Ухвала

від 11.10.2012 по справі 2а-9336/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9336/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губської О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Маджар О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімакс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 03 квітня 2012 року № 0000592240/1730.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

На думку апелянта господарські операції позивача з ТОВ "Остін трейд" є такими, що спричиняють реальне настання правових наслідків, а тому відповідачем неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки від 29.02.2012 року № 256-П, постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Братко Т.О. від 10.01.2012 року про призначення документальної перевірки, а також службового посвідчення серія УКМ № 028459, виданого ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, та пп. 78.1.11. п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, Барановим Сергієм Олександровичем -Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, інспектором податкової служби І рангу, проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс», код ЄДРПОУ 24255733, з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти, своєчасності нарахування та сплати податків при фінансово-господарських взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Остін Трейд»за період діяльності з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Прімакс»п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, у розмірі 303 280,00 грн., по періодам -липень 2011 року на суму -253 223,00 грн. та вересень 2011 року на суму -50 057,00 грн.

Такий висновок податкового органу обґрунтовується фіктивнистю господарських операцій між ТОВ "Прімакс" та контрагентом ТОВ "Остін Трейд", який, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 12.03.2012 року № 175/2240/24255733, на підставі якого Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 квітня 2012 року № 0000592240/1730, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 379 100,00 грн., з якої 303 280,00 грн. основного платежу та 75 820,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, між ТОВ «Прімакс»(Одержувач) в особі директора Кравченка Володимира Олександровича, що діяв на підставі Статуту підприємства, та ТОВ «Остін Трейд»(Постачальник) в особі директора ОСОБА_6, що діяв на підставі Статуту підприємства було оформлено договір з додатками: № 1 від 29.06.2011 року, № 3 від 01.07.2011 року, № 4 від 01.08.2011 року, № 5 від 01.09.2011 року, № 2206ОТ від 22.06.2011 року, згідно якого Постачальник продає, а Одержувач купує товар (Обладнання).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Остін Трейд" на адресу ТОВ "Прімакс" було виписано ряд податкових накладних та видаткових накладних. Разом з тим, на видаткових накладних, які наявні в матеріалах справи, стоїть лише підпис Кравченко В.О., а печатка ТОВ «Прімакс»відсутня.

Також, представником позивача були долучені до матеріалів справи договори про подальшу реалізацію товарів, довіреності, специфікація, штатний розклад працівників позивача, які посвідчують на думку позивача реальне виконання договорів.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "Прімакс" та ТОВ "Остін Трейд", яке має ознаки фіктивного підприємства.

Відповідно до пояснення громадянина Російської Федерації ОСОБА_6, який являвся директором та головним бухгалтером контрагента позивача, отриманого оперуповноважений ОРЧ відділу МВС Росії по місту Арзамасу капітаном поліції Басіним А.А. від 14.12.2011 року, гр. ОСОБА_6 ніякого відношення до діяльності ТОВ «Остін Трейд»не має, ким та коли здійснювалась реєстрація вказаного підприємства йому не відомо, ніяких документів він не підписував.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка від 27.12.2011 року ОСОБА_8, ТОВ «Остін Трейд»було створене та використовувалось на протязі 2010-2011 років без мети ведення господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним СПД. Поставка товарів та надання послуг від підприємства на адресу клієнтів оформлювалась лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не було надано інших первинних та поточних документів, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між позивачем і ТОВ "Остін Трейд", таких як платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей представниками позивача, сертифікатів на товар, підтвердження оприбуткування отриманих товарів.

Наведені обставини та досліджені документальні докази у їх сукупності, суд першої інстанції вірно вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт між ТОВ "Прімакс" та ТОВ "Остін Трейд" фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

За наведених правових норм у колегії суддів відсутні підстави вважати наявні в матеріалах справи податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ "Остін Трейд".

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТОВ «Остін Трейд» в рамках правового поля, враховуючи свідчення директора вказаного підприємства, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом було доведено законність прийняття оскаржуваних рішень належними доказами, в той час як позивачем не доведено правильність нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно зі ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.