Постанова

від 28.08.2012 по справі 5009/569/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №5009/569/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М., суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився, від відповідача:не з'явився, розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 10.04.2012 року у справі№5009/569/12 (суддя Мірошниченко М.В.) за позовомпідприємства "Господарське управління облпрофради" заснованого на власності Запорізької обласної ради професійних спілок м.Запоріжжя до фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя простягнення 30650,62 грн. (згідно остаточних вимог). Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. у справі №5009/569/12 позовні вимоги підприємства "Господарське управління облпрофради" заснованого на власності Запорізької обласної ради професійних спілок м.Запоріжжя (далі по тексту - підприємство "Господарське управління облпрофради") до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя ( далі по тексту -ФОП ОСОБА_4.) про стягнення 30650,62 грн., з яких 28707,55 грн. основного боргу, 1556,18грн. пені, 303,82грн. трьох процентів річних, 83,07грн. втрат від інфляції (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 10.04.2012 року: а.с.48) - задоволено повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позов законний, обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та доведений належним чином.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм як матеріального, так і процесуального права.

Зокрема, порушення процесу апелянт вбачає в залишенні судом першої інстанції поза увагою заяви від 09.04.2012 року про призупинення судового провадження, а також в ненаданні можливості як відповідачу особисто, так і його представникам брати участь в судовому засіданні. Крім того, господарським судом не були запрошені свідки, показання яких, на думку скаржника, мали б велике значення для вирішення спору.

Щодо заявленого позову, то апелянт вважає його безпідставним, оскільки він з 01.07.2011 року фактично не користувався орендованим приміщення з причин відмови позивача у доступі до цього приміщення, а за час користування цим об'єктом оренди він повністю розрахувався з позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу №71 від 25.07.2012 року представник позивача просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с.а.с.95-98).

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників у судовому засіданні апеляційної інстанції, хоча про дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином (а.с.а.с.101-102).

У зв'язку з необхідністю витребування від позивача письмових пояснень щодо предмету позову, ухвалою від 15.08.2012 року відкладено розгляд справи на 28.08.2012 року.

На виконання вимог вищевказаної ухвали позивач надав письмові пояснення від 23.08.2012 року з розгорнутим розрахунком заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати.

В призначене судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися.

Ухвалами про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи від 19.07.2012 року та 15.08.2012 року учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників сторін.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 01.04.2011р. був укладений договір оренди № 23/11, згідно до п.1.1 якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, визначене в п.1.3 договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що в оренду передається приміщення, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пл. Профспілок, б.5 у вигляді двох кімнат № 227/1 та 227/2 загальною площею 47,3 кв.м.

Приміщення передається в оренду відповідачеві з метою використання під офіс (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору передбачено, що приміщення передається відповідачу за актом прийому-передачі.

Пунктом 5.1.8 договору передбачено, що відповідач (Орендар) зобов'язався сплачувати позивачеві платежі в розмірі і в порядку, визначеному цим договором.

Розмір плати за користування майном та порядок розрахунків передбачений Розділом 6 договору.

Так, за місяць оренди орендна плата одного квадратного метра нежитлового приміщення складає 58,35грн., ПДВ складає 11,67грн. Всього за 1 кв.м в місяць розмір плати складає 70,02грн. Всього за місяць оренди нежитлового приміщення орендна плата складає 3311,95грн. (пункт 6.1 договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що плата за користування орендованим приміщенням сплачується Орендарем щомісячно до 10 числа місяця на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі прострочення оплати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.

Пунктом 8.2 договору визначено підстави розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця, серед яких визначено і невнесення орендної плати протягом 3 місяців з дня спливу строку платежу (п.п.8.2.3 договору).

Відповідно до п.9.1 договору, орендовані приміщення повинні бути здані орендарем орендодавцеві на наступний день після закінчення строку дії даного договору за актом приймання-передачі.

Факт передання нежитлового приміщення в оренду підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2011р. (а.с.14).

На оплату орендних платежів позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0000479 від 01.05.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за травень 2011 р.); № СФ-0000582 від 01.06.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за червень 2011 р.); № СФ-0000679 від 01.07.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за липень 2011 р.); № СФ-0000789 від 01.08.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за серпень 2011 р.), № СФ-0000952 від 01.09.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за вересень 2011 р.) № СФ-0001130 від 01.10.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за жовтень 2011 р.) № СФ-0001156 від 01.11.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за листопад 2011 р.), № СФ-0001280 від 30.12.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за грудень 2011 р.), № СФ-0000098 від 31.01.2012 р. на суму 3311,95 грн. (за січень 2012 р.), а всього на суму 29807,55грн. (а.с.а.с.29-37).

Виставлені на оплату рахунки відповідачем у повному обсязі сплачені не були.

Позивач, враховуючи заборгованість відповідача за Договором оренди понад три місяці, 16.11.2011 року направив на адресу відповідача лист про відмову від договору оренди в односторонньому порядку (вих.№120) (том 1, а.с.18), що узгоджується з приписами ст.782 ЦК України та умовами п.п.8.2.3 п.8.2 договору оренди, в зв'язку з чим просив повернути орендоване приміщення за відповідним актом.

Вищевказаний лист позивача було вручено особисто відповідачу 19.11.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19), тобто саме з цієї дати, згідно приписам ст.782 ЦК України, договір оренди № 23/11 від 01.04.2011 року є розірваним. В порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу суд першої інстанції не дослідив цих фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Невиконання відповідачем свого зобов'язання за договором оренди № 23/11 від 01.04.2011 року щодо вчасного та у повному обсязі перерахування орендної плати у період з травня 2011 року по січень 2012 року стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України), до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Аналогічний припис міститься в ст. 526 ЦК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

В силу вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 28707,55 грн. та нараховує останню за період з травня 2011р. по січень 2012 року.

Розглядаючи вищевказану позовну вимогу, суд першої інстанції дійшов висновку про її задоволення в повному обсязі, з чим судова колегія апеляційної інстанції погодитися не може, враховуючи наступне.

Як встановлено вище апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, з боку орендодавця мала місце відмова від договору оренди в порядку ст.782 ЦК України (том 1, а.с.18), що обумовило дострокове розірвання договору оренди № 23/11 від 01.04.2011 року з 19.11.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним нарахування позивачем орендної плати після припинення дії договору оренди, тобто з 19.11.2011 року по січень 2012 року, оскільки з умов договору оренди № 23/11 від 01.04.2011 року не вбачається встановлення сторонами обов'язку орендаря сплачувати орендну плату за період фактичного користування відповідача майном (після припинення договору оренди аж до повернення майна орендодавцю за актом приймання-передачі).

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність доказів належного виконання орендарем своїх зобов'язань в частині сплати орендних платежів за договором № 23/11 від 01.04.2011 року, керуючись положеннями ст.ст.525, 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20 758,87 грн. боргу з орендної плати за користування приміщенням в період з травня 2011 року по 18.11.2011 року включно, в зв'язку з чим їх задовольняє, а в решті цих вимог відмовляє за безпідставністю, оскільки останні нараховані за відсутності орендних правовідносин між сторонами.

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що в випадку прострочення оплати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1556,18 грн. за період з 10 травня 2011 року по 01.02.2012 року згідно наданому розрахунку (а.с.20), яку суд першої інстанції задовольнив повністю.

З огляду на те, що в даному спорі мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань орендарем у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором оренди та враховуючи вищевикладене в частині нарахування орендної плати, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині стягнення пені повністю та, здійснивши власний розрахунок пені, задовольняє позов в частині нарахування пені в розмірі 1526,45 грн., а в решті цих вимог відмовляє за безпідставністю.

Як вбачається з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням офіційного рівня інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 83,07 грн. (нараховані за період з червня 2011 по січень 2012 р.) та 3% річних в сумі 303,82 грн. (нараховані за період з 10.05.2011 р. по 01.02.2012 р.), які судом першої інстанції задоволено в заявлених розмірах.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних та 3% річних з врахуванням вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд задовольняє частково позовні вимоги в цій частині та стягує з відповідача інфляцію в розмірі 78,30 грн. та 3% річних в сумі 297,90 грн., а в решті позову в цій частині відмовляє.

Посилання скаржника щодо залишення судом першої інстанції поза увагою заяви від 09.04.2012 року про призупинення судового провадження колегією суддів не приймається, оскільки вказаному клопотанню господарський суд попередньої інстанції надав вірну правову оцінку та правомірно його відхилив з огляду на відсутність процесуальних підстав для його задоволення.

Що стосується нездійснення процесуальних дій судом першої інстанції щодо виклику в судове засідання свідків, на участі яких наполягав відповідач, то апеляційний суд доводи скаржника в цій частині відхиляє як безпідставні, оскільки показання свідків не можуть бути прийняті як докази в господарському процесі.

Довід апелянта про те, що він фактично не користувався орендованим приміщенням з 01.07.2011 року через створення позивачем перешкод, до уваги судовою колегією не приймається, оскільки спростовується відсутністю в матеріалах справи акту приймання-передачі, обов'язковість складення якого передбачається умовами п.9.1 договору та ч.2 ст.795 ЦК України. Крім того, матеріали справи не містять відомостей про створення позивачу будь-яких перешкод в користуванні орендованим приміщенням до дати його розірвання.

Щодо інших тверджень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони також відхиляються оскільки не стосуються предмету спору, а також спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. у справі №5009/569/12 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя -частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. у справі №5009/569/12 - скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. у справі №5009/569/12 в наступній редакції:

Позовні вимоги підприємства "Господарське управління облпрофради", заснованого на власності Запорізької обласної ради професійних спілок м.Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Запоріжжя про стягнення 30650,62 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь підприємства "Господарське управління облпрофради", засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок (адреса: 69044, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, 5, рахунок № 26001301168843 в безбалансовому відділенні "Орджонікідзевському відділенні "Промінвестбанку", МФО 313355, ЄДР 25490057) 20 758,87 грн. основного боргу, 1526,45 грн. пені, 297,90 грн. трьох процентів річних, 78,30 грн. інфляційних втрат та 1189,98 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з підприємства "Господарське управління облпрофради" засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок (адреса: 69044, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, 5, рахунок № 26001301168843 в безбалансовому відділенні "Орджонікідзевському відділенні "Промінвестбанку", МФО 313355, ЄДР 25490057) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 209,76 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Головуючий Н.М.Принцевська

Судді: Н.В.Ломовцева

О.А.Скакун

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3.у справу

4 ДАГС

5. ГСЗО