Рішення

від 25.10.2012 по справі 16/5005/4236/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.12р. Справа № 16/5005/4236/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквамаш", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 40 112 грн. 32 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Жижин Р.В. - представник, дов. від 02.04.2012р. №01/12/ЮВ;

від відповідача: Горкун Д.О. - представник, дов. від 31.05.2012 р. №11 (був присутній у судових засіданнях 31.05.2012р. та 20.06.2012р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 40 112 грн. 32 коп., що складає 27 359 грн. 65 коп. - пені за несвоєчасну поставку товару відповідно до умов Договору від 21.07.2011р. №31, 6 759 грн. 00 коп. - штрафу та 5 993 грн. 67 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідач у відзиві (вх.№34885/12 від 15.06.2012р.) просить суд в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення неустойки та процентів по договору поставки відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що: - договором поставки від 21.07.2011р. №31 було встановлено умови поставки - EXW (самовивіз); умови EXW (франко-завод) передбачають обов'язок продавця (постачальника) надати у відповідну дату, обумовлену умовами договору, або на вимогу покупця відповідний товар, а покупець в свою чергу зобов'язаний прийняти зазначений товар та організувати його вивіз, що в свою чергу Позивачем здійснено не було; - поставка товару по умовам договору в даному випадку здійснювалася на звертання Позивача (покупця), і продукція відвантажувалася в тій кількості, в якій вимагав Позивач, що підтверджується видатковою накладною від 12.09.2011р. №АК-056 та видатковою накладною від 14.12.2011р. №АК-081; - позивач, нарахувавши пеню, порушив вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"; - факт нарахування пені, штрафу, процентів є безпідставним, оскільки в даному випадку в наявності з урахуванням всіх обставин випливає - прострочення кредитора; - кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором; - прострочення кредитора, який з невідомих причин не виконав в повному обсязі зобов'язання встановлені договором поставки №31, а саме не в повному обсязі здійснив отримання поставленого товару, а здійснював його частинами, при цьому здійснював самовивіз обладнання з пропуском строку який встановлено договором (15 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати), при цьому жодних претензій та зауважень на адресу Відповідача не направляв і мав можливість прийняти продукцію ще на момент здійснення платежу.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2012р. у справі №30/5005/1318/2012 за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт", м. Дніпропетровськ до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамаш", м. Новомосковськ Дніпропетровської області про стягнення 7 930 грн. 00 коп., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р., позов задоволено, стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" суму попередньої оплати в розмірі 7 930 грн. 00 коп. та 1 609 грн. 50 коп. судового збору та встановлено, що:

- 21.07.2011р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Аквамаш" (постачальниокм) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт" (продавцем) було укладено договір поставки №31 (надалі -Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, найменування, одиниці виміру, марки та загальна кількість якого визначається специфікаціями, що є додатками до цього договору;

- пунктами 2.1, 2.2 Договору поставки передбачено, що кількість та комплектність товару визначається специфікаціями; якість товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у специфікації, технічним умовам та державним стандартам України, товар має бути придатним мети його використання та відповідати вимогам законодавства України;

- згідно зі Специфікацією №1 до Договору поставки сторони домовилися про поставку електродвигунів (електродвигун 1,5 кВТ/1500 об.хв. (ІМ1081) у кількості 5 шт., електродвигун 5,5 кВТ/1500 об.хв. (ІМ1081) -1 шт., електродвигун 15 кВТ/1500 об.хв. (ІМ1081) -1 шт., електродвигун 37 кВТ/1500 об.хв. (ІМ1081) -1 шт., електродвигун 55 кВТ/1500 об.хв. (ІМ1081) -1 шт.) на загальну суму 45 060 грн. 00 коп.;

- перехід права власності відбувається в момент поставки товару, що оформлюється видатковою накладною (пункт 3.3. Договору поставки);

- згідно з пунктом 4.1 Договору поставки вартість договору, що поставляється згідно з цим договором визначається в специфікаціях, виходячи з встановленої вартості одиниці товару;

- у пункті 4.3.1 Договору поставки сторони погодили, що попередня оплата в розмірі 100% від вартості товару, узгодженого сторонами у специфікації, здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів від дати підписання відповідної специфікації та отримання рахунку; у рахунку-фактурі повинно бути зазначено: номер та дата договору, номер та дата специфікації, вартість, кількість та найменування товару;

- товариство з обмеженою відповідальністю „Аквамаш" виставило товариству з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт" рахунок-фактуру від 21.07.2011р. №АК-0000083 на оплату електродвигунів на загальну суму 45 060 грн. 00 коп.;

- товариство з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт" здійснило оплату у сумі 45 060 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням від 25.07.2011р. №2459;

- згідно з пунктом 3.1 Договору поставки строк поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації, складає 15-ть календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати покупцем; поставка здійснюється на умовах EXW самовивіз (адреса складу: м. Дніпропетровськ, вул. Валентина Ларіонова, 143) згідно Інкотермс у редакції 2000 року, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору (пункт 3.2 договору);

- товариство з обмеженою відповідальністю „Аквамаш" в порушення умов договору свої зобов'язання виконало частково, а саме поставило товариству з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт" електродвигуни лише на суму 37 130 грн. 00 коп.;

- товариство з обмеженою відповідальністю „Аквамаш" своєчасно не здійснило поставку товару.

Отже, вказаними вище судовими рішеннями встановлена несвоєчасність поставки товару відповідачем позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повинен був поставити товар позивачу протягом 15-ти календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати, тобто до 09.08.2011р.

Як вбачається, відповідачем позивачу було поставлено товар відповідно до видаткових накладних від 12.09.2011р. на суму 13 920 грн. 00 коп. №АК-056 та від 14.12.2011р. №АК-081 на суму 23 210 грн. 00 коп. та недопоставлено товару на суму 7 930 грн. 00 коп.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з пунктом 6.2 Договору поставки за порушення строку поставки товару, вказаного у пункті 3.1. Договору поставки, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару, за кожен день прострочення поставки.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня після перерахунку становить 23 989 грн. 40 коп. (з 11.08.2011р. по 09.08.2012р.).

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафна санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідачем зобов'язання щодо поставки товару виконано у значному обсязі, позивачем не надано доказів в підтвердження понесення збитків у зв'язку з порушенням відповідачем терміну поставки товару, а також те, що нарахована пеня надмірно велика порівняно з невиконаним зобов'язанням, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%, у зв'язку з чим пеня становить 11 994 грн. 70 коп.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грішми встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 6.6 Договору поставки якщо постачальник, отримавши суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; при цьому на суму попередньої оплати нараховуються 40 процентів річних за користування чужими грошовими коштами від дня одержання цієї суми від покупця, до дня фактичної передачі товару покупцю або повернення йому суми попередньої оплати.

Таким чином, загальна сума процентів за користування чужими грошовими коштами згідно розрахунку становить 5 993 грн. 67 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу у сумі 6 759 грн. 00 коп., то суд не вбачає підстав для такого стягнення, оскільки:

- за порушення строку поставки товару, вказаного у пункті 3.1 Договору, більш ніж на 10-ть календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого товару (пункт 6.3 Договору);

- відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором;

- частинами 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції;

- штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф пеня ), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України);

- отже, штраф та пеня є штрафними санкціями і відносяться до господарських санкцій, тобто до одного виду юридичної відповідальності;

- відповідно до частини 1 статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення;

- тому неможливо застосувати до відповідача одночасно такі господарські санкції, як штраф і пеню за одне і те саме правопорушення, а саме несвоєчасну поставку товару.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 11 994 грн. 70 коп. -пені та 5 993 грн. 00 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду через допущену несвоєчасність поставки товару позивачу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквамаш" (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, вул. Радянська, 41, кв. 45; ідентифікаційний код 32341750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стройекспорт" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1; ідентифікаційний код 32561079) 11 994 грн. 70 коп. -пені, 5 993 грн. 00 коп. -процентів за користування чужими грошовими коштами та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„26„ жовтня 2012р.