Постанова

від 02.10.2012 по справі 5015/1369/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.12 Справа № 5015/1369/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія", б/н від 27.06.12р.

на рішення господарського суду Львівської області від 15.05.12р.

у справі № 5015/1369/12

за позовом: командитного товариства „СИМФА", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: приватного акціонерного товариства „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія", м. Львів

про: cтягнення 62 346,81 грн.

За участю представників:

позивача: Маракуца І.В , Бєлих О.О. -представники (довіреності в матеріалах справи);

відповідача: не з'явився (належно повідомлений).

Колегією суддів у складі: судді - доповідача Хабіб М.І., суддів Гриців В.М., Зварич О.В. 23.07.2012р. прийнято до провадження апеляційну скаргу у справі № 5015/1369/12, призначено до розгляду у судовому засіданні 14.08.12р.

У зв'язку з перебуванням судді Зварич О.В. у відпустці розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Зварич О.В. суддю Якімець Г.Г.

Розпорядженням голови суду від 30.08.2012р. у зв'язку з перебуванням судді Гриців В.М у відпустці, в склад колегії введено суддю Зварич О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.05.2012 року у справі № 5015/1369/12 (суддя Король М.Р.) позовні вимоги КТ „СИМФА" до ПАТ „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія" про cтягнення 62 346,81 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 45 609, 98 грн. основного боргу, 3 422, 12 грн. пені, 5 108, 31 грн. інфляційних витрат, 1941,86 грн. -3 % річних та 1447,79 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване положеннями ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 230-232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його в частині стягнення суми боргу, пені, інфляційних витрат та 3% річних, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції змінити та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача грошову суму у розмірі 6 312,8 грн.

Щодо договору №4/КЛ-07 від 03.01.2007р. скаржник стверджує, що за цим договором термін позовної давності закінчився 31.12.2011р. Відтак, на думку скаржника, позивач мав право звернутись до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 39 297,18 грн. до 31.12.2011р., проте, пропустивши строк звернення до суду, звернувся лише 23.03.2012р.

Стосовно договору №5/КЛ-09 від 08.01.2009р. апелянт визнає заборгованість в сумі 6 312,8 грн. Однак, не погоджується з розрахунками 3% річних у розмірі 1 941,86 грн. та інфляційних витрат в сумі 5 108,31 грн., наданими позивачем, та вважає, що ці санкції повинні розраховуватися від суми боргу 6 312,8 грн. та в кінцевому результаті матимуть інше значення.

У відзив на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи скаржника та зазначає, що позовні вимоги заявлені виключно на підставі договору №5/КЛ-09 від 08.01.2009р., термін дії якого сплив 31.12.2010р. Пунктом 4.4. цього договору визначено, що покупець зобов'язується погасити борг у розмірі 39 297,18 грн., який виник станом на 01.01.2009р. незалежно від терміну дії цієї угоди. Поряд з тим, зазначає, що відповідно до діючого законодавства за період з вересня 2009р. по лютий 2012р. термін прострочення становить 518 днів, втрати від інфляції складають 5 108,31 грн., три проценти річних складають 1 941,86 грн. Відтак, доводи скаржника вважає необґрунтованими.

В судовому засіданні представники позивача усно заявили, що частково погоджуються з доводами скаржника та ствердили, що сума основного боргу за поставлений товар становить 27 549,68грн. На підтвердження подали суду акти звірки розрахунків за другий квартал 2007р., перше півріччя 2009 року та станом на 28.02.2010р., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

Апелянт явки повноважного представника не забезпечив, надіслав клопотання від 01.10.2012р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, а також те, що це повторне (перше від 09.08.2012р.) клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, і воно необґрунтоване, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.01.2007 р. позивачем та відповідачем укладено договір №4/КЛ-07 купівлі-продажу партії товару (надалі - договір 1).

За умовами договору 1 продавець зобов'язується доставити і передати у власність покупця товар - клей кістковий за ціною 8,1грн. (з ПДВ) за кілограм на суму 121000грн., а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар..

Пунктом 4.1. вказаного договору обумовлено, що оплата проводиться по факту постачання, але не більше 5-ти банківських днів.

У відповідності до п.5.4. договору поставка товару здійснюється продавцем на протязі 7 діб з моменту отримання письмової заявки покупця.

Згідно п.7.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2008 року.

Згідно з видатковими накладними № РН -0000497 від 19.05.2008р., № РН -0000596 від 06.06.2008р.та № РН -0000604 від 19.06.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40 085,50грн.

Станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача за договором 1 становила 39 297,18 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 1-ше півріччя 2009р., який підписаний двома сторонами.

08.01.2009 року позивачем та відповідачем укладено договір №5/КЛ-09 купівлі-продажу партії товару (далі - договір 2).

За умовами договору 2 продавець зобов'язується доставити і передати у власність покупця товар - клей кістковий, ціна якого визначається у видаткових документах (накладних тощо) на загальну суму 120000грн., а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Пунктом 4.1. вказаного договору обумовлено, що оплата проводиться по факту постачання, але не більше 5-ти банківських днів.

Згідно з п.4.4. договору 2 покупець зобов'язується погасити борг у розмірі 39 297,18 грн., який виник станом на 01 січня 2009 року, незалежно від терміну дії цієї угоди.

У відповідності до п. 5.4. договору поставка товару здійснюється продавцем на протязі 7 діб з моменту отримання письмової заявки покупця.

Згідно п.7.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2010 року.

За умовами п.8.2 договору 2 за необґрунтовану відмову від прийому попередньо замовленого товару, або несплату за отриманий товар в узгоджений термін, покупець несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в цей період, за кожен день відмови від прийому товару суми вартості товару, та суми несплати відповідно.

На виконання умов договору 2 позивач поставив відповідачу товар за період з 26.01.2009р. по 22.02.2010р. (всього 10 поставок) на загальну суму 46 427,50грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними двома сторонами.

За період з 14.01.2009р. по 11.08.2010р. відповідач сплатив позивачеві за товар 64 175,00грн., що підтверджено платіжними дорученнями, виписками банку та актами звірки розрахунків за 1-ше півріччя 2009р. та за період з 01.07.2009р. по 28.02.2010р., які є в матеріалах справи.

Отже, сума боргу відповідача становить 21 549, 68грн. (39 297,18 + 46 427,50 -64 175,00грн.).

Дослідивши всі обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши подані докази, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що за договором №4/КЛ-07 від 03.01.2007 р. по видаткових накладних № РН -0000497 від 19.05.2008р., № РН -0000596 від 06.06.2008р.та № РН - 0000604 від 19.06.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40 085,50грн., який підлягав оплаті упродовж 5-ти банківських днів з моменту поставки. Відповідач не оплатив товар у встановлений договором строк, його заборгованість станом на 01.01.2009р. становила 39 297,18 грн., що підтверджено актом звірки взаєморозрахунків за 1-ше півріччя 2009р., який підписаний двома сторонами.

08.01.2009 р. сторонами був укладений договір №5/КЛ-09. В цьому договорі (п.4.4) встановлений обов'язок відповідача погасити борг у розмірі 39 297,18 грн., який виник станом на 01 січня 2009 року, незалежно від терміну дії цієї угоди.

За договором №5/КЛ-09 від 08.01.2009 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 427,50грн.

За період з 14.01.2009р. по 11.08.2010р. відповідач сплатив позивачеві за товар 64 175,00грн. З матеріалів справи вбачається, що названа сума сплачена як в рахунок оплати боргу в сумі 39 297,18 грн. за товар, поставлений на умовах договору 1, так і в рахунок оплати товару, поставленого на умовах договору 2. Залишок заборгованості становить 21 549, 68грн. ( 39 297,18 + 46 427,50 -64 175,00грн.).

Відтак, апеляційний суд не погоджується з доводами позивача та висновком місцевого суду про те, що заборгованість відповідача становить 45 609,98грн., оскільки такі доводи та висновок суперечать фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд також не погоджується з твердженнями позивача, з посиланням на акт звірки розрахунків за період 01.07.2009р.по 28.02.2010р., про те, що заборгованість відповідача становить 27 549,68грн.. В цьому акті дійсно вказано, що станом на 28.02.2010р. заборгованість відповідача становить27 549,68грн.Акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками. Однак, в акті. не врахована сума 6000,00, сплачена відповідачем після підписання сторонами названого акту звірки в рахунок оплати товару, поставленого за договором №4/КЛ-07 від 03.01.2007 р. ( накладна РН -0000604 від 19.06.2008р.), а саме: 11.05.2010р. -2000,00грн., 03.06.2010р.- 2000,00грн., 25.06.2010р. -1000,00грн., 11.08.2010р. -1000,00грн .Про сплату відповідачем цих сум вказує позивач в своєму розрахунку (а.с. 20,21), їх сплата підтверджена виписками банку.

Отже, заборгованість становить 21 549, 68грн.( 27 549,68. -6000,00).

На підставі викладеного апеляційний суд вважає необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи доводи скаржника, що його заборгованість становить 6 312,8 грн.

Згідно ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами п.8.2 договорів встановлена відповідальність покупця за прострочення оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в цей період, від суми боргу за кожен день прострочення оплати.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення пеня, втрати від інфляції та 3% річних, які нараховані від суми боргу 45609,98грн. за період з 11.08.2010р. по лютий 2012р.за 518 днів.

Однак, як зазначено вище, заборгованість відповідача становить 21 549, 68 грн.

Таким чином, з урахуванням суми боргу 21 549, 68грн., втрати від інфляції за вказаний період становлять 2111,87грн., а 3 % річних -917,48грн.

Згідно з частиною 6 ст.232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців, від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інше договором не встановлено.

З урахуванням строку оплати товару, встановленого договором ( 5 банківських днів), станом на 11.08.2010р. по всіх поставках, крім останньої поставки за договором 2, яка здійснена 22.02.2010р. на суму 4 550,00грн.( всі інші поставки здійснені в 2008 та в 2009р.), 6 місячний строк для нарахування пені пройшов. За цією останньою поставкою товар мав бути оплачений не пізніше 01.03.2010р. З призначень платежу, які вказані в платіжних документах, випливає, що товар, поставлений 22.02.2010р. не оплачений відповідачем..

Отже, 6 місячний строк для нарахування пені за цією поставкою закінчується 02.09.2010р. Таким чином, на підставі.8.2 договору підлягає до стягнення пеня за період з 11.08.2010р. по 02.09.2010р. від суми боргу 4550грн., яка становить 44,44грн.

Решта пені, яка заявлена до стягнення, не підлягає до задоволення., оскільки є безпідставною.

Щодо доводів відповідача про сплив позовної давності для стягнення боргу за договором від 03.01.2007 р., то ці доводи є необґрунтованими, оскільки відповідач вчинив дії, що свідчать про визнання ним боргу за цим договором. Зокрема, в договорі від 08.01.2009р. відповідач зобов'язався сплатити борг в сумі 39 297,18грн., який виник станом на 01.01.2009р. за договором від 03.01.2007 р., та в подальшому в 2009-2010р.р. сплачував заборгованість за товар, поставлений за договором 03.01.2007р. Отже, в силу ст. 264 ЦК перебіг позовної давності перервався і її перебіг почався заново.

Крім того, позовна давність застосовується за заявою сторони, поданою до прийняття рішення (ст.267 ЦК). З матеріалів справи вбачається, що заяви про застосування позовної давності відповідач не подавав місцевому суду.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що місцевим судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду місцевого суду частково не відповідають обставини справи, що привело до помилкового висновку про задоволення позову в тих сумах, які вказані в п.2 резолютивної частини рішення. Відтак, апеляційну скаргу належить задоволити частково, рішення суду першої інстанції в частині п.2 резолютивної частини змінити, виклавши її в наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача 21 549, 68грн.основного боргу, 2111,87грн. втрати від інфляції, 917,48грн.- 3 % річних , 44,44грн. пені та 635,66грн. судового збору.

В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що при поданні апеляційної скарги скаржник сплатив судовий збір в сумі 723,89грн., в той час як згідно із ЗУ «Про судовий збір»підлягав сплаті судовий збір в розмірі 804,75грн., і на вимогу апеляційного суду, викладену в ухвалі суду від 23.07.2012р., доказів сплати судового збору у встановленому розмірі скаржник суду не подав, із скаржника підлягає стягненню в доход державного бюджету несплачений судовий збір в сумі 80,86грн. (804,75 -723,89).

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на сторони пропорційно сумі оскаржених та задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2012р. у справі № 5015/1369/12 в частині п.2 резолютивної частини рішення змінити.

Викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія", ідентифікаційний код 02471330, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Конюшинна,3, поштова адреса:79011, м. Львів, вул. Зарицьких, буд. 26, оф. 12, на користь Командитного товариства „СИМФА" ідентифікаційний код 20254458, місцезнаходження: 50102, м. Кривий Ріг, проспект Перемоги, буд. 31, - 21 549, 68грн.основного боргу, 2111,87грн. втрати від інфляції, 917,48грн.- 3 % річних , 44,44грн. пені та 635,66грн. судового збору.

2. В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія", ідентифікаційний код 02471330, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Конюшинна,3, поштова адреса:79011, м. Львів, вул. Зарицьких, буд. 26, оф. 12, в доход державного бюджету 80,86грн. судового збору.

4 .Стягнути з Командитного товариства „СИМФА" ідентифікаційний код 20254458, місцезнаходження: 50102, м. Кривий Ріг, проспект Перемоги, буд. 31, на користь Приватного акціонерного товариства „Львівполіграфпостач" корпоративного підприємства ДАК „Укрвидавполіграфія", ідентифікаційний код 02471330, місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Конюшинна,3, поштова адреса:79011, м. Львів, вул. Зарицьких, буд. 26, оф. 12, - 422,23 грн. судового збору за перегляд рішення апеляційним судом.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

6 . Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя Хабіб М.І.

суддя Зварич О.В.

суддя Якімець Г.Г.