Постанова

від 03.10.2012 по справі 26/153

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 № 26/153

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

при секретарі судового засідання - Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

Від позивача: Нестерчук А.П. (дов. № 111/10 від 26.12.2011 р.)

Від відповідача: Бабій М.В. ( дов. № 10 від 20.04.2012 р.)

Потоцький С.М. (дов. № 14 від 01.06.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року по справі № 26/153 (суддя - Пінчук В.І.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» ( боржника) в порядку ст.117 ГПК України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині

за позовом Дочірньої компанії «Газ України Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія»

про стягнення 1 239 328,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» 1 239 328,95 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2011 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. №26/153 зазначене рішення Господарського суду міста Києва залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.07.2012р. № 26/153 постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 залишена без змін.

20.07.2012р на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 року видано наказ, який надіслано стягувачу - Дочірній компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» для пред'явлення до примусового виконання.

27.07.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» 2012 р.була подана заява до суду першої інстанції в порядку ст..117 ГПК України про визнання наказу Господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року у справі № 26/153 таким, що не підлягає виконанню в частині, у задоволенні якої ухвалою суду від 02.08.2012р. було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія», звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 та прийняти нову, якою визнати наказ № 26/153 від 20.07.2012 року в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 883 482,03 грн. та заборгованості, що утворилася внаслідок пені; 57 675,75 грн.- 3% річних; 222 109,45 грн.- втрат від інфляції таким, що не підлягає виконанню, а в частині стягнення 12 393,29 грн. - державного мита та 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишити в силі.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що на момент видачі наказу від 20.07.2012 року у справі 26/153 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» зобов'язання, яке виникло перед ДК «Газ України» НАК Нафтогаз України», а саме, сума основного боргу в розмірі 883 482,03 грн. була погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 12 від 12.07.2011 року. Що стосується пені та 3% річних, втрат від інфляції, то вказана заборгованість списана/припинена відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію». Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті шляхом добровільної сплати або шляхом примусового стягнення.

Тобто, скаржник вважає, що наказ Господарського суду міста Києва від 20.07.2012 у справі № 26/153 підлягає виконанню в частині сплати державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягувач - Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у відзиві на апеляційну скаргу вважає її безпідставною, необґрунтованою, такою, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, дійсним обставинам справи та не підлягає задоволенню.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 4/069-12 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кондес Л.О., судді: Рябуха В.І та Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року по справі № 26/153 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено справу до розгляду на 03.10.2012 року.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 4/069-12 колегією суддів у складі: головуючий суддя Кондес Л.О., судді : Рябуха В.І та Ропій Л.М.

Представник стягувача ( позивача) був присутній в судовому засіданні, надав свої пояснення , в яких просить суд ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.08.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник боржника (відповідача) з'явився в судове засідання, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.08.2012 року скасувати та прийняти нову, якою визнати наказ Господарського суду м. Києва від 20.07.2012 року таким, що не підлягає виконанню в частині.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду від 02.08.2012 року по справі № 26/153 слід залишити без змін, з огляду на наступне:

Як визначає норма ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, ухвала про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (п. 18 ч. 1ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 року видано наказ, який надіслано стягувачу для пред'явлення до примусового виконання.

27.07.2012 року боржником ( відповідачем) подано до Господарського суду міста Києва заяву про визнання наказу № 26/153, виданого 20.07.2012 року, таким, що не підлягає виконанню в частині.

Заява відповідача про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню обґрунтована тим, що на підставі укладеного з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»(стягувачем) договору поставки природного газу №06/09-661 ТЕ від 23.09.2009р. останній здійснював постачання природного газу боржнику протягом жовтня 2009 року - вересня 2010 р, а боржник здійснив часткову оплату, в результаті чого утворився борг в сумі 883 482, 03 грн. За період прострочки оплати стягувач нарахував пеню в розмірі 76 061,72 грн., інфляційних нарахувань в сумі 222 109,45грн та 3% річних в сумі 57 675,75 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 року № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію», визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема, із сплати пені штрафних та фінансованих санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ.

Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів.

Боржник наполягає на тому, що відповідно до п.6 Порядку було утворено комісію з питань списання заборгованості за спожитий природний газ перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», що підтверджується відповідним наказом від 31.08.2011р.

Комісією було визначено обсяг заборгованості, що підлягає списанню у розрізі контрагентів, у зв'язку з чим комісія вирішила списати заборгованість в сумі 355 846,92 грн., яка складається з: інфляційних втрат в сумі 222 109,45грн., 3% річних в сумі 57 675,75 грн. та пені в сумі 76 061 ,72 грн., про що складено відповідний протокол №1 від 01.09.2011р., який затверджений головою комісії 01.09.2011р.

Таким чином, заявник вважає, що 01.09.2011р. відбулось повне списання заборгованості, а тому обов'язок боржника щодо сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутній, а зобов'язання боржника щодо пені, інфляційних втрат та річних відповідно до ст..598 ЦК України є припиненими на підставі, передбаченій законом.

Ухвалою суду від 02.08.2012 року судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу від 20.07.2012 року у справі № 26/153 таким, що не підлягає виконанню в частині і з таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.4 ст.117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі, якщо його було видано помилково або, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Таким чином, ч.4 ст.117 ГПК України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його при чиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведений перелік підстав є вичерпним.

Крім того, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів звертає увагу на те, що списання ТОВ «Брок-Енергія» заборгованості є безпідставним, оскільки заборгованість боржника перед ДК «Газ України» не підлягає списанню з огляду на наступне:

Відповідно до ст..2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.11 ( який набрав чинності 04.06.11) на умовах, визначених цим Законом, підлягає списанню:

-заборгованість ( у тому числі підтверджена судовими рішеннями) з пені, штрафних фінансових санкцій ( три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст.1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01 січня 1997р. по 01 січня 2011р. і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом ( п.2.2 ст.2 Закону).

Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» від 08.08.11 передбачено, що обсяг заборгованості за природний газ списується:

-учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» - у сумах, що обліковується в бухгалтерському обліку таких учасників;

-ДК «Газ України»- у сумах, що обліковується в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію.

Отже, норми Закону та Порядку вказують на те, що для списання такої заборгованості необхідно дотримання таких критеріїв:

-має існувати судове рішення, яким передбачено стягнення на користь Компанії пені, штрафу, інфляційних та 3% річних (ст.. ст..4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»);

-пеня, штраф, інфляційні та 3% річних не були сплачені станом на 04.06.11 ( дата набрання чинності Законом), а, отже, така заборгованість повинна бути нарахована в обліку Компанії до 04.06.11. ( п.2.2 ст.2 Закону, п.4 Порядку).

Враховуючи те, що постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №26/153 була прийнята 22.05.12. і відповідно набрала законної сили 22.05.12. ( після набрання чинності Законом), а, отже, заборгованість згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.12, на виконання якої видано наказ Господарського суду міста Києва від 20.07.12 № 26/153, не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.11 дана заборгованість в бухгалтерському обліку суб'єктів процедури списання відображена не була.

Крім того, пункт 7 Порядку регулює порядок списання штрафних санкцій, щодо яких розпочата судова процедура стягнення, але відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили на момент прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 894, яким передбачено, що під час незавершеного судового процесу, розмір штрафних санкцій визначається самими суб'єктами списання « у відповідних договорах,що укладаються відповідно до Цивільного та Господарського кодексу України».

Однак, будь-які штрафні санкції в бухгалтерському обліку відображаються виключно на підставі прийнятих судових рішень (ухвал, постанов), як документів, що визначають зобов'язання боржника сплатити такі санкції ( ст..ст.4,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, по якій відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а тому є безпідставним та необґрунтованим твердження боржника про списання заборгованості зі штрафних санкцій на підставі протоколу комісії з питань списання заборгованості, створеної наказом по ТОВ «Брок- Енергія» №8 від 31.08.2011р.

Як було встановлено судом, між ДК «Газ України» та ТОВ «Брок - Енергія» договорів щодо списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (інфляційних втрат, 3% річних) не укладалось.

Станом на час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ТОВ «Брок- Енергія» заборгованість згідно наказу Господарського суду м.Києва від 20.07..12 № 26/153 в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних не сплачена та не списана з бухгалтерського обліку ДК «Газ України» відповідно до зазначеного вище Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заява боржника в порядку ст..117 ГПК України про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині, задоволенню не підлягає, оскільки заявник не надав суду доказів погашення заборгованості в повному обсязі, а постановою КМУ від 08.08.2011 № 894 передбачений лише порядок списання заборгованості, а не безумовне списання заборгованості.

За правилами ст. 47 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і тому задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року у справі № 26/153 залишається без змін , як така, що винесена з дотриманням всіх вимог процесуального законодавства, із всебічною перевіркою всіх обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101, 103,105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року по справі № 26/153 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2012 року по справі № 26/153 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 26/153 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.