Рішення

від 09.10.2012 по справі 5017/1365/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1365/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій"

до 1) Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк"

2) Відкрите акціонерне товариство „Одеський домобудівельний комбінат"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

про визнання недійсними договорів

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючий суддя Демешин О. А.

Суддя Цісельський О. В.

Суддя Никифорчук М. І.

Представники сторін:

від позивача: Шинкаренко Л.О. -довіреність ;

від відповідача 1): Пушкарська О.В. - довіреність;

від відповідача 2): Гавриленко А І. -довіреність ;

від третьої особи: ОСОБА_5 - довіреність;

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" (далі -відповідач 1) та Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат" (далі -Відповідач 2) про визнання недійсними:

- договору іпотеки від 04.12.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій", посвідченого 04.12.2007 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим N4532.

- додаткового договору від 20.12.2007р. до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 20.12.2007р., зареєстрований в реєстрі за № 4752.

- додаткового договору № 2 від 15.05.2009 року до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15.05.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 606.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -залучено приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2012р. справу прийнято до розгляду колегією суддів господарського суду Одеської області у складі : головуючий суддя Демешин О.А., суддя Цісельський О. В., суддя Никифорчук М.І.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачі з позовом не згодні з підстав, викладених у відзивах.

В С Т А Н О В И В :

08.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк" та Відкритим акціонерним товариством „Одеський домобудівельний комбінат" було укладено Кредитний договір №2518\OF (далі -Кредитний договір) відповідно до умов якого банк зобов`язався надати позичальнику (відповідачу 2 по справі) кредит на поповнення обігових коштів у вигляді не відновлюваної кредитної лінії на суму 5000000грн. з 28.11.2007р. по 05.11.2010р. із сплатою 17% річних за фактичний період користування кредитними коштами.

Додатковою угодою від 08.04.2009р. до вказаного кредитного договору, серед іншого, було продовжено термін погашення кредиту -до 05.11.2011р.

04.12.2007року між ВАТ „Морський транспортний банк" та ТОВ „ВКФ Меркурій" було укладено договір іпотеки (далі -Договір іпотеки), посвідчений 04.12.2007 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим N4532.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач, в якості забезпечення виконання зобов`язань ВАТ „Одеський домобудівельний комбінат" по Кредитному договору, надав відповідачу 1 в іпотеку цілісний майновий комплекс (нежитлові приміщення) загальною площею 23080,6кв.м., розташований за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с\рада Красносільська, 21-й км Старокиївського шосе, буд..42 та земельну ділянку загальною площею 10,7640га , яка знаходиться за адресою: м.Одеса, 21-й км Старокиївського шосе, ділянка № 42.

Додатковим договором від 20.12.2007р. до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 20.12.2007р.

(зареєстрований в реєстрі за № 4752) - було внесено зміни до пункту 2.3.1. Договору іпотеки щодо страхування предмету застави.

Додатковим договором № 2 від 15.05.2009 року до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладеним між ВАТ «Морський транспортний банк»та ТОВ „ВКФ Меркурій" та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15.05.2009 року (зареєстровано в реєстрі за № 606).

Вказаним додатковим договором, серед іншого, було внесено зміни до Договору іпотеки щодо продовження терміну погашення, забезпеченого іпотекою кредиту, до 05.11.2011р.

Відповідно до п.1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" , зареєстрованого 11.11.2010р. -Публічне акціонерне товариство „Марфін Банк" виступає правонаступником по всіх правах та зобов`язаннях Відкритого акціонерного товариства „Морський транспортний банк".

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині визнання недійсним Договору іпотеки від 04.12.2007року посилається на те, що цей договір не мав на меті одержання товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" прибутку - в порушення вимог статті 1 Закону „Про господарські товариства", якою встановлено що господарські товариства створюються з метою одержання прибутку. Умови створення ТОВ „ВКФ „Меркурій" з метою одержання прибутку, передбачені, також, пунктом 1.6. Статуту цього товариства.

Також, підставою для визнання Договору іпотеки недійсним, на думку позивача, є те, що цей договір був укладений з перевищенням повноважень, наданих директору рішенням загальних зборів від 07.11.2007р. (протокол №14), оскільки надання майна в іпотеку дозволялось на строк 36 місяців, а в договорі зазначено, що він діє до повного виконання забезпечених ним зобов`язань по кредитному договору.

З цього позивач робить висновок про відсутність в договорі іпотеки істотної умови -строку його дії.

Крім того, позивач посилається на те, що договір укладено в порушення вимог статті 13 Закону „Про оцінку земель" - без проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, яка надавалась в іпотеку.

Підставою для визнання недійсним Додаткового договору від 20.12.2007р.до Договору іпотеки від 04.12.2007р. позивач вважає відсутність у директора повноважень на укладення цього Додаткового договору, посилаючись на те, що згода на внесення відповідних змін до договору іпотеки надавалась рішенням загальних зборів ТОВ ВКФ „Меркурій" від 19.12.2007р.(протокол №17, учасники ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) не зважаючи на те, що перед цим - рішенням загальних зборів від 17.12.2007р. (Протокол №16) одного з учасників -ОСОБА_9 було виключено із складу учасників товариства і останній не мав повноважень підписувати протокол №17 від 19.12.2007р., оскільки на цю дату вже не був учасником товариства.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним Додаткового договору №2 від 15.05.2009р. до договору іпотеки позивач обґрунтовує відсутністю повноважень у директора ТОВ „ВКФ Меркурій" на укладення цього Додаткового договору.

Позивач в позовній заяві та доповненнях до позову просить поновити строку позовної давності на звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач 1, заперечуючи проти позову, посилається на безпідставність посилань позивача на порушення чинного законодавства та положень Статуту ТОВ „ВКФ Меркурій" при укладенні Договору іпотеки через відсутність в цьому договорі умов одержання прибутку товариством, оскільки укладення договору іпотеки не перешкоджало позивачу у господарській діяльності та одержанні прибутків.

Також, відповідач 1 вважає необґрунтованими позовні вимоги з підстав відсутності повноважень у керівника на укладення спірного договору та додаткових договорів до нього, оскільки на момент їх укладення, директор ТОВ „ВКФ Меркурій" мав усі необхідні для цього повноваження, що підтверджено відповідними рішеннями загальних зборів товариства.

Посилання позивача на порушення вимог чинного законодавства стосовно необхідності проведення експертної оцінки земельної ділянки при укладенні договору іпотеки, відповідач 1 спростовує наявністю експертного висновку приватного підприємства „Вітал-Профі", яким підтверджується проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, відповідачем 1 заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідач 2 у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити з підстав пропуску позивачем строків позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Абзацом другим частини другої статті 13 Закону України „Про оцінку земель" (обов`язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок) встановлено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі застави земельної ділянки відповідно до закону.

Таким чином, спірний Договір іпотеки мав бути укладений сторонами з обов`язковою експертною оцінкою земельної ділянки, що надавалась в іпотеку.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України -підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В якості підтвердження проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 10,764га, розташованої за адресою: м.Одеса, 21км Старокиївського шосе, діл №42, відповідачем 1 до матеріалів справи надано Висновок про грошову оцінку земельної ділянки (далі -Висновок), виконаний експертом ПП „Вітал-Профі".

Пунктом 49, затвердженої Постановою КМ України №1531 від 11.10.2002р. Методикою

експертної грошової оцінки земельних ділянок встановлено процедуру проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки по закінченню якої передбачено складання Звіту про оцінку.

До Звіту, у відповідності до пункту 50 вказаної Методики включаються:

- назва об'єкта оцінки та місця розташування земельної ділянки, дата оцінки, найменування замовника та оцінювача, їх місце знаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди

- для юридичних осіб; прізвище, ім'я та по-батькові, паспортні дані, ідентифікаційні номери - для фізичних осіб;

- мета проведення оцінки та обгрунтування вибору відповідної бази оцінки;

- основні передумови, припущення та обмеження щодо застосування результатів оцінки;

- опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних;

- аналіз найбільш ефективного використання об'єкта оцінки;

- обгрунтування застосування методичних підходів, методів та оцінних процедур;

- визначення (розрахунок) вартості об'єкта оцінки за обраними методичними підходами та узгодження отриманих результатів;

- сертифікація оцінки (підстави проведення даної оцінки, письмова заява оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, результат особистого огляду об'єкта оцінки, дотримання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів

щодо оцінки земельних ділянок та прав на них, що має важливе значення для визначення достовірності та об'єктивності оцінки та висновку про вартість об'єкта оцінки);

- висновок про вартість об'єкта оцінки, який готується на підставі порівняльного аналізу отриманих результатів оцінки за обраними методичними підходами та ринковими даними.

До звіту додаються відповідні розрахунки.

Доданий до матеріалів справи Висновок, як за найменуванням, так і за змістом - не відповідає Звіту, який, відповідно до Методики мав бути складений експертом за наслідками експертної оцінки земельної ділянки, що підлягала передачі в іпотеку.

Крім того, частиною другою пункту 51 Методики передбачено, що при застосуванні методичного підходу, який грунтується на капіталізації чистого операційного доходу від земельної ділянки, у звіті відображаються:

- розрахунок річного доходу від ефективного використання земельної ділянки, з урахуванням обтяжень та обмежень;

- величина ставки капіталізації щодо конкретної земельної ділянки.

Між тим, у Висновку, в порушення вказаних вимог законодавства, будь-які розрахунки відсутні.

Частиною першою статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, згідно частини другої статті 34 ГПК України, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що наданий відповідачем 1, Висновок про експертну оцінку земельної ділянки -не можна вважати належним доказом проведення, необхідної при укладенні Договору іпотеки, експертної оцінки земельної ділянки, що була предметом цього договору.

Відсутність належного Звіту, підтверджуючого проведення експертної оцінки земельної ділянки при укладенні спірного договору іпотеки, - є підставою для визнання цього договору недійсним, з огляду на те, що його було укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Частинами четвертою та п`ятою статті 6 Закону України „Про іпотеку", в редакції, що діяла на момент укладення Договору іпотеки, встановлено, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на

праві власності така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані.

Таким чином, приймаючим до уваги неможливість передачі в іпотеку земельної ділянки без передачі в іпотеку, розташованих на ній споруд, або навпаки -передачі в іпотеку споруд без передачі в іпотеку земельної ділянки, на якій ці споруди розташовані -суд вважає, що недійсність договору іпотеки з підстав невиконання експертної оцінки земельної ділянки, тягне за собою і недійсність договору в частині передачі в іпотеку цілісного майнового комплексу (нежитлових приміщень) загальною площею 23080,6кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с\рада Красносільська, 21-й км Старокиївського шосе, буд.42.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про недійсність Договору іпотеки через те, що цей договір не мав на меті одержання товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" прибутку, оскільки статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Крім того, правова природа договору іпотеки, який укладається в якості забезпечення виконання зобов`язань і є похідним від основного зобов`язання -взагалі не передбачає дохідності, як наслідку виконання такого договору.

Також, не приймаються судом і твердження позивача про укладення спірного договору з перевищенням директором, наданих йому повноважень по рішенню загальних зборів від 07.11.2007р. (протокол №14) щодо терміну дії договору іпотеки та відсутність в цьому договорі істотної умови -строку його дії, оскільки рішенням загальних зборів ТОВ „ВКФ Меркурій" (протокол №14 від 07.11.2007р.) - строк на який мав бути укладений договір іпотеки - взагалі не встановлювався.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними додаткового договору від 20.12.2007р. та додаткового договору № 2 від 15.05.2009 року до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладених між ВАТ «Морський транспортний банк»та ТОВ „ВКФ Меркурій", слід зазначити, що вказані договори є складовими частинами спірного Договору іпотеки, тобто -додатковими угодами до нього і не можуть існувати та бути дійсними окремо від цього договору іпотеки.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припусти, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В даному ж випадку, додаткові договори, не могли б бути вчиненими без, власне, договору іпотеки від 04.12.2007р. Тому, недійсність вказаного договору є підставою для визнання недійсними і вищевказаних додаткових договорів.

Позивачем при зверненні до суду з позовом по цій справі пропущено, встановлену статтею 257 ЦК України трирічну загальну позовну давність, про що заявлено відповідачами по справі.

Між тим, частиною 5 статті 267 ЦК України встановлено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач, обґрунтовуючи поважність пропуску ним строку позовної давності, посилається на те, що один із учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" -ОСОБА_9 в період з 2007р. по 2011р. був незаконно відсторонений від контролю за господарською та фінансовою діяльністю цього товариства і не мав можливості ознайомитись з умовами договору іпотеки.

Суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності і цей строк підлягає поновленню, приймаючи до уваги наступне:

Рішенням загальних зборів ТОВ „ВКФ „Меркурій" від 17.12.2007р. (протокол №16) були припинені права ОСОБА_9, як учасника товариства.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.08.2009р. по справі №6\67-09-1979, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2011р. вищевказане рішення загальних зборів від 17.12.2007р. - визнано недійсним.

Також, рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2010р. по справі № 10-31-23\28-10-1662, залишеній в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. -визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ „ВКФ Меркурій" від 08.04.2009р. (протокол № 17) в частині визначення ОСОБА_10 покупцем часток у статутному капіталі товариства, переведено на ОСОБА_9 права та обов`язки покупця цих часток у статутному капіталі та визнано за ОСОБА_9 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ „ВКФ Меркурій" в розмірі 100%.

Відповідно до частини 1 статті 97 ЦК України -управління товариством здійснюють його органи.

Загальні збори товариства, згідно частини 1 статті 99 ЦК України, створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Як вбачається із Статуту ТОВ „ВКФ Меркурій", зміни до якого зареєстровано 14.04.2009р.- єдиним засновником з часткою 100% у статутному капіталі товариства був ОСОБА_10.

21.02.2011р. державним реєстратором ВК Одеської міської ради (запис № 155610500

60205970) було зареєстровано зміни до Статуту, відповідно до яких єдиним засновником ТОВ „ВКФ Меркурій" із часткою 100% у статутному капіталі товариства - став ОСОБА_9

Наказом №2 від 29.03.2011р. ОСОБА_9 було призначено на посаду директора ТОВ „ВКФ Меркурій".

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України - юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи.

З вищевикладеного вбачається, що з 2009року існували судові спори щодо складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій", а в період з 08.04.2009р. до 21.02.2011р. до складу вищого органу управління товариством входила одна особа -ОСОБА_10, недійсність одержання яким у власність 100% часток товариства в подальшому була визнана в судовому порядку.

Лише після визначення судом належного складу органів управління товариством, у останнього виникла можливість встановлення незаконності укладення спірного договору.

Таким чином, пропущений строк позовної давності підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" пропущений строк позовної давності

2. Позов задовольнити повністю.

3.. Визнати недійсним договір іпотеки від 04.12.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Морський транспортний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій", посвідчений 04.12.2007 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим N4532.

4. Визнати недійсним додатковий договір від 20.12.2007р.до договору іпотеки від 04.12.2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 20.12.2007р., зареєстрований в реєстрі за № 4752.

4. Визнати недійсним додатковий договір № 2 від 15.05.2009 року до догвоор3у іпотеки від 04.12.2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 15.05.2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 606.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" (68003,Одеська область, м.Іллічівськ, вул..Леніна,28, код 21650966) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ Меркурій" (65111, м.Одеса, вул..21-км Старокиївської дороги, 42, код 32150955) 1073гривні судового збору

6. Провадження у справі стосовно позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства „Одеський домобудівельний комбінат" - припинити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.2012р.

Головуючий суддя Демешин О.А.

Суддя Цісельський О. В.

Суддя Никифорчук М. І.