cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" жовтня 2012 р.Справа № 3/5025/997/12
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи
За позовом Дочірнього підприємства "Євроферма", м.Луцьк
до Фермерського господарства "Сано-Україна", с.Слобідка Чернелівська, Красилівського району, Хмельницької області
про стягнення 11416,54 грн. з яких 5022,00грн. - основний борг, 5453,60грн. - 25% річних, 940,94грн. індексу інфляції за період з 08.07.2009 року по 07.07.2012 року
Представники сторін:
Від позивача: Левчук З.В. - за довіреністю №9/1 від 26.04.2012р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 11416,54грн., у тому числі: 5022,00грн. - основного боргу, 940,94грн. - інфляційних втрат, 5453,60 грн. - 25% річних за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №16-К від 19.12.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог в повному обсязі, обгрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у надісланому на адресу суду клопотанні та у письмовому відзиві від 04.10.2012р. просить суд у задоволенні позову Дочірнього підприємства «Євроферма»про стягнення 5022,00 грн. основного боргу, 5453,60 грн. - 25% річних за період з 08.07.2009 р. по 07.07.2012 р., 940,94 грн. інфляційних втрат за договором поставки №16-К від 19.12.2007р. відмовити в повному обсязі, оскільки вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сума в розмірі 5022,00грн. відповідачем не була сплачена через те, що під час транспортування товару від виробника з республіки Польща, частина товару - 23 мішки концентрату РW 20% намокли, у концентраті з'явилась цвілість, через що він став непридатним для цільового використання, а саме для додавання його як харчової суміші для годування свиней.
Вказані недоліки є прихованими і були виявлені відповідачем при розпакуванні для використання в грудні 2008 р. При огляді даних мішків комісією у складі голови ФГ Савчук Г.П., матеріально-відповідальної особи ФГ «Сано -Україна»Устимової Л.П. та регіонального представника ДП «Єфроферма»Ковтонюка С.Я. було встановлено, що 23 мішка зазначеного концентрату через потрапляння вологи під поліетилен під час транспортування були зіпсовані і подальше використання зіпсованого концентрату призведе до падежу поголів'я свиней, про що був складений акт від 03.12.2008 р.
Зазначені недоліки не могли бути виявлені відповідачем при прийнятті товару, а були виявлені під час розпакування даного товару. Після виявлення зіпсованого товару, який через цвілість та надмірну вологу, став абсолютно непридатним для цільового використання в якості харчової суміші, відповідач одразу повідомив про це ДП «Єфроферма». За участю регіонального представника ДП «Євроферма» Ковтонюка С.Я. 3 грудня 2008 р. був складений відповідний акт з зазначенням причин та кількості зіпсованого товару. Даний акт разом з листом №7 від 21 квітня 2009 р. та листом №12 від 06.07.2009 р. був направлений відповідачем у ДП «Євроферма».
Позивач належним чином не відреагував на цей акт, зіпсований товар на товар належної якості не замінив, у зв'язку з чим вказаний товар не був оплачений відповідачем.
У зв'язку з поставкою дочірнім підприємством «Євроферма»товару неналежної якості - 23 мішків концентрату РW 20% у відповідності до п.34 Положення про поставку товарів народного споживання та ст.678 ЦК України покупець звільняється від обов'язку оплатити товар неналежної якості, а тому відповідач вважає, що штрафні санкції, нараховані позивачем за несвоєчасну оплату товару, у даному випадку не підлягають задоволенню.
Крім того, на видатковій накладній №000000220 від 17.06.2009 р. та на акті прийому товару покупцем від 17.06.2009 р. відсутні відбитки гербової печатки ФГ «Сано-Україна», у зв'язку з чим дані документи не є доказом прийняття товару фермерським господарством саме за цією накладною. В той же час самим позивачем додані до позову копії платіжних доручень про оплату згідно з накладною №220 від 18 червня 2009 р., а не 17 червня 2009р.
Представник позивача у судовому засіданні та у поданому письмовому клопотанні №33 від 23.10.2012р. з метою спростування відзиву ФГ «Сано-Україна»на позовну заяву від 04.10.2012 року зазначив наступні заперечення.
26.11.2008 року поставлений позивачем товар був отриманий ФГ «Сано-Україна», згідно видаткової накладної №-000000162 від на загальну суму 114 786,00 грн. по довіреності серія ЯОЕ №036395 від 26.11.2008р.
Відповідно до п. 1.9. Договору поставки №16-К від 19.12.2007 року поставка Товару Покупцю здійснюється на умовах ЕХW відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакції 2000 року) самовивіз Товару автотранспортом Покупця зі складу Продавця, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 16.
Термін ЕХW покладає мінімальні обов'язки на Продавця (ДП «Євроферма»), а Покупець (ФГ «Сано-Україна») несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ Продавця (ДП «Євроферма») до місця призначення. У даному випадку, позивач вважає, що саме ФГ «Сано-Україна»несе всі ризики, втрати чи пошкодження Товару з моменту його поставки. Отже, позивач повідомляє, що Товар згідно видаткової накладної №-000000162 від 26.11.2008 року був поставлений ФГ «Сано-Україна»належної якості, що підтверджується відсутністю претензій по якості з боку ФГ «Сано-Україна»під час приймання-передачі Товару.
Недоліки даного Товару про які ФГ «Сано-Україна»заявляє у відзиві на позовну заяву були спричинені під час транспортування Товару ФГ «Сано-Україна»від ДП «Євроферма».
Також позивач зазначає, що у даному випадку закінчився строк позовної давності для звернення ФГ «Сано-Україна»до суду у зв'язку із недоліками проданого Товару, що становить один рік від дня виявлення недоліків, які були виявлені ФГ «Сано-Україна»03.12.2008року.
З метою уточнення позовних вимог позивач зазначає, що 17.06.2009 року Товар був отриманий ФГ «Сано-Україна», згідно видаткової накладної №-000000220 на загальну суму 94 022,00 грн. по довіреності №16 від 17.06.2009р. Факт прийому Товару без будь-яких зауважень відповідача підтверджується Актом прийому Товару покупцем (відповідачем) від 17.06.2009року скріпленого підписами сторін. Покупцем (відповідачем) здійснено часткову приплату за отриманий товар часткової оплати за Товар підтвердженням чого є наступні платіжні доручення, а саме:
- платіжне доручення № 34 від 14.07.2009 на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 35 від 22.07.2009 року на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 36 від 28.07.2009 року на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 49 від 18.08.2009 року на суму 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 53 від 03.09.2009 року на суму 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 66 від 14.09.2009 року на суму 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- платіжне доручення № 75 від 26.10.2009 року на суму 4 000,00 (чотири тисячі грн. 00 коп.) грн.
У всіх вищезазначених платіжних дорученнях в графі призначення платежу зазначено оплата за добавки зг. накл. 220 від 18.06.2009 р. втч. ПДВ. Однак, позивач просить суд взяти до уваги ту обставину, що у вищезазначених платіжних дорученнях помилково було зазначено дату видаткової накладної № 000000220 вісімнадцятим червня дві тисячі дев'ятого року, а не сімнадцятим червня дві тисячі дев'ятого року. Жодної іншої видаткової накладної № 000000220 від 18.06.2009 року між ДП «Євроферма» та ФГ «Сано-Україна» не оформлялось.
Крім того, позивач зазначає, що згідно Наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 року «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» не встановлено обов'язку наявності відтиску гербової печатки покупця на документах про одержання цінностей від постачальника (акт приймання-передачі, видаткова накладна), отже видаткова накладна №-000000220 від 17.06.2009 року та акт прийому товару покупцем від 17.06.2009 року є документами, що оформлені належним чином та являються доказами прийняття товару відповідачем.
Також, позивач повідомляє про відсутність у нього будь-яких претензій щодо оплати поставленого товару, відповідачеві, згідно видаткової накладної №-000000162 від 26.11.2008 року, а предметом спору являється заборгованість згідно видаткової накладної №-000000220 від 17.06.2009 року.
Крім того, представник відповідача у поданому клопотанні від 24.10.2012р. просив суд розгляд даної справи здійснювати без участі повноважного представника за наявними в ній матеріалами , в додаток надавши копії накладних про оплату товару за договором поставки №16-К від 19.12.2007р., лист - звернення про заміну поставленого неякісного (зіпсованого) товару та Акт, який складений під-час виявлення зіпсованого товару спільно з представником ДП «Євроферма».
Неявка в судове засідання господарського суду представника позивача не перешкоджає розгляду даної справи по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
19 грудня 2007 року між ДП «Євроферма»(Продавець) та ФГ «Сано-Україна»(Покупець) був укладений Договір поставки №16-К. За умовами даного договору позивач (п.1.1 - 1.9) Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність, а Покупець (відповідач) прийняти і оплатити наступний "Товар". Назва Товару: згідно специфікацій, які становлять невід'ємну частину даного Договору. Одиниця виміру Товару: тона. Ціна за одиницю Товару: згідно специфікацій, які становлять невід'ємну частину даного Договору. Кількість Товару: згідно специфікацій, які становлять невід'ємну частину даного Договору. Загальна вартість Товару: 1000000,00 (один мільйон грн. 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 20% - 200000,00 грн. Форма, порядок і термін оплати за Товар, безготівковий розрахунок: оплата 100% протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту передачі Товару. Якість Товару: відповідає стандартам України. Умови і базис постачання Товару Покупцю встановлені на умовах ЕХW відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакції 2000 року) самовивіз Товару автотранспортом Покупця зі складу Продавця в м. Луцьк вул. Вахтангова, 16 протягом 2-х (двох) днів з моменту підписання відповідної специфікації.
На виконання умов даного договору продавець (позивач) поставив, а (покупець) відповідач 17.06.2009 року отримав Товар, згідно видаткової накладної №-000000220 на загальну суму 94 022,00 грн. по довіреності № 16 від 17.06.2009р. Факт прийому Товару без будь-яких зауважень обох сторін підтверджується Актом прийому Товару покупцем від 17.06.2009року скріпленого підписами сторін.
Відповідачем частково була здійснена оплата за поставлений Товар, а саме:
14.07.2009р. на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 14.07.2009 року;
22.07.2009р. на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 35 від 22.07.2009 року;
28.07.2009р. на суму 20 000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 36 від 28.07.2009 року;
18.08.2009р. на суму 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 49 від 18.08.2009 року;
03.09.2009р. на суму 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 03.09.2009 року;
14.09.2009р. на суму 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 66 від 14.09.2009 року;
26.10.2009р. на суму 4 000,00 (чотири тисячі грн. 00 коп.) гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 26.10.2009 року.
Отже, загальна сума здійснених відповідачем оплат за поставлений Товар становить 89 000,00 (вісімдесят дев'ять тисяч грн. 00 коп.).
На день звернення до суду із позовом заборгованість відповідача перед позивачем із врахуванням проплат становить 5 022,00 грн.
28 жовтня 2009 року позивач надіслав відповідачу претензію з проханням протягом 3 днів з моменту її отримання перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 5 022,00 грн. (відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Однак, відповідач відповіді на дану претензію позивачу не надав, оплати наявної заборгованості у вказаний термін не здійснив, тому позивач звернувся із захистом свого порушеного права до господарського суду.
Пунктами 2.2 - 2.5 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Товару, згідно з п.1.7. даного Договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості, а також двадцять п'ять відсотків річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.
У разі прострочення поставки або не поставки, згідно з п.1.9. даного Договору, Продавець зобов'язується сплатити Покупцеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми передплати за несвоєчасно поставлений Товар.
Сплата неустойки (штрафу, пені) і відшкодування збитків, заподіяних неналежним
виконанням зобов'язання, не звільняє сторони від виконання зобов'язання.
У випадку нездійснення Покупцем оплати Товару на умовах та у строки, передбачені Договором, Продавець вправі, з своєї сторони, відмовитися від Договору та вимагати від Покупця
повернути неоплачений Товар протягом 3 (трьох) днів з моменту заявлення такої вимоги.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних віл простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У даному випадку розмір процентів встановлений Договором та згідно п. 2.2. даного Договору становить 25 % річних від простроченої суми.
Згідно п.2.2 Договору, ст. 625 ЦК України позивачем відповідачу нараховано 25% річних від простроченої суми за період з 08 липня 2009 року по 07 липня 2012 року, а саме з 08.07.2009р. по 13.07.2009р. на суму заборгованості 94022,00грн. нараховано 385,33грн. (25%річних), з 14.07.2009р. по 21.07.2009р. на суму заборгованості 74 022,00грн. нараховано 404,49грн. (25%річних), з 22.07.2009р. по 27.07.2009р. на суму заборгованості 54 022,00грн. нараховано 221,40грн. (25%річних), з 28.07.2009р. по 17.08.2009р. на суму заборгованості 34 022,00грн. нараховано 488,02 грн. (25%річних), з 18.08.2009р. по 02.09.2009р. на суму заборгованості 19 022,00грн. нараховано 207, 89грн. (25%річних), з 03.09.2009р. по 13.09.2009р. на суму заборгованості 14 022,00грн. нараховано 105,35 грн. (25%річних), з 14.09.2009р. по 25.10.2009р. на суму заборгованості 9 022,00грн. нараховано 258,82 грн. (25%річних), з 26.10.2009р. по 07.07.2012р. на суму заборгованості 5 022,00грн. нараховано 3382,30 грн. (25%річних).
Загальна сума нарахованих 25 % річних становить 5453,60грн.
Крім того, позивачем додатково нараховано суму заборгованості за період з 08.07.2009р. по 30.06.2012р. із врахуванням індексу інфляції, а саме: за період з 08.07.2009р. по 28.07.2009р., сума заборгованості 34 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 29.07.2009р. по 18.08.2009р., сума заборгованості 19 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 19.08.2009р. по 14.09.2009р., сума заборгованості 9 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 72,17грн.; з 15.09.2009р. по 31.10.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 45,19грн.; з 01.11.2009р. по 30.11.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 55,24грн.; з 01.12.2009р. по 31.12.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 45,19грн.; (січень - грудень 2010р.) з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 457,00грн.; з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 10,04грн.; з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 10,04грн.; з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 15,06грн.; з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 01.06.2012р. по 31.06.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.
Отже, загальна сума інфляційних нарахувань за період з 08.07.2009р. по 30.06.2012р. становить 940,94грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 11416,54грн., у тому числі: 5022,00грн. - основного боргу, 940,94грн. - інфляційних втрат, 5453,60 грн. - 25% річних. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з Указом Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладанні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році ( Правила ІНКОТЕРМС ).
Відповідно до п. 9 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) термін "поставка" використовується в контексті обов'язку покупця одержати чи прийняти поставку товару, зазначеного в статтях Б.4 Інкотермс., що означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо відправки товарів, і, по-друге, що покупець зобов'язаний отримати товар. Якщо після отримання товару в пункті призначення покупець виявить, що товар не задовольняє умовам договору купівлі-продажу, він зможе використовувати проти продавця будь-які засоби захисту своїх інтересів, надані йому договором купівлі-продажу та застосовним правом.
Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, які характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач передав товар на суму 94 022,00 грн. відповідачу, а останній їх прийняв та частково провів оплату. Наявна у справі видаткова накладна №-000000220 підтверджує прийняття відповідачем, а отже і перехід до останнього права власності на товар.
У вище згаданому відзиві на позов, відповідач посилається на неналежну якість, зіпсованість частини поставленого товару - 23 мішки концентрату РW 20%, який через цвілість та надмірну вологу, став абсолютно непридатним для цільового використання в якості харчової суміші.
Поставлений товар зазнав недоліків під-час транспортування, які були виявлені відповідачем під-час розпакування даного товару, внаслідок чого відповідач повідомив про це ДП «Єфроферма». За участю регіонального представника ДП «Євроферма»Ковтонюка С.Я. 3 грудня 2008 р. був складений відповідний акт з зазначенням причин та кількості зіпсованого товару. Даний акт разом з листом №7 від 21 квітня 2009 р. та листом №12 від 06.07.2009 р. був направлений відповідачем, позивачу.
Відповідно до (п. 3.1- 3.3) Договору Продавець гарантує якість Товару протягом терміну придатності Товару за умови його зберігання в оригінальній упаковці, в сухому, чистому, добре вентильованому приміщенні, без шкідників.
Продавець не несе жодних обов'язків перед Покупцем щодо результатів застосування Товару, проданого за цим Договором.
Претензії по якості Товару можуть бути пред'явлені Покупцем протягом терміну придатності Товару. В разі необхідності аналіз якості Товару здійснюється незалежною акредитованою лабораторією. Зразки на аналіз відбираються в присутності представника Продавця в кількості 3-х екземплярів: 1-й контрольний, 2-й залишається у Покупця, 3-й надсилається в лабораторію (3.3).
Статтею 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем на підтвердження неналежної якості, зіпсованості частини поставленого товару - 23 мішки концентрату РW 20% жодних дій передбачених п.3.3 Договору не здійснено та будь-яких доказів, які б підтверджували його неналежну якість, зіпсованість не подано, окрім повідомлення позивача, надісланими відповідачем листом №7 від 21 квітня 2009 р., листом №12 від 06.07.2009 р. та Акту від 03.12.208р.
Крім того, відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу).
Частиною 2 ст. 680 ЦК України встановлено, строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.
Відповідно до ст. 681 ЦК України до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
З наведеного вище вбачається, що відповідачем пропущено строки позовної давності, враховуючи, що про недоліки поставленого товару він дізнався 03.12.2008р. про, що складений Акт підписаний сторонами. А тому, посилатися на даний факт під-час вирішення цього спору судом є недоцільним.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 5022,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №-000000220 на загальну суму 94 022,00 грн. по довіреності №16 від 17.06.2009р. Факт прийому Товару без будь-яких зауважень відповідача підтверджується Актом прийому Товару покупцем (відповідачем) від 17.06.2009року скріпленого підписами сторін., платіжними дорученнями про часткову оплату товару в сумі 89000,00грн. .
Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5022,00грн. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Пунктом 2.2 Договору сторони встановили, що у випадку прострочення оплати Товару, згідно з п.1.7. даного Договору, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості, а також двадцять п'ять відсотків річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позивачем нараховано 25% річних від простроченої суми за період з 08 липня 2009 року по 07 липня 2012 року, а саме з 08.07.2009р. по 13.07.2009р. на суму заборгованості 94022,00грн. нараховано 385,33грн. (25%річних), з 14.07.2009р. по 21.07.2009р. на суму заборгованості 74 022,00грн. нараховано 404,49грн. (25%річних), з 22.07.2009р. по 27.07.2009р. на суму заборгованості 54 022,00грн. нараховано 221,40грн. (25%річних), з 28.07.2009р. по 17.08.2009р. на суму заборгованості 34 022,00грн. нараховано 488,02 грн. (25%річних), з 18.08.2009р. по 02.09.2009р. на суму заборгованості 19 022,00грн. нараховано 207, 89грн. (25%річних), з 03.09.2009р. по 13.09.2009р. на суму заборгованості 14 022,00грн. нараховано 105,35 грн. (25%річних), з 14.09.2009р. по 25.10.2009р. на суму заборгованості 9 022,00грн. нараховано 258,82 грн. (25%річних), з 26.10.2009р. по 07.07.2012р. на суму заборгованості 5 022,00грн. нараховано 3382,30 грн. (25%річних).
Загальна сума нарахованих 25 % річних становить 5453,60грн.
Відповідно статті 3 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за період з 08.07.2009р. по 30.06.2012р., а саме: за період з 08.07.2009р. по 28.07.2009р., сума заборгованості 34 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 29.07.2009р. по 18.08.2009р., сума заборгованості 19 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 19.08.2009р. по 14.09.2009р., сума заборгованості 9 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 72,17грн.; з 15.09.2009р. по 31.10.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 45,19грн.; з 01.11.2009р. по 30.11.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 55,24грн.; з 01.12.2009р. по 31.12.2009р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 45,19грн.; (січень - грудень 2010р.) з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 457,00грн.; з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 10,04грн.; з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 10,04грн.; з 01.03.2012р. по 31.03.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 15,06грн.; з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.; з 01.06.2012р. по 31.06.2012р., сума заборгованості 5 022,00грн., із врахуванням індексу інфляції - 0,00грн.
Отже, загальна сума інфляційних нарахувань за період з 08.07.2009р. по 30.06.2012р. становить 940,94грн. Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати необхідно покласти на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Дочірнього підприємства "Євроферма", м.Луцьк до Фермерського господарства "Сано-Україна", с.Слобідка Чернелівська, Красилівського району, Хмельницької області про стягнення заборгованість в сумі 11416,54грн., у тому числі: 5022,00грн. - основного боргу, 940,94грн. - інфляційних втрат, 5453,60 грн. - 25% річних за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №16-К від 19.12.2007р. задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства "Сано-Україна", с.Слобідка Чернелівська, Красилівського району, Хмельницької області, код: 33090837 на користь Дочірнього підприємства "Євроферма", м.Луцьк, Волинської області, вул. Вахтангова, 16, код: 34572339 5022,00 грн. (п'ять тисяч, двадцять дві гривні, 00 коп.) - основного боргу, 940,94 грн. ( дев'тсот сорок гривень, 94 коп.) - інфляційних втрат, 5453,60 грн. (п'ять тисяч, чотириста п'ятдесят три гривні, 60 коп.) - 25% річних, 1609,50 грн. (одну тисячу, шістсот дев'ять гривень, 50 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
Суддя О.Д. Вибодовський
Віддрук. 3 прим. (рек. з повід.):
1 - до справи,
2 - позивачу, м.Луцьк, вул.Вахтангова, 16
3 - відповідачу, с.Слобітка Чернелівецька, Красилівського району.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 30.10.2012 |
Номер документу | 26857574 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Вибодовський О.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні