Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а-9336/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/64526/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі №2а-9336/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0000592240/1730, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 379100,00грн., у тому числі 303280,00грн. основного платежу та 75820,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 19.10.2012 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 06.11.2012 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року, позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень п.78.1.11 п.78.1 ст.78, п. 86.9 ст. 86, п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачеві податковим повідомленням-рішенням від 03.04.2012 №0000592240/1730 податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 379100,00грн., у тому числі 303280,00грн. основного платежу та 75820,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугував висновок податкового органу, викладений в акті документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс від 12.03.2012 №175/2240/24255733, про порушення позивачем вимог п.п.198.3, п.п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на 303280,00грн. Порушення наведених норм Законів полягає у тому, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Остін Трейд», якк має ознаки фіктивного підприємства.

Податковий орган вважає, що позивач не має права на податковий кредит за спірні періоди за господарськими операціями, вчиненими з Товариством з обмеженою відповідальністю «Остін Трейд», які в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, оскільки не направлені на реальне настання правових наслідків. При цьому податковий орган виходить з того, що відповідно до пояснення громадянина Російської Федерації ОСОБА_2, який є директором та головним бухгалтером контрагента позивача, отриманого оперуповноваженим ОРЧ відділу МВС Росії по місту Арзамасу капітаном поліції Басіним А.А. 14.12.2011 року, гр. ОСОБА_2 ніякого відношення до діяльності ТОВ «Остін Трейд»не має, ким та коли здійснювалась реєстрація вказаного підприємства йому не відомо, ніяких документів він не підписував. Згідно протоколу допиту свідка від 27.12.2011 ОСОБА_4, ТОВ «Остін Трейд»було створено та використовувалось протягом 2010-2011 років без мети ведення господарської діяльності, а з метою надання послуг по конвертації безготівкових грошових коштів в готівку різним суб'єктам підприємницької діяльності. Поставка товарів та надання послуг від підприємства на адресу клієнтів оформлювалась лише по документам, а фактично товар не поставлявся та послуги не надавались.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що господарські операції не мали реального характеру. При цьому суд вказав на відсутність доказів, які б підтверджували факт реального вчинення господарських операцій (товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, сертифікатів на товар, підтвердження оприбуткування отриманих товарів, довіреностей на отримання товару).

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з тами висновками погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначає отримання постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у його провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 12.03.2012 №175/2240/24255733, що призначена на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 10.01.2012 відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на зазначене, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 №0000592240/1730 прийнято відповідачем всупереч приписам п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 210, 222, 223, 229, 230, 232, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва №0000592240/1730 від 03.04.2012.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв