Рішення

від 23.10.2012 по справі 5006/37/20пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 5006/37/20пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк, ідентифікаційний код 01566057

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄЛ", м. Донецьк, ідентифікаційний код 30393477

про: зобов'язання повернути нерухоме державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 434,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 99, та знаходиться на балансі Позивача

із залученням Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,

· на стороні Відповідача: Фізичної особи - підприємця Айгістов Ренат Саідович, м. Донецьк, ідентифікаційний номер 2425800450 (Третя особа 1),

· на стороні Позивача: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ, ідентифікаційний код 37436162 (Третя особа 2) та Регіональне відділення Фонду державного майна України, м. Київ, ідентифікаційний код 13511245 (Третя особа 3)

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Каверіна Л.В (за довіреністю №16/2334 від 21.10.2011р.);

від Відповідача - не з'явився;

від Третьої особи 1 - Ковалевська Н.В. (за довіреністю від 21.09.2012р.);

від Третьої особи 2 - Каверіна Л.В. (за довіреністю №9/1-9-23 від 19.03.2012р.);

від Третьої особи 3 - Бенхасін А.А. (за довіреністю №81 від 10.09.2012р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався з 07.02.2012р. на 21.02.2012р., з 21.03.2012р. на 06.03.2012р., з 06.03.2012р. на 20.03.2012р., проте 19.03.2012р. розгляд справи було зупинено та поновлено лише 24.09.2012р. із призначенням до розгляду на 10.10.2012р., з 10.10.2012р. було відкладено розгляд справи на 23.10.2012р.

У судовому засіданні 23.10.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛ", м. Донецьк (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути нерухоме державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 434,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 99, та знаходиться на балансі Позивача.

В обґрунтування позовних Позивач посилається на ухилення Відповідача від повернення спірного майна з оренди після припинення дії договору у зв'язку із закінченням строку дії та заперечень Орендодавця проти подальшого продовження орендних правовідносин.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди від 01.09.2002р., свідоцтва про право власності на орендоване майно, лист №1/11-5008 від 01.12.2003р., додаткові угоди, лист №1/11-7681 від 26.12.2005р., лист №16/2 від 08.01.2009р., лист №16/1189 від 26.05.2011р., гарантійний лист №02/06 від 04.08.2011р., нормативно обґрунтувавши вимоги ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

В перебігу розгляду справи Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог суду і обґрунтування своєї позиції (а.с.а.с.29-76, 117 т.1, 106-116 т.2), у тому числі:

- нормативне обґрунтування застосування ст.638 Цивільного кодексу України та ст.180 Господарського кодексу України до договору оренди від 01.09.2002р. та клопотання про залучення у якості третьої особи Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, як особу яка здійснює управління спірним майном, яке було задоволене судом;

- додаткові пояснення №16/2395 від 18.10.2012р., якими наголосив на завчасності повідомлення Відповідача щодо наміру припинити орендні правовідносини і визнанні останнім факту припинення таких правовідносин;

- заява №16/2394 від 18.10.2012р. щодо встановлення строку тривалістю 2 тижні для повернення Відповідачем спірного приміщення.

Відповідач надав відзив №20/02/1 від 20.02.2012р. (а.с.а.с.94, 95 т.1), яким проти позову заперечив, вказуючи на автоматичне продовження строку дії договору оренди від 01.09.2002р. та сплату орендної плати за користування приміщенням у січні 2012р., також Відповідач надав клопотання №20/02-2 від 20.02.2012р. (а.с.86) про залучення до участі у справі у якості третьої особи фізичну особу-підприємця Айгістова Рената Саідовича, як суборендаря частини спірного приміщення, яке було задоволене судом.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем були надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 87-93, 96-113, 136,137 т. 1, а.с.а.с. 58-60, 99-100, 103-104, 117 т.2), у тому числі:

- клопотання від 16.10.2012р. про визначення терміну для звільнення орендованого приміщення;

- заяву від 19.10.2012р. про відстрочення виконання рішення і встановлення строку для звільнення приміщення тривалістю в 1 місяць;

- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні 23.10.2012р. по суті без представника Відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. до участі у справі в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, на стороні Відповідача залучено Фізичну особу - підприємця Айгістова Рената Саідовича, м. Донецьк (далі - Третя особа 1).

Третя особа 1 надала додаткові документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с.132-133 т.1, 61-78, 97-98, 101-102 т.2), у тому числі клопотання про визначення строків для звільнення суборендованого приміщення та заяву про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.03.2012р. до участі у справі в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ (далі - Третя особа 2) та Регіональне відділення Фонду державного майна України, м. Київ (далі - Третя особа 3)

Третя особа 2 письмово свою позицію відносно розглядуваної справи не виклала, проте її представник у судових засіданнях усно підтримував позицію Позивача у повному обсягу.

Третя особа 3 надала письмові пояснення №10-14-10468 від 22.10.2012р. (а.с.а.с.118-120 т.2), в яких наголосила на відсутності дозволу та згоди Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області як належного Орендодавця спірного майна на його передачу в оренду Відповідачеві та підтримку позовних вимог відносно необхідності негайно повернення державного майна.

У судовому засіданні 23.10.2012р. присутні представники учасників справи підтримали вказану вище позицію, зазначаючи про відсутність будь-яких додаткових доказів на її обґрунтування і можливості вирішення спору за наявними матеріалами, з чим також погоджується суд, оскільки матеріалів справи цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2002р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди (а.с.а.с. 8-11 т.1), згідно п.п. 1.1, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 434,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 99 на 1 поверсі гуртожитку №1, для розташування торговельного залу, офісу, що знаходиться на балансі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, вартість якого визначена згідно з експертною оцінкою і становить на 16.05.1998р. суму в розмірі170606,25 грн., строком з 01.09.2002р. до 02.12.2003р.

Право оперативного управління Позивача відносно об'єкту оренди державної власності підтверджується свідоцтвом від 01.12.2009р. і витягом від 05.12.2009р. (а.с.а.с.12, 13 т.1)

Відповідно до п. 7.1. на Орендодавця покладений обов'язок передати Орендарю в оренду майно, що оформлюється актом приймання-передачі, з моментом підписання якого п. 2.2. пов'язує виникнення у Орендаря право користування обладнанням та несення визначених договором зобов'язань.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що у разі припинення договору орендоване майно повертається орендарем за актом приймання передачі, обов'язок із складання якого п. 2.5. договору покладено на Відповідача, а п.5.6. передбачає обов'язок Орендаря повернути майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу.

За умовами п. 10.8. чинність договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який його було укладено. Водночас, п. 10.6. визначає, що за відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той саме термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором.

Додатковими угодами від 28.11.2003р. (а.с.15 т.1), від 30.11.2004р. (а.с.16 т.1), від 01.09.2005р. (а.с.18 т.1) та від 07.08.2007р. (а.с.20 т.1) сторони неодноразово продовжували строк дії договору за погодженням Міністерства освіти та науки України (а.с.а.с.17, 19 т.1), востаннє - до 01.09.2008р.

Листом №16/2 від 08.01.2009р. (а.с.21 т.1), отриманим згідно відмітки 19.01.2009р., Позивач повідомив Відповідача про припинення дії договору 01.09.2009р. та наполягав на повернення орендованих приміщень за актами приймання-передачі. У листі №16/1034 від 18.05.2009р. (а.с.111т.2), отриманого згідно відмітки цієї ж дати, Позивач знову наголосив Відповідачеві на припинені договору оренди з 01.09.2009р.

Листом №16/1189 від 26.05.2011р. (а.с.22 т.1) Позивач втретє наголосив на припиненні орендних правовідносин та необхідності звільнення спірних приміщень до 01.07.2011р. для використання останніх для власних потреб.

У судовому засіданні 21.02.2012р. представники Відповідача підтвердили на запитання суду повідомлень Позивача про відмову від подальшого продовження орендних правовідносин (а.с.115 т.1)

Відповідач листом №07/06 від 11.01.2011р. (а.с.112 т.1) звернувся до Позивача із проханням продовжити строк дії договору оренди у зв'язку із неможливою скорочення штату співробітників та укладанням довгострокових договорів поставки з іншими контрагентами, гарантуючи своєчасну орендну плату. Листом №02/06 (а.с.23 т.1) Відповідач повторно звернувся до Позивача стосовно продовження строку дії договору до 01.01.2012р., також гарантував своєчасну орендну сплату та повернення майна 01.01.2012р.

У відповідь на лист №07/06, Позивач у листі №16/245 від 30.01.2012р. (а.с.113 т.1), повідомив щодо закінчення строку дії договору оренди ще 01.09.2009р. та необхідність негайного звільнення приміщення.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, визначаючи у заяві №16/2394 від 18.10.2012р. про встановлення строку тривалістю 2 тижні для повернення Відповідачем спірного приміщення.

Треті особи 2 та 3 підтримали позовні вимоги у повному обсягу.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №20/02/1 від 20.02.2012р. (а.с.94-95 т.1), і ця позиція підтримана Третьою особою 1.

01.06.2011р. між Відповідачем (Орендар) та Третьою особою 1 (Суборендар) було укладено договір суборенди №15/50 (а.с.а.с.87-88 т.1), відповідно до п.1.1.,1.2 та 4.1. Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове володіння та користування майно згідно з актом приймання-передачі, що знаходиться у володіння та користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди №б/н від 01.09.2002р. строком на 2 роки.

01.06.2011р. майно - нежитлове приміщення загальною площею 200кв.м. - було передано в суборенду за актом приймання-передачі (а.с.89 т.1).

Крім того, як вбачається з наданих Відповідачем платіжних доручень №03 і №04 від 10.02.2012р. (а.с.111 т.1) Орендарем були оплачені на користь Позивача його рахунки №7 від 20.01.2012р. (а.с.110 т.1) за оренду приміщення і послуги без посилання на договір оренди №б/н від 01.09.2002р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до повернення об'єкту оренди позивачу у зв'язку із припиненням орендних правовідносин.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди від 01.09.2002р.

Правомірність застосування до договору, укладеного (01.09.2002р.) до набрання чинності Цивільного та Господарського кодексів України (01.01.2004р.), норм відповідних законодавчих актів зумовлена триваючим характером відповідних правовідносин та визначеним Позивачем періодом формування спірної заборгованості в контексті приписів ст. 5 і п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту орендних правовідносин, визначених положеннями ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і ст.256 Цивільного кодексу УРСР (діяв на момент укладання між сторонами договору оренди від 01.09.2002р.), внаслідок укладання відповідного договору оренди Орендар набуває право тимчасового правомірного володіння та користування майном, приналежним іншій особі. Аналогічні положення відтворені і діючими зараз нормами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України.

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння об'єктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.

Враховуючи визначену в п. 10.1.1. договору оренди в редакції останньої додаткової угоди від 07.08.2007р. дату закінчення строку його дії - 01.09.2008р. і попереднє автоматичне продовження в порядку ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ст.764 Цивільного кодексу України п. 10.6 договору на період визначений додатковою угодою від 01.09.2005р. (1 рік), за відсутністю відповідних заперечень сторін щодо продовження таких правовідносин після 01.09.2008р., суд дійшов висновку про те, що орендні правовідносини між сторонами продовжилися до 01.09.2009р.

Як встановлено п. 10.8 договору оренди від 01.09.2002р., закінчення строку дії є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.

За висновками суду, волевиявлення Орендодавця, викладене в листах №16/2 від 08.01.2009р. (а.с.21 т.1), отриманим згідно відмітки 19.01.2009р., і №16/1034 від 18.05.2009р. (а.с.111т.2), отриманого згідно відмітки цієї ж дати, щодо відмови від продовження орендних правовідносин після 01.09.2009р., унеможливлюють повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно п.п.2.4., 2.5., і 5.6. договору оренди від 01.09.2008р. повернення майна здійснюється Орендарем у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, і опосередковується актом приймання-передачі, обов'язок по складанню якого у такому випадку покладається саме на Орендаря. Обов'язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України.

У світлі наведених висновків суду неповернення об'єкту оренди Позивачеві за актом приймання-передачі є порушенням відповідних зобов'язань з боку Відповідача у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України. Наразі, доказів виконання обов'язку з повернення займаного приміщення - об'єкту оренди, а саме - відповідного акту приймання-передачі згідно умов ч. 2 ст.795 Цивільного кодексу України до справи не надано і представники Відповідача у судових засіданнях підтверджують продовження здійснення користування означеним майном.

Означені обставини зумовлює висновок суду про наявність у Позивача як відповідного суб'єктивного права, яке підлягає судовому захисту, так і факту його порушення Відповідачем - обов'язкових умов за змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України для застосування обраного способу судового захисту.

Посилання Відповідача і Третьої особи 1 на наявність укладеного між ними договору суборенди №15/50 від 01.06.2011р. відносно частини спірного приміщення, чинного впродовж 2-років з моменту укладання, судом у якості підстави для відмови у задоволені позовних вимог не приймається, оскільки за змістом ст.774 Цивільного кодексу України суборенда має похідний характер та вимагає наявності орендних правовідносин між Орендодавцем і Орендарем, згоди Орендодавці на передачу майна (його частини) в суборенду та визначення строку суборендних правовідносин виключно в межах строку дії договору оренди, що в розглядуваному випадку дотримано не було.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що умовами спірного договору тривалість такого строку сторонами не узгоджена, проте Позивачем безпосередньо у заяві №16/2394 від 18.10.2012р. визначено строк протягом 14 днів, суд, беручи до уваги тривалість безпідставного користування Відповідачем спірним приміщенням та відхиляючи з цієї підстави заяви Відповідача і Третьої особи 1 щодо відстрочення виконання рішення на один місць, дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій тривалістю в 14 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01566057) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄЛ", м. Донецьк (ідентифікаційний код 30393477) про зобов'язання повернути нерухоме державне майно - нежитлове приміщення загальною площею 434,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 99, та знаходиться на балансі Позивача задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЄЛ", м. Донецьк (ідентифікаційний код 30393477) протягом 14 календарних днів з моменту набрання рішенням законної повернути Донецькому національному університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01566057) за актом приймання-передачі нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 434,4 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 99.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄЛ", м. Донецьк (ідентифікаційний код 30393477) на користь Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, м. Донецьк (ідентифікаційний код 01566057) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.10.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2012р.

Суддя Попков Д.О.