Рішення

від 11.11.2008 по справі 5020-3/087

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем

України

РІШЕННЯ

"11" листопада 2008 р.

справа № 5020-3/087

За позовом          Державного комунального

підприємства

"Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19"

                    (99006,

м. Севастополь, вул. Т.Шевченка, 11)

до                    фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 3354,57 грн.,

Суддя Головко

В.О.,

Представники сторін:

позивача

-Іванова О.О., представник, довіреність № б/н від 14.10.2008,

відповідача

-не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне комунальне підприємство

"Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19" (далі - Позивач)

звернулось до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі

-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про вивіз твердих

побутових відходів в сумі 1093,08 грн., з яких: сума основного боргу -796,08

грн.; інфляційне відшкодування -257,50 грн.; 3% річних -39,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані

неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо оплати за надані послуги.

05.11.2008 Позивач збільшив розмір

позовних вимог: просить стягнути з Відповідача на свою користь 2853,80 грн.

-суму основного боргу, 439,48 грн. -суму інфляційного відшкодування та 61,29

грн. -3% річних, разом 3354,57 грн. (а.с.44).

Відповідач явку повноважних

представників в судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від

01.09.2008, 18.09.2008, 21.10.2008 та 05.11.2008 не виконав, відзиву на позов,

витребувані судом документи та докази не надав. Про дату, місце та час судових

засідань повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися

належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і

охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного,

повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Позаяк явка в судове

засідання сторін -це право, а не обов'язок, справу може бути розглянуто без їх

участі, якщо нез'явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в

межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за

якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи не вбачається. Також відповідно до статті 75 Господарського

процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані

господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за

наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене,

заслухавши думку представника позивача, суд визнав за можливе розглянути справу

за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами (в

порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтями 20, 22, 811

Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику

позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в

и в:

Між Державним комунальним

підприємством "Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19" і фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір     

№ 18/06 від 01.03.2006 (а.с.6) (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1 цього договору

Позивач зобов'язувався забезпечити вивіз твердих побутових відходів

торговельного павільйону, що розташований за адресою:                        м. Севастополь, пр.

Жовтневої Революції, 52-Д, а Відповідач зобов'язувався проводити оплату не

пізніше числа, наступного за звітним кварталом (п. 6 Договору).

За змістом пункту 2 Договору

розрахунок за вивіз сміття здійснюється за діючими тарифами (Розпорядження

Севастопольської міської державної адміністрації № 261-р від 15.02.1999) в

розмірі 11,64 грн. за 1 м3 твердих побутових відходів, а саме: 5,7 м3

х 11,64 = 66,34 грн.

В пункті 8 Договору сторони

визначили, що цей договір укладено строком на один рік з 01.03.2006 та може

бути пролонгований відповідно до чинного законодавства.

01.03.2007 сторони уклали додаткову

угоду, якою продовжили строк дії Договору   

№ 18/06 від 01.03.2006 на два роки, тобто до 01.03.2009 (а.с.45).

02.01.2008 сторонами підписана додаткова

угода, згідно з якою з 02.01.2008 змінено тариф на вивіз сміття -до 37,08 грн.

за 1 м3 (а.с.46).

Зобов'язання щодо вивозу твердих

побутових відходів Позивач виконував у повному обсязі, але оплата за надані

послуги з 01.03.2006 Відповідачем здійснена частково: 30-31.03.2007 за

серпень-грудень 2006 року в сумі 331,70 грн. та 20.07.2007 в сумі 114,00 грн.,

у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 3354,57

грн.

Зазначене стало причиною для

звернення Позивача до суду з позовом.

Суд вважає позовні вимоги

Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство

№ 19" такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих

та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та

пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси

застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто

після 01.01.2004.

Судом встановлено, що

правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при вирішенні спору

суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським

кодексом України.

Згідно з положеннями статті 193

Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України

зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності

таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння

зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Як вбачається з матеріалів справи у

період з 01.03.2006 (дата укладення основного договору № 18/06) по 02.01.2008

(дата укладення додаткової угоди, якою змінено первісний тариф) вартість послуг

щодо вивезення 1 м3 твердих побутових відходів складала 11,64 грн.

або 66,34 грн. за весь обсяг відходів (5,7 м3) на місяць.

Таким чином, загальна сума

заборгованості Відповідача перед Позивачем за зазначений період становить:

66,34 грн. х 22 міс. = 1459,48 грн.

-445,70 грн. = 1013,78 грн., де:

          66,34 грн. -місячний тариф з

розрахунку за 5,7 м3 відходів;

          22 міс. -період дії тарифу 11,64 грн.

за 1 м3 або 66,34 грн. за 5,7 м3;

          445,70 грн. -загальна сума здійсненої

відповідачем оплати наданих послуг, в тому числі: 331,70 грн. (30-31.03.2007)

та 114,00 грн. (20.07.2007) = 445,70 грн.

При цьому суд не приймає до уваги

посилання Позивача на те, що згідно з рішенням Севастопольської міської Ради №

650 від 12.09.2006 "Про реалізацію тарифної політики у сфері житлового

господарства" з 01.01.2007 збільшені тарифи на послуги з вивозу твердих

побутових відходів, з огляду на таке.

По-перше, відповідно до зазначеного

рішення вартість послуги щодо прибирання та вивозу твердих побутових відходів

суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності складає

14,56 грн. з ПДВ за 1 м3 (а.с.55-56), а не 20,00 грн. за 1 м3

або  114,00 грн. за 5,7 м3 як

вказує представник позивача в поясненнях щодо порядку і строків оплати

(а.с.54).

По-друге, дане рішення не містить

посилання на те, що затверджений цим рішенням тариф застосовується починаючи

саме з 01.01.2007. Інших доказів, які б підтверджували дану обставину позивачем

не надано, як і не надано належних доказів стосовно того, що цей акт взагалі є

чинним.

По-третє, відповідно до частини

першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору

допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або

законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й

договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або

законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України). Враховуючи

те, що основний договір щодо надання послуг на вивіз твердих побутових відходів

складений в простій письмовій формі у вигляді єдиного документа, суд вважає, що

й угода про зміну тарифу на надані послуги має укладатися в письмовій формі у

вигляді єдиного документа, підписаного обома сторонами. До речі, саме таким

чином і було змінено тариф з 02.01.2008 (а.с.46).

Отже, суд враховує здійснену

відповідачем 20.07.2007 оплату послуг в сумі       114,00 грн. як часткове погашення боргу

за попередній період, тим більше, що у відповідній банківській виписці відсутнє

посилання на конкретний період, за який провадиться оплата (а.с.51).

Решта основного боргу за період з

02.01.2008 по 01.07.2008 становить:

211,35 грн. х 6 міс. = 1268,10

грн., де:

211,35 грн. -місячний тариф з

розрахунку за 5,7 м3 відходів;

6 міс. -період заборгованості.

Таким чином, загальна сума

основного боргу за період з 01.03.2006 по 01.07.2008 становить 2281,88 грн.

Згідно з частиною 2 статті 193

Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань

є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським

кодексом України, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

(неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідачем належним чином не

виконані зобов'язання за договором про надання послуг щодо вивозу твердих

побутових відходів № 18/06 від 01.03.2006, заборгованість на день прийняття

рішення не погашена.

Відповідно до статті 625 Цивільного

кодексу України у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання

боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний

сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом чи договором

не встановлений інший розмір процентів.

15.07.2005 Інформаційним листом №

3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох

процентів річних та індексу інфляції, що передбачені

статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або

договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями

боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням

встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні

втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою

природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових

коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не

були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс

інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення

зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Згідно з розрахунком позивача сума

інфляційного відшкодування складає         

439,48 грн., 3% річних -61,29 грн. Втім, зазначені розрахунки зроблені

позивачем, виходячи із заявленої ним суми заборгованості.

Враховуючи те, що суд визначив іншу

суму основної заборгованості, відповідно потребує корегування й сума

інфляційного відшкодування, а також 3% річних.

За розрахунками суду сума інфляційного

відшкодування становить 330,14 грн., а 3% річних -46,26 грн.

Таким чином, позовні вимоги

позивача підлягають задоволенню частково в сумі 2658,28 грн., з яких:

2281,88 грн. -сума основного боргу, 330,14 грн. -сума інфляційного

відшкодування, 46,26 грн. -3% річних.

Враховуючи, що спір виник внаслідок

неправильний дій відповідача, відповідно до статті 49 Господарського

процесуального кодексу України суд покладає на нього судові витрати: держмито у

розмірі 69,38 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в розмірі 80,26 грн.

Керуючись ст. 193 Господарського

кодексу України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.

49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код

НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки в матеріалах справи відсутні)

на користь Державного комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство № 19" (99006,  

м. Севастополь, вул. Т.Шевченка, 11, ідентифікаційний код 20660299, р/р

260043011019 в СФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 324195) суму

заборгованості 2658,28 грн., з яких: 2281,88 грн. -сума основного боргу,

330,14 грн. -сума інфляційного відшкодування, 46,26 грн. -3% річних, а також

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 80,26

грн.

3.          Стягнути з фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код

НОМЕР_1, відомості про банківські рахунки в матеріалах справи відсутні)

в доход Державного бюджету України (р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ в м.

Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, МФО 824509) державне мито в розмірі 69,38

грн.

                    Видати накази після

набрання рішенням законної сили.

          4.          В решті позовних вимог відмовити.

Примірники рішення надіслати на

адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя                                                                                             

      В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 17.11.2008.

Розсилка:

1.          Державне комунальне підприємство

          "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство № 19"

          (99006, м.

Севастополь, вул. Т.Шевченка, 11)

2.          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

3.          Справа

4.          Наряд