Рішення

від 22.10.2012 по справі 17пд/5014/248/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.12 Справа № 17пд/5014/248/2012

За позовом Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод", м. Свердловськ смт. Шахтарське Луганської області

до 1-го відповідача -Приватного підприємства "Євро імпорт", м. Алчевськ Луганської області

до 2-го відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія", м. Алчевськ Луганської області

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - Павлов Д.М., довіреність № 73 від 05.09.2012;

від 1-го відповідача - представник не прибув,

від 2-го відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору №08/11/11/01 про відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов'язанні) від 08.11.2011, укладеного між Приватним підприємством "Євро імпорт" та ТОВ "Загальноукраїнська торгівельна компанія".

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2012 надав суду заяву про заміну позивача його правонаступником -ДП „Антрацит" в особі відокремленого підрозділу „Свердловський РМЗ" у зв'язку з закінченням реорганізації позивача шляхом його приєднання в якості відокремленого підрозділу до ДП „Антрацит".

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №411 від 11.06.2012 припинена діяльність Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ 35562599), шляхом його реорганізації -приєднання до Державного підприємства «Антрацит».

Частиною 1 статті 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до ч 2 статті 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Крім того, ч. 3 ст. 107 ЦК України передбачено, що передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.

Позивачем надано належним чином складений передавальний акт, який затверджений заступником міністра енергетики та вугільної промисловості 28.08.2012.

Водночас, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14563133 від 29.08.2012, в ньому містяться дані про відокремлений підрозділ «Свердловський ремонтно-механічний завод»юридичної особи Державного підприємства «Антрацит», код ЄДРПОУ 35562599, за адресою 94853, м. Свердловськ, Луганської області, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1.

Згідно ч. 1 ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У зв'язку з викладеним суд задовольняє клопотання ДП «Антрацит» та заміняє Державне підприємство "Свердловський ремонтно-механічний завод" його правонаступником - Державним підприємством «Антрацит»в особі відокремленого підрозділу «Свердловський РМЗ».

1-й та 2-й відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, зокрема зазначають, що спірний договір укладався зі згоди позивача, яка була виражена у прийнятті поставленого 1-м відповідачем товару за договором відступлення права вимоги № 05/10-2010 від 05.10.2010, та з інших підстав.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством "Свердловський ремонтно-механічний завод", правонаступником якого є ДП „Антрацит" в особі відокремленого підрозділу „Свердловський РМЗ" (позивач у справі), як Покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія" (2-й відповідач у справі), як Продавцем, було укладено генеральний договір № 13/10/08/5 від 13.10.2008 (далі -Генеральний договір).

Відповідно до пункту 1.1. Генерального договору, 2-й відповідач продає, а позивач покупає комплектуючі, матеріали, запчастини для ремонту гірничошахтного обладнання. Продукція поставляється за Генеральним договором на підставі заявок Покупця, асортимент, кількість та сума зазначаються в накладних та рахунках, специфікаціях (пункт 1.5 Генерального договору).

05.10.2010 між 2-м відповідачем, як Первісним постачальником, та Приватним підприємством "Євро імпорт" (1-й відповідач у справі), як Новим постачальником, укладено договір № 05/10-2010 про відступлення права вимоги (далі -Договір № 05/10-2010).

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору, 2-й відповідач відступає, а 1-й відповідач набуває право вимоги зобов'язань по Генеральному договору та набуває прав та обов'язків продавця за Генеральним договором.

Як зазначає 2-й відповідач, станом на дату укладення Договору №05/10-2010 позивач заборгував йому 766406,54 грн. за Генеральним договором. Вимогу по вказаному боргу і було передано 1-му відповідачу.

Як зазначає 1-й відповідач, на виконання умов Договору №05/10-2010, він поставив позивачу продукцію на загальну суму 528728,40 грн., з якої позивач оплатив тільки 1224,79 грн., у зв'язку з чим борг склав 516482,61 грн.

Договір № 05/10-2010 було визнано недійсним згідно рішення господарського суду Луганської області від 05.04.2012, що набрало чинності 04.07.2012.

08.11.2011 між 1-м відповідачем, як Первісним кредитором, та 2-м відповідачем, як Новим кредитором, укладено договір № 08/11/11/01 про відступлення права вимоги (заміну кредитора в зобов'язанні) (далі -Договір № 08/11/11/01).

Згідно з пунктом 1 зазначеного договору, 1-й відповідач відступає, а 2-й відповідач набуває право вимоги боргу в сумі 516482,61 грн. та становиться стороною за Генеральним договором.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з вимогами про визнання Договору № 08/11/11/01 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що спірний договір порушує законні права та інтереси позивача, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та є недійсним з огляду на те, що позивач не укладав Генерального договору з 1-м відповідачем, а тому він не може бути Первісним кредитором за вказаним договором. Позивач зазначає, що 1-й відповідач знав, що він не є стороною за Генеральним договором №13/10/08/5 від 13.10.2008, не був кредитором позивача, отже й не мав права вимоги з позивача. Таким чином договір №08/11/11/01 про відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов'язанні) не був спрямований на реальне настання правових наслідків, та має зміст, який суперечити Цивільному кодексу України.

1-й та 2-1 відповідачі проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до наданих позивачем доказів, право вимоги до нього було відступлено за Договором № 08/11/11/01.

Таким чином, оспорюваний договір застави порушує права позивача, у зв'язку з чим, він є належним позивачем у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, за спірним Договором № 08/11/11/01 було відступлено право вимоги боргу в сумі 516482,16 грн., який виник у позивача у зв'язку з виконанням 1-м відповідачем умов Договору № 05/10-2010, згідно якого він, як особа, що набула права Постачальника за Генеральним договором, поставив позивачу товар на суму 528728,40 грн. Зазначене підтверджується накладними № 241 від 21.12.2010, № 52 від 19.01.2011, № 71 від 25.01.2011, № 116 від 09.02.2011, в яких договором, за яким здійснюється постачання визначено Договір 05/10-2010 (а.с.57, 60, 63, 66).

У зв'язку з тим, що вказані накладні були частково оплачені позивачем в сумі 1224,79 грн., борг, вимога якого була переуступлена 1-м відповідачем 2-му відповідачу за Договором 08/11/11/01, склав 516482,61 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2012 у справі № 5пд/5014/252/2012 Договір № 05/10-2010 було визнано недійсним.

Вищезазначене рішення суду є такими, що набрало законної сили 04.07.2012, тому в частині з'ясування факту недійсності Договору № 05/10-2010 має місце преюдиція у вигляді рішення у справі № 5пд/5014/252/2012, та не потребує доведення у відповідності до ст. 35 ГПК України, якою передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно частини 1 статті 197 Цивільного кодексу, уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора.

У зв'язку з тим, що за Договором № 08/11/11/01 було відступлено борг, що виник за недійсним договором № 05/10-2010, а відступити можна тільки дійсну вимогу, Договір № 08/11/11/01 суперечить нормам чинного цивільного законодавства.

У відповідності з ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою недійсності правочину відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, Договір № 08/11/11/01 підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що вчинений з порушенням вимог закону, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються в рівних частинах на 1-го та 2-го відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Здійснити заміну Державного підприємства "Свердловський ремонтно-механічний завод" на його правонаступника - Державне підприємство «Антрацит», Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38, ідентифікаційний код 32226065, в особі відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" м. Свердловськ, Луганської області, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1, ідентифікаційний код 35562599.

2. Позов задовольнити.

3. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги (заміни кредитора у зобов'язанні) № 08/11/11/01 від 08.11.2010, укладений між Приватним підприємством "Євро імпорт" та ТОВ "Загальноукраїнська торгівельна компанія"

4. Стягнути з Приватного підприємства "Євро імпорт" , м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 99а, ідентифікаційний код 37156705, на користь Державного підприємства «Антрацит» , Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38, ідентифікаційний код 32226065, в особі відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" м. Свердловськ, Луганської області, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1, ідентифікаційний код 35562599, судовий збір в сумі 536,50 грн., видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Загальноукраїнська торгівельна компанія", м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 99а, ідентифікаційний код 34703473, на користь Державного підприємства «Антрацит» , Луганська обл., м. Антрацит, вул. Ростовська, буд. 38, ідентифікаційний код 32226065, в особі відокремленого підрозділу "Свердловський ремонтно-механічний завод" м. Свердловськ, Луганської області, смт. Шахтарське, вул. Трушина, буд. 1, ідентифікаційний код 35562599, судовий збір в сумі 536,50 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 29.10.2012.

Суддя О.С. Фонова