Рішення

від 19.10.2012 по справі 19/5005/8065/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.10.12р. Справа № 19/5005/8065/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ТАЄР ІНТЕР ТРЕЙД", м.

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 517010,31 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Від позивача:Положій О.О. - директор.

Клешня О.В. - дов. від 07.09.12р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ТАЄР ІНТЕР ТРЕЙД", м. Дніпропетровськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості у розмірі 517010,31 грн., яка складається з: суми основного боргу у розмірі 460540,88 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 16692,98 грн., суми 3 % річних у розмірі 21181,46 грн., суми пені у розмірі 18594,99 грн. та суми судового збору.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.

Позивач подав додаткові пояснення щодо нарахування суми пені згідно умов договору без урахування вимог закону, щодо нарахування суми пені згідно подвійної облікової ставки НБУ та не заперечує проти застосування пені нарахованої згідно подвійної ставки НБУ та подав відповідний розрахунок.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується поштовим чеком від 09.10.12р. та листом-повідомленням від 09.10.12р.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст.75 ГПК України).

Вислухавши позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО ТАЄР ІНТЕР ТРЕЙД»(далі за текстом - позивач, Продавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом -відповідач, Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №05/04-10 від 05 квітня 2010 року.

У відповідності до предмету договору купівлі-продажу №05/04-10 від 05 квітня 2010 року між сторонами даного позову Продавець зобов'язався поставити і передати у власність Покупця товар -шини пневматичні резинові нові та диски металеві у асортименті, кількості і за цінами, відповідно до витратних накладних на відвантаження, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п.п. 1.1,1.2, 1.3).

За умовами п.1.4 Продавець повинен разом з товаром надати Покупцю витратну накладну, податкову накладну, рахунок.

Згідно до п.1.5 договору якість товару повинна відповідати діючим стандартам (технічним умовам) і вимогам на даний вид товару країни виробника, а в разі необхідності на вимогу покупця має бути підтверджено всіма необхідними сертифікатами, виданими виробником або органами стандартизації.

Загальна вартість договору формується із суми витратних накладних (п.3.1).

Термін дії договору сторони узгодили у п.4.1. і передбачили, що він вступає в силу з моменту його підписання представниками сторін і діє до його повного виконання.

Умовою поставки товару визначено - самовивіз Покупцем (п.2.3.). Перехід права власності на товар здійснюється в момент прийняття товару Покупцем, або його представником (п.2.1). Прийняття товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.2.2).

На виконання умов договору купівлі- продажу №05/04-10 від 05-квітня 2010 року позивач протягом 2010-2011 року поставив в адресу відповідача було направлено на суму 549 360,88 гривень, в тому числі ПДВ 20% , що підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними згідно переліку, наведеного в таблиці (п.1 розрахунку позову , додаток №1). Товар, поставлений позивачем, в повному обсязі отриманий відповідачем, що підтверджується підписами та відтисками печатки відповідача у видаткових накладних на отримання товару. На кожну партію товару позивачем в адресу відповідача були оформлені і виставлені рахунки-фактури, перелік яких знаходиться у вищезазначеній таблиці. Покупець отримав від Продавця відповідні рахунки фактури одночасно з підписанням витратних накладних, що підтверджується посиланням у видаткових накладних на відповідні рахунки фактури. Якість товару відповідала діючим стандартам (технічним умовам) і вимогам на даний вид товару країни виробника, а також підтверджена сертифікатами відповідності на товар, виданими Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики згідно Державної системи сертифікації УкрСЕПРО, наданими Продавцю виробником (копії сертифікатів з додатками загалом на 65 аркушах додається). Продавець прийняв товар за кількістю і якістю без будь-яких заперечень, отримавши товар і підписавши відповідні видаткові накладні, скріпивши їх відтиском печатки. Як під час приймання продукції, так і в наступному Покупцем Продавцю жодних претензій передбачених Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР Про порядок приймання продукції виробничо-технічного продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (№П-7) не заявлялось.

За умовами договору (п.1.1,3.3.) Покупець зобов'язався оплатити отриманий товар протягом 30 календарних днів від дати поставки грошовими коштами на поточний рахунок Продавця.

Покупцем частково здійснено оплату за отриманий товар 29.06.2010 року в сумі 34920,00 гривень, 30.06.2010 року в сумі 36500,00 гривень, 02.07.2010 року в сумі 17400,00 гривень, а загалом в сумі 88 820,00 гривень, (п.1 розрахунку позову, додаток №1), що підтверджується банківськими виписками від 01 липня 2010 року і 02 серпня 2010 року.

Таким чином, залишився не оплаченим товар на загальну суму 460 540,88 гривень з урахуванням ПДВ 20% (п.1 розрахунку позову, додаток №1), отриманий відповідачем за наступними видатковими накладними, рахунками-фактури, податковими накладними:

- в/н №0-00000010 від 22.07.10, р/ф № 02/7-1від 02.07.10, п/н №10 від 02.07.10 на суму 17 400,00 грн, не оплачено в сумі 296,52 грн;

- в/н №0-00000011 від 30.07.10, р/ф № 30/7-5 від 30.07.10, п/н №15 від 30.07.10 на суму 54454,13 грн;

- в/н №0-00000019 від 29.10.10, р/ф №29/10-2 від 29.10.10, п/н №21 від 29.10.10 на суму 3990,00грн;

- в/н>№ О-00000017 від 26.11.10, р/ф №26/11-7 від 26.11.10, п/н №18 від 26.11.10 на суму 101065.09грн;

- в/н № О-00000014 від 28.12.10, р/ф №28/12-4 від 28.12.10, п/н №13 від 28.12.10 на суму 90235.52грн;

- в/н №0-00000010 від 25.03.11, р/ф №25/3-9 від 25.03.11, п/н №10 від 25.03.11 на суму 105617.75 грн;

- в/н №0-00000017 від 24.06.11, р/ф №24/6-3 від 24.06.11, п/н №17 від 24.06.11 на суму 104881.87грн.

Отже, відповідач порушив умови договору щодо своєчасної і повної оплати отриманого товару за договором і станом на день звернення із позовом так і не розрахувався в повному обсязі за отриманий товар.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем умови договору і закону виконано, зобов'язання не порушено. Відповідач набув право власності на поставлений товар і в свою чергу зобов'язаний був виконати свої обов'язки, передбачені договором - своєчасно сплатити вартість отриманого товару позивачу.

Однак Покупець не сплатив Продавцю за отриманий товар станом на день звернення із цим позовом суму 460 540,88 гривень , яка є його сумою боргу за договором.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання свого зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

Отже, додатково за період прострочення, виходячи із суми боргу, підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 16 692,98 гривень і річні в сумі 21181,46 гривень (п.2 розрахунку до позовної заяви (додаток №1).

Крім того, сторони в п.5.1 договору купівлі-продажу №05/04-10 від 05 квітня 2010 року передбачили, що в разі порушення строків виконання своїх обов'язків винна сторона сплачує іншій стороні штрафні санкції у розмірі 0,1% від суми не виконаних зобов'язань за кожен день прострочення. Оскільки Покупець (відповідач) порушив строки виконання свого обов'язку по оплаті придбаного товару він має сплатити відповідну штрафну санкцію позивачу.

Штрафними санкціями згідно ст.230 Господарського кодексу України визначено штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У відповідності до п. 4 ст.231 цього кодексу якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Крім того, ч.і ст. 199 Господарського кодексу України передбачено також застосування відповідних положень Цивільного кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин.

В ст. 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. 4.2 ст. 551 цього кодексу визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства. Розмір неустойки. Встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Отже виходячи, із положень закону та умов договору сума штрафних санкцій (пені ) з урахуванням 6 місячного терміну нарахування та строку позовної давності 1 рік від простроченої суми боргу склала 18594,99 гривень за період прострочення з 13.09.11р. по 26.01.12р..

Загалом сума боргу, інфляційні втрати, річні, сума пені становлять 517010,31 гривень. Дізнавшись із Витягу з Єдиного Державного Реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпрнсмців НОМЕР_1 від 06.09.2012 року про те, що ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, яке зареєстровано 15.08.2012 року, і він знаходиться у стадії виконання процедури припинення, позивачем направлялася відповідачу вимога про сплату суми боргу відповідно до ст. 50-1 Цивільного кодексу України, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несвоєчасної оплати, від суми невнесених платежів за кожен день прострочки.

Позивачем нараховано пеню згідно умов договору без урахування подвійної облікової ставки НБУ, тому господарський суд приходить до висновку, що пеня підлягає стягненню згідно розрахунку з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", що складає 7898,30 грн.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, оскільки відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня може бути нарахована відповідно до умов Договору, але вона не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент несвоєчасної оплати.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог..

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 49000, АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРО ТАЄР ІНТЕР ТРЕЙД", 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Гладкова, буд. 23, к. 108 (ідентифікаційний код 36961478, р/р 26003060367244 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ІНН 369614704627) суму основного боргу у розмірі 460 540 (чотириста шістдесят тисяч п'ятсот сорок) грн. 88 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 98 коп., суму 3% річних у розмірі 21181 ( двадцять одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 46 коп., суму пені у розмірі 7898 (сім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 30 коп. та суму судового збору у розмірі 10126 ( десять тисяч сто двадцять шість) грн. 27 коп., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко