Рішення

від 05.11.2008 по справі 36/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  36/433

05.11.08

За

позовом                  Комунального підприємства

«Світ»

До                          Приватного підприємця

ОСОБА_1

Про                            стягнення 21 900 грн. 04 коп.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від

позивача              Прокошина В.І. --по

дов. №б/н від 15.09.2008р.

Від

відповідача         не з”явився

Обставини справи:

      На

розгляд Господарського суду міста Києва 

передані позовні вимоги Комунального підприємства «Світ» про стягнення з

Приватного підприємця ОСОБА_1 21  900

грн. грн. 04 коп., із яких: 20 433 грн.75 коп. заборгованість по орендній

платі,  експлуатаційним витратам, компенсації

земельного податку, послугам за вивіз сміття, 153 грн. 08 коп. -3% річних,  130 грн. 52 коп. -індекс інфляції, 1 183 грн.

05 коп. пеня за прострочку платежу.

        Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов  договору оренди  №113 від 01 серпня 2007 року не сплатив

позивачу орендну плату, експлуатаційні витрати, компенсацію земельного податку,

послуги за вивіз сміття у зв'язку з чим виник борг в сумі 20 433 грн.75 коп.

        Ухвалою господарського суду міста Києва

від  02.10.2008р. розгляд справи

призначено на 20.10.2008р. о 15 год. 45 хв.

        Представник відповідача  в судове засідання 20.10.2008р. не з”явився,

вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав.  Заяв та клопотань до суду не поступало.

         Відповідно до ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд  відкладає в межах строків, встановлених

статтею 69 цього Кодексу,  розгляд

справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є:

         нез'явлення  в засідання представників сторін, інших

учасників судового процесу.

         Оскільки представник  відповідача  

в судове засідання 10.10.2008р. 

не з”явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у

справі  не виконав, судом розгляд справи

був відкладений на 05.11.2008р. о 11 год. 40 хв.

В

судове засідання 05.11.2008р. представник відповідача не з»явився, письмового

відзиву суду не надав.

Відповідач

належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні

господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду  направлялись на адресу відповідача, що

вказана в позовній заяві та Витязі з Єдиного 

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що

підтверджується  штампом про

відправлення  на зворотній стороні  ухвал. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського

суду. 

Особи,

які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її

розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за

поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого

Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання

практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім

того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від

14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15)

зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського

процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема,

місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно

із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є

адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної

особи чи закону виступають від її імені.

У

пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від

15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм

Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках

про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень

господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження

юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу

на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні

документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами

учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас

законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України,

не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне

місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її

місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу

України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших

процесуальних документах.

В

разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу

з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з

законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду,

інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності

покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно

до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на

позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу

може бути розглянуто за  наявними в ній

матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про

достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності

представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

       Розглянувши подані матеріали справи та

заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

           01 серпня  2007 року між Комунальним підприємством  «Світ»Солом'янського району м. Києва (далі

позивач) та  Приватним підприємцем

ОСОБА_1 (далі відповідач) був укладений договір №113 оренди нерухомого майна

(нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади

Солом'янського району міста Києва.

Відповідно до п.2.1  об»єктом  оренди є: нежиле приміщення  будівлі прибудови (гаражне) загальною площею

174 кв.м.

         На підставі акту прийому -передачі від

01 серпня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв в орендне

користування  нежиле приміщення площею

174,0 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Молодо гвардійська, 32

-на першому поверсі будівлі прибудови (гаражне).

         Строк дії договору сторони визначили

з   моменту передачі об'єкту в оренди в

користування по акту приймання -передачі до 01 серпня 2009 року.

         Згідно п. 4.4.,  договору відповідач зобов'язаний  сплачувати позивачу  орендну плату авансом до п'ятого числа

поточного місяця та послуги, що зазначені в п. 5.1 договору в строк, що

передбачені договором в п.  4.7.1 -4.7.4,

та п. 4.12 договору.

          На підтвердження надання відповідачу

послуг з оренди приміщення,  

експлуатаційних витрат, компенсації земельного податку, послуг по вивозу

сміття між позивачем та відповідачем були підписані  акти 

здачі - приймання робіт (надання послуг), копії яких залучені до

матеріалів справи.

          Відповідно до наданих позивачем актів

здачі - приймання робіт (надання послуг) відповідач не сплатив позивачу на день

пред'явлення  позову   орендну плату за  період з 

травня 2008 року по вересень 2008 року в сумі  12 913 грн. 27 коп., по експлуатаційним

витратам за період з лютого 2008 року по 

вересень 2008 року в сумі  3 270

грн. 08 коп.,  компенсацію земельного

податку за період з квітня 2008 року по 

липень 2008 року в сумі  3 160

грн. 40 коп., вартість послуг по вивозу сміття за період з  лютого 2008 року по  липень 2008 року в сумі  600 грн.

          Як визначено частиною 1 статті 193

Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Відповідно

до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна

вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу.

До

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Статтею

526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись

належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -

відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання

сторонами.

Відповідно

до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання

або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Згідно

частини 1 статті 625 боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно

з частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні

встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей

строк (термін).

         Матеріалами справи підтверджується, що

відповідач в порушення умов договору оренди  

не здійснив  своєчасне

перерахування орендних платежів по укладеному договору, чим порушив свої

зобов'язання. На день пред'явлення позову 

заборгованість відповідача перед позивачем  становила 

20 433 грн. 75 коп.

         Відповідно до приписів ст. 33

Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

          Це стосується відповідача який

належними засобами доказування повинен був довести, що ним  умови договорів в частині сплати  орендних платежів виконані належним чином.

          Представником позивача в судовому

засіданні надана довідка про рух коштів, відповідно до якої відповідач сплатив

позивачу  орендну плату за  липень 2007 року в сумі 2 836 грн. 28 коп.,

вартість експлуатаційних витрат за 

вересень 2008 року в сумі 574 грн. 20 коп., вартість послуг по вивозу

сміття за лютий та серпень 2008 року в сумі 200 грн.

          З огляду на викладене суд приходить

до висновку, що  провадження по справі в

частині стягнення   заборгованості в сумі  3160 грн. 48 коп. підлягає припиненню на

підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України  у зв'язку із відсутністю предмету спору.

          В решті позовні вимоги в частині

стягнення 16 823 грн. 27 коп. заборгованості по орендній платі, експлуатаційним

витратам, компенсації земельного податку, послуг за вивіз сміття обґрунтовані і

підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст.  229 Господарського кодексу України, учасник

господарських відносин  не звільняється

від відповідальності  через неможливість

виконання зобов'язання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням

зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог встановлених

цим кодексом та іншими законами.

          Оскільки відповідач припустився

прострочки платежу по вищевказаному договору 

з нього на підставі п.  6.3

договору підлягає стягненню пеня в сумі 1 183грн. 05 коп., відповідно до

наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку пені.

         Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив 

виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від  простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

         З огляду на викладене, суд вважає що

вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі  153 грн. 08 коп. та 130 грн. 52 коп. -індекс

інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно

до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України на відповідача

відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі   219 грн. 00 коп. та 118грн. -витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи

викладене та  керуючись ст.49, п. 1-1 ст.

80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд - 

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити  частково.

            Стягнути з Приватного

підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код

НОМЕР_1)  на користь Комунального

підприємства  «Світ»(м. Київ, вул.

Мологвардійська, 32, код 30177341)  16

823 грн. 27 коп.  заборгованість по

орендній платі, експлуатаційним витратам, компенсації земельного податку,

послуг за вивіз сміття, 153 грн. 08 коп. - 3% річних,  130 грн. 52 коп. -індекс інфляції, 1 183 грн.

05 коп. пеня за прострочку платежу, 219 грн. 00 коп. державного мита ат 118

грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

          В 

решті позовних вимог провадження по справі припинити.

          Після набрання рішенням законної сили

видати наказ.

Суддя                                                                                                                 Трофименко

Т.Ю.