Ухвала

від 16.10.2012 по справі 5004/1128/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"16" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1128/12

за позовом Приватного підприємства "Ірома", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-парк», м. Луцьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

про стягнення 1 107 051,14 грн. заборгованості по орендній платі та неустойки за неповернення об'єкту оренди

Суддя Кравчук В.О.

за участю представників сторін:

від позивача та третьої особи: Олексюк А.Л., адвокат, довіреність від 20.04.2010 р.

від відповідача: Мартиник О.В., юрисконсульт, довіреність від 20.08.2012 р.

Суть спору: Приватне підприємство "Ірома" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про стягнення 676 355,10 грн., в тому числі 474 708,00 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів за період з 01.07.2010 р. по 01.12.2011 р. на підставі договору оренди об'єкта нерухомості від 01.04.2009 р., 6 179,14 грн. 3% річних, 195 468,00 грн. неустойки, нарахованої за неповернення орендованого майна.

5 жовтня 2012 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якого останній просить стягнути 35 130,16 грн. заборгованості по орендній платі за період зх. 01.07.2010 р. по 08.08.2010 р. та 1 071 920,98 грн. неустойки за час неповернення об'єкту оренди після припинення договору оренди від 01.04.2009 р. (за період з 10.08.2010 р. по 15.03.2012 р.).

Зазначена заява задоволена, у зв'язку з чим спір судом вирішується виходячи з нової загальної ціни позову, котра становить 1 107 051,14 грн.

Задовольняючи відповідне клопотання сторони суд виходив також і з того, що збільшення позовних вимог не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів. Згідно п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, -з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Ухвалою суду від 11.10.2012 р. залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-парк».

11 жовтня 2012 року на адресу суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі у зв'язку з подачею останнім позову про визнання недійсним договору уступки вимоги боргу (цесії) від 20.03.2012 р.

Представники позивача та третьої особи з приводу заявленої заяви заперечили, оскільки вважають, що подання останньої відповідачем застосовується не інакше, як з метою затягування судового процесу.

У судовому засіданні 11.10.2012 р. оголошувалась перерва до 16.10.2012 р.

Як вбачається з програми «Діловодство спеціалізованого суду», ухвалою суду від 12.10.2012 р. порушено провадження у справі №5004/1279/12 за позовом публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»до відповідачів: Приватного підприємства "Ірома", товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-парк»про визнання недійсним договору уступки вимоги боргу (цесії) від 20.03.2012 р.

Розглянувши заяву відповідача з приводу зупинення провадження у справі, заперечення з цього приводу представників позивача та третьої особи, суд приходить до висновку про задоволення даної заяви та зупинення провадження у справі.

При цьому господарський суд виходив з наступних обставин:

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, -у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з ст. 3 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки право на звернення до суду у ПП «Ірома»з вимогою до ПАТ «Західінкомбанк»про стягнення неустойки за неповернення орендованого майна з 28.07.2011 р. (право власності на орендований об'єкт нерухомості належить ТзОВ «Сіті-парк», про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав) виникло на підставі договору уступки вимоги (цесії) від 20.03.2012 р., укладеного з ТзОВ «Сіті-парк», то відповідно розгляд справи №5004/1279/12 відносно визнання недійсним останнього може призвести до зміни юридичної оцінки правовідносин між сторонами у даній справі та може вплинути на результат її розгляду.

Відтак суд вважає, що провадження у даній справі слід зупинити до набрання законної сили рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/1279/12.

З метою об'єктивного і повного з'ясування обставин по справі, господарський суд, керуючись ч.1 ст.79, ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Ірома", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті-парк», до відповідача Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", про стягнення 1 107 051,14 грн. заборгованості по орендній платі та неустойки за неповернення об'єкту оренди зупинити до набрання законної сили рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/1279/12.

Суддя В.О. Кравчук