cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
23 квітня 2013 року Справа № 13/17-2280-2011
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. (доповідач) і Харченко В.М.
розглянув заяву приватного підприємства "Таврія-І", м. Іллічівськ Одеської області (далі - ПП "Таврія-І"),
про прийняття додаткової постанови
зі справи № 13/17-2280-2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік", м. Київ (далі - ТОВ "Лавіна Мьюзік"),
про заборону використання музичного твору та стягнення 9 977 грн.,
За результатами розгляду заяви Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 касаційну скаргу ТОВ "Лавіна Мьюзік" задоволено; рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 зі справи № 13/17-2280-2011 скасовано; позов ТОВ "Лавіна Мьюзік" задоволено; стягнуто з ПП "Таврія-І" на користь ТОВ "Лавіна Мьюзік" 9 070 грн. компенсації за використання названого музичного твору без отримання необхідного дозволу; стягнуто з ПП "Таврія-І" у доход державного бюджету України штраф у сумі 907 грн., судовий збір з позовної заяви в сумі 1 609, 50 грн., судовий збір з апеляційної та касаційної скарг у сумі 1 609, 50 грн.
Додатковою постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) пункт 4 резолютивної частини постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012 зі справи № 13/17-2280-2011 викладено в такій редакції:
"4. Стягнути з приватного підприємства "Таврія-І" у доход державного бюджету України державне мито з позовної заяви в сумі 187 грн.
Стягнути з приватного підприємства "Таврія-І" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лавіна Мьюзік" судовий збір з апеляційних та касаційних скарг в сумі 3 602, 85 грн.". Крім того, повернуто приватному підприємству "Таврія-І" надмірно стягнутий у доход державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі 1 422, 50 грн., а також помилково стягнутий у доход державного бюджету судовий збір з апеляційної та касаційної скарг у сумі 1 609, 50 грн. за умови подання цим підприємством відповідної заяви та належних доказів оплати зазначених сум.
ПП "Таврія-І" звернулося з заявою, в якій просить винести додаткову постанову в даній справі, посилаючись на те, що у додатковій постанові Вищого господарського суду України від 05.02.2013 судом не вирішено питання про розподіл господарських витрат та повернення судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Згідно з частиною першою статті 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 з ПП "Таврія-І" помилково стягнуто до державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі 1 609, 50 грн. та судовий збір з апеляційної і касаційної скарг у сумі 1 609, 50 грн.
Проте додатковою постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2013 повернуто ПП "Таврія-І" надмірно стягнутий у доход державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі лише в сумі 1 422, 50 грн.
Таким чином, у прийнятті додаткової постанови від 05.02.2013 судом касаційної інстанції не було вирішено питання про повернення ПП "Таврія-І" помилково стягнутої суми судового збору до державного бюджету України у сумі 187 грн.; за таких обставин пункт 2 резолютивної частини додаткової постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2013 зі справи слід викласти в новій редакції.
Що ж до інших вимог, викладених у заяві щодо неправильного обчислення Вищим господарським судом України в додатковій постанові від 05.02.2013 розміру судового збору, то вони не можуть бути взяті до уваги через їх безпідставність.
Крім того, відповідно до статті 88 ГПК України підставою для прийняття додаткового рішення є невирішення питання про розподіл або повернення судового збору, а тому у касаційної інстанції відсутні підстави для перегляду власного рішення.
Керуючись статтями 88, 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Пункт 2 резолютивної частини додаткової постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2013 зі справи № 13/17-2280-2011 викласти в такій редакції:
"2. Повернути приватному підприємству "Таврія-І" надмірно стягнутий у доход державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі 1 609,50 грн., а також помилково стягнутий у доход державного бюджету України судовий збір з апеляційної та касаційної скарг у сумі 1 609, 50 грн. за умови подання цим підприємством відповідної заяви та належних доказів оплати зазначених сум."
2. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2013 |
Оприлюднено | 25.04.2013 |
Номер документу | 30884540 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бенедисюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні