Постанова

від 23.10.2012 по справі 13/17-2280-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 13/17-2280-2011

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік", м. Київ (далі -ТОВ "Лавіна Мьюзік"),

на рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2012 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012

зі справи № 13/17-2280-2011

за позовом ТОВ "Лавіна Мьюзік"

до приватного підприємства "Таврія-І", м. Іллічівськ Одеської області (далі -ПП "Таврія-І"),

про заборону використання музичного твору та стягнення 9 977 грн .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Лавіна Мьюзік" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Таврія-І" про заборону використання музичного твору "Только сегодня" (автор тексту і музики Гайтана) у виконанні Гайтани, стягнення 9 070 грн. компенсації за використання названого музичного твору без отримання необхідного дозволу та штрафу в розмірі 10 % від суми цієї компенсації.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2012 (суддя Брагіна Я.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 (колегія суддів у складі: суддя Бєляновський В.В. -головуючий, судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Лавіна Мьюзік" просить Вищий господарський суд України зазначені судові рішення зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову через порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права та невірне застосування положень Закону України "Про авторське право та суміжні права" та статті 435 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги. Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Лавіна Мьюзік" є власником виключних майнових авторських і суміжних прав, зокрема, на музику і текст музичного твору "Только сегодня", а також відеокліп "Только сегодня", що підтверджується укладеним з автором музики та тексту даного твору -Ессамі Гайтаною Клавевною (творчий псевдонім Гайтана) видавничим договором від 08.03.2005 № 08/03/05 з урахуванням додаткових угод та додатків до цього правочину;

- проте позовні вимоги заявлені саме у зв'язку з неправомірним використанням музичного твору;

- на підтвердження факту неправомірного використання твору позивач подав суду: акт фіксації використання об'єктів інтелектуальної власності від 11.11.2010, складений Немерюком O.A. як представником асоціації "Файненшл.Протекшн.Ло" за участю Гордієнка Д.В. як представника об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав", а також фізичної особи Васікова С.В.; відеозапис, зроблений в належному ПП "Таврія-І" кафе "Спринт", що розташоване на другому поверсі торговельного центру на вул. Леніна, 35 у м. Іллічівську Одеської області; в акті зазначено, що використання музичного твору "Только сегодня" відбувалося шляхом демонстрації відеокліпу "Только сегодня" в ефірі телевізійного каналу "RU musik".

Відповідно до статі 443 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.

Частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону передбачено, що автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

Публічне виконання -це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (стаття 1 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" за порушення авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права" суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

З досліджених попередніми судовими інстанції обставин справи вбачається, що ПП "Таврія-І" здійснювало неправомірне (без згоди автора тексту і музики Гайтани) використання -публічне виконання музичного твору "Только сегодня" шляхом демонстрації відвідувачам кафе програм телеканалу "RU musik" за допомогою телевізора.

За таких обставин Вищий господарський суд України не може погодитися з висновком попередніх судових інстанцій про відсутність порушення майнових авторських прав позивача на музичний твір "Только сегодня", оскільки цей висновок не узгоджується з наведеними в даній постанові нормами матеріального права. Отже, оскаржувані судові рішення про відмову в задоволенні позову слід скасувати.

Наявні у справі докази, зібрані та досліджені попередніми судовими інстанціями, свідчать про одноразове порушення використання зазначеного музичного твору, тому компенсація підлягає стягненню в заявленому позивачем та мінімальному визначеному Законом розмірі.

Крім того, з відповідача необхідно стягнути й штраф на підставі наведеного припису частини третьої статті 52 Закону України "Про авторське право та суміжні права".

Керуючись статтями 49, 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 зі справи № 13/17-2280-2011 скасувати.

3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік" задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Таврія-І" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік" 9 070 грн. компенсації за використання названого музичного твору без отримання необхідного дозволу.

Стягнути з приватного підприємства "Таврія-І" у доход державного бюджету України штраф у сумі 907 грн.

4. Стягнути з приватного підприємства "Таврія-І" у доход державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі 1 609, 50 грн. та судовий збір з апеляційної та касаційної скарг у сумі 1 609, 50 грн.

5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Одеської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко