Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2-513

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-513 Головуючий у суді у 1 інстанції - Свиненко Номер провадження 22-ц/1890/1789/12 Суддя-доповідач - Криворотенко Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 липня 2012 року про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 липня 2012 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник просив суд накласти заборону на відчуження легкового автомобіля «Деу Ланос» 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 та на житловий будинок з земельною ділянкою для обслуговування будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 належного ОСОБА_2

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Скориставшись таким правом, позивач подав заяву про забезпечення позову.

Повертаючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, місцевий суд посилався на те, що в порушення ч. 2 ст. 151 ЦПК України останній не зазначив у заяві причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтував необхідність забезпечення і лише припускає неможливість виконання рішення суду, а тому дані обставини позбавляють суд вирішити питання щодо забезпечення позову.

Проте, з даним висновком суду колегія суддів погодитись не може.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Згідно роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 чітко вбачається причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш співмірним та інші відомості, які потрібні для забезпечення позову. Зокрема, предметом позову ОСОБА_1 є стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 коштів за договором позики, які були надані позивачем під заставу, автомобіль «Деу Ланос» та інше майно, перелічене в заяві, належне відповідачам, на яке заявник і просив місцевий суд накласти заборону на відчуження, оскільки є ймовірність його відчуження, що може утруднити виконання рішення суду.

Крім того, заявник не обмежений в праві виходити саме із припущення про ймовірність відчуження майна і не зобов'язаний пред'являти суду відповідні докази щодо цього.

За таких обставин ухвала суду в даній справі, у відповідності до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, а заява поверненню до місцевого суду на новий розгляд.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 липня 2012 року про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів за договором позики скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає, так як не перешкоджає подальшому розгляду заяви

Головуючий -

Судді -