Постанова

від 25.10.2012 по справі 11/19/5022-349/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р. Справа № 11/19/5022-349/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Рогач Л.І., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Редакція газети "Вільне життя" на постановувід 16.08.2012 Львівського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Тернопільської області № 11/19/5022-349/2012 за позовомПриватного акціонерного товариства "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" корпоративного підприємства ДАК "Укрвидавполіграфія" доПриватного підприємства "Редакція газети "Вільне життя" простягнення неустойки в сумі 81338,98 грн., ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.06.2012 у справі №11/19/5022-349/2012 (суддя Сидорук А.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.), задоволені позовні вимоги ПАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" КП ДАК "Укрвидавполіграфія" (далі-позивач) до ПП "Редакція газети "Вільне життя" (далі-відповідач) про стягнення неустойки за користування орендованим нерухомим майном в сумі 81338,98 грн.

Відповідач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що зміст позовної заяви не відповідає положенням ст. 54 ГПК України, оскільки не містить відомостей про те, на користь кого необхідно здійснити стягнення; спірний договір оренди нерухомого майна є неукладеним, оскільки в ньому не визначена індивідуальними ознаками істотна умова -предмет договору; позивачем не подано доказів, що орендодавець є власником спірної земельної ділянки чи майданчика з твердим покриттям, а також доказів отримання відповідачем листа № 141 від 28.09.2010 про відсутність наміру продовжувати договірні відносини; договір оренди не пройшов державну реєстрацію, отже, договір, який не відповідає закону, не породжує правових наслідків.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представники сторін своїми процесуальними правами на участь в судовому засідання касаційної інстанції не скористались, про дату і час судового засідання були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 16.10.2012.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.10.2012 № 03.08-05/1018 у зв'язку з відпусткою судді Поляк О.І. для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: Грейц К.В. -головуючий, судді Бакуліна С.В., Рогач Л.І.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 01.10.2009 між ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" (орендодавець) та ПП "Редакція газети "Вільне життя" (орендодавець) укладено договір №37 оренди нерухомого майна, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майданчик з твердим покриттям , дах, фасад чи торцева сторона будівлі видавничого корпусу, виробничого корпусу, загальною площею 288кв.м, що знаходиться на території ВАТ "ТВПК "Збруч" у м. Тернополі по вул. Живова, 11 (п. 1.1 договору); майно передається в оренду для встановлення вагончика (п. 2.1 договору); у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 10 днів з моменту припинення чи розірвання договору з оплатою вартості користування майном протягом вказаного терміну, виходячи з розміру орендної плати за договором (п. 3.4 договору); майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання -передачі; обов'язок складання акту приймання -передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 3.5 договору); орендна плата становить 2304 грн. в т.ч. ПДВ за місяць (п. 4.1 договору); договір укладено на строк з 01.10.2009 по 30.09.2010 (п. 9.1. договору); взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (п. 10.2 договору).

На виконання положень договору позивач передав відповідачеві об'єкт оренди, а саме майданчик з твердим покриттям, по акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.10.2009, підписаному повноважними представниками обох сторін.

28.09.2010 позивач направив на адресу відповідача лист № 141, яким повідомив, що договір оренди нерухомого майна № 37 від 01.10.2009 припиняє свою дію 30.09.2010 в зв'язку з закінченням строку його дії і орендодавець не має намірів продовжувати його на новий термін, у зв`язку з чим просить в 10-ти денний термін після закінчення договору повернути майно. Втім, зазначені вимоги залишені відповідачем без відповіді та реагування.

Зазначені обставини, а також, що відповідач після закінчення терміну дії договору оренди, орендоване майно позивачеві по акту приймання-передачі не повернув та продовжував ним користуватись без законних на те підстав, обумовили звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки у подвійному розмірі орендної плати за користування нерухомим майном в сумі 81338,98 грн. за період жовтень 2010р. -лютий 2011р.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що договір оренди нерухомого майна № 37 припинив свою дію 30.09.2010, відповідач був завчасно повідомлений про те, що дію договору оренди не буде продовжено на новий термін, втім, у передбачений положеннями договору спосіб і строк об'єкт оренди орендодавцю не повернув, що згідно з диспозицією ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позову.

Колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги непереконливими, враховуючи таке.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк дії договору був встановлений сторонами до 30.09.2010 (п. 9.1 договору).

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, факт припинення дії договору встановлено в межах розгляду іншої справи між тими самими сторонами, про що зазначено в рішенні господарського суду Тернопільської області від 12.01.2012 у справі № 4/92/5022-1611/2011 за позовом ПАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" КП "ДАК" Укрвидавполіграфія" до ПП "Редакція газети "Вільне життя" про усунення перешкод в користуванні майном шляхом вивільнення (проведення демонтажу металевої конструкції) на площі 288кв.м у м. Тернополі по вул. Живова, 11 та стягнення 31642,46 грн. заборгованості, яким позовні вимоги задоволено частково та зобов'язано ПП "Редакція газети "Вільне життя" усунути перешкоди у користуванні ПАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" КП "ДАК" Укрвидавполіграфія" майном - майданчиком з твердим покриттям, загальною площею 288кв.м, що знаходиться у м. Тернополі по вул. Живова, 11, шляхом вивільнення - проведення демонтажу металевої конструкції. В іншій частині провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог.

Під час розгляду даної справи господарським судом було встановлено, що 28.09.2010 ВАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат "Збруч" КП "ДАК" Укрвидавполіграфія" надіслав на адресу ПП "Редакція газети "Вільне життя" лист № 141 від 28.09.2010 про те, що договір оренди нерухомого майна № 37 від 01.10.2009 закінчується 30.09.2010 і намірів продовжувати договір на новий термін не має, з проханням в 10-ти денний термін після закінчення договору повернути майно орендодавцеві, тому слід рахувати, що названий договір припинив свою дію 30.09.2010. Дане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що договір оренди нерухомого майна № 37 від 01.10.2009 припинив свою дію 30.09.2010 є правомірним і не підлягає доведенню.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов'язок орендаря повернути майно орендодавцеві за актом приймання-передачі в разі припинення договору оренди передбачений і пунктом 3.4 договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій достеменно встановлено, що відповідач орендоване майно у передбачений положеннями договору спосіб і строк орендодавцю за актом приймання-передачі не повернув, а продовжував ним користуватись протягом жовтня 2010р. -лютого 2011р., отже, суди попередніх інстанцій цілком законно і обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

Доводи скаржника щодо незаконності і неукладеності договору оренди нерухомого майна № 37 від 01.10.2009 з огляду на не визначення індивідуальних ознак предмету оренди та неподання позивачем доказів, що він є власником майна, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, адже, відповідно до п. 1 договору об'єкт оренди узгоджений сторонами як майданчик з твердим покриттям дах, фасад чи торцева сторона будівлі видавничого корпусу, виробничого корпусу (підкреслений саме такий об'єкт як майданчик з твердим покриттям), загальною площею 288кв.м, що знаходиться на території ВАТ "ТВПК "Збруч" у м. Тернополі по вул. Живова, 11, до того ж, договір у встановленому порядку недійсним не визнаний, зустрічні позовні вимоги як під час розгляду даної справи, так і справи №4/92/5022-1611/2011, відповідачем не заявлялись.

Нормою ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, втім, колегія суддів вважає, що відповідач не довів належними і допустимими доказами жодної з обставин, на які він покликався як на підставу своїх заперечень проти позову та аналогічних доводів касаційної скарги.

Всі інші доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені судами докази та встановлені судами обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 111 7 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Редакція газети "Вільне життя" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.08.2012 у справі господарського суду Тернопільської області № 11/19/5022-349/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

Л.І.Рогач