа формує розпорядження біржі на переказ коштів учасників біржових торгів та надсилає відомість розпоряджень біржі на переказ коштів платіжній організації (розрахунковому банку) для виконання переказу коштів за укладеними на біржі договорами. Відомість розпоряджень біржі на переказ коштів в інтересах учасників біржових торгів щодо кожного договору має містити всю необхідну інформацію для виконання переказу коштів за договорами. Підпунктом 9.12. Правил ПАТ «ФБ «Перспектива»визначено, що підставою для формування біржею розпоряджень біржі на переказ коштів за результатами біржових торгів на виконання зобов'язань за договорами є договір між платіжною організацією (розрахунковим банком) з учасником біржових торгів, який регламентує переказ коштів за договорами. Розпорядження біржі формуються в ЕТС біржі одночасно з моментом укладання договору та відповідають вимогам до реквізитного складу платіжних інструментів відповідної платіжної системи (розрахункового банку), що забезпечує переказ коштів за договорами, укладеними на біржі.

Пунктом 9.14. Правил ПАТ «ФБ «Перспектива» передбачено, що платіжна організація (розрахунковий банк) на підставі відомостей розпоряджень біржі на переказ коштів учасників біржових торгів здійснює переказ коштів на користь учасників біржових торгів.

Згідно укладеного між ВАТ «ФБ «Перспектива»та АКІБ «УкрСиббанк»Договору від 12 червня 2008 року останній зобов'язувався здійснювати розрахунки за договорами купівлі-продажу учасників біржових торгів, які уклали з Банком договори, передбачені правилами Біржі (том ІІІ, а.с. 187-189). Як передбачено п. 2.3. вказаного Договору, забезпечення виконання грошових розрахунків за договорами купівлі-продажу здійснюється шляхом укладання між банком та членом біржі договору про виконання функцій платіжного агента.

Як зазначалось вище, саме такий договір було укладено між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк»(договір № 274856 від 18.11.2008 року).

Відповідно до пункту 22.2 Правил ПАТ «Українська біржа»при укладанні угод на Біржі розрахунки за ними здійснюються виключно по рахунках в цінних паперах тих зберігачів, які в депозитарному договорі надали повноваження депозитарію здійснювати операції списання/зарахування цінних паперів по їх рахунках в цінних паперах на підставі інформації, отриманої депозитарієм від Біржі.

Механізм реалізації клірингових розрахунків прописаний в Положенні про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженому Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. №1001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2006 р. за №1198/13072 і тому є обов'язковим для виконання (далі - Положення № 1001).

Згідно з п. 3.4 Розділу VI Положення № 1001, у разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку грошових зобов'язань за договорами щодо цінних паперів зменшується, а його контрагента збільшується на загальну вартість укладеного договору щодо цінних паперів. Одночасно в разі придбання цінних паперів клієнтом депозитарію його технічний субрахунок для обліку зобов'язань щодо цінних паперів за відповідним випуском (міжнародним ідентифікаційним номером цінних паперів) збільшується, а його контрагента зменшується на загальну кількість цінних паперів відповідно до договору щодо цінних паперів.

Таким чином, по такій схемі відбувається абсолютно очевидний рух коштів в оплату за отримані (придбані) цінні папери: рахунок цінних паперів збільшується, а рахунок грошових коштів зменшується. Зазначене видно на виписках про операції з цінними паперами на рахунку в цінних паперах, які надано позивачем (том 4, а.с. 230-260, том 5, а.с. 1- 78).

Отже, в силу ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», а також виданого на його виконання Положення № 1001, -

а) клірингові операції з цінними паперами неможливі без їх оплати;

б) оплата здійснюється шляхом перерахування коштів по технічних субрахунках для обліку грошових зобов'язань, відкритих у депозитарію, а не у банку.

З іншого боку, згідно пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(який був чинним в період здійснення спірних операцій), під терміном «витрати»для цілей цього пункту слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Отже, в ході укладання клірингових угод за будь-яких умов у покупця виникає зобов'язання платити за придбаними цінними паперами, і це зобов'язання саме по собі створює витрати, оскільки для виникнення витрат, в силу цитованого пп. 7.6.3 достатньо нарахувати зобов'язання.

Таким чином, грошові кошти, отримані позивачем від ВАТ «Всеукраїнський депозитарій цінних паперів»та АКІБ «УкрСиббанк»в порядку надання останніми послуг по здійснення клірингу за результатами торгів на ПАТ «Українська біржа»та ФБ «Перспектива», не можна вважати доходом позивача з інших джерел, зокрема, сумами безповоротної фінансової допомоги у розумінні пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Що стосується відсутності взаємної заборгованості в обліку контрагентів, то зазначене пояснюється тим, що кліринг автоматично забезпечує взаємозалік. Зокрема, на це прямо вказується: - в ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»(кліринг передбачає визначення взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік); - в п. 3.1 Розділу VI Положення № 1001 (для виконання розрахунків за договорами щодо цінних паперів за результатами клірингу (методу врегулювання взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік) депозитарій відкриває своєму клієнту технічний рахунок).

Крім того, в Розділі І Положення № 1001 дано визначення «взаємозалік»- це процес, який може бути складовою частиною розрахунково-клірингової діяльності та здійснюється відповідно до даного Положення та внутрішніх документів клірингового депозитарію з метою визначення для кожного його учасника загальної суми поставки та отримання грошових коштів і загальної кількості поставки та отримання цінних паперів за результатами торгів на організаторі торгівлі.

Тобто, в процесі здійснення клірингу взаємні зобов'язання контрагентів погашаються, що в принципі відповідає також припиненню зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином, за наслідками розгляду справи судом встановлено, що біржові операції на ПАТ «Українська біржі»та ПАТ «ФБ «Перспектива»є реальними, належним чином задокументовані, реальність та наявність біржових угод підтверджується випискою з Реєстру угод, рух коштів та цінних паперів підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах, дані обох виписок повністю співпадають, безоплатна передача цінних паперів при клірингу неможлива, але рух коштів здійснюється не в банку а у депозитарію, згідно ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».

Відтак, висновок відповідача про порушення позивачем пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено валові доходи на суму 847 593,00 грн. за І півріччя 2009 року -3 квартали 2010 року суд вважає безпідставним.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції за другим та третьому епізодам та, відповідно, правомірності прийняття у вказаній частині спірного податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що відповідач в даній частині діяв всупереч принципам податкового законодавства та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва №0000692201 від 21.10.2011 року в частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі 401 961,00 грн. (414 163,00 грн. - 12 202,00 грн.) та застосування штрафних санкцій у розмірі 100 490,00 грн. (103 541,00 грн. - 3 051,00 грн.) прийняте всупереч нормам ч.3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги про його скасування в даній частині підлягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову судовий збір відповідно до задоволених вимог, що становить 2 081 грн. 62 коп.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 21 жовтня 2011 року № 0000692201 в частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі 401 961,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100 490,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КУБ»судові витрати у розмірі 2 081,62 грн. (дві тисячі вісімдесят одна грн. 62 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.