Рішення

від 11.10.2012 по справі 16/51/2011/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 жовтня 2012 р. Справа 16/51/2011/5003

за позовом: публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м.Київ

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95", м.Вінниця,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд ЛТД", м.Вінниця

про визнання дійсним іпотечного договору та звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95"

до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"

про визнання недійсним іпотечного договору

Головуючий суддя Нешик О.С.

судді Банасько О.О.

Тварковський А.А.

Секретар судового засідання Снігур О.О.

За участю:

представника позивача - Владенюка В.С. (довіреність від 03.08.2011року №367);

представника відповідача - Федорова А.В. (довіреність б/н від 08.06.2012 року).

ВСТАНОВИВ :

ПАТ "Кредитпромбанк" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Крок-95" про визнання дійсним іпотечного договору №22/18/I02/10-IЛТ від 12.01.2010 року та про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Вінниця вул.Цимлянська, буд.2, що належать на праві власності ТОВ "Крок - 95", в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22/18/07-КЛТ від 06.04.2007 року укладеним між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд ЛТД".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.06.11 року порушено провадження у справі №16/51/2011/5003.

04.08.2011 року до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95" до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсним іпотечного договору №22/18/I02/10-IЛТ від 12.01.2010 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-95".

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що іпотечний договір №22/18/I02/10-IЛТ від 12.01.2010 року не було нотаріально посвідчено, окрім того, спірний договір не містить всіх істотних умов щодо основного зобов'язання та не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про іпотеку", у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом вказує на наявність підстав для визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 08.08.2011 року прийнято для спільного розгляду з первісним зустрічний позов ТОВ "Крок-95" до ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним іпотечного договору №22/18/I02/10-IЛТ від 12.01.2010 року, укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Крок-95; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю "Новобуд ЛТД".

Розпорядженням заступника голови господарського суду Вінницької області від 25.08.2011 року для розгляду справи створено колегію у складі головуючого судді Нешик О.С., суддів Мельника П.А. та Говор Н.Д.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, невиконанням ними вимог ухвал суду щодо надання доказів, необхідних для повного та всебічного з'ясування обставин справи, судові засідання неодноразово відкладались.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року зупинено провадження у справі №16/51/2011/5003 до закінчення розгляду господарським судом Вінницької області справи №7/151/2011/5003 та набрання рішенням у вказаній справі законної сили.

Ухвалою суду від 10.07.2012 року провадження у справі №16/51/2011/5003 поновлено та призначено справу до розгляду на 02 серпня 2012 року.

Ухвалою суду від 02.08.2012 року справу №16/51/20113/5003 прийнято до провадження колегією у складі головуючого судді Нешик О.С., суддів: Тварковського А.А. та Банаська О.О.

Позивач за первісним позовом під час розгляду справи неодноразово змінював предмет позову. Заявою №3643/1.21.2ВН-б.б-01ВН від 12.07.2012 року (вх.канц. №08-46/8077/12 від 16.07.2012 року) останній просить звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить ТОВ "Крок-95", розташоване за адресою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2 та складається з наступних будівель та споруд: будівля №3 з ґанками та прибудовою, що позначена на плані літерою "А", "А1", "А3", "А4", загальною площею 1000,3 кв.м., що складається з: складу загальною площею 506,1 кв. м., кабінету загальною площею 10,3 кв.м., кабінету загальною площею 10,8 кв.м, складу загальною площею 217,3 кв.м., побутового приміщення загальною площею 7,2 кв.м., комори загальною площею 2,3 кв.м., коридору загальною площею 3,5 кв.м., комори загальною площею 2,7 кв.м., побутового приміщення загальною площею 17,6 кв.м., рампи загальною площею 200,6 кв.м., кабінету загальною площею 21,9 кв.м., вагону-будиночку, літер "Б", загальною площею 24,0 кв.м., що складається з : коридору, площею 1,8 кв.м., комори, площею 3,1 кв.м., кабінету площею 10,9 кв.м., комори площею 8,2 кв.м., складу літ. "В" загальною площею 627,9 кв.м., огорожі № 1-2 на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (код ЄДРПОУ 21666051; 01014 м.Київ, бульвар Дружби народів, 38), в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 22/18/07-КЛТ від 06.04.2007р. у розмірі 1735607,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1680000,00 грн., заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами у розмірі 55607,42 грн. Також в зазначеній заяві позивач зазначив, що з моменту пред'явлення позову до часу вирішення спору по суті, розмір заборгованості по кредитному договору зменшився, у зв'язку з надходженням коштів від ліквідатора ТОВ "Новобуд ЛТД" в погашення боргу в справі про банкрутство останнього, а також списанням нарахованої пені. Таким чином, станом на час 12.07.2012 року розмір заборгованості по кредитному договору складає: 1735607,42 грн., з них: 1680000,00 грн. - основний борг, 55607,42 грн. - проценти за користування кредитними коштами.

В судовому засіданні 11.10.2012 року представник позивача за первісним позовом подав клопотання б/н від 25.09.2012 року про відмову від позову в частині визнання дійсним іпотечного договору №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року та підтримав решту заявлених вимог, вказаних в поданій заяві №3643/1.21.2ВН-б.б-01ВН від 12.07.2012 року.

Дослідивши подане позивачем клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

На підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до вимог ст.78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій.

Відмова позивача від позову в частині визнання дійсним іпотечного договору №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року, не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому заява підлягає прийняттю судом на підставі ст.78 ГПК України, а провадження у справі в частині підлягає припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

06.04.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (надалі -банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд ЛТД" (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №22/18/07-КЛТ, предметом якого являється процедура та умови надання Банком у майбутньому кредитів (траншів) Позичальнику в межах загальної суми 1 700 000,00 грн. терміном погашення до 05.04.2010 року.

Відповідно до умов кредитного договору № 22/18/07-КЛТ від 06.04.2007р. позивач зобов'язався в майбутньому надавати позичальнику кредити в межах загальної суми 1700 000,00 грн. (згідно п.1.1 кредитного договору), терміном погашення заборгованості за всіма отриманими кредитами не пізніше 5 квітня 2010 року включно (згідно п.3.4.5 Кредитного договору).

Згідно з умовами п.1.2. кредитного договору, зобов'язання позивача щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені кредитним договором, виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах.

Пунктом 2.7. кредитного договору визначено, що процентні ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору позичальнику було надано кредити (транші) в межах загальної суми 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 копійок в наступних розмірах та на наступні строки:

1) згідно Додаткової угоди №1 від 06.04.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 1400000,0 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 04.01.2008 року.

2) згідно Додаткової угоди №2 від 10.04.2007 року позичальником отримано кредит її розмірі 200000,00 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 09.01.2008 року;

3) згідно Додаткової угоди № 3 від 11.04.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 100000,00 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 10.01.2008 року;

4) згідно Додаткової угоди №4 від 17.09.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 100000,00 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 16.06.2008 року;

5) згідно Додаткової угоди №5 від 20.09.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 85000,00 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 19.06.2008 року;

6) згідно Додаткової угоди №6 від 28.09.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 635000,00 гривень, під 18 процентів річних, терміном погашення не пізніше 27.06.2008 року;

7) згідно Додаткової угоди №7 від 12.12.2007 року позичальником отримано кредит в розмірі 880 000,00 гривень, під 17 процентів річних, терміном погашення не пізніше 03.10.2008 року:

8) згідно Додаткової угоди №8 від 23.06.2008 року позичальником отримано кредит в розмірі 185 000,00 гривень, під 28 процентів річних (додатковою угодою № 1 від 04.09.2008 року про внесення змін до додаткової угоди № 8 від 23.06.2008р., визначено, що з 04.09.2008 року процентна ставка, за кредитом, який надається цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 25%), терміном погашення не пізніше 20.03.2009 року;

9) згідно Додаткової угоди №9 від 27.06.2008 року позичальником отримано кредит в розмірі 635000,00 гривень, під 28 процентів річних (додатковою угодою № 1 від 04.09.2008 року про внесення змін до додаткової угоди № 9 від 27.06.2008 року, визначено, що з 04.09.2008 року процентна ставка, за кредитом, який надається цією додатковою угодою, встановлюється у розмірі 25%), терміном погашення не пізніше 26.03.2009 року;

10) згідно Додаткової угоди №10 від 03.10.2008 року позичальником отримано кредит в розмірі 880 000,00 гривень, під 25 процентів річних, терміном погашення не пізніше 02.07.2009 року;

11) згідно Додаткової угоди №11 від 20.03.2009 року позичальником отримано кредит в розмірі 185 000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 23.04.2009 року;

12) згідно Додаткової угоди №12 від 26.03.2009 року отримано кредит в розмірі 635000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 24.04.2009 року;

13) згідно Додаткової угоди №13 від 23.04.2009 року отримано кредит в розмірі 820000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 25.05.2009 року;

14) згідно Додаткової угоди №14 від 25.05.2009 року отримано кредит в розмірі 820000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 30.06.2009 року;

15) згідно Додаткової угоди №15 від 30.06.2009 року отримано кредит в розмірі 800 000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 04.09.2009 року (додатковою угодою про внесення змін до додаткової угоди № 15 від 30.06.2009 року, продовжено строк кредиту за цією додатковою угодою до 18.09.2009 року).

16) згідно Додаткової угоди №16 від 02.07.2009 року отримано кредит в розмірі 880000,00 гривень, під 30 процентів річних, терміном погашення не пізніше 02.10.2009 року;

17) згідно Додаткової угоди №17 від 18.09.2009 року отримано кредит в розмірі 800000,00 гривень, під 25 процентів річних, терміном погашення не пізніше 18.12.2009 року;

18) згідно Додаткової угоди №18 від 02.10.2009 року отримано кредит в розмірі 880000,00 гривень, під 25 процентів річних, терміном погашення не пізніше 01.04.2010 року;

19) згідно Додаткової угоди №19 від 18.12.2009 року отримано кредит в розмірі 800000,00 гривень, під 25 процентів річних, терміном погашення не пізніше 05.04.2010 року.

Згідно кредитного договору позичальник взяв на себе зобов'язання:

- сплачувати банку нараховані проценти за користування кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами про надання кредитів, 10 числа кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаний у відповідності додатковій угоді (у відповідності до пункту 3.4.3 Кредитного договору);

- повністю погасити заборгованість за кредитами та процентами за користування кредитами в терміни визначені в додаткових угодах про надання кредитів, але не пізніше 05 квітня 2010 року (у відповідності до пункту п.3.4.5Кредитного договору).

Пунктом 3.1.5 кредитного договору надано право позивачу, у разі дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором та додатковими угодами до нього, встановлювати конкретний термін погашення такої заборгованості, про що повідомляти Позичальника за 3 (три) робочі дні до встановленої дати дострокового погашення.

При невиконанні умов кредитного договору позичальником банку, у відповідності до п.3.1.6 кредитного договору, надається право вимагати дострокового повернення кредитів і сплати процентів за фактичний час користування кредитами та пені, у разі її наявності, а в разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет застави та іпотеки згідно з договорами застави та іпотечним договором, що укладені в забезпечення кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №22/18/07-КЛТ від 06.04.2007 року між ВАТ "Кредитпромбанк" та громадянином Павлюком І.В. 06.04.2007 року укладено іпотечний договір №22/18/101/07-ІЛТ.

Предметом іпотеки за вказаним договором сторони визначили нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, загальною площею 1396,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2, до складу яких входять: будівля № 3 позначена на плані літерою "А", площею 744,5 кв.м., вагон-будиночок позначений на плані літерою "Б", площею 23,9 кв.м., естакада, позначена на плані літерою "В", площею 627,9 кв.м. та огорожа № 1-2, які належать Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 15.11.2004 року за реєстром № 3191. Із змісту іпотечного договору слідує, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, яка не є власністю Іпотекодавця та знаходиться в його користуванні згідно договорів оренди земельної ділянки, укладених між Вінницькою міською радою та СПД Павлюком І.В. 19.01.2007 року.

Згідно п.п.1.1-1.3 іпотечного договору майно, визначене сторонами в якості предмету іпотеки передається в іпотеку у забезпечення зобов'язань ТОВ "Новобуд ЛТД" за кредитним договором від 06.04.2007 року № 22/18/07-КЛТ і у випадку порушення зобов'язань ТОВ "Новобуд ЛТД" за кредитним договором чи СПД Павлюком І.В. за іпотечним договором перед ПАТ "Кредитпромбанк" останній вправі звернути стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору.

Пунктом 2.1 іпотечного договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання ТОВ "Новобуд ЛТД" зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.

Право іпотеки виникає у іпотекодержателя з моменту нотаріального посвідчення договору (п.2.2 іпотечного договору).

В розділі 3 іпотечного договору регламентовано взаємні права та обов'язки сторін, зокрема іпотекодавець зобов'язувався: не вчинювати дій пов'язаних із зміною права власності на майно; не проводити конструктивних та архітектурних змін майна, не перебудовувати внутрішні приміщення, стіни, перекриття, дах тощо (п.п.3.1.1, 3.1.5 іпотечного договору).

За рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, які виникли у зв'язку із прострочкою виконання ТОВ "Новобуд ЛТД" зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна та інші витрати обумовлені виконанням умов цього договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення ТОВ "Новобуд ЛТД" умов кредитного договору, або порушення Іпотекодавцем умов іпотечного договору (п.п.4.1, 4.2 іпотечного договору).

30.05.2008 року до позивача надійшло звернення Павлюка І.В. та ТОВ "Крок-95" з проханням надати дозвіл на продаж об'єктів нерухомого майна розташованого по вул.Цимлянська, 2, м.Вінниця, що передані ПАТ "Кредитпромбанк" на підставі договору іпотеки № 22/18/101/07-ІЛТ від 06.04.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Новобуд ЛТД" згідно кредитного договору № 22/18/07-КЛТ від 06.04.2007 року.

У цьому зверненні зазначалось, що покупець нерухомого майна - ТОВ "Крок-95" - набувши право власності на нерухоме майно зобов'язується переукласти новий договір іпотеки з ПАТ "Кредитпромбанк" в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Новобуд ЛТД" згідно кредитного договору № 22/18/07-КЛТ від 06.04.2007 року.

В листі від 20.06.2008 року № 3596/2.01-3450-02ВН ПАТ "Кредитпромбанк" надало дозвіл Павлюку І.В. на укладення з ТОВ "Крок-95" договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2.

07.04.2008 року між Павлюком І.В. та ТОВ "Крок-95" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого по вул.Цимлянській, 2, м.Вінниця, який визнано дійсним рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 28.07.2008 року. Крім того, вказаним рішенням визнано за ТОВ "Крок-95" право власності на об'єкти нерухомого майна розташованого по вул.Цимлянській, 2, м.Вінниця, а саме: на будівлю № 3 з ґанками та прибудовою, що позначена на плані літерою "А", "А?", "А?", "А?", "А4" загальною площею 1669,0 кв.м., що складається зі: складу загальною площею 506,1 кв.м., кабінету загальною площею 10,3 кв. м., кабінету, загальною площею 10,8 кв. м., складу, загальною площею 217,3 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 7,2 кв.м., комори, загальною площею 2,3 кв. м., коридору, загальною площею 3,5 кв.м., комори, загальною площею 2,7 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 17,6 кв.м., рампи, загальною площею 200,6 кв. м., складу, загальною площею 668,7 кв.м., кабінету, загальною площею 21,9 кв.м.; вагона-будиночка, що позначений на плані літерою "Б" загальною площею 24,00 кв.м., що складається з: коридору площею 1,8 кв.м., комори площею 3,1 кв.м., кабінету площею 10,9 кв.м., комори площею 8,2 кв.м.; складу, що позначений на плані літерою "В" загальною площею 627,9 кв.м.; приміщення охоронця з ґанком, що позначене на плані літерою "Г" загальною площею 9,9 кв.м., яке складається з: коридору площею 2,9 кв.м., кімнати чергового площею 7,0 кв.м.; прохідної з ґанком та підвалом, що позначена на плані літерою "Е", "п/Е" загальною площею 2,5 кв.м.; службового приміщення - убиральні, що позначена на плані літерою "Д"; огорожі № 1-2.

На підставі вказаного рішення право власності на зазначені у ньому об'єкти нерухомого майна зареєстровані за ТОВ "Крок-95", що підтверджується реєстраційним посвідченням за реєстровим №518 від 30.09.2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.05.2009 року.

12.01.2010 року за домовленістю сторін між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Крок-95" було укладено іпотечний договір № 22/18/102-ІЛТ.

Сторони, в п.2.1. іпотечного договору, передбачили що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак договір так і не був нотаріально посвідчений.

Я зазначено позивачем: ухилення ТОВ "Крок-95" від нотаріального посвідчення іпотечного договору спонукало банк звернутися з позовом до господарського суду про визнання права на іпотеку.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28.05.2012 року у справі №7/151/2011/5003 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95" про визнання права на іпотеку, а саме: визнано за Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", м.Київ, (ідентифікаційний код - 21666051) право на іпотеку будівель та споруд належних на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Крок-95", м.Вінниця (ідентифікаційний код - 20115923), які знаходяться по вул.Цимлянська, 2 в м.Вінниці, а саме: будівля № 3 з ґанками та прибудовою, що позначена на плані літерою "А", "А?", "А?", "А4" загальною площею 1000,3 кв.м., що складається зі: складу загальною площею 506,1 кв.м., кабінету загальною площею 10,3 кв. м., кабінету, загальною площею 10,8 кв. м., складу, загальною площею 217,3 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 7,2 кв.м., комори, загальною площею 2,3 кв. м., коридору, загальною площею 3,5 кв.м., комори, загальною площею 2,7 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 17,6 кв.м., рампи, загальною площею 200,6 кв. м., кабінету, загальною площею 21,9 кв.м.; вагон-будиночок, що позначений на плані літерою "Б" загальною площею 24,00 кв.м., що складається з: коридору площею 1,8 кв.м., комори площею 3,1 кв.м., кабінету площею 10,9 кв.м., комори площею 8,2 кв.м.; складу, що позначений на плані літерою "В" загальною площею 627,9 кв.м.; огорожа № 1-2.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось та набуло законної сили 18.06.2012 року. Обґрунтовуючи рішення, суд, з-поміж іншого, виходив з положень ст.23 Закону України "Про іпотеку", згідно якої, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З врахуванням наведених вище норм та встановлених обставин справи суд прийшов до висновку, що в зв'язку із укладенням 07.04.2008 року договору купівлі-продажу між іпотекодавцем за договором від 06.04.2007 року №22/18/07-КЛТ Павлюком І.В. та ТОВ "Крок-95", який в подальшому був визнаний дійсним на підставі рішення суду, до останнього перейшли права та обов'язки іпотекодавця по вказаному вище договору.

Оскільки, після набуття прав власника нерухомого майна, яке знаходилось в іпотеці Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (попередній власник та іпотекодавець - гр. Павлюк І.В.), ТОВ "Крок-95" одночасно набуло прав та обов'язків за іпотечним договором №22/18/101/0-ІЛТ від 06.04.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, рішенням господарського суду Вінницької області від 28.05.2012 року у справі №7/151/2011/5003 встановлено факт наявності у ПАТ "Кредитпромбанк" права на іпотеку майна, що знаходиться по вул.Цимлянській, 2 в м.Вінниці, а саме: будівля № 3 з ґанками та прибудовою, що позначена на плані літерою "А", "А?", "А?", "А4" загальною площею 1000,3 кв.м., що складається зі: складу загальною площею 506,1 кв.м., кабінету загальною площею 10,3 кв. м., кабінету, загальною площею 10,8 кв. м., складу, загальною площею 217,3 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 7,2 кв.м., комори, загальною площею 2,3 кв. м., коридору, загальною площею 3,5 кв.м., комори, загальною площею 2,7 кв.м., побутового приміщення, загальною площею 17,6 кв.м., рампи, загальною площею 200,6 кв. м., кабінету, загальною площею 21,9 кв.м.; вагон-будиночок, що позначений на плані літерою "Б" загальною площею 24,00 кв.м., що складається з: коридору площею 1,8 кв.м., комори площею 3,1 кв.м., кабінету площею 10,9 кв.м., комори площею 8,2 кв.м.; складу, що позначений на плані літерою "В" загальною площею 627,9 кв.м.; огорожа № 1-2.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, про що свідчать меморіальні ордери на видачу кредитних коштів, виписки з рахунків позичальника, які містяться в матеріалах справи.

Однак позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд ЛТД" в повній мірі не були виконані умови укладеного кредитного договору, у зв'язку з чим за ним станом на час вирішення спору по суті утворилась заборгованість у розмірі 1735607,42 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом - 1680000,00 грн., суми заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами у розмірі - 55607,42 грн. Наведене стверджується розрахунком заборгованості, меморіальними ордерами та платіжними дорученнями.

На підставі викладеного, позивач використав належне йому право, відповідно до п.3.1.6 кредитного договору, та вимагав у відповідача - ТОВ "Крок-95" повернути всю суму отриманого кредиту позичальником та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором.

Про вимогу позивача щодо дострокового повернення всієї суми кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору, було належним чином повідомлено відповідача, як майнового поручителя відповідно до Іпотечного договору шляхом направлення йому письмової-вимоги від 30.11.2010 року. У листі-вимозі відповідачу було запропоновано, як майновому поручителю, в добровільному порядку терміново погасити всю існуючу заборгованість за кредитним договором за позичальника, у відповідності до умов Іпотечного договору.

Дана вимога позивача відповідачем виконана не була.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч.1 ст.575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У статті 3 вказаного Закону зазначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Згідно ч.ч.1-3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як вказувалось вище, положення договору іпотеки передбачає виникнення у іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення зобов'язань по кредитному договору.

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитним договором не виконано, а отже можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не протирічить ні договору іпотеки, ні приписам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованою.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Визначаючись стосовно початкової ціни продажу предмета іпотеки, судом встановлено, що відповідно до частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" - ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Частиною 2 статті 43 цього ж Закону також передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

З урахуванням вказаного положення Закону суд вважає, що початкову ціну предмету іпотеки слід встановити в сумі 1126495,00 грн. (без урахування ПДВ) на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи №1151, складеного 30.04.2012 року експертом Кулик Т.П. під час розгляду господарської справи №7/151/2011/5003.

Розглянувши зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95" до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсним іпотечного договору №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95", виходячи з наступного.

Позивач за зустрічним позов просить визнати недійсним іпотечний договір №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року. Підставою для недійсності іпотечного договору №22/18/I02/10-IЛТ від 12.01.2010 року позивач за зустрічним позовом вказує відсутність нотаріального посвідчення, недодержання сторонами при його укладенні всіх істотних умов щодо основного зобов'язання та невідповідність вимогам ст.18 Закону України "Про іпотеку".

Спірний іпотечний договір №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року між публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крок-95" було укладено в простій письмовій формі.

Відповідно до ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Частиною четвертою вказаної статті визначено, що на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Частиною 1 статті 577 ЦК України визначено, що якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Окрім цього, сторони, в п.2.1. іпотечного договору передбачили, що цей договір підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з частиною першою статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Аналогічні положення містяться і у частині першої статті 638 Цивільного кодексу України, відповідно до яких договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 220 ЦК України встановлено: 1. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 2. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.2009 року нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений між сторонами по справі договір іпотеки №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року не був нотаріально посвідчений, а отже є нікчемним.

Зважаючи на нікчемність договору іпотеки № 22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року, а також враховуючи норму ст.215 Цивільного кодексу України, згідно якої визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається, в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач та третя особа не подали до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача, в тому рахунку доказів проведення розрахунків за кредитним договором (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволеним вимогам відповідно до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 115, 116 Господарського процесуального України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95", м.Вінниця задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, що належить ТОВ "Крок-95" (21017 м.Вінниця, вул.Цимлянська, буд.2; ідент. код 20115923), розташоване за адресою: м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2 та складається з наступних будівель та споруд:

- будівлі №3 з ґанками та прибудовою, що позначена на плані літерою "А", "А1", "А3", "А4", загальною площею 1000,3 кв.м., що складається з: складу загальною площею 506,1 кв. м., кабінету загальною площею 10,3 кв.м., кабінету загальною площею 10,8 кв.м, складу загальною площею 217,3 кв.м., побутового приміщення загальною площею 7,2 кв.м., комори загальною площею 2,3 кв.м., коридору загальною площею 3,5 кв.м., комори загальною площею 2,7 кв.м., побутового приміщення загальною площею 17,6 кв.м., рампи, загальною площею 200,6 кв.м., кабінету загальною площею 21,9 кв.м.,

- вагону-будиночку, літер "Б", загальною площею 24,0 кв.м., що складається з: коридору, площею 1,8 кв.м., комори, площею 3,1 кв.м., кабінету площею 10,9 кв.м., комори площею 8,2 кв.м.,

- складу літ."В" загальною площею 627,9 кв.м.,

- огорожі №1-2.

на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (01014 м.Київ, бульвар Дружби народів, 38; код ЄДРПОУ 21666051) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №22/18/07-КЛТ від 06.04.2007 року у розмірі 1735607,42 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1680000,00 грн., заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами у розмірі 55607,42 грн.

3. Майно реалізувати з прилюдних торгів.

4. Початкову вартість предмету іпотеки визначити у розмірі 1126495,00 грн. (без урахування ПДВ).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95" (21017 м.Вінниця, вул.Цимлянська, 2; код ЄДРПОУ 20115923) на користь публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (01014 м.Київ, бульвар Дружби народів, 38; код ЄДРПОУ 21666051) 17356,07 грн. - державного мита та 205,92 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

7. Провадження у справі в частині визнання дійсним іпотечного договору №22/18/102/10-ІЛТ від 12.01.2010 року припинити.

8. В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Крок-95" до публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" про визнання недійсним відмовити.

9. Копію рішення надіслати сторонам та третій особі рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя Нешик О.С.

суддя Банасько О.О.

суддя Тварковський А.А.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ПАК "Кредитпромбанк" (01014 м.Київ, бульвар Дружби Народів, 38)

3 - відповідачу - ТОВ "Крок-95" (21017 м.Вінниця, вул.Цимлянська, буд.2);

4 - третій особі - ТОВ "Новобуд ЛТД" (м.Вінниця, вул.В.Порика, 28).