cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.10.2012 № 13/102-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
за участю представників:
від позивача: Чистова А.С. - дов. б/н від 07.05.2012
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі"
на рішення Господарського суду Київської області
від 15.08.2011
у справі №13/102-11 (суддя Наріжний С.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі"
про зобов'язання припинити порушення прав власника свідоцтв та
заборону здійснювати використання знаків для товарів і послуг
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду Київської області були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" (надалі - позивач, ТОВ „Новий горизонт") до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі" (надалі - відповідач, ТОВ „Ранголі") про зобов'язання відповідача припинити порушення власника свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №131503, №131504 та про заборону відповідачу здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг №131503, №131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, без дозволу власника таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг №131503, №131504.
У ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „Ранголі" здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також схожі позначення для товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, без дозволу власника таких свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 131503, № 131504, а також покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2011 у справі №13/102-11 позовні вимоги задоволені повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 15.08.2011 у справі №13/102-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим. Зокрема апелянт стверджує, що вимоги позивача не можуть бути задоволені у зв'язку із тим, що є такими, які не передбачені чинним законодавством як способи захисту цивільних прав та інтересів позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 провадження у справі №13/102-11 було зупинено до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі №58/329 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ранголі" права попереднього користувача на торговельні марки „Базоран", „Центор", „Тілат", „Бішка", „Мілано", „Галеас", „Беталон-Х", „Табун-Ультра", „Гранік", „Дерозант", „Гліфат" та „Контакт плюс".
28.09.2012 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №13/102-11, у зв'язку із набранням законної сили рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №58/329.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 провадження у справі №13/102-11 поновлено, судове засідання призначено на 18.10.2012.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав телеграму, у якій просив відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Колегія суддів вважає, що неможливість представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні не є поважною причиною для відкладення справи на більш тривалий термін, так як відповідач є юридичною особою, має керівний орган та знаходиться у трудових відносинах з іншими особами, які можуть представляти його інтереси (директор, тощо). Також, колегія суддів зазначає, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду даної апеляційної скарги.
Крім того, 18.10.2012 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України справи №58/329 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ранголі" права попереднього користувача на торговельні марки, як обґрунтоване тим, що 24.09.2012 скаржник подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №58/329.
Представник позивача заперечувала проти задоволення вказаного клопотання.
В якості доказу подання касаційної скарги відповідачем до клопотання долучено копію накладної про направлення касаційної скарги до Київського апеляційного господарського суду.
Разом з тим, позивачем не надано доказів прийняття Вищим господарським судом України вказаної касаційної скарги до провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Матеріали справи не містять доказів розгляду справи №58/329 іншим судом.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Таким чином, рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі №58/329 набирало законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом та оголошення постанови Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №58/329.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №13/102-11 та, відповідно, задоволення клопотання відповідача.
У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" є власником свідоцтва України №131503 від 25.11.2010 року на знак для товарів і послуг „ДЕРОЗАНТ" для товарів і послуг 5 класу МКТП, заявка на видачу якого була подана 14.08.2009 року; а також свідоцтва України №131504 від 25.11.2010 року на знак для товарів і послуг „ГЛІФАТ" для товарів і послуг 5 класу МКТП, заявка на видачу якого була подана 14.08.2009 року (надалі зазначені знаки для товарів і послуг разом іменовані по тексту - позначення).
Статтею 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до частин першої, другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ст.16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
Таким чином, позивач володіє майновими правами на позначення з дати подання заявки на їх видачу, тобто з 14.08.2009 року.
Як встановлено судом першої інстанції, виходячи із доводів позивача, останньому стало відомо, що ТОВ „Ранголі" використовує у своїй господарській діяльності позначення: під таким позначеннями ТОВ „Ранголі" пропонує для реалізації гербіциди, тобто товари, що належать до 5-го класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків. Так, у підготовленому для друку та виданому у 2011 році Міністерством екології та природних ресурсів України офіційному виданні „Доповнення до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" (надалі - перелік), міститься інформація, що в Україні зареєстровано і дозволено для використання до 31.12.2011 зокрема наступні гербіциди: на стор. 41 переліку - гербіцид „Дерозант"; на стор. 34 переліку - гербіцид „Гліфат". Відповідно до переліку, заявником на використання таких агрохімікатів є відповідач.
Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що порушення охоронюваних прав ТОВ „Новий горизонт" здійснюється відповідачем також шляхом пропонування до продажу у мережі інтернет на сайті відповідача за адресою: http://rangoli.com.ua/agro пестицидів та агрохімікати під найменуваннями, ідентичними позначенням.
За приписами пункту 4 статті 16 Закону країни „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Таким чином, пропонування відповідачем до продажу гербіцидів „Дерозант" та „Гліфат" та розміщення рекламної інформації у мережі інтернет Товариством з обмеженою відповідльністю „Ранголі" свідчить про порушення виключного права ТOB „Новий горизонт", як власника свідоцтв на знаки для товарів і послуг №131503, №131504 для товарів і послуг 5 класу МКТП, на використання таких торгівельних марок, а також виключного права дозволяти використання таких позначень.
Стосовно доводів відповідача про наявність у нього права попереднього користувача на вказані в позові торгівельні марки колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 ст. 500 Цивільного кодексу України, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Разом з тим, відповідачем не надано суду жодних належних доказів, які б підтверджували, що ще до дати подання Товариством з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" заявки на торгівельні знаки 14.08.2009 ТОВ „Ранголі" в інтересах своєї діяльності добросовісно використало такі торгівельні марки в Україні або здійснило значну і серйозну підготовку для такого використання.
Крім того, факт відсутності у відповідача права попереднього користування встановлений рішенням господарського суду міста Києва у справі №58/329, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Ранголі" у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий горизонт" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ранголі" права попереднього користувача на торговельні марки „Базоран", „Центор", „Тілат", „Бішка", „Мілано", „Галеас", „Беталон-Х", „Табун-Ультра", „Гранік", „Дерозант", „Гліфат" та „Контакт плюс".
Вказане рішення залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №58/329 та в силу положень ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для вирішення даної справи.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на наявність у нього права попереднього користувача є необґрунтованим та таким, що не підтверджується належними доказами, а позовні вимоги - правомірними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги стосовно того, що чинним законодавством не передбачено як спосіб захисту цивільних прав та інтересів позивача заборону здійснювати будь-яке використання знаків для товарів і послуг, виходячи із наступного.
Так, статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
При цьому, колегія суддів зазначає, що перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачений статтею 16 ЦК України та статтею 20 Господарського кодексу України не є вичерпним.
Статтею 20 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач правомірно звернувся до суду із позовною заявою про заборону вчинення відповідачем дій, які порушують його законні права та інтереси як власника свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 15.08.2011 у справі №13/102-11 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ранголі" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 15.08.2011 у справі №13/102-11 залишити без змін.
Матеріали справи №13/102-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Мартюк А.І.
Зубець Л.П.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2012 |
Оприлюднено | 24.10.2012 |
Номер документу | 26510692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Новіков М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні