Рішення

від 17.02.2012 по справі 2-748/11

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-748/11

Провадження 2/1420/32/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 лютого 2012 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого -судді Головко Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»та ОСОБА_5 про визнання права власності та за зустрічними позовами акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання неукладеним іпотечного договору та недійсними договору позики та договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

08 серпня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеним позовом до акціонерного товариства закритого типу (далі -АТЗТ) «Атомгідроенергобуд»та ОСОБА_5. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11 червня 2010 року між ним та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір позики, а 01 липня 2010 року -додаткову угоду до нього, відповідно до яких ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 980721 грн. 12 коп. строком до 11 грудня 2010 року, а останній був зобов'язаний щомісячно сплачувати ОСОБА_6 грошові кошти у гривні, еквівалент яких складає 4000 доларів США в рахунок погашення боргу. Для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_5 за вказаним договором відповідач АТЗТ «Атомгідроенергобуд»поручився перед позивачем своїм майном -передав в іпотеку за іпотечним договором від 01 липня 2010 року базу відпочинку «Олеандр-1», що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, 7/1, та дві земельні ділянки площею 0,5087 га та 0,3735 га, на яких вона розташована. Посилаючись на те, що ОСОБА_5 не виконав своїх зобов'язань за договором позики, просив визнати за ним право на звернення стягнення шляхом набуття права власності на вказані вище предмети іпотеки.

01 вересня 2011 року АТЗТ «Атомгідроенергобуд»звернулося до суду із зустрічними позовами до ОСОБА_4 та ОСОБА_5. В зустрічних позовних заявах, а також в доповненнях обґрунтувань до цих заяв, що подані 14 вересня 2011 року, відповідач просив визнати неукладеним іпотечний договір від 01 липня 2010 року та недійсними договір позики від 11 червня 2010 року, вказаний вище договір іпотеки, скасувати заборону на відчуження предметів іпотеки, а також зобов'язати відповідача ОСОБА_5 повернути грошові кошти ОСОБА_4. В обґрунтування своїх вимог АТЗТ «Атомгідроенергобуд»послалося на те, що спірний іпотечний договір було укладено його представником ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, на те, що договір позики, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є безпроцентним, а відтак суперечить вимогам чинного законодавства, та на інші порушення, що їх було допущено під час укладання спірних договорів позики та іпотеки.

Ухвалою судді від 01 вересня 2011 року вказані позови об'єднані в одне провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги у повному обсязі. Зустрічні позови не визнав, вважаючи вимоги АТЗТ «Атомгідроенергобуд»безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представники відповідача -АТЗТ «Атомгідроенергобуд»-у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 не визнали, просили про задоволення вимог за зустрічними позовами, пославшись на недійсність протоколу засідання правління АТЗТ «Атомгідроенергобуд»від 29 червня 2010 року про передачу в іпотеку спірної бази відпочинку та земельних ділянок, а також на те, що вимога ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на предмети іпотеки суперечить чинному законодавству.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Як вбачається з копій договору позики від 11 червня 2010 року та додаткової угоди № 1 до нього від 01 липня 2010 року (а. с. 22, 23), ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 980721 грн. 12 коп. строком до 11 грудня 2010 року, а останній був зобов'язаний щомісячно сплачувати ОСОБА_6 грошові кошти у гривні, еквівалент яких складає 4000 доларів США в рахунок погашення боргу. Згідно п. 3 договору, позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти у гривні, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день вимоги складатимуть 124058,69 доларів США. Відповідно до п. 4 цього договору, у разі порушення позичальником вимог щодо кінцевого терміну повернення боргу, останній сплачує позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Кінцевий строк повернення боргу становив 11 грудня 2010 року.

ОСОБА_5 не виконував своїх зобов'язань зі сплати обов'язкового щомісячного платежу в рахунок повернення боргу. Лише 18 березня 2011 року, після закінчення терміну повернення позики, ним було сплачено ОСОБА_4 50000 доларів США. Ці обставини підтверджуються копією розписки (а. с. 57), та не заперечуються особами, які беруть участь у справі.

Для забезпечення виконання зобов'язання за вказаним вище договором позики 01 липня 2010 року між ОСОБА_4 та АТЗТ «Атомгідроенергобуд»в особі голови правління ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем) (а. с. 12-15), з якого вбачається, що для забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_5 за вказаним договором позики відповідач АТЗТ «Атомгідроенергобуд»поручився перед позивачем своїм майном -передав в іпотеку базу відпочинку «Олеандр-1», що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, 7/1 загальною вартістю 300000 грн. та дві земельні ділянки площею 0,5087 га та 0,3735 га, на яких вона розташована, за цільовим призначенням -розташування та обслуговування бази відпочинку «Олеандр-1»вартістю 1503356 грн. та 1099824 грн. відповідно.

Вказані об'єкти нерухомого майна на момент укладення спірного договору перебували у власності АТЗТ «Атомгідроенергобуд»та на час укладення угоди не мали обтяжень щодо їх відчуження, що підтверджується відповідними розширеними витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №№ 34689798, 34689505, 34689124 від 25.01.2012р., наданими на запит суду (а. с. 189-191, 193-195, 197-199).

Відповідно до п. 5.1 іпотечного договору, іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках, якщо сума наданої позики, можливі неустойки й витрати не будуть сплачені у строки, встановлені договором позики, та інших випадках, передбачених договором позики, цим договором та чинним законодавством України.

Згідно ст. 238 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В застереженні про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя (а. с. 14), що є невід'ємною частиною спірного іпотечного договору, міститься п. 6.3, згідно якого задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань за договором позики та продажу іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Викладене спростовує твердження представників відповідача про невідповідність вимогам чинного законодавства вимог ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на предмети іпотеки, адже, відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно й суд не бере уваги посилання представників відповідача на невідповідність суми позики загальної вартості предметів іпотеки, оскільки частина 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Твердження представників АТЗТ «Атомгідроенергобуд»про можливість позасудового врегулювання спору, що її вже було використано позивачем, об'єктивно спростовуються копіями кур'єрських накладних (а. с. 17), згідно яких позивачем ОСОБА_4, у відповідності з вимогами ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а також п. 2.7 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р., на адреси відповідачів були надіслані попередження щодо добровільного виконання зобов'язань та звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що ненадіслання іпотекодавцю та боржнику повідомлення про порушення основного зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися в будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду в установленому законом порядку.

Посилання представників відповідача на недійсність іпотечного договору з підстав перевищення представником АТЗТ «Атомгідроенергобуд»ОСОБА_3 своїх повноважень під час укладання цього договору суд також вважає необґрунтованими, і при цьому виходить з наступного.

Згідно ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Ті факти, що після укладання спірного іпотечного договору з 01 липня 2010 року відповідач АТЗТ «Атомгідроенергобуд»не вчинив жодних дій, які б свідчили, що він заперечує проти заборони на відчуження об'єктів іпотеки, а також відсутність будь-яких негативних наслідків для голови правління ОСОБА_3, який нібито перевищив свої повноваження, і якому, незважаючи на це, відповідач надав право представляти його інтереси в суді, свідчать про схвалення спірного правочину АТЗТ «Атомгідроенергобуд».

Не можуть бути взяти судом до уваги також посилання представників відповідача на недійсність протоколу засідання правління АТЗТ «Атомгідроенергобуд»від 29 червня 2010 року про передачу в іпотеку нерухомого майна (а. с. 127), оскільки статтею 92 ЦК України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що позивач ОСОБА_4 та нотаріус, що посвідчувала угоду, знали чи не могли не знати про відсутність чи обмеження повноважень голови правління АТЗТ «Атомгідроенергобуд»ОСОБА_3 на укладання спірної угоди.

За таких обставин, вимога за зустрічним позовом про визнання неукладеним іпотечного договору (з майновим поручителем) від 01 липня 2010 року, є такою, що задоволенню не підлягає.

Вимогу про скасування заборони на відчуження нерухомого майна за іпотечним договором, заявлену в одній із зустрічних позовних заяв АТЗТ «Атомгідроенергобуд», суд вважає такою, що не ґрунтується на вимогах закону, і не передбачена як спосіб захисту порушеного права судом (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Не підлягають задоволенню й вимоги АТЗТ «Атомгідроенергобуд»про визнання вказаного іпотечного договору недійсним, визнання недійсним договору позики та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4. грошових коштів. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд дійшов висновку, що в момент вчинення оспорюваних правочинів сторони дотрималися вимог, які встановлені законодавством, досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі.

Відповідно до ст.ст. 6 та 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Під час розгляду справи наявними в справі доказами, які досліджені в судовому засіданні, не встановлено підстав, передбачених ст. 203 ЦК України, за яких договір позики та іпотечний договір, укладений між сторонами, можна вважати недійсними недійсним.

Крім того, при підписанні цих договорів відповідачі своїми підписами погодилися на всі його умови, і оспорили його лише після настання строку повернення коштів за договором позики та звернення ОСОБА_4 з позовом про виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Відповідач ОСОБА_5 порушив умови договору та не виконав взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, а тому у суду є всі підстави для задоволення вимог за первісним позовом у повному обсязі.

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1700 грн., в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн., в рахунок судового збору за подачу заяви про забезпечення доказів - 94 грн. 10 коп., що підтверджується відповідними квитанціями (а. с. 1, 2, 158).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов ОСОБА_4 до акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»та ОСОБА_5 про визнання права власності -задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на базу відпочинку «Олеандр-1», що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, будинок 7/1.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,5087 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, 7/1, кадастровий номер 4825184800:04:000:0012, за цільовим призначенням -розташування та обслуговування бази відпочинку «Олеандр-1».

Визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,3735 га, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, с. Чорноморка, Лагерна коса, 7/1, кадастровий номер 4825184800:04:000:0013, за цільовим призначенням -розташування та обслуговування бази відпочинку «Олеандр-1».

У задоволенні зустрічного позову акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору позики від 11 червня 2010 року та додаткової угоди до нього №1 від 11 червня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, -відмовити.

У задоволенні зустрічного позову акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання неукладеним іпотечного договору (з майновим поручителем) від 01 липня 2010 року, що був укладений між ОСОБА_4 та акціонерним товариством закритого типу «Атомгідроенергобуд», -відмовити.

У задоволенні зустрічного позову акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним іпотечного договору (з майновим поручителем) від 01 липня 2010 року, що був укладений між ОСОБА_4 та акціонерним товариством закритого типу «Атомгідроенергобуд», -відмовити.

Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Атомгідроенергобуд»та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування судових витрат - 1914 (одну тисячу дев'ятсот чотирнадцять) гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, -у той же строк з дня отримання ними копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: