Рішення

від 24.09.2008 по справі 12/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  12/202

24.09.08

За

позовом                    Товариства з обмеженою

відповідальністю «Авілон»в особі

Київської

філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Авілон»

До                              Приватного

підприємця ОСОБА_1

Про                              стягнення 5311,11

грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від

позивача                    Гудим Н.М.

-предст. (дов. № 05/ю від 11.04.08 р.)

Від

відповідача          не з'явився

Обставини

справи:

Позивач

звернувся до суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення

5311,11 грн. (2332,60 грн. -основний борг, 130,91 грн. -пеня, 2847,60 грн. -

штрафу) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання

відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №1332  від 07.11.2005р.

Ухвалою

суду від 31.07.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження

у справі № 12/202 та призначено розгляд справи на 02.09.08 р.

02.09.08

р. судове засідання не відбулось в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В.

на лікарняному.

Ухвалою

суду від 05.09.08 р. призначено розгляд справи на 24.09.08 р.

В

судовому засіданні 24.09.08 р. представник позивача подав заяву про уточнення

позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача 2 332,60 грн.

основного боргу, 230,60 грн. пені, 1 423, 80 грн. штрафу, 28,91 грн. 3% річних

та 48,98 грн. збитків від інфляції, а всього -4 064,89 грн.

Відповідач

письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від

31.07.08 р. та від 05.09.08 р. не виконав.

Представник

відповідача в судове засідання 24.09.08 р. не з'явився.

Відповідач

належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні

Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи,

які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її

розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за

поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого

Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі

питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про

поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача

суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача

не надходило.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за

наявними в ній матеріалами.

В судовому

засіданні 24.09.08 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись

з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.05

р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 1332 (далі - Договір).

Відповідно

до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався передати у власність, а відповідач

зобов'язувався прийняти й оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно

п. 1.3 Договору найменування товару, асортимент, кількість, ціна та інші

характеристики зазначаються у додатках до договору або зазначаються у

видаткових накладних.

Відповідно

до п. 3.1 Договору відпуск продукції відповідачу здійснюється зі складу

позивача на протязі 7 днів з моменту отримання заявки.

Згідно

п. 2.2 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем на

протязі 14 днів з дня відпуску товару.

На

виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар

(горілчані вироби) на загальну суму 2 847,60 грн., що підтверджується

наступними видатковими накладними: № 07 КВ-РН-ОПТ-00004911 від 08.04.08 р.; №

07 КВ-РН-ОПТ-00005329 від 15.04.08 р.

Проте,

вартість отриманого товару відповідачем повністю неоплачена, оплачено лише 515

грн..

Станом

на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 2 332,6 грн.

Крім

суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно

розрахунку становить 230,60 грн., штрафу, що згідно розрахунку становить 1

423,80 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 28, 91 грн. та збитків

від інфляції, що згідно розрахунку становить 48,98 грн.

Проаналізувавши

матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку

про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок

укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України,

виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки

між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід

застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту

законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно

до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання

господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно

ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання

повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право

вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог

-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Частиною

першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти

господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати

господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових

актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до

частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від

виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від

виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за

іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно

ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій

обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено

договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового

обороту.

У

відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

(неналежне виконання).

Боржник

вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання

зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

(ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже,

факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно

з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Відповідач

доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким

чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2

332,60 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно

вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу, то суд вважає за

необхідне зазначити наступне.

В

п.5.2 та п. 5.3 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків

оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості несплаченого

товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів

відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 100 % від вартості несплаченого

товару.

Відповідно

до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є

грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі

порушення боржником зобов'язання.

Згідно

ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання

за кожен день прострочення виконання.

Статтею

230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Згідно

ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або

законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути

виконано.

Відповідно

до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих

коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою

сторін.

Згідно

ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від

суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки

Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття

611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення

зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки,

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно

розрахунку позивача сума пені складає 230,60 грн., штраф -1 423,80 грн.

(розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені та штрафу

відповідачем суду не надано. Розрахунки пені та штрафу відповідають матеріалам

справи та умовам договору.

Таким

чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 230,60 грн. та штрафу

у розмірі 1 423,80 грн. підлягають задоволенню.

У

відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно

розрахунку позивача сума 3% річних складає 28,91 грн., збитків від інфляції -

48,98 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та

збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та

збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким

чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 28,91 грн. та

збитків від інфляції у розмірі 48,98 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки

спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне

мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За

таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним

виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «Авілон» в особі Київської філії Товариства з

обмеженою відповідальністю «Авілон»(01033, м. Київ, вул.. Тарасівська, 33, код

26549829, р/р 26006010571251 в Київській міській філії АКБ

"Укрсоцбанк", МФО 322012) 2 332 (дві тисячі триста тридцять дві) грн.

60 коп. основного боргу, 230 (двісті тридцять) грн. 60 коп. пені, 1 423 (одна

тисяча чотириста двадцять три) грн. 80 коп. штрафу, 28 (двадцять вісім) грн. 91

коп. 3% річних, 48 (сорок вісім) грн. 98 коп. збитків від інфляції, 102 (сто

дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили

видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в

апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                            

       Л.В.Прокопенко