Постанова

від 10.10.2012 по справі 24пн/5014/722/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 24пн/5014/722/2012

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В., суддів:Ходаківської І.П., Яценко О.В., розглянула касаційну скаргу Луганської регіональної торгово-промислової палати (далі - Регіональна палата) на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.12 у справі 24пн/5014/722/2012 господарського судуЛуганської області за позовомРегіональної палати дотовариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата" (далі - Товариство) третя особа:державний реєстратор у виконавчому комітеті Луганської міської ради Калініченко Ольга Івановна (далі -Калініченко О.І.) прозобов'язання вчинити певні дії.

В засіданні взяли участь представники :

- позивача:Єрошкін Ю.С. (за дов. 25.102-63 від 07.02.12); - відповідача:Кудінов Є.В. ( виписка з рішення зборів ); - третьої особи:не з'явилися . Ухвалою від 10.09.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Гоголь Т.Г.,

Костенко Т.Ф. касаційну скаргу Регіональної палати б/н від 06.08.12 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.09.12.

Ухвалою від 14.09.12 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Гоголь Т.Г.,

Костенко Т.Ф. розгляд касаційної скарги Регіональної палати б/н від 06.08.12, призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.10.12. у зв'язку з перебуванням судді-доповідача 27.09.12 у відпустці.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 10.10.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання 10.10.12 представники третьої особи не з'явився.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 10.10.12 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Регіональної палати та Товариства.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 10.10.12.

Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу по суті, не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.12 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 18.05.12 господарського суду Луганської області (колегія суддів у складі: головуючого -Рябцева О.В., суддів -Якушенка Р.Є., Середа А.П.) позовні вимоги Регіональної палати задоволено.

Рішення мотивовано тим, що відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" назва "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

Постановою від 17.07.12 Донецького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого -Дучал Н.М., суддів -Богатир К.В., Склярук К.В.) рішення від 18.05.12 господарського суду Луганської області скасовано, відмовлено Регіональній палаті в задоволенні позовних вимог до Товариства про зобов'язання здійснити перейменування юридичної особи у відповідності до вимог законодавства України.

Постанову мотивовано тим, що звернення Регіональної палати до Товариства про зобов'язання здійснити перейменування юридичної особи, є помилковим, оскільки Товариство не може приймати рішення про внесення змін до статуту товариства, що входить до виключної компетенції його загальних зборів.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Регіональна палата звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 17.07.12 Донецького апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 18.05.12 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акта було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 124 Конституції України, п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", ст.ст. 43, 489, 490 Цивільного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 34, 36, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Від Товариства до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу Регіональної палати в якому Товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити повністю, а постанову залишити без змін.

Калініченко О.І. у листі до Вищого господарського суду України вказала, що у зв'язку з відсутності коштів на відрядження, просить розглядати справу без її участі.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, Регіональна палата, згідно п. 1.1 статуту Регіональної палати є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання в регіоні діяльності Регіональної палати.

Пунктом 1.2. статуту Регіональної палати свідчить, що Регіональна палата є правонаступником Луганської торгово-промислової палати, яка створена відповідно до Указу Президента України від 04.07.94 № 357/94 "Про Торгово-промислову палату України" на базі виробничої госпрозрахункової фірми "Луганськзовнішсервіс" рішенням загальних зборів членів Торгово-промислової палати України у Луганській області від 30.03.95.

Регіональна палата перереєструвалася та діє відповідно до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97.

Апеляційна інстанція врахувала вимоги ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" де визначено, що Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань.

Пунктами 1.3, 1.4 статуту Регіональної палати передбачено, що вона є юридичною особою та має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнові і особисті немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському суді і третейському суді та може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами Регіональної палати, а спрямовується для виконання її статутних завдань.

Пунктом 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що назва "торгово-промислова палата" та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення "торгово-промислова палата", "торгова палата" або "промислова палата" і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що Регіональна палата звернулась з позовом до Товариства, оскільки Товариство у своїй назві використовує словосполучення "промислово-торгова палата" яке на думку Регіональної палати заборонено п. 7 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Матеріалами справи підтвердженням використання Товариством словосполучення "промислово-торгова палата" про ,що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців де вказано повне найменування відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганська обласна промислово-торгова палата", державну реєстрацію Товариства проведено 20.12.10.

Статуту Товариства затверджено на загальних зборах учасників 17.12.10.

Товариство створено, як корпоративне підприємство, за рішенням осіб, визначених в розділі 3 цього статуту (учасники) шляхом об'єднання їх майна та участі в підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку. Товариство є підприємницьким товариством.

Метою утворення та діяльності Товариства є задоволення споживчого попиту в товарах, продукції та послугах для одержання прибутку. Учасниками Товариства є громадяни України: Кудінов Євген Володимирович, Клюєв Олександр Миколайович.

Регіональна палата визначила свої позовні вимоги, як усунення Товариством створеного, порушення діючого законодавства, а саме наявність в його найменуванні словосполучення "промислово-торгова палата", що порушує приписи ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" її законні права та інтереси, а тому судова інстанція повинна зобов'язати Товариства здійснити перейменування юридичної особи у відповідності до вимог законодавства України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує вимоги ст.ст. 143, 145 Цивільного кодексу України де визначено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з зазначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що рішення про зміну найменування юридичної особи, яка тягне обов'язкове внесення змін до статуту Товариства, має прийматися виключно вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю - загальними зборами учасників Товариства.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

У відповідності до постанови пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.08 № 13 суди не вправі вносити зміни до статуту товариства , оскільки це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства, як визначено у ст.ст. 41, 42, 59 Закону України "Про господарські товариства".

Спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів підвідомчими судам .

На підставі ч. 2 ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" підвідомчими судам є також справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства, відчуження частки (її частини) в статутному (складеному) капіталі товариства, вступом правонаступника (спадкоємця) учасника до господарського товариства тощо за позовами таких осіб.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційної, що суди не вправі своїм рішенням вносити зміни до установчих документів товариства - вирішення цього питання не належить до компетенції суду й означало б втручання у внутрішню діяльність товариства. Підвідомчими (підсудними) судам є лише справи у спорах про спонукання товариства внести зміни до установчих документів товариства у випадку, якщо невнесенням таких змін порушуються права чи охоронювані законом інтереси осіб.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язковою умовою для внесення та реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, що вносяться у зв'язку із зміною найменування юридичної особи, є примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення таких змін, що також врегульовано положеннями ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Крім того колегія суддів Вищого господарського суду України враховує , що відповідно до ст..4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого фірмового найменування, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання.

У відповідності до статті 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 (набула чинності в Україні 25.12.1991) фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов'язкового подання заявки чи реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше. Згідно ч.5 цієї статті, особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Частиною 5 статті 90 Цивільного Кодексу України юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи, а згідно частини 5 статті 159 Господарського Кодексу України особа, яка використовує чуже комерційне найменування на вимогу власника зобов'язана припинити його використання.

Таким чином, з огляду на наведені норми позивач повинен відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визначитися щодо захисту порушених цивільних прав.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені Регіональною палатою в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами першої та апеляційної інстанцій не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Луганської регіональної торгово-промислової палати б/н від 06.08.12 залишити без задоволення.

Постанову від 17.07.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 24пн/5014/722/2012 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий Є.Першиков судді:І.Ходаківська О.Яценко