Постанова

від 07.08.2012 по справі 29/248

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

31.07.2012 р. справа №29/248

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. (повний текст 14.05.2012р.) у справі№ 29/248 (головуючий суддя Риженко Т.М., судді Сгара Е.В., Сич Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Будфінтраст Група Україна», м. Кременчук, Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк про стягнення 100000,00грн. за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк доТовариства з обмеженою відповідальністю «Будфінтраст Група Україна», м. Кременчук, Полтавської області простягнення 52160,78грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 07.05.2012р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будфінтраст Група Україна», м. Кременчук, Полтавської області про стягнення 100000грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк та відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 52160,78грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. у справі № 29/248 скасувати в зв'язку із невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, господарським судом не в повному обсязі встановлені обставини справи. Так, судом було встановлено факт укладення між сторонами договору купівлі-продажу № 24 від 13.10.11р., згідно п. 4.2 якого передбачена 100% передплата, та п.4.3 встановлено, що строк оплати 3 банківських дні з дати виставлення рахунку на оплату. Незважаючи на встановлені обставини, суд робить висновок про те, що прострочення оплати продукції не має місце, оскільки строки в договорі сторонами не обумовлені. Господарським судом також встановлено, що сторонами узгоджений порядок поставки: до 15 числа місяця, що передує відвантажувальному покупець надає заявку продавцю, за 14 днів до запланованого періоду відвантаження здійснює передплату 100%. Заявки № 31, 32 на листопад 2011р. подані покупцем 10.10.11р., рахунок на оплату № 93 на суму 420492 грн. виставлений продавцем 12.10.11р. та сплачений покупцем частково 18.10.11р. Згідно до п. 2. 2 договору, період відвантаження розпочинається на 15 день з моменту оплати виставленого рахунку. Але суд не відрахував строк початку періоду поставки, тобто 02.11.11р., та зробив висновок щодо невиконання відповідачем взятих за договором зобов'язань. При цьому факт відмови позивача від поставки, зроблений ще до спливу строків початку періоду поставки, судом також не врахований. Також судом було зроблено висновок щодо виконання позивачем умов п. 4.2 договору без його обґрунтування. Крім того, господарським судом лист від 01.11.11р. про неможливість виконання зобов'язань за договором був визнаний таким, що по суті є повідомленням про настання форс-мажорних обставин. Підстави виникнення цих обставин та строк їх дії судом не встановлений. Але викладені у вказаному листі обставини стосувались лише порядку оподаткування платника ПДВ ТОВ ВКП «Донспецстрой»- помилкове анулювання ДПІ свідоцтва платника ПДВ, яке за згодою сторін поновлено 25.11.11р. Окрім того, лист був направлений на адресу позивача вже після зробленої ним відмови від поставки та вимоги щодо повернення сум зробленої оплати, тобто на характер взаємодій сторін у спірній ситуації не вплинув. Не в повній мірі досліджені судом обставини щодо необґрунтованої відмови позивача за первісним позовом від заявленої їм продукції, що призвело до необґрунтованого висновку щодо відсутності у суду підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

В судове засідання представники сторін не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про час слухання справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, приймаючи до уваги, що наявні поштові повідомлення свідчать про отримання уповноваженими представниками сторін ухвал про порушення провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 жовтня 2011 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №24, відповідно п.1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "Донспецстрой" зобов'язується передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Будфінтраст група Україна" продукцію -щебінь гранітний (далі продукція), у кількості, асортименті, за фракціями та у строки, зазначені у додатку до даного договору специфікації, яка є невід'ємною його частиною, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Згідно розділу 2 договору Сторони узгодили порядок поставки:

- відвантаження продукції Покупцю здійснюється тільки після надання попереднього письмового замовлення Покупця із зазначенням виду продукції, об'єму поставки, повних відвантажувальних реквізитів (п.2.3 Договору);

- строк подачі замовлення на місячний об'єм -до 15 числа місяця, попереднього відвантажувальному (п.2.4 Договору);

Згідно розділу 4 договору Сторони встановили ціну продукції та порядок розрахунків:

- розрахунки за відвантажену продукцію здійснюються у наступній формі:

100% передплата за 14 днів початку запланованого періоду відвантаження, відповідно виставленого Продавцем рахунку (п.4.2 Договору);

- строки оплати 3 банківських дня з дати виставлення рахунку на оплату (п.4.3 Договору);

- за узгодженням сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому законодавству, обумовлені додатковими угодами (п.4.5 Договору);

- вартість перевезення продукції колією залізничної мережі оплачує Покупець відповідно виставленого Продавцем рахунку у відповідності до замовлення Покупця (п.4.6 Договору);

Згідно п.5.3 договору у випадку прострочення оплати продукції Покупець оплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Відповідно п.5.5 договору у випадку необґрунтованої відповіді від замовленої продукції Покупець оплачує на користь Продавця штраф у розмірі 10% вартості вказаної продукції.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. (п.8.1 Договору); Усі зміни та доповнення до даного договору можуть бути внесені виключно за згодою на це обох Сторін та викладаються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами даного договору.

13 жовтня 2011 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору де визначено асортимент, кількість продукції та ціну, яка складає 204 492,00грн.

Відповідно п.2.3 договору Покупцем було надано письмове замовлення №32 від 10.10.2011р., №31 від 10.10.2011р. із зазначенням виду продукції, об'єму поставки, повних відвантажувальних реквізитів.

Для оплати Відповідачем було виставлено рахунок №93 від 12.10.2011р. на суму 420 492,00грн.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено попередню оплату у розмірі 100 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №321 від 18.10.2011р., у якому призначення платежу зазначено "плата за щебінь згідно договору №24 від 13.10.2011р."

31 жовтня 2011 року Відповідачем (за первісним позовом) було направлено лист №б/н про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Будфінтраст група Україна" було здійснено лише часткову попередню оплату, у зв'язку з чим підприємство Відповідача (за первісним позовом) позбавлене можливості своєчасно виконати свої зобов'язання з поставки товару, в зв'язку із чим просить надати відкориговану заявку на поставку продукції.

01 листопада 2011 року Відповідачем (за первісним позовом) на адресу Позивача (за первісним позовом) було направлено лист №б/н, про наявність форс-мажорних обставин на підприємстві, у зв'язку з якими Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційне підприємство "Донспецстрой" не має можливості виконати зобов'язання з поставки продукції.

31 жовтня 2011 року Позивачем (за первісним позовом) на адресу Відповідача (за первісним позовом) було направлено лист №б/н щодо повернення безпідставно отриманих коштів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Позивач здійснив передплату у сумі 100 000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням, чим частково виконав умови п.4.2 Договору.

Проте, Відповідач (за первісним позовом) не поставив товар, чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач (за первісним позовом) направив Відповідачу (за первісним позовом) 08.11.11р. вимогу, в якій відмовився від поставки товару на суму попередньої оплати та просив її повернути.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем (за первісним позовом) грошової вимоги.

На день винесення рішення сума боргу складає 100 000,00грн. і тому обґрунтовано стягнена судом першої інстанції з Відповідача (за первісним позовом) у повному обсязі.

Заявлений зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будфінтраст група Україна", м. Кременчук, Полтавська область про стягнення 52 160,78грн., не було задоволено судом першої інстанції обґрунтовано, виходячи з наступного.

Ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки, що закріплено і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно п.5.5 договору у випадку необґрунтованої відмови від замовленої продукції Покупець оплачує на користь Продавця штраф у розмірі 10% вартості вказаної продукції.

Позивач (за зустрічним позовом) не довів суду належними та допустимими засобами доказування факт наявності підстав для застосування до Відповідача (за зустрічним позовом) штрафу відповідно до вимог п.5.5 договору, зокрема, факту необґрунтованої відмови від замовленої продукції, оскільки саме Відповідачем (за первісним позовом) 01 листопада 2011 року на адресу Позивача (за первісним позовом) було направлено лист №б/н, у якому він вказав, що не має можливості виконати зобов'язання з поставки продукції.

У договорі №24 від 13.10.2011р., який укладено між сторонами, передбачена пеня за прострочення оплати продукції.

В даному випадку сторони в добровільному порядку не визначили конкретний строк виконання відповідачем за зустрічним позовом грошового зобов'язання, а тому підстав для застосування відповідальності за прострочку оплати та нарахування 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки немає.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для нарахування пені, передбаченої п.5.3 Договору та 3% річних, а також застосування штрафу в розмірі 10% вартості продукції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства «Донспецстрой», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 07 травня 2012 року по справі № 29/248 -залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 07 травня 2012 року по справі № 29/248 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС