Постанова

від 23.10.2012 по справі 12/71б/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2012 р. Справа № 12/71б/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П. розглянувши касаційну скаргуліквідатора ПП "ВКФ "Атон ЛТД" арбітражного керуючого Островського Вадима Анатолійовича на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року у справі господарського суду № 12/71б/2011 Луганської області за заявою ПП "ВКФ "Атон ЛТД" до ПП "ВКФ "Атон ЛТД" про визнання банкрутом ліквідаторОстровський В.А. в судове засідання представники сторін не з'явились

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Луганської області від 08.09.2011 року (суддя Палей О.С.) за заявою боржника порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ВКФ "Атон ЛТД" з урахуванням особливостей, передбачених статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 1 -2).

Постановою господарського суду Луганської області від 22.09.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці, тобто до 22.12.2011 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Островського В.А., якого зобов'язано здійснити публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом в офіційних друкованих органах Верховної ради України або Кабінету Міністрів України із зазначенням порядку та строків пред'явлення кредиторами вимог до ліквідатора, примірник газети з надрукованим оголошенням подати до суду, організувати проведення ліквідаційної процедури, подати до суду звіт про роботу та ліквідаційний баланс банкрута в тримісячний строк з дня винесення даної постанови (том 1, а.с. 137 -140).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.12.2011 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута -ПП "ВКФ "Атон ЛТД", провадження у справі припинено та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 2, а.с. 49 -51).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Державна податкова інспекція в Жовтневому районі у місті Луганську звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 22.12.2011 року та припинити провадження у справі №12/71б/2011, мотивуючи тим, що ДПІ була позбавлена можливості провести перевірку боржника та звернутись до нього з кредиторськими вимогами у зв'язку з відсутністю боржника за місцезнаходженням та ненаданням боржником документів на перевірку за запитами працівників ДПІ.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року (колегія суддів: Богатир К.В. -головуючого, суддів: Дучал Н.М., Склярук О.І.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську задоволено, ухвалу господарського суду Луганської області від 22.12.2011 року у справі №12/71б/2011 скасовано, провадження у справі №12/71б/2011 про банкрутство ПП "ВКФ "Атон ЛТД" припинено (том 2, а.с. 67 -69) .

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, ліквідатор банкрута -арбітражний керуючий Островський Вадим Анатолійович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 13.02.2012 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Луганської області від 22.12.2011 року у справі №12/71б/2011, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 60, 210 Господарського кодексу України, статті 78 Податкового кодексу України, статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 36, 91 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 51 Закону передбачено, що якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи .

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) , комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами частини 3 статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 111 ЦК України, ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України (далі -ГК України), яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання (в редакції статті, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, враховуючи зазначені вище вимоги закону, необхідними передумовами для звернення зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника ліквідаційною комісією, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складення проміжного ліквідаційного балансу за наслідком проведених ліквідаційною комісією дій в ліквідаційній процедурі та затвердження його компетентним органом юридичної особи боржника. Обов'язкова перевірка проміжного ліквідаційного балансу податковими органами, відповідно до частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, не передбачена.

З огляду на викладене, звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство в з особливостями згідно статті 51 Закону можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України, дотримання процедури формування проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 22.12.2011 року, апеляційний господарський суд відзначив, що з моменту порушення провадження у справі №12/71б/2011 вся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом не встановив наявності усіх підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за спеціальною процедурою, регламентованою статтею 51 Закону, шляхом перевірки дотримання заявником усіх необхідних передумов для звернення до господарського суду, передбачених статтями 105, 110, 111 ЦК України, частиною 5 статті 60 ГК України, що, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про порушення місцевим господарським судом цієї справи без передбачених чинним законодавством належних правових підстав, а тому висновки суду першої інстанції про можливість затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута згідно зі статтею 51 Закону та припинення у зв'язку з цим провадження у справі №12/71б/2011 є помилковими.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011 року власником ПП "ВКФ "Атон ЛТД" ОСОБА_5 прийнято рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією та призначення ліквідаційної комісії в особі голови комісії -ОСОБА_5 (том 1. а.с. 24).

Судом першої інстанції встановлено, що в межах здійснення процедури самоліквідації підприємства, у газеті "Урядовий кур'єр" №75 (4473) від 23.04.2011 року розміщено оголошення про ліквідацію ПП "ВКФ "Атон ЛТД" з повідомленням, що заяви кредиторів приймаються протягом двох місяців з дня публікації оголошення, зазначенням особи та адреси ліквідатора боржника (том 1, а.с. 25).

Також суд першої інстанції встановив, що 02.06.2011 року державним реєстратором було внесено запис №13821100006016409 до ЄДРПОУ про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, внаслідок чого здійснено публікацію в Бюлетені державної реєстрації №180 (15) від 03.06.2011 року (том 1, а.с. 66-69, 89-зворот).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ліквідаційною комісією направлено до ДПІ в Жовтневому районі у місті Луганську повідомлення про самоліквідацію підприємства-платника податків від 04.08.2011 року (том 1, а.с. 46).

Судом першої інстанції встановлено, що головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5 проведено інвентаризацію майна боржника та зроблено аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості згідно даних бухгалтерського обліку та встановлено, що ПП "ВКФ "Атон ЛТД" не має грошових коштів на банківських рахунках та в касі, рахунки в установах банків закриті, дебіторська заборгованість не обліковується, основних засобів не виявлено, кредиторська заборгованість перед бюджетом державними цільовими фондами та по зарплаті перед працівниками відсутня (том 1, а.с. 32 -59, том 2, а.с. 3).

Суд першої інстанції встановив, що по закінченню двомісячного строку подання грошових вимог кредиторами станом на 11.08.2011 року складено проміжний ліквідаційний баланс боржника, затверджений власником боржника ОСОБА_5, як головою зборів ліквідаційної комісії згідно протоколу від 11.08.2011 року, достовірність та повнота проміжного ліквідаційного балансу також перевірена незалежним аудитором Демідовою Н.В. (том 1, а.с. 61, 115 - 119).

Судом першої інстанції встановлено звернення ліквідатора боржника до господарського суду про порушення справи про банкрутство із заявою 08.09.2011року, з дотриманням строків на подання грошових вимог кредиторами згідно обох публікацій, як в газеті "Урядовий кур"єр" №75 від 23.04.2011року, так в Бюлетені державної реєстрації №180 (15) від 03.06.2011 року та із зазначенням єдиного кредитора боржника ПП "Міртліс" (ідентифікаційний код 36901639) з грошовими вимогами 480993,35грн., що відповідає даним проміжного ліквідаційного балансу станом на 11.08.2011року (рядок 350 - на кінець звітного періоду), затвердженого власником боржника.

З огляду на встановлене, суд першої інстанції постановою від 22.09.2011 року дійшов висновку про обґрунтованість порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону, визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру строком на три місяці, призначив ліквідатором боржника арбітражного керуючого Островського Вадима Анатолійовича (том 1, а.с. 137 -140).

Судом першої інстанції встановлено, що 09.11.2011 року на зборах комітету кредиторів боржника затверджено звіт ліквідатора Островського В.А. та ліквідаційний баланс банкрута, доручено ліквідатору звернутися до господарського суду з клопотанням про винесення ухвали про ліквідацію банкрута (том 2, а.с. 29 -31).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.11.2011року ліквідатор банкрута Островський В.А. надав господарському суду клопотання про завершення процедури ліквідації, звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури, ліквідаційний баланс банкрута, додатки до звіту ліквідатора, докази утворення комітету кредиторів боржника у складі єдиного кредитора ПП Міртліс" та протокол зборів кредиторів про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу боржника від 09.11.2011року (том 1, а.с. 142 -151, том 2, а.с. 1-41), який ухвалою суду від 10.11.2011року призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.12.2011року, розгляд справи в якому відкладався на 22.12.2011року у зв'язку з нез'явленням представника єдиного кредитора боржника (том 2, а.с. 43, 46).

Також судом першої інстанції встановленно відсутність подання безпосередньо до суду грошових вимог потенційних державних кредиторів та відсутність будь-яких звернень податкового органу про зупинення (відкладення) розгляду зазначеної справи.

Оцінивши надані ліквідатором документи у їх сукупності, суд першої інстанції у судовому засіданні 22.12.2011року дійшов висновку про те, що ліквідатор Островський В.А. вжив усіх передбачених законом заходів для виявлення можливих майнових активів банкрута та належним чином провів ліквідаційну процедуру, у зв'язку з чим затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував банкрута та припинив провадження у справі №12/71б/2011 (том 2, а.с. 49 -51).

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію банкрута та приймаючи рішення про припинення провадження у справі №12/71б/2011 як такого, що порушене незаконно, апеляційний суд виходив з неналежності здійсненої державним реєстратором публікації у спеціалізованому бюлетені, ненаданні доказів персонального повідомлення боржником явних (відомих) кредиторів про ліквідацію боржника до моменту порушення справи про банкрутство відповідно до частини 3 статті 60 ГК України та частини 4 статті 105 ЦК України, ненаданні доказів проведення перевірки достовірності та повноти проміжного ліквідаційного балансу податковим органом відповідно до частини 5 статті 60 ГК України, невідповідності змісту проміжного ліквідаційного балансу приписам частини 1 статті 111 ЦК України.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у наявному в матеріалах справи витязі з Бюлетеня державної реєстрації №180 (15) від 03.06.2011 року, відсутні відомості щодо дати публікації оголошення та не викладений його повний текст, у зв'язку з чим не можна обрахувати визначений вище двомісячний строк і перевірити дотримання у зв'язку з цим вимог законодавства. В тексті оголошення не зазначені порядок та строки заявлення кредиторських вимог.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду апеляційної інстанції про неналежність такої публікації, оскільки здійснена у Бюлетені державної реєстрації №180 (15) від 03.06.2011 року публікація про ліквідацію ПП "ВКФ "Атон ЛТД" містить такі відомості: дату прийняття учасниками товариства рішення про ліквідацію -11.04.2011 року, дату внесення запису про прийняття рішення учасниками про припинення юридичної особи -02.06.2011 року, дату закінчення прийняття вимог кредиторів до боржника -03.08.2011 року, що узгоджується зі змістом частини 1 статті 22 та абзацу 3 частини 1 статті 35 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", пункту 2 Листа Держкомпідприємництва №4644 від 09.07.2004 року "Про Бюлетень державної реєстрації та спеціальний рахунок, на який зараховується плата за резервування найменування, видачу виписок та публікацію повідомлень" (том 1, а.с. 89).

Також матеріалами справи підтверджується здійснення публікації про самоліквідацію боржника в газеті "Урядовий кур"єр" №75 від 23.04.2011 року, як офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України, в якій зазначено порядок та строки подання грошових вимог кредиторами боржника, що слід вважати фактом, який набув загальновідомого значення за наслідком здійснення такої публікації відповідно до статті 35 ГПК України (том 2, а.с. 4-13).

Також колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про ненадання доказів персонального повідомлення боржником податкового органу, як явного (відомого) кредитора оскільки Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м. Луганська була персонально повідомлена про ліквідацію боржника листом від 04.08.2011 року, про що свідчить відтиск печатки податкового органу від 04.08.2011 року на листі-повідомленні боржника, та було встановлено судом першої інстанції (том 1, а.с. 46).

Колегія суддів касаційного суду не погоджується з висновками апеляційного господарського суду про необхідність проведення податкової перевірки проміжного ліквідаційного балансу боржника, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство з посиланням на частину 5 статті 60 Господарського Кодексу України, оскільки зазначеною нормою права передбачено обов'язкову перевірку ліквідаційного балансу боржника при здійсненні ним самоліквідації, однак не зазначено про те, що перевірці підлягає проміжний ліквідаційний баланс.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що положення частини 5 статті 60 Господарського Кодексу України є загальними та повинні застосовуватися при здійсненні процедури ліквідації боржника (затвердженні ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією боржника за наявності коштів для задоволення всіх вимог кредиторів у процедурі самоліквідації) та здійснюється поза межами судових процедур банкрутства. Однак, при встановленні згідно проміжного ліквідаційного балансу відсутності активів боржника для задоволення всіх вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до суду зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, а порушення провадження у справі про банкрутство судом означає введення спеціальної процедури ліквідації боржника та зумовлює переважне застосування судами спеціальних норм законодавства про банкрутство. Згідно з особливостями провадження за статтею 51 Закону, не передбачено обов'язкової перевірки повноти та правильності складення проміжного ліквідаційного балансу податковим органом, як обов'язкової передумови для порушення справи про банкрутство боржника за заявою голови ліквідаційної комісії (ліквідатора), оскільки підставність порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язаний перевірити суд, який порушив справу про банкрутство.

Доводи заявника апеляційної скарги (податкового органу) про неможливість проведення податкової перевірки через відсутність органів управління боржника за адресою місцезнаходження та ненадання працівникам ДПІ документів на перевірку за їх запитами як на підставу для припинення вже порушеної справи про банкрутство колегія суддів касаційного суду оцінює критично.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

З огляду на викладене, орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів бухгалтерського обліку боржника.

Отже, в будь-якому випадку, здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором не може бути перешкодою податковому органу у виконанні ним його повноважень на предмет позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства, який був повідомлений про самоліквідацію боржником, державним реєстратором при внесенні відомостей про прийняття власником рішення про самоліквідацію до ЄДРПОУ та судом при порушенні зазначеної справи про банкрутство.

Також колегія суддів касаційного суду вважає невідповідними пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.1999 року висновки суду апеляційної інстанції про неповноту змісту проміжного ліквідаційного балансу та не відображення у ньому єдиної кредиторської заборгованості боржника, оскільки згідно рядка 530 Проміжного ліквідаційного балансу боржника від 11.08.2011 року вбачається наявність в боржника кредиторської заборгованості в сумі 481 тис. грн. (заокруглено до 1000 грн.), що відповідає зазначеним у заяві про порушення справи про банкрутство та визнаним боржником грошовим вимогам перед ПП "Міртлісс" на суму 480993, 35грн. (том 1, а.с. 118 -119).

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції, дійшла висновку про невірне застосування судом апеляційної інстанції зазначених норм права та необхідність скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року. Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.12.2011 року у справі № 12/71б/2011 слід залишити в силі.

Відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, касаційний суд вважає необхідним вжити заходів до повороту виконання судового рішення шляхом надіслання державному реєстратору копії постанови касаційної інстанції про скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі №12/71б/2011.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора ПП "ВКФ "Атон ЛТД" арбітражного керуючого Островського Вадима Анатолійовича задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2012 року скасувати, ухвалу господарського суду Луганської області від 22.12.2011 року у справі №12/71б/2011 залишити в силі.

3. Державному реєстратору за адресою місцезнаходження боржника ПП "ВКФ "Атон ЛТД" (код ЄДРПОУ 36562034) внести до ЄДРПОУ дані про прийняття постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012 року.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко