Рішення

від 14.10.2008 по справі 2/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  2/322

14.10.08

За

позовом

Комунального

підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До

Приватного

підприємця ОСОБА_1

Про

Стягнення

8 244,26 грн.

Суддя  Домнічева

І.О.

Представники:

від

позивачів        

Титаренко

Л.Ф.

від

відповідача  

не

з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На

розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального

підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Приватного підприємця ОСОБА_1 про

стягнення заборгованості в сумі 8244,26 грн. за користування нежилим

приміщенням площею 115,2 кв.м. в будинку №9 літер А на вул. Тимошенка Маршала у

м. Києві.

Ухвалою

від 14.08.08р. суд прийняв позовну заяву до провадження та призначив справу до

розгляду.

Особи,

які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її

розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за

поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого

арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання

практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім

того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від

14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15)

зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського

процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема,

місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно

із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є

адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної

особи чи закону виступають від її імені.

У

пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від

15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень

господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження

юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу

на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні

документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами

учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас

законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України,

не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне

місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її

місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу

України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших

процесуальних документах.

З

матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за

адресою, зазначеною в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів

справи.

В

разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу

з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з

законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду,

інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності

покладаються на цю юридичну особу.

Сторони

були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні

суду, про час і місце його проведення.

Позивач

у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив

позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач

в судові засідання не з'являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від

відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання

повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов

відповідач не подав.

За

таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. 

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача,

оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилається, як на

підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Пункт

2.2.5 Статуту комунального підприємства "Київжитлоспец експлуатація"

одним із предметів діяльності позивача визначає ведення обліку нежитлового

фонду, що знаходиться в повному господарському віданні підприємства, передачу

його в користування на договірних засадах з дозволу власника або

уповноваженого/ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди

нежилих приміщень.

Згідно

з вимогами ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна" законне використання державного нерухомого майна можливе тільки на

підставі договору оренди, укладеного згідно з чинним законодавством.

Між

Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(Позивач) та Приватним

підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) було укладено Договір оренди від 15.05.06р.

№05/2360 (Договір) про надання Відповідачу в строкове платне користування

нежилого приміщення площею 115,2 кв.м. в будинку №9 літер А на вул. Тимошенка

Маршала у м. Києві.

Відповідно

до умов Договору Відповідач був зобов'язаний після закінчення строку дії

Договору звільнити орендоване приміщення і передати його Позивачу за актом.

Відповідно

до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у

разі закінчення строку дії договору орендар зобов'язаний повернути

орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

В

матеріалах справи відсутні докази того, що Договір було продовжено.

Відповідно

до ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального

майна»Позивач повідомив Відповідача листом №155/05-1744 від 11.08.2006р. про

закінчення строку договору оренди, про припинення його дії, а також про вимогу

звільнити вказане приміщення та повернути його Позивачу.

Відповідно

до умов Договору останнім днем сплати орендної плати є дата підписання

сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Відповідач

звільнив приміщення згідно з актом приймання-передачі від 25.04.2008р.

Обов'язок

орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі також закріплений у

ч.3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 3

ст. 285 ГК України.

Позивач

надав суду розрахунок заборгованості Відповідача по сплаті орендних платежів за

користування приміщенням, відповідно до якого за період з 01.03.2008р. по

25.04.2008р. заборгованість Відповідача становить 8244,26 грн.

В

матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем вищенаведеної

заборгованості.

Позивач,

відповідно до ст. 530 ЦК України, звернувся з Вимогами №155/1/11-2030 від

07.04.2008р. та №155/1/11-3249 від 09.06.2008р. до Відповідача та просив

сплатити існуючу заборгованість.

Згідно

з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з

умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і

одностороння зміна умов не допускається.

Статтею

33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона

повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

та заперечень.

Оцінюючи

подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх

сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які

вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку,

що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку суми

заборгованості.

Відповідно

ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по

сплаті державного мито та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись

ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського

процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги задовольнити повністю.

Стягнути

з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь

Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул.

Володимирська, 51-А; код 03366500) заборгованість в сумі 8244 (вісім тисяч

двісті сорок чотири) грн. 26 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 118

(сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

Суддя                                                                                                           

І.О.Домнічева