ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2012 р.Справа № 5023/008/12 вх. № 008/12
Господарський суд Харківської області у складі:
Головуючий суддя Жиляєв Є.М.
судді: Бринцев О.В. , Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.
за участю:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Самуха А.О., довіреність від 04.06.2010 року; відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - Богославець С.В., довіреність від 01.09.2012 року;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", смт. Високий
про стягнення коштів в сумі 14317,05 грн.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", смт. Високий
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан", м. Дніпропетровськ
про відшкодування шкоди в розмірі 371288,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алан", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", смт. Високий про стягнення коштів в сумі 14317,05 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки флюсів, припою, циатіму № 12/01 від 12 січня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 11575,17 грн., індекс інфляції в розмірі 1354,31 грн., пеню в розмірі 897,92 грн. та 3 % річних в розмірі 489,65 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 січня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/008/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 06 лютого 2012 року о 10:15.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2012 року розгляд справи відкладено на 15 лютого 2012 року о 14:30.
Після судового засідання 06 лютого 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи № 5023/008/12 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс" надійшла зустрічна позовна заява про відшкодування шкоди в сумі 371288,19 грн. (вх. № 2429).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 лютого 2012 року прийнято зустрічну позовну заяву про відшкодування шкоди в сумі 371288,19 грн. (вх. № 2429) для спільного розгляду з первісним позовом.
В судовому засіданні 15 лютого 2012 року було оголошено перерву до 28 лютого 2012 року об 11:30, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
Після судового засідання 15 лютого 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи № 5023/008/12 від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ТОВ "Тандем" надійшло клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи (вх. № 1621).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 лютого 2012 року для розгляду справи № 5023/008/12 призначено судову колегію. Розпорядженням № 155-10 від 18.02.2012 року визначено склад судової колегії: головуючий суддя Жиляєв Є.М., судді Бринцев О.В., Суярко Т.Д.
В судовому засіданні 28 лютого 2010 року, керуючись ст.ст. 1, 2, 7 Закону України „Про судову експертизу", ст. 22, 38, 41, 69, п.1 ч.2 ст. 79, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія задовольнила клопотання представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним (ТОВ "Тандем плюс") про призначення судової електротехнічної експертизи (вх. № 1621). По справі № 5023/008/12 було призначено судову електротехнічну експертизу, провадження по справі зупинено.
15 серпня 2012 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса повернулась справа № 5023/008/12 у кількості 1 том на 169 арк. та висновок експерта № 3225 від 01.08.2012 року на 10 арк.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 вересня 2012 року поновлено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16 жовтня 2012 р. о 10:00.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом (ТОВ "Алан") надав пояснення (вх. № 16887), відповідно до яких зазначив, що не згоден із висновками комісійної судово-електротехнічної експертизи № 3225 від 01.08.2012р., що проведена Харківським НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С. Бокаріуса МЮУ в повному обсязі, первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в первісному позові. Проти зустрічного позову заперечує повністю з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на зустрічну позовну заяву (арк. 126-127, том справи 1). Також, в засіданні суду заявив усне клопотання про виклик в судове засідання для надання пояснень експертів Харківського НДІ судових експертиз ім. Заслуженого проф. М.С. Бокаріуса - Дмитрієва В.О., Мєлєнцова О.М. та президента всеукраїнської громадської організації "Спілка холодильщиків України", академіка Міжнародної академії холоду Возного В.Ф.
Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ТОВ "Тандем плюс" проти первісного позову заперечив повністю з підстав, викладених в наданому раніше відзиві на позовну заяву (арк. 159-160 том справи 1). Зустрічні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві. Також, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав пояснення (вх. № 16841), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши усне клопотання представника позивача за первісним позовом (ТОВ "Алан") про виклик в судове засідання експертів Дмитрієва В.О., Мєлєнцова О.М. та академіка Возного В.Ф. для надання пояснень, вислухавши думку представника відповідача за первісним позовом (ТОВ "Тандем плюс"), судова колегія вважає його необґрунтованим та відмовляє представнику позивача за первісним позовом в задоволенні вищезазначеного усного клопотання.
Крім того, судова колегія зазначає, що згідно з ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
12 січня 2010 року між ТОВ "Алан" (позивач за первісним позовом) та ТОВ "Тандем плюс" (відповідач за первісним позовом) було укладено договір поставки флюсів, припою, циатіма за № 12/01.
Посилаючись на видаткові накладні №РН-0000321 від 15.07.2010 року на суму 9375,17 грн. та №РН-0000337 від 22.07.2010 року на суму 2200,00 грн. (арк. справи 21-22) позивач зазначає, що підприємством "АЛАН", на підставі зазначеного Договору було поставлено ТОВ "ТАНДЕМ" продукцію, яка залишилась неоплаченою на загальну суму 11575,17 грн.
Пунктом 5.1 вищезазначеного договору від 12 січня 2010 року визначено, що Покупець (відповідач за первісним позовом) сплачує товар на умовах відстрочки платежу на 14 (чотирнадцять) календарних днів, з дня відвантаження товару.
Таким чином, позивач за первісним позовом заявив до стягнення з Відповідача заборгованість за договором поставки флюсів, припою, циатіма за № 12/01 від 12.01.2010р. в розмірі 11575,17 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність підписів уповноваженої особи на отримання товару у видаткових накладних №РН-0000321 від 15.07.2010 року на суму 9375,17 грн. та №РН-0000337 від 22.07.2010 року на суму 2200,00 грн., зазначає про те, що товар за спірними накладними не отримував.
Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем за первісним позовом накладних не вбачається, що позивачем конкретно переданий товар відповідачеві, оскільки про одержання товару за вищезгаданими накладними не вказано прізвище особи та підпис, яка уповноважена на його отримання та інших доказів на одержання товару до суду також не надано.
За змістом пункту 11 Інструкції приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства - отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб.
Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарський операцій підтверджується відповідними документами первинного обліку, зокрема накладними, документами, які повинні бути підписані повноважними представниками сторін, містити назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88) первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документу (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Проте в наданих первісним позивачем в якості доказу видаткових накладних взагалі відсутній підпис уповноваженої особи, яка скріплена печаткою.
В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За вимогами п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України на стороні, що подала позов лежить зобов'язання доведення тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Вищенаведене надає колегії суддів підстави дійти висновку про те, що позивачем за первісним позовом не доведений факт отримання відповідачем товару за вищевказаними накладними, тому у відповідача за первісним позовом не виникає зобов'язань перед позивачем щодо оплати товару. Тому первісні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 11575,17 грн. не підлягають задоволенню.
Також позивачем за первісним позовом пред'явлено до стягнення з відповідача за первісним позовом індекс інфляції в розмірі 1354,31 грн., пеню в розмірі 897,92 грн. та 3 % річних в розмірі 489,65 грн.
Відсутність основного зобов'язання щодо оплати спричиняє відсутність додаткового зобов'язання щодо нарахування та сплати неустойки, тому вимога первісного позивача про стягнення індексу інфляції, пені та 3 % річних також не підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем" звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, у якій зазначає про те, що відповідно до умов укладеного між сторонами спірного договору № 12/01 від 12.01.2010 року, ТОВ "Алан" зобов'язався поставляти товар згідно Додатку №1 до цього договору, а ТОВ "Тандем плюс" підписуючи вищенаведений Договір прийняв на себе зобов'язання приймати поставлений (відповідно до замовлення) товар, та оплатити його на умовах даного договору.
Товар в рамках Договору №12/01 від 12 січня 2010 року поставлявся на підставі замовлення Покупця (ТОВ "Тандем плюс"), в результаті чого укладається Специфікація, яка відображає асортиментний ряд, кількість, ціну, якість товару та строки його поставки. Факт здійснення фінансово-господарської операції підтверджується видатковими та податковими накладними.
На виконання спірного Договору №12/01 від 12 січня 2010 року, відповідачем за зустрічним позовом на адресу позивача (за зустрічним позовом) поставлявся "Холодильний агент 134 А".
Відповідно до п. 1.1. Договору асортимент, комплектність, ціна (п. 4.1.), вимоги з якості до товару (п.7.2. Договору), що поставляється у рамках Договору, зазначається у Додатку №1.
Додатком №1 до Договору передбачено, що Холодильний агент 134А повинен відповідати наступним вимогам з якості, а саме: "чистота не менш ніж 99,5%, вологовмісткість не більше ніж 10 мг. на 1 кг. суміші, тиск холодильного агенту у ємкості - згідно таблиці термодинамічних властивостей (таблиці насичених парів)".
Відповідно до положень п.7.2. Договору Постачальник (ТОВ "Алан") гарантує якість Товару на протязі строку придатності до використання, який зазначений на упаковці.
Відповідач за первісним позовом зазначає, що ТОВ "Тандем плюс" є виробником та експортером охолоджувачів напоїв для кафе, барів та ресторанів.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, у результаті того, що суміш, яка поставлялася у рамках спірного Договору №12/01 від 12.01.2010р. за своїм складом не відповідала умовам вищенаведеного Договору, та наданій супровідній документації, були пошкоджені та виведені з ладу такі комплектуючі охолоджувача, як компресори виробництва - компанії Danfoss Compressors, d.о.о. (Республіка Словенія) та фільтри, внаслідок закипання масла та перегріву апарату про що свідчить наявний в матеріалах справи Звіт щодо аналізу повернених компресорів Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДАНФОСС ТОВ", чим позивачу за зустрічним позовом була спричинена матеріальна шкода у розмірі 371288,19 грн.
Неякісний товар, який поставлявся відповідачем за зустрічним позовом у рамках спірного договору №12/01 від 12.01.2010р., було поставлено у період часу березень - квітень 2010 року, згідно накладних: № РН-0000138 від 10.03.10р., № РН-0000182 від 09.04.10р. та № РН-0000197 від 23.04.10р.
Невідповідність вимог з якості холодильного агенту встановлена ТОВ "ІНГА-ПЛЮС" (спеціальна, акредитована лабораторія), якою в результаті проведеного хімічного аналізу зразків, що були відібрані із охолоджувачів напоїв виробництва позивача за зустрічним позовом (ТОВ "Тандем плюс"), після їх повернення Покупцями для встановлення причини виходу із ладу. Було встановлено, що у наданому зразку об'ємна частка холодильного агенту 134А не перевищує 2,08%, тоді коли спірним договором №12/01 від 12.01.2010р. Договором (Додатком №1) передбачена чистота родильного агенту 134А не менше 99,5%. Результати проведеного лабораторією дослідження оформлені у вигляді Паспорту №27/09-10 від 27.09.10 на досліджений холодоагент Е134 А (арк.с.91, т.1).
Крім того, позивач в зустрічній позовній заяві та в наданих суду під час розгляду справи усних поясненнях зазначив, що одним із основних покупців продукції виробництва ТОВ "Тандем плюс" є суб'єкти підприємницької діяльності - резиденти Російської Федерації. В свою чергу, холодильний агент 134А є складовою частиною зазначеної продукції виробництва позивача за зустрічним позовом (ТОВ "Тандем плюс").
Між позивачем за зустрічним позовом (виробником) та ООО "ЭкВип Торг" (м.Москва) було проведене дослідження охолоджувачів напоїв виробництва ТОВ "ТАНДЕМ плюс", які відмовили у роботі.
Вищезазначене дослідження було оформлено у вигляді Протоколу від 29 вересня 2010 року (арк.с.100, т.1), а висновки проведеного дослідження свідчать, що причиною виходу з ладу охолоджувачів виробництва позивача за зустрічним позовом - ТОВ "ТАНДЕМ плюс" є неякісний холодильний агент типу R134 А, постачальником якого був відповідач за зустрічним позовом.
Таким чином, в результаті проведеного підрахунку всіх комплектів холодильного обладнання було встановлено, що вийшли із ладу 254 (двісті п'ятдесят чотири) комплекти.
Враховуючи той факт, що повернення 254 охолоджувачів з території Російської Федерації не є рентабельним, а також беручи до уваги те, що була можливість проведення ремонтних робіт території РФ, 22 липня 2010 року між ТОВ "ТАНДЕМ плюс" та ООО "ЭкВип Торг" (РФ, Москва) був укладений Договір доручення №115, за яким у порядку та на умовах, визначених договором доручення, ООО "ЭкВип Торг" (РФ, Москва) прийняв на себе зобов'язання від імені за рахунок ТОВ "ТАНДЕМ плюс", здійснити ремонт охолоджувачів напоїв, які вийшли із ладу, виробником яких є ТОВ "ТАНДЕМ плюс" (п. 1.1. Договору).
Пунктом 1.2. Договору доручення № 115 від 22.07.2010р. передбачено, що під дорученням в рамках зазначеного Договору розуміється - здійснення комплексу юридично-значимих дій, які направлені на проведення ремонту охолоджувачів напоїв, заміну деталей, які не підлягають ремонту.
Згідно п.2.5. Договору доручення № 115 від 22.07.2010р. загальна сума Договору доручення орієнтовно складає 1500000,00 грн. російських рублів 00 копійок.
Результати надання послуг доручення були оформлені Актами виконаних робіт, які на думку позивача є також підставою для проведення розрахунків за надані послуги.
На виконання умов Договору доручення № 115 від 22.07.2010р. між його сторонами були оформлені три Акти виконаних робіт: від 15.10.10, 19.11.10 та 19.03.11 на загальну суму: 1428031,50 (один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч тридцять один) російський рубль 50 коп., що за офіційним курсом обміну валют станом на 02 лютого 2012 року складає: 0,26 коп. UAН = 1 RUB, тобто розмір збитків у національній валюті України, складає: 371288.19 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Положенням ч. 1 ст. 678 ЦК України Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
Пунктом 8.13. спірного договору № 12/01 від 12.01.2010р. передбачено, що шкода, яка спричинена не виконанням або не належним виконанням зобов'язань, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому нормами діючого законодавства України.
Згідно ч.1 ст.673 Цивільного кодексу України "Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу".
Частиною 1 ст.675 ЦК України регламентовано, що "Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу".
Під збитками у сенсі ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України розуміються "витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною".
Враховуючи Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. N 02-5/215 (з послідуючими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" колегія суддів зазначає.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.
За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування збитків.
Сторонами у справі є суб'єкти господарювання у розумінні ст. 55 Господарського кодексу України.
Загальні положення про відшкодування шкоди закріплені у статтях 1166, 1173 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода може відшкодовуватися у вигляді відшкодування збитків, відшкодування в натурі.
Застосування деліктної відповідальності можливе за наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, і вини.
Звільнення боржника від відповідальності у вигляді збитків за невиконання або Неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань безпосередньо пов'язано з наявністю чи відсутністю вище вказаних елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) винагороди, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, дата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є різновидом господарської санкції за вчинення правопорушення у сфері господарювання.
Виходячи зі змісту ст.ст. 218, 219 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.
Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення.
На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 року №02-5/215 можна визначити таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.
1.Наявність правила поведінки, встановленого законом або договором: між ТОВ "ТАНДЕМ плюс" та ТОВ "АЛАН" укладено Договір поставки №12/01, який встановлює правила поведінки.
2.Наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою. Факт порушення зобов'язання з поставки товару виражається у здійсненні поставки Товару, що не відповідає вимогам з якості.
3.Наявність збитків у потерпілої особи. Збитки виражені у формі зобов'язання з оплати вартості ремонтних робіт, які складаються із самих робіт та вартості матеріалів, які були придбані та змонтовані Поручителем за Договором доручення №115 від 22 липня 2010 року.
4.Наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони. Причинно-наслідковий зв'язок виражається у проведенні ряду досліджень в тому числі і судової електротехнічної експертизи, результатом яких є висновок, що Холодильний агент типу Е 134А, який поставлявся Відповідачем Позивачеві за спірним Договором №12/01, не відповідає вимогам з якості, що стало безпосередньою причиною виходу з ладу обладнання Позивача та понесенню відповідних збитків, направлених на виправлення негативних наслідків здійснення поставки Товару, що не відповідає вимогам з якості.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні й/або правові наслідки.
А відповідно до Висновку комісійної судової електротехнічної експертизи № 3225 від 01.08.2012 року, охолоджувач напоїв ОН-1,5-4 «Буран» № 777 знаходиться в стані, при якому його неможливо застосовувати за своїм призначенням, тобто охолоджувач напоїв ОН-1,5-4 «Буран» № 777 знаходиться в несправному та неробочому стані. При відповідній паспортному електричному навантаженню роботі двигуна - компресора фірми «Данфосс», який встановлений в охолоджувач напоїв ОН-1,5-4 «Буран» № 777, причиною несправного та неробочого стану дослідженого охолоджувача є застосування в охолоджувачі холодильного агенту (суміші холодильних агентів) не у відповідності до вимог конструкторсько-технологічної документації на охолоджувачі напоїв ОН-1,5-4 «Буран».
Холодильний агент (суміш холодильних агентів), який знаходився І системі охолодження ОН-1,5-4 «Буран» №777 випуску від 13.04.2010 року, не відповідає вимогам з якості - чистоти холодильного агенту типу R134А не менше 99,5 %, передбаченим у договорі №12/01 від 12.01.2010, та не відповідає вимогам конструкторсько-технологічної документації на" охолоджувачі напоїв ОН-1,5-4 "Буран"
Інші несправності в роботі охолоджувача напоїв (ОН-1, 5-4 "Буран" № 777 від 13.04.2010 року ) в результаті порушення технології виготовлення або неправильної експлуатації могли би виникнути, але несправність в роботі охолоджувача напоїв ОН-1,5-4 «Буран» №777, що пов'язана із застосуванням в охолоджувачі невідповідного вимогам конструкторської документації холодильного агенту, не може бути пов'язана з порушенням технології виготовлення або неправильної експлуатації дослідженого охолоджувача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума збитків за поставку товару неналежної якості в розмірі 371288,19 грн. стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на позивача.
Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідача.
З огляду на вищевикладене, та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову ТОВ "Алан" - відмовити в повному обсязі.
Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Тандем плюс" - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан", (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 98, п/р 26001001315803 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 20256888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем плюс", 62460, Харківська область, смт. Високий, автотурбаза "Кемпінг", п/р 260013001974 в АТ Банк "Меркурій", м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 30690309 ) - 371288,19 грн. збитків за поставку товару неналежної якості, 7425,76 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.10.2012 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Жиляєв Є.М. Бринцев О.В. Суярко Т.Д.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2012 |
Оприлюднено | 26.10.2012 |
Номер документу | 26528531 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жиляєв Є.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні