Постанова

від 28.10.2008 по справі 9/25-40

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                              

28.10.08                                                                                          

Справа  № 9/25-40

Львівський апеляційний

господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                              

Мельник Г.І.

суддів:                                                                                    Новосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

розглянувши

апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1., м. Ковель б/н від 24.08.2008 року

на

рішення    господарського суду Волинської області від

07.08.2008 року

у

справі          № 9/25-40

за

позовом:  прокурора Маневицького району в інтересах

держави в особі Цмінівської сільської ради, с. Цміни Маневицького району

до

відповідача:

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

треті

особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет

спору:  Маневицький міжрайонний відділ

Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області,

Управління земельних ресурсів у Маневицькому районі, Маневицька районна

державна адміністрація

про стягнення 49 717,50 грн. збитків,

За

участю представників:

від

прокуратури: Макогон

Ю.І. -прокурор відділу (посвідчення № 28 від 12.03.2007 року);

від

позивача: Стасюк

Г.П. -міський голова (посвідчення № 9);

від

відповідача: не

з'явився;

від

третьої особи-1: не

з'явився;

від

третьої особи-2: не

з'явився;

від

третьої особи-3: Москалець

В.В. (довіреність № 1497/35/2-08 від 27.10.2008 року);

В С Т А Н О В И В :

Рішенням

господарського суду Волинської області (суддя Л.І. Соломка) від 07.08.2008 року

у справі № 9/25-40 позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з Приватного

підприємця ОСОБА_1 на користь Цмінівської сільської ради 49 717,50 грн.

збитків.

Відповідач

-Приватний підприємець ОСОБА_1. з постановленим рішенням не погодився, подав

апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та припинити провадження у

справі, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм

матеріального та процесуального права. При цьому покликається на те, що

місцевий господарський суд безпідставно не допустив його представника ОСОБА_2.

до участі в процесі, хоча останній приймав участь в судовому засіданні

21.07.2008 року. Зазначає, що як підставу несплаченої орендної плати судом

взято до уваги розрахунок № 49 від 16.05.2007 року неодержаних коштів за

використання земельної ділянки в с. Цміни по вул. Лісовій, 5, хоча договору

оренду цієї земельної ділянки немає, ніхто не приймав рішення про передачу її в

оренду, і крім того, суд стягнув орендну плату більш ніж за три роки. Вважає

невірним висновок суду першої інстанції про те, що СПД-ФО ОСОБА_1. набула право

користування земельною ділянкою площею 5,3 га на підставі ст. 120 ЗК України,

ст. ст. 377, 415 ЦК України, оскільки судом не вказано яким законом передбачено

обов'язковість укладення договору оренди землі. Не погоджується з висновком

місцевого господарського суду про те, що відповідачем у даній справі є

Цмінівська сільська рада, оскільки на її рахунок надходить лише 60 % плати за

землю, а решта коштів надходить до інших 

бюджетів.    

Третя

особа-3 -Маневицька районна державна адміністрація у відзиві на апеляційну

скаргу (№ 1482/35/2-08 від 22.10.2008 року) зазначає, що договором

купівлі-продажу гаража, укладеного між ВАТ «Маневицьке підприємство

«Родючість»та відповідачем 05.10.2004 року, розмір земельної ділянки не

визначено, водночас, згідно рішення Цмінівської сільської ради від 28.11.1997

року № 9/2 за ВАТ «Маневицьке підприємство «Родючість»рахувалось 0,30 га землі

під виробничими приміщеннями, що підтверджує ту обставину, що на момент

відчуження гаража площа земельної ділянки під нерухомим майном була 0,30 га, а

не 5,3 га, як стверджує відповідач. 

Вважає, що у зв'язку з не укладенням відповідачем ні договору

купівлі-продажу, ні договору оренди земельної ділянки площею 0,8303 га,

останній користується цією земельною ділянкою без жодних правових підстав, а

тому відповідачу згідно вимог ст. 224 ГК України, ст. 206 ЗК України, ст. 2

Закону України «Про плату за землю», ст. 5 Закону України «Про оцінку

земель»належить сплатити збитки в сумі 49 717,50 грн., які він спричинив

безпідставним, безоплатним користуванням землею для підприємницької діяльності,

чим порушив право Цмінівської сільської ради на отримання плати за землю у

місцевий бюджет. Крім того, вважає безпідставним твердження відповідача про те,

що Цмінівська сільська рада є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до

положень Бюджетного кодексу України плата за землю надходить до місцевих

бюджетів, а в даному випадку на рахунок позивача. На підставі наведеного просить

рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2008 року у справі №

9/25-40 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідач

та треті особи-1,2 явку уповноважених представників в судове засідання не

забезпечили, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення

розгляду справи не подавали, хоча були належним чином повідомлені про час та

місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових

відправлень № 363691, № 363690 та № 363688, а тому колегія Львівського

апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду

апеляційної скарги у відсутності їх представників за наявними у справі

матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Прокурор,

представник позивача та третьої особи-3 в судовому засіданні проти доводів

апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених у відзиві на апеляційну

скаргу, просили рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2008

року у справі № 9/25-40  залишити без

змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Розглянувши

апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній

докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та

третьої-особи-3, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає,

що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а рішення господарського суду

Волинської області від 07.08.2008 року у справі № 9/25-40  -змінити.

          При цьому колегія виходила з

наступного.

Проаналізувавши

матеріали справи та наявні у ній докази, колегією встановлено, що Управлінням з

контролю за використанням  та охороною

земель у Волинській області 19.02.2007 року та 26.03.2007 року проведено

перевірки, в результаті яких встановлено, що ПП ОСОБА_1. використовує земельну

ділянку площею 0,83 га в с. Цміни по вул. Лісовій, 5 для обслуговування

населення без документів на право користування цією земельною ділянкою, чим

порушено ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, про що складено акти

перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 19.02.2007 року та

26.03.2007 року. За самовільне зайняття ПП ОСОБА_1. земельної ділянки

відповідно до ст. 53-1 КУпАП та ст. 211 ЗК України складено протоколи про

адміністративне правопорушення            

№ 001552 від 19.02.2007 року та № 002305 від 26.03.2007 року, видано

приписи № 002575 від 19.02.2007 року та № 002909 від 26.03.2007 року про

усунення порушення земельного законодавства і винесено постанови № 008 від

26.02.2007 року та № 021 від 10.04.2007 року про накладення адміністративного

стягнення.

З

матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці площею 0,8303 га,

розташованій по вул. Лісовій, 5 в с. Цміни Маневицького району Волинської

області за межами населених пунктів, знаходиться гараж загальною площею 489

кв.м., який перебуває у власності відповідача згідно договору

купівлі-продажу  від 05.10.2004 року,

укладеного між ВАТ «Маневицьке 

підприємство «Родючість»та ОСОБА_1. Однак, в цьому договорі розмір

земельної ділянки, на якій  розміщений

цей гараж, не визначено. Водночас, згідно рішення Цмінівської сільської

ради  від 28.11.1997 року № 9/2 «Про  передачу земель  Маневицького підприємства ВАТ «Родючість»до

земель запасу сільської ради»в постійному 

користуванні цього товариства було залишено 0,30 га під виробничими  будівлями. Натомість, у відзиві на позовну

заяву (а. с. 82) відповідач зазначає, що з моменту укладення договору

купівлі-продажу  від 05.10.2004 року у

його користуванні перебуває земельна ділянка площею 5,3 га, проте докази такого

твердження в матеріалах справи відсутні і скаржником колегії такі не

надавалися.

Поряд

з цим, з матеріалів справи також встановлено, що розпорядженням голови

Маневицької райдержадміністрації від 27 грудня 2005 року № 462 підприємцю

ОСОБА_1 погоджено місце розташування об'єктів для обслуговування населення

(млин, цех по переробці деревини) за межами населених пунктів Цмінівської

сільської ради та надано згоду на складання проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки площею 0,8308 га у власність шляхом викупу для розташування

цих об'єктів.

24 лютого

2006 року рішенням сесії районної ради № 26/18 «Про погодження проекту

землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1»погоджено

проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу

підприємцю ОСОБА_1. для розташування об'єктів по обслуговуванню населення

(млин, цех по переробці деревини) за межами населених пунктів Цмінівської

сільської ради. Вищезазначений проект отримав позитивний висновок державної

експертизи землевпорядної документації від 12.05.2006 року № 912.

           Розпорядженням голови Маневицької

райдержадміністрації від 27 червня 2006 року № 211 затверджено проект

землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу

підприємцю ОСОБА_1. для розташування об'єктів по обслуговуванню населення

(млин, цех по переробці деревини) площею 0,8308 га за рахунок земель

промисловості та іншого призначення, що перебувають у запасі Цмінівської

сільської ради за межами населених пунктів та зобов'язано підприємця ОСОБА_1.

розробити експертну і нормативну грошову оцінку 

земельної ділянки та подати її на затвердження у встановленому порядку.

Одночасно,

в ході розгляду справи встановлено, що згідно розпорядження першого заступника

голови Маневицької райдержадміністрації від 13 серпня 2007 року № 406 «Про

передачу в оренду земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1»було надано згоду на

передачу в оренду з правом викупу земельну ділянку площею 0,8308 га для

обслуговуванню населення (млин, цех по переробці деревини) за рахунок земель

запасу, яка розташована за межами населених пунктів Цмінівської сільської ради

терміном на 10 років, встановлено орендну плату в розмірі трьохкратного розміру

земельного податку у рік та зобов'язано підприємця ОСОБА_1. укласти договір

оренди земельної ділянки із посвідченням та реєстрацією згідно законодавства і

виконувати обов'язки землекористувача відповідно до статті 96 Земельного

кодексу України. А 31 березня 2008 року 

розпорядженням  голови Маневицької

райдержадміністрації від № 142 у зв'язку із не укладенням відповідачем договору

оренди землі із посвідченням та реєстрацією згідно чинного законодавства

розпорядження першого заступника голови районної державної адміністрації від 13

серпня 2007 року № 406 «Про передачу в оренду земельної ділянки підприємцю

ОСОБА_1»скасовано.

Розпорядженням

голови Маневицької районної ради від 26.02.2008 № 18-р затверджено технічну

документацію з нормативної грошової оцінки вищезгаданої земельної ділянки, що

передбачена для передачі в оренду підприємцю ОСОБА_1. Дане розпорядження  затверджено 

рішенням Маневицької районної ради 

від 20.03.2008 року              №

17/25.

Статтею

206 Земельного кодексу України та ст. ст. 2, 15 Закону України «Про плату за

землю»передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за

землю є земельна ділянка.  Плата за землю

справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається

залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки,

грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку,

визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та

землекористувачі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в

оренду, справляється орендна плата. Власники землі та землекористувачі

сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки

державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права

користування земельною ділянкою.

У

відповідності до вимог ст. ст. 125-126 Земельного кодексу України право

власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після

одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності

чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної

реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору

оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної

ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа,

що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності

на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою

посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором,

який реєструється відповідно до закону.

Водночас,

згідно вимог ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий

будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку,

на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах,

встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі

або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право

власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком,

будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх

обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на

земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача

переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони

розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічні

вимоги встановлені і ст. 377 Цивільного кодексу України.

Згідно

довідки Маневицького відділення Ківерцівської міжрайонної ДПІ № 4747/17-110 від

11.10.2007 року ОСОБА_1. податкову декларацію орендної плати за земельні

ділянки державної і комунальної власності за 2005-2007 роки в податкову

інспекцію не подавала. Згідно довідки Маневицького відділу Волинської

регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі

України»№ 21 від 02.08.2007 року державний акт на право власності ОСОБА_1. на

земельну ділянку в с. Цміни не зареєстровано. 

Водночас,

проаналізувавши докази, що є у матеріалах справи, пояснення прокурора,

представників позивача та третьої особи-3, дані в судовому засіданні, колегією

також встановлено, що договори купівлі-продажу або оренди земельної ділянки

площею 0,8303 га в с. Цміни Маневицького району Волинської області за межами

населених пунктів, відведеної у власність шляхом викупу ПП ОСОБА_1. згідно

розпорядження Маневицької райдержадміністрації від 27 червня 2006 року № 211,

відповідачем не укладалися, про що він зазначає і в апеляційній скарзі. Доказів

сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, розташованою під

нерухомим майном (гаражем) за адресою: вул. Лісова, 5 в с. Цміни Маневицького

району Волинської області або отримання документа, що посвідчує право

користування цією земельною ділянкою, відповідачем колегії також не подано. Не

містять таких доказів і матеріали справи.

Статтями

224-225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських

відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо

здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки

суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються

витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також

не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню

особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема,

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,

мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою

стороною.

Відповідно

до ст. ст. 156-157 Земельного кодексу України власникам землі та

землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання

доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відшкодування збитків

власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, громадяни та юридичні

особи, які використовують земельні ділянки, а також, громадяни та юридичні

особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядком

визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284

встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються

збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних

ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості

ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або

приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у

зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Відшкодуванню

підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, включаючи і

неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Неодержаний

дохід -це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, із

земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або

тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її

у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті

негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій

та громадян.

Враховуючи

вищезазначене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду

про те, що відповідач користується земельною ділянкою площею 0,8303 га в с.

Цміни Маневицького району Волинської області за межами населених пунктів

безоплатно і без правовстановлюючих документів, чим порушує право Цмінівської

сільської ради на отримання плати за цю землю, а тому повинен відшкодувати

позивачу збитки, завдані в результаті невикористання останнім вказаної

земельної ділянки, у вигляді неодержаного доходу, який Цмінівська сільська рада

могла б отримати в результаті укладення договору оренди цієї земельної ділянки.

З

матеріалів справи колегією встановлено, що комісією по визначенню і відшкодуванню

збитків власникам  землі та

землекористувачам Маневицької районної державної адміністрації за участю

підприємця ОСОБА_1. відповідно до Порядку визначення і відшкодування  збитків 

власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, проведено розрахунок  збитків, завданих  Цмінівській сільській раді підприємцем

ОСОБА_1. внаслідок  використання

земельної ділянки площею 0,8308 га за період з листопада 2004 року по лютий

2008 року. Згідно акту від 29.02.2008 р. розмір збитків склав 49 717,50 грн.,

які місцевий господарський суд стягнув з відповідача в оскаржуваному рішенні.

Проте,

в судовому засіданні представник позивача уточнив в межах строків позовної

давності розмір збитків, завданих Цмінівській сільській раді внаслідок

користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,8308 га без укладення

договору оренди, який за період з березня 2005 року по лютий 2008 року (36

місяців) становить 47 080,00 грн., який і просить стягнути з відповідача.

Скаржник

доказів відшкодування ним збитків, заподіяних позивачу, колегії не представив.

Не містять таких доказів і матеріали справи. Водночас, в апеляційній скарзі

апелянт просить рішення господарського суду Волинської області  від 07.08.2008 року скасувати та припинити

провадження у даній справі. Однак, враховуючи обставини справи та вимоги

чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, колегія не вбачає

встановлених ст. 80 ГПК України підстав для припинення провадження у справі №

9/25-40.

Отже,

з огляду на викладене вище, колегія Львівського апеляційного господарського

суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2008

року у справі № 9/25-40 слід змінити, стягнувши з ПП ОСОБА_1. на користь

Цмінівської сільської ради 47 080,00 грн. Зазначені в апеляційній скарзі інші

доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально

необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини

та висновку  місцевого господарського

суду не спростовують.

Керуючись

ст. ст. 99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України,

Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1., м. Ковель б/н від 24.08.2008

року задоволити частково.

2.

Рішення господарського суду Волинської області від 07.08.2008 року у

справі                  № 9/25-40  змінити, стягнувши з Приватного підприємця

ОСОБА_1 на користь Цмінівської сільської ради 47 080,00 грн. збитків. У

задоволенні решти апеляційних вимог відмовити.

3.   Постанова може бути оскаржена в касаційному

порядку.

4.   Матеріали справи скеровуються в

господарський суд Волинської області.

Головуючий-суддя                                                                       

Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

Суддя                                                                                              

Михалюк О.В.