Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-3781/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року місто Київ № 2а-3781/12/1070

11.16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: Поліщук А.Л.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна громадська безпека» доБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна громадська безпека», звернувся до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року № 0000132230/1448 та № 0000122230/1449 прийняті відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представником відповідача в судовому засіданні 22.08.2012 року були надані письмові заперечення на адміністративний позов з доказами на їх обґрунтування, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Під час судового розгляду справи позивачем надавалися додаткові докази по справі, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

У наданих запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна громадська безпека»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 28.11.2008 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії № А01 № 339784, місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 5/3, квартира 37, ідентифікаційний код: 36210923.

Згідно Свідоцтва № 100289525 Серії НБ № 258217, позивач є платником ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2012 року Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено Акт № 1940/22-3/36210923/117 від 13.07.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна громадська безпека»код ЄДРПОУ 36210923 щодо перевірки взаємовідносин з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), ТОВ «БКК «Інтермарр»(код за ЄДРПОУ 33887638), ТОВ «КГ «СВ»(код за ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «том кет Груп»(код за ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Технолоджі Груп»(код за ЄДРПОУ 36800209), ПП «Нетелко Буддім-СТ»(код за ЄДРПОУ 36845779), ТОВ «Добробут 05»(код за ЄДРПОУ 33746694), ТОВ «УА Реалті»(код за ЄДРПОУ 35839518) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 05.01.2012 року».

Перевіркою встановлено та в Акті зафіксовано наступні порушення податкового законодавства:

- пункт 3.1 статті 3, пункт 10.1 статті 10, підпункт 5.2.1 пункту 5.2, абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) та пункту 135.1 статті 135, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 41 277, 00 гривень, в тому числі за ІV квартал 2010 року в сумі 673, 00 гривень, за І квартал 2011 року на суму 13 565, 00 гривень, за ІІ квартал 2011 року на суму 17 614, 00 гривень, за ІІІ квартал 2011 року на суму 8 562, 00 гривень, за ІV квартал 2011 року на суму 863, 00 гривень;

- пункт 3.1 статті 3, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 49 858, 00 гривень, в тому числі за листопад 2010 року в сумі 2838, 00 гривень, грудень 2010 року в сумі 13 533, 00 гривень, в січні 2011 року в сумі 1583, 00 гривень, в березні 2011 року в сумі 7992, 00 гривень, в квітні 2011 року в сумі 1083, 00 гривень, в травні 2011 року в сумі 11 467, 00 гривень, в червні 2011 року в сумі 4667, 00 гривень, в липні 2011 року в сумі 6695, 00 гривень.

На підставі Акта перевірки № 1940/22-3/36210923/117 від 13.07.2012 року, Білоцерківською ОДПІ Київської області ДПС були винесені податкові повідомлення-рішення від 27.07.2012 року № 0000132230/1448 та № 0000122230/1449.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суд з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного спору.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, слід зазначити наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини п'ятої статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є недійсним.

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) та ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298) судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) та ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298) були укладені господарські договори на постачання матеріалів та виконання підрядних робіт.

Так, між позивачем та ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298) було проведено ряд господарських операцій, зокрема які підтверджуються наступними документами:

1. За рахунком-фактурою № СФ-223 від 26.11.2010 року на суму 81 200, 00 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-281 від 29.11.2010 року, платіжним дорученням № 111 від 29.11.2010 року, податковою накладною № 302 від 29.11.2010 року.

2. За рахунком-фактурою № СФ-354 від 28.12.2010 року на суму 13 800, 00 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-354 від 28.12.2010 року, платіжним дорученням № 152 від 28.12.2010 року, податковою накладною № 486 від 28.12.2010 року.

3. За рахунком-фактурою № СФ-355 від 28.12.2010 року на суму 3 228, 96 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-355 від 28.12.2010 року, платіжним дорученням № 151 від 28.12.2010 року, податковою накладною № 488 від 28.12.2010 року, довіреністю № 112 від 28.12.2010 року, договором № 08/07/15 від 10.07.2010 року, договором № 08/07/14 від 10.07.2010 року,

випискою з банку за 27/07/10, 06/09/10, 17/09/10, 19/11/10 про надходження коштів за цими

договорами, актом виконаних робіт (надання послуг) № б/н від 28.12.2010 року.

Між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) було проведено ряд господарських операцій, що підтверджуються наступними документами, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні:

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за січень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 3101001 від 31.01.2011 року на проектні роботи на суму 9500,00 гривень, платіжне доручення № 180 від 31.01.2011 року за проектні роботи на суму 9500,00 гривень, податкова накладна № 3010001 від 31.01.2011 року на суму 9500,00 гривень, акт № 310115 від 31.01.2011 року здачі-приймання робіт/надання послуг на суму 9500,00 гривень.

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за березень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 0203001 від 02.03.2011 року на суму 47 952,00 гривень, платіжне доручення № 203 від 02.03.2011 року за проектні роботи на суму 47 952,00 гривень, податкова накладна № 0203001 від 02.03.2011 року на суму 47 952,00 гривень, видаткова накладна № СФ-0203001 від 02.03.2011 року на суму 47 952,00 гривень, довіреність № 4 від 02.03.2011 року, видана Поліщуком А.Л. на отримання матеріальних цінностей від ТОВ «БК «Арміс».

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за квітень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 114272 від 27.04.2011 року на проектні роботи на суму 6500, 00 гривень, платіжне доручення № 229 від 29.04.2011 року за проектні роботи на суму 6500, 00 гривень, податкова накладна № 2904018 від 29.04.2011 року на суму 6500, 00 гривень, акт № б/н від 29.04.2011 року здачі-приймання робіт/надання послуг на суму 6500, 00 гривень.

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за травень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 110526 від 26.05.2011 року на проектні роботи на суму 68 800, 00 гривень, платіжне доручення № 241 від 26.05.2011 року за проектні роботи на суму 68 800, 00 гривень, податкова накладна № 2605005 від 26.05.2011 року на суму 68800,00 гривень, акт № ОУ-0000059 від 26.05.2011 року здачі-приймання робіт/надання послуг на суму 68 800, 00 гривень.

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за червень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 110629 від 29.06.2011 року на проектні роботи на суму 28 000, 00 гривень, платіжне доручення № 267 від 01.07.2011 року за проектні роботи на суму 9000, 00 гривень, платіжне доручення № 266 від 30.06.2011 року за проектні роботи на суму 19 000, 00 гривень, податкова накладна № 3006015 від 30.06.2011 року на суму 28 000, 00 гривень, акт № ОУ-0000061 від 29.06.2011 року здачі-приймання робіт/надання послуг на суму 28 000, 00 гривень.

Господарські операції з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) за липень 2011 року підтверджуються наступними документами: договір № 110729 від 26.07.2011 року на проектні роботи на суму 40 170, 00 гривень, платіжне доручення № 301 від 29.07.2011 року за проектні роботи на суму 40 170, 00 гривень, податкова накладна № 2907006 від 29.07.2011 року на суму 40 170, 00 гривень, акт № 156 від 29.07.2011 року здачі-приймання робіт/надання послуг на суму 40 170, 00 гривень.

Щодо висновків перевіряючих в Акті перевірки, які стали підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Відділом перевірки платників податків управління податкового контролю Білоцерківської ОДПІ Київської області ДПС було отримано постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області майора податкової міліції Свінціцьного І.В. від 05.01.2012 року по кримінальній справі № 13-8373 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МГБ»(код за ЄДРПОУ 36210923) щодо перевірки взаємовідносин з ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), ТОВ «БКК «Інтермарр»(код за ЄДРПОУ 33887638), ТОВ «КГ «СВ»(код за ЄДРПОУ 32978954), ТОВ «том кет Груп»(код за ЄДРПОУ 37242956), ТОВ «Технолоджі Груп»(код за ЄДРПОУ 36800209), ПП «Нетелко Буддім-СТ»(код за ЄДРПОУ 36845779), ТОВ «Добробут 05»(код за ЄДРПОУ 33746694), ТОВ «УА Реалті»(код за ЄДРПОУ 35839518) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 05.01.2012 року.

Згідно вказаної постанови встановлено, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, знаходиться кримінальна справа, порушена відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності -ТОВ «Міріс»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як організаторами, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно генерального директора ТОВ «БК «Арміс»ОСОБА_5 та комерційного директора ТОВ «Міріс»ОСОБА_4 за фактом ухилення від сплати ПДВ в сумі 6 309 708, 00 гривень, за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, за фактом підроблення невстановленими особами постанов Києво-Святошинського районного суду про скасування арешту на рахунки ТОВ «БК «Арміс»та ТОВ «Міріс», вчиненого за попередньою змовою групою осіб, а також використання завідомо підроблених документів, за ознаками злочину, передбаченого частинами другою, третьою статті 358 Кримінального кодексу України та за фактом розтрати службовими особами ПАТ «БК «Даніель»чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_6, за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину,

передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 28, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_7 за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ

«Міріс»з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого ОСОБА_7 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 28, частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_8 за фактом розтрати чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною п'ятою статті 191 Кримінального кодексу України, відносно директора ТОВ «Укрплюсбуд»ОСОБА_9 за фактом ухилення від сплати ПДВ за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, відносно ОСОБА_2 за фактом ухилення від сплати ПДВ ТОВ «БК «Арміс»в сумі 6 309 708, 00 гривень, вчиненого ОСОБА_2 як організатором, за попередньою змовою групою осіб, тобто за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України та відносно ОСОБА_10 за фактом пособництва у вчиненні умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Відповідач в Акті перевірки вказав, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання правових наслідків, але з метою формування податкового кредиту та, як наслідок, несплата податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод у позивача не може виникати право на податковий кредит по ПДВ та формування валових витрат.

Згідно з частиною першою статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Однак, в Акті перевірки не наведено належних доводів, також відповідачем жодними доказами не підтверджено, що правочин між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298) спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом також не беруться до уваги висновки податкового органу, які базуються на поясненнях директорів контрагентів, наданих в рамках кримінальної справи та висновку експерта.

З матеріалів справи не вбачається, що на час укладання та виконання правочинів, контрагенти позивача не були зареєстровані юридичними особами та не були платниками податку на додану вартість.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), недійсним у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб як позивача так і його контрагентів.

Крім того, до уваги не приймається й висновок старшого експерта СТКРЗ Броварського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, оскільки не відноситься до даної справи (дослідження здійснювалось відносно підпису ОСОБА_11 - директора ТОВ «Міріс»- на податковій звітності за жовтень-грудень 2010 року), та не дає підстав стверджувати, що первинні бухгалтерські документи виписані від ТОВ «Міріс»по взаємовідносинах з позивачем були підписані іншою особою.

Суд виходить з того, що факт здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме податковими накладними, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, банківськими виписками тощо.

Позивачем надано суду первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання послуг та отримання товарів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в Акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) було видано Ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції Серії АВ № 458859, строк дії якої з 24.02.2009 року по 24.02.2014 року включно. Згідно зазначеної ліцензії, господарська діяльність ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) пов'язана із створенням об'єктів архітектури.

Слід зазначити, що доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась орендованим автотранспортом, згідно нотаріально посвідченого договору від 21.08.2010 року, укладеного позивачем, про оренду транспортного засобу, автомобіля «Опель-вектра». Орендна плата складала 1150, 00 гривень з ПДВ, термін дії договору до 21.01.2013 року.

З вищевикладеного можна зробити висновок, що суму податкового кредиту та валових витрат позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), а валові витрати сформовані у зв'язку з використанням придбаних товарів та послуг у господарській діяльності.

Надані представником позивача докази, у сукупності з доказами, приєднаними до матеріалів справи свідчать про дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397), ТОВ «Міріс»(код за ЄДРПОУ 34620298), що у свою чергу свідчить про відсутність у діях позивача порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями), пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та пункту 3.1 статті 3, пункту 10.1 статті 10, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) та пункту 135.1 статті 135, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, пункту 144.1 статті 144 Податкового кодексу України.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Із системного аналізу пункту 3.1 статті 3, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та наявних у матеріалах доказів, судом встановлено, що до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання послуг, отриманих товарів, які підтверджені податковими накладними, придбані послуги та товари сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР та пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Щодо правомірності віднесення валових витрат до складу валових витрат виробництва та обігу.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 334), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Отже, із аналізу наведених норм Закону № 334 та Податкового кодексу України вбачається, що витрати, які здійснені підприємством у процесі господарської діяльності та враховуються для визначення об'єкта оподаткування повинні бути підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат

В обґрунтування порушень позивачем повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, відповідачем зазначено порушення вищезазначених норм податкового законодавства.

Однак, усі витрати позивача документально підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, а доводи відповідача не підтверджені жодними доказами.

У зв'язку з цим, висновки відповідача щодо порушення позивачем повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток є неправомірними.

Для підтвердження реальності здійснених операції, судом досліджувалось фактичне здійснення між позивачем та його контрагентами господарських операцій, їх взаємозв'язок із діяльністю позивача та встановлювалися факти використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Міріс»по трьом господарським операціям судом встановлено, що за рахунком-фактурою № СФ-223 від 26.11.2010 року на суму 81 200, 00 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-281 від 29.11.2010 року, платіжним дорученням № 111 від 29.11.2010 року, податковою накладною № 302 від 29.11.2010 року позивачем було отримано товари, які використовуються у власній господарській діяльності.

На підтвердження наявності та обліку куплених матеріальних цінностей, позивачем були надані для огляду наступні документи, копії яких долучені до матеріалів справи: акт приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000009 від 29.11.2010 року; акт приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000009 від 29.11.2010 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 104 за грудень 2010 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 106 за грудень 2010 року; відомість нарахування амортизації за грудень 2010 року; відомість нарахування амортизації група 4 за 4 квартал 2010 року; відомості нарахування амортизації група 3 за 4 квартал 2010 року.

За рахунком-фактурою № СФ-354 від 28.12.2010 року на суму 13 800, 00 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-354 від 28.12.2010 року, платіжним дорученням № 152 від 28.12.2010 року, податкової накладною № 486 від 28.12.2010 року позивачем було отримано товари, які використовуються у власній господарській діяльності.

На підтвердження наявності та обліку куплених матеріальних цінностей, позивачем були надані оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи наступних документів: акту приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000010 від 29.12.2010 року; акту приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000010 від 29.12.2010 року; акту приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000010 від 29.12.2010 року; акту приймання-передачі основних засобів № ВЄ-0000010 від 29.12.2010 року; оборотно-сальдової відомості по рахунку 104 за грудень 2010 року; оборотно-сальдової відомості по рахунку 106 за грудень 2010 року; відомості нарахування амортизації за грудень 2010 року; відомості нарахування амортизації група 4 за 4 квартал 2010 року; відомості нарахування амортизації група 3 за 4 квартал 2010 року.

За рахунком-фактурою № СФ-355 від 28.12.2010 року на суму 3 228, 96 гривень, що підтверджується копією рахунку-фактури та копією видаткової накладної № СФ-355 від 28.12.2010 року, платіжним дорученням № 151 від 28.12.2010 року, податковою накладною № 488 від 28.12.2010 року були придбані товарно-матеріальні цінності для використання у господарській діяльності, а саме на виконання договорів про надання послуг іншим контрагентам.

Виконані роботи та надані послуги Громадській організації «Разом в майбутнє»підтверджуються договором № 08/07/15 від 10.07.2010 року, договором № 08/07/14 від 10.07.2010 року, виписками з банку про надходження коштів за цими договорами, видатковою накладною № ВН-2/07 від 28.12.2010 року, актом виконаних робіт (надання послуг).

Між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»(код за ЄДРПОУ 34356397) було проведено ряд господарських операцій, послуги за якими надавалися іншим підприємствам по розробленню технічної документації, зокрема, договір № 3101001 від 31.01.2011 року на проектні роботи на суму 9500,00 гривень між позивачем та ТОВ «БК «Арміс»був укладений на виконання договору № 12/01-11 від 12.01.2011 року з Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на проектні роботи на суму 31 350, 00 гривень.

Позивачем надані оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи наступних документів на підтвердження виконання договору з ДП «Київоблстандартметрологія», а саме, робочий проект для Державного підприємства «Київоблстандартметрологія», платіжне доручення № 109 від 28.01.2011 року на суму 5750, 00 гривень про перерахування коштів Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акт № ОУ-0000006 31.01.2011 року на проектні роботи на суму 5750, гривень, податкова накладна № 6 від 31.01.2011 року на проектні роботи виписана на Державне підприємство «Київоблстандартметрологія»на суму 5750,00 гривень.

Отримали послуг на суму 7916, 67 гривень (без урахування ПДВ).

Надали послуг на суму 4791, 67 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 3125, 00 гривень.

Договір № 0203001 від 02.03.2011 року на суму 47 952,00 гривень був укладений позивачем з ТОВ «БК «Арміс»на виконання договору № 112282 від 28.02.2011 року з Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на проектні роботи на суму 50 000, 00 гривень.

На підтвердження позивачем надані копії наступних документів, оригінали яких оглянуті у судовому засідання, а саме, платіжного доручення № 289 від 01.03.2011 року на суму 50 000, 00 гривень про перерахування коштів Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на рахунок позивача за реконструкцію системи опалення, копія видаткової накладної № РН-0000001 від 16.02.2011 року на суму 50 000, 00 гривень, довіреності № 484 від 09.03.2011 року, видана Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на отримання матеріальних цінностей у ТОВ «Міжнародна громадська безпека», податкової накладної № 6 від 02.03.2011 року на суму 50 000, 00 гривень.

Закупили товару на суму 39 950, 00 гривень (без урахування ПДВ).

Відпущено товару на суму 41 166, 67 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 1206, 67 гривень.

Договір № 114272 від 27.04.2011 року на проектні роботи на суму 6500, 00 гривень був укладений позивачем з ТОВ «БК «Арміс»на виконання замовлення від ДП «Київоблстандартметрологія»на підставі рахунку-фактури № СФ-0000056 від 17.05.2011 року на проектні роботи на суму 12 500, 00 гривень.

На підтвердження позивачем надані копії наступних документів, оригінали яких оглянуті у судовому засідання, а саме, платіжного доручення № 635 від 19.05.2011 року на суму 12 500, 00 гривень про перерахування коштів Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акту № ОУ-0000048 від 19.05.2011 року на проектні роботи на суму 12 500, 00 гривень, податкової накладної № 10 від 19.05.2011 року на проектні роботи виписана на Державним підприємством «Київоблстандартметрологія»на суму 12 500, 00 гривень.

Отримали послуг на суму 5416, 64 гривень (без урахування ПДВ).

Надали послуг на суму 10416, 67 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 5000, 00 гривень.

Договір № 110526 від 26.05.2011 року на проектні роботи на суму 68 800, 00 гривень був укладений позивачем з ТОВ «БК «Арміс»на виконання договору № 110610 від 09.06.2011 року з ВАТ «Рокитнянський цукровий завод»на проектні роботи на суму 85 546, 00 гривень.

На підтвердження позивачем надані копії наступних документів, оригінали яких оглянуті у судовому засідання, а саме, робочого проекту для ВАТ «Рокитнянський цукровий завод», платіжного доручення № 542 від 17.06.2011 року на суму 6000, 00 гривень про перерахування коштів ВАТ «Рокитнянський цукровий завод»на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека» за проектні роботи, акту № ОУ-0000098 від 30.09.2011 року на проектні роботи на суму 10 950, 00 гривень, податкової накладної № 11 від 17.06.2011 року на проектні роботи, виписана на ВАТ «Рокитнянський цукровий завод»на суму 6000, 00 гривень, платіжного доручення № 1121 від 18.08.2011 року на суму 51 779, 00 гривень про перерахування коштів ВАТ «Рокитнянськйй цукровий завод»на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека» за проектні роботи, акту № ОУ-0000131 від 30.09.2011 року на проектні роботи на суму 57 229, 00 гривень, податкової накладної № 18 від 18.08.2011 року на ВАТ «Рокитнянський цукровий завод»на суму 51 779, 00 гривень.

Отримали послуг на суму 57 333, 33 гривень (без урахування ПДВ).

Надали послуг на суму 71 288, 33 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 12 862, 66 гривень.

Договір № 110629 від 29.06.2011 року на проектні роботи на суму 28 000, 00 гривень був укладений позивачем з ТОВ «БК «Арміс»на виконання договору № 110524/456 від 24.05.2011 року з ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» на проектні роботи на суму 15 200, 00 гривень.

На підтвердження позивачем надані копії наступних документів, оригінали яких оглянуті у судовому засідання, а саме, робочого проекту для ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», платіжного доручення № 15245 від 20.06.2011 року на суму 7 600, 00 гривень про перерахування коштів ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акту № ОУ-0000067 від 07.07.2011 року на проектні роботи на суму 7 600, 00 гривень, податкової накладної № 12 від 20.06.2011 року на проектні роботи виписана на ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» на суму 7 600, 00 гривень, платіжного доручення № 17596 від 26.11.2011 року на суму 7 600, 00 гривень про перерахування коштів ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акту № ОУ-0000157 від 28.11.2011 року на проектні роботи на суму 7 600, 00 гривень, податкової накладної № 13 від 28.11.2011 року на ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» на суму 7 600, 00 гривень.

Отримали послуг на суму 23 333, 33 гривень (без урахування ПДВ).

Надали послуг на суму 12 667, 67 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 10 666, 67 гривень.

Договір № 110729 від 26.07.2011 року на проектні роботи на суму 40 170, 00 гривень був укладений позивачем з ТОВ «БК «Арміс»на виконання договору № 110602 від 28.06.2011 року з Ставищанською селищною радою на проектні роботи на суму 34 800, 00 гривень та замовлень від селищної ради міста Козин.

На підтвердження позивачем надані копії наступних документів, оригінали яких оглянуті у судовому засідання, а саме, робочого проекту Ставищанської селищної ради, платіжного доручення № U125611 від 28.07.2011 року на суму 34 800, 00 гривень про перерахування коштів Ставищанської селищної ради на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акту № ОУ-0000071 від 28.07.2011 року на проектні роботи на суму 34 800, 00 гривень, податкової накладної № 17 від 28.07.2011 року на проектні роботи виписана на Ставищанську селищну раду на суму 7 600, 00 гривень, робочого проекту Селищна рада міста Козин, платіжного доручення № U1533562 від 10.10.2011 року на суму 15 000, 00 гривень про перерахування коштів селищної ради міста Козин на рахунок ТОВ «Міжнародна громадська безпека»за проектні роботи, акту № ОУ-0000112 від 10.10.2011 року на проектні роботи на суму 15 000, 00 гривень, податкової накладної № 25 від 12.10.2011 року на Селищну раду міста Козин на суму 15 000, 00 гривень.

Отримали послуг на суму 33 475, 00 гривень (без урахування ПДВ).

Надали послуг на суму 41 500, 00 гривень (без урахування ПДВ).

Отримано доходу 8025, 00 гривень.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч нормам чинного законодавства прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, оскільки судом встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту, а отже доводи відповідача про заниження податку на прибуток та податку на подану вартість і нарахування за такі порушення штрафних санкції є необґрунтованими.

У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України та є підставами для скасування податкових повідомлень-рішень, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач жодних доказів на підтвердження викладених в Акті перевірки доводів не надав. Натомість позивач скористався своїм правом та надав суду всі належні та допустимі докази на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами.

Суд, дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 27.07.2012 року № 0000132230/1448 та № 0000122230/1449.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна громадська безпека» понесені ним судові витрати в сумі 994 (дев'ятсот дев'яноста чотири) гривні 30 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 вересня 2012 р.