cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2012 р. Справа № 16-28/17-2560-2011
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу державної фінансової інспекції в Одеській області, м. Одеса (далі -Фінансова інспекція),
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012
зі справи № 16-28/17-2560-2011
за позовом загальноосвітньої школи № 2 І-ІІІ ступенів міста Ізмаїл, м. Ізмаїл Одеської області (далі - Загальноосвітня школа),
до малого приватного підприємства "Космет-П", м. Ізмаїл Одеської області (далі -МПП "Космет-П"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Фінансова інспекція,
про стягнення 47 551,44 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Загальноосвітня школа звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з МПП "Космет-П" 47 551,44 грн. Позовні вимоги мотивовано завищенням відповідачем протягом 2007-2009 років вартості гарячого харчування для учнів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2011 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Судове рішення з посиланнями на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України обґрунтовано тим, що завищення МПП "Космет-П" вартості гарячого харчування для учнів підтверджено актом об'єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу від 30.12.2009 № 930-20/159.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 (колегія суддів у складі: суддя Єрмілова Г.А. -головуючий, судді Воронюк О.Л., Лашин В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено. В даній постанові зазначено, що у справі не встановлено достовірних даних щодо завищення вартості наданих відповідачем послуг.
У касаційній скарзі Фінансова інспекція просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що виявилося в невідповідності висновків цієї судової інстанції фактичним обставинам справи та у зв'язку з цим невірне застосування норм матеріального права. Скаржник наполягає на тому, що згаданий акт об'єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного управління в Одеській області від 30.12.2009 № 930-20/159 у встановленому чинним законодавством порядку підтверджує завищення відповідачем вартості його послуг.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги. Представники учасників судового процесу в судове засідання не з'явилися.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- 11.01.2007 МПП "Космет-П" (виконавець) та Загальноосвітня школа (замовник) уклали договір, за умовами якого виконавець організовує гаряче харчування для учнів 1-4 класів, учнів 1-11 класів з малозабезпечених сімей та дітей-сиріт згідно з розробленим двотижневим меню з калькуляційними картами (додаток № 1), яке затверджується директором Загальноосвітньої школи та погоджується з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби; оплата здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків; за змістом пункту 2.1 договору виконавець зобов'язується організовувати харчування згідно з розробленим меню, а також зобов'язується розробити щоденне меню-розклад на підставі двотижневого меню, яке підписується директором;
- укладений названими сторонами договір від 12.02.2008 № 22 містить умови, аналогічні зазначеним у попередньому договорі;
- 06.02.2009 МПП "Космет-П" (виконавець) та Загальноосвітня школа (замовник) підписали договір №1, за умовами якого виконавець організовує гаряче харчування для учнів 1-4 класів, учнів 1-11 класів з малозабезпечених сімей та дітей-сиріт згідно з розробленим двотижневим меню (додаток до цього договору), яке затверджується уповноваженою особою замовника та погоджується з територіальною установою санітарно-епідеміологічної служби, а також згідно з калькуляційною картою для приготування другої страви; за змістом пункту 2.1 договору виконавець зобов'язується організовувати харчування згідно з розробленим меню, а також зобов'язується розробити щоденне меню-розклад на підставі двотижневого меню, яке підписується директором; розрахунки здійснюються згідно з фактично отриманими послугами на підставі виставлених рахунків та накладних; строк договору встановлено до 31.12.2009;
- актом об'єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу від 30.12.2009 № 930-20/159 встановлено, що Загальноосвітня школа зайво сплатила МПП "Космет-П" за гаряче харчування учнів протягом 2007-2009 років 47 551, 44 грн.; цей висновок ґрунтується на тому, що в поданих школі меню та видаткових накладних порівняно з калькуляційними картами занижено вихід готової страви, в інших випадках МПП "Космет-П" у меню завищено вартість страв порівняно з калькуляційними картами.
За змістом Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" наказ Мінторгу СРСР від 20.08.1986 № 201 "Про затвердження форм первинної облікової документації в торгівлі та громадському харчуванні" є чинним у частині, що не суперечить Конституції та Законам України.
Відповідно до наказу Мінторгу СРСР від 20.08.1986 № 201 "Про затвердження форм первинної облікової документації в торгівлі та громадському харчуванні":
план-меню складається щоденно в одному екземплярі завідуючим виробництвом напередодні дня приготування їжі, затверджується директором виробництва;
калькуляційна карта призначена для визначення продажної ціни окремо на кожну страву (виріб) кухні. Для більш точного визначення ціни однієї страви (виробу) калькуляція може складатися з розрахунку вартості сировини на сто страв. Продажна ціна страви зберігається до зміни сировини страви або вартості сировини. В разі зміни набору сировини (вартості сировини) нова продажна ціна обраховується в наступній вільній графі калькуляційної карти. Калькляційні карти реєструються в спеціальному реєстрі. Правильність розрахунку продажної ціни страви (виробу) затверджується підписом завідуючого виробництвом та особи, що склала калькуляцію, і затверджується директором підприємства.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У прийнятті оскаржуваної постанови апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які в установленому порядку підтверджували б обґрунтованість наведеного в акті об'єднаного Ізмаїльського контрольно-ревізійного відділу від 30.12.2009 № 930-20/159 висновку про те, що Загальноосвітня школа за укладеними відповідачем договорами протягом 2007-2009 років переплатила за гаряче харчування учнів саме суму 47 551,44 грн. У цьому акті та в доданих до нього "реєстрах зайво сплачених коштів на харчування дітей" (т.1, а.с. 56-64) відсутній повний перелік документів, на підставі яких об'єднаний Ізмаїльський контрольно-ревізійного відділ дійшов відповідного висновку. Представник Фінансової інспекції в судове засідання не з'явився, тому відповідних пояснень не надав. Сторони витребуваних документів суду не подали. Наявні у справі калькуляційні картки не містять номеру та дати, що унеможливлює їх порівняння з передбаченими договорами щоденними меню.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.
Визначені чинним законодавством підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду у справі відсутні.
Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України.
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 зі справи № 16-28/17-2560-2011 залишити без змін, а касаційну скаргу державної фінансової інспекції в Одеській області -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 19.10.2012 |
Номер документу | 26459450 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бенедисюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні