Постанова

від 22.10.2008 по справі 12/8пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 22 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

12/8пд 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди

Д.С.,

суддів:

Жаботиної

Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши

касаційну скаргу

Приватного

підприємства "Факт"

на

постанову

від

19.12.2005 Луганського апеляційного господарського суду

та на

рішення

від

05.09.2005

у

справі

№12/8пд

господарського

суду

Луганської

області

за

позовом

Ленінської

міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до

1.

Приватного підприємства "Бета" 2. Приватного підприємства

"Альфа" 3. Приватного підприємства "Факт"

треті

особи

1.

Приватний підприємець ОСОБА_1 . 2. Приватне підприємство "Дельта

2003"

про

визнання

зобов'язань недійсними

за

участю представників сторін

від

позивача:

у

засідання не прибули

від

відповідача 1:

у

засідання не прибули

від

відповідача 2:

у

засідання не прибули

від

відповідача 3:

у

засідання не прибули

від

третіх осіб:

у

засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Ленінська

міжрайонна державна податкова інспекція в м. Луганську звернулась до

господарського суду Луганської області з позовом про визнання зобов'язань,

підтверджених договорами купівлі-продажу б/н від 01.12.03 між Приватними

підприємствами "Альфа" і "Факт" та №4 від 02.11.03 між

Приватними підприємствами "Бета" і "Факт", недійсними та

такими, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства. Позовна заява мотивована доводами щодо укладення оспорюваних угод

з метою ухилення від сплати податків.

Рішенням

від 05.09.05 господарський суд Луганської області (колегія суддів у складі:

Палей О.С. -головуючого, Рябцевої О.В., Пономаренко Є.Ю.) позов задовольнив.

Постановою

від 19.12.05 Луганський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі:

Перлова Д.Ю. - головуючого, Бородіної Л.І., Журавльової Л.І.) рішення суду

першої інстанції залишив без змін.

Ухвалою

від 01.10.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за

касаційною скаргою Приватного підприємства "Факт", в якій заявлено

вимоги про скасування рішення та постанови судів першої та апеляційної

інстанцій та припинення провадження в справі.

Касаційна

скарга мотивована, зокрема, порушенням судами норм процесуального права

внаслідок розгляду даного спору, який виник із публічно-правових правовідносин

і віднесений до компетенції адміністративних судів, за правилами господарського

судочинства.

Заслухавши

суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як

вбачається з матеріалів справи, Ленінська міжрайонна державна податкова

інспекція в м. Луганську звернулась до господарського суду з позовом про

визнання недійсними укладених між відповідачами договорів на підставі ст. 207

Господарського кодексу України.

Таке

звернення позивача зумовлено тим, що вказана норма передбачає визнання

недійсним господарського зобов'язання як такого, що не відповідає вимогам

закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, на вимогу однієї з сторін або відповідного органу державної влади.

Згідно

з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в

Україні" державні податкові інспекції подають до судів позови до

підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і

стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших

випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав.

Отже,

даний спір стосується реалізації податковим органом своїх функцій як органу

державної влади, що визначає статус цього органу в спірних правовідносинах як

суб'єкта владних повноважень. Відтак вказані правовідносини за способом

виникнення та регулятивним характером є адміністративними.

Проте

господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає

ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський

характер.

На

спори ж за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених

законом, поширюється компетенція адміністративних судів згідно з п. 4 ч. 1 ст.

17 Кодексу адміністративного судочинства України, який у ст. 3 визначає терміни

наступним чином:

-

суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого

самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні

ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на

виконання делегованих повноважень;

- справа

адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на

вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією

зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня

посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські

функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих

повноважень.

Отже,

виходячи з суб'єктного складу та характеру правовідносин, даний спір є

публічно-правовим, тому після набрання 01.09.05 чинності КАС України підлягає

вирішенню за правилами цього кодексу, згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних

положень якого до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних

судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК

України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні

місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного

судочинства України.

В

порушення цих вимог суд першої інстанції розглянув справу в порядку

господарського судочинства і суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення у

справі в апеляційному порядку, не звернув увагу на ці порушення. Розгляд справи

у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на

обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.

З

огляду на таке оскаржувані рішення та постанова у справі підлягають скасуванню,

провадження у господарській справі, порушене на підставі норм ГПК України,

підлягає припиненню згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, а позовну заяву з

матеріалами справи слід передати до Луганського окружного адміністративного

суду.

Керуючись

ст.ст. 80, 108, 1115, 1117, 1119-11 ГПК

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.

Касаційну скаргу задовольнити.

2. Рішення

господарського суду Луганської області від 05.09.05 та постанову Луганського

апеляційного господарського суду від 19.12.05 у справі №12/8пд скасувати.

3.

Провадження у господарській справі №12/8пд господарського суду Луганської

області припинити, а позовну заяву з матеріалами справи передати до Луганського

окружного адміністративного суду.

Головуючий                                                                               

Д.Кривда

Судді                                                                                                   

Г.Жаботина

А.Уліцький