cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2012 р. Справа № 13/102-11
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі", с. Гора Бориспільського району Київської області,
на рішення господарського суду Київської області від 15.08.2011
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012
зі справи № 13/102-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий горизонт" (далі -ТОВ "Новий горизонт"), м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі" (далі -ТОВ "Ранголі")
про зобов'язання припинити порушення прав власника свідоцтв на знаки для товарів і послуг та заборону використання знаків,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився,
відповідача -Лиходольської В.Б.,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Новий горизонт" як власник торговельних марок (знаків для товарів і послуг) "ДЕРОЗАНТ" за свідоцтвом України № 131503 та "ГЛІФАТ" за свідоцтвом України № 131504 звернулося до господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про заборону ТОВ "Ранголі" використовувати зазначені торговельні марки, а також схожі з ними позначення стосовно товарів 5 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі -МКТП) без дозволу позивача.
Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 16, 432, 495 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), статей 20, 42, 52 Господарського кодексу України (далі -ГК України) та статей 16, 20 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі -Закон № 3689) мотивовано порушенням відповідачем прав ТОВ "Новий горизонт" шляхом зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу та продажу гербіцидів "ДЕРОЗАНТ" та "ГЛІФАТ" без дозволу позивача як власника відповідних торговельних марок.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.08.2011 (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 (колегія суддів у складі: Новіков М.М. -головуючий, судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.), позов задоволено.
Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 16, 424, 492 ЦК України, статті 20 ГК України та статей 16, 20 Закону № 3689 мотивовано порушенням відповідачем виключних майнових прав позивача як власника названих свідоцтв на торговельні марки.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України і письмових доповненнях до неї ТОВ "Ранголі" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
У прийнятті судових рішень зі справи господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: ТОВ "Ранголі" використовує у своїй господарській діяльності торговельні марки "ДЕРОЗАНТ" і "ГЛІФАТ" шляхом пропонування для продажу гербіцидів, що належать до 5-го класу МКТП, у мережі Інтернет на сайті відповідача за адресою: http://rangoli.com.ua/agro . При цьому ТОВ "Ранголі" зареєструвала для використання в Україні гербіциди під назвами "ДЕРОЗАНТ" та "ГЛІФАТ". Зазначене підтверджується витягом з офіційного видання Міністерства екології та природних ресурсів України "Доповнення до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" за 2011 рік (далі -Перелік).
Відповідно до частин першої та другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Такі ж положення щодо обсягу правової охорони містить й пункт 4 статті 5 Закону № 3689.
Пунктом 4 статті 16 Закону № 3689 встановлено, що використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Згідно з пунктом 5 цієї статті Закону свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до статті 20 Закону № 3689 будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
За приписами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, для правильного вирішення даного судового спору місцевому та апеляційному господарським судам належало:
- встановити наявність чи відсутність (фактичну) в цивільному обігу в Україні відповідних товарів, маркованих спірними позначеннями, та дослідити причетність до них ТОВ "Ранголі";
- дослідити зміст Переліку як стосовно групової належності зареєстрованих "ДЕРОЗАНТ" і "ГЛІФАТ" (гербіциди; інсектициди; фунгіциди тощо), так і щодо строку дії відповідного дозволу ("31.12.11", "31.12.12");
- визначитися з належністю спірних товарів до певних груп (гербіциди; інсектициди; фунгіциди тощо);
- дослідити питання належності відповідачеві сайта за адресою: http://rangoli.com.ua ;
- оцінити подану позивачем копію роздруківки із зазначеного сайту як з приводу належності засвідчення [наявність оригіналу; дата роздруківки ("10.01.2011"); дата видачі довіреності представникові ("14.01.2011"); дата ("24.06.2011") і обставини засвідчення представником позивача відповідності копії оригіналу тощо (а.с. 15, 18)], так і стосовно змісту наявної інформації (з приводу наявності товару; причетності відповідача; використання спірних позначень саме для цього товару; пропонування певного товару до продажу; умов продажу цього товару тощо);
- встановити, чи мало місце з боку ТОВ "Ранголі" використання торговельних марок позивача в розумінні пункту 4 статті 16 Закону № 3689 та за яких обставин (зокрема, коли; в якій формі тощо).
Проте цього попередніми судовими інстанціями здійснено не було.
Не встановивши, таким чином, обставин, які являють собою істотну складову предмета доказування в даній справі, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування вимог частини першої статті 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 15.08.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 зі справи № 13/102-11 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2012 |
Оприлюднено | 27.12.2012 |
Номер документу | 28264663 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Львов Б. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні