Постанова

від 24.10.2012 по справі 5005/4257/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2012 року Справа № 5005/4257/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)

суддів -Виноградник О.М., Білецька Л.М.

при секретарі -Мацекос І.М.

за участю представників

позивача Сущенко Н. В.

відповідача-1 Зарубін А.С.

відповідача- 2 не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Уран-Агро" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №5005/4257/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м.Дніпропетровськ

до

відповідача-1 приватного підприємства "Уран-Агро", с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області

відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", м.Дніпропетровськ

про стягнення 39 166,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 39 166,26 грн., що становлять 12 450,03 грн. основного боргу, 1 131,42 грн. пені та 25 584,81 грн. процентів за користування товарним кредитом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі №5005/4257/2011 (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Рішення господарського суду мотивоване невиконанням ПП „Уран-Агро" умов укладеного договору в частині повного розрахунку за отриманий товар та невиконанням ТОВ "Літосфера" умов договору поруки в частині погашення заборгованості відповідача-1.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати. При цьому скаржник посилається на порушення судом територіальної підсудності справи, відсутність у приватного підприємства будь-яких відносин з ТОВ „Літосфера" та не проведення позивачем доарбітражного врегулювання спору.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Відповідач-2 наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 30.03.2010 року між ТОВ "Агросфера" (Продавець) та ПП "Уран-Агро" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 4546, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов'язання передати, а покупець - прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин відповідно до умов договору, додаткових угод та специфікацій до нього.

Відповідно до умов договору конкретний асортимент, кількість, ціна, строк поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна товару встановлена по домовленості сторін і складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках договору.

На виконання зобов'язань за договором позивач відвантажив відповідачу-1 засоби захисту рослин на загальну суму 17 350,03 грн. та на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу до 25.08.2010 року.

Оплата отриманого товару у повному обсязі та у встановлені строки відповідачем-1 здійснена не була. Фактично отримувачем товару було сплачено 4 900,0 грн., відповідно, заборгованість склала 12 450,0 грн.

Даним позовом позивач вимагає стягнення з відповідачів суми заборгованості, пені та процентів за користування товарним кредитом за період з 05.09.2010р. по 23.08.2011р. у сумі 25 584,81 грн.

Обов'язок сплати процентів за користування товарним кредитом сторони обумовили договором, узгодивши, що в разі не оплати товарного кредиту протягом 10 календарних днів нарахування відсотків здійснюється згідно п. 7.2 договору (тобто, за ставкою 0,15% за кожен день прострочення оплати); у разі прострочення оплати понад 10 днів -згідно п. 7.3 договору (за ставкою 1% за кожен день прострочення оплати).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач-1 факт отримання товару не заперечує, однак, посилається на його неналежну якість та сплату вартості останнього у повному обсязі.

В підтвердження виконання грошових зобов'язань за договором ПП „Уран-Агро" надано банківську виписку за серпень 2010р. про перерахування 4 900,0 грн., банківську виписку за квітень 2010р. про сплату 7 589,46 грн. та видатковий касовий ордер від 20.04.2010р. на суму 12 500,0 грн.

Надані в судове засідання банківська виписка за квітень 2010р. та видатковий касовий ордер від 20.04.2010р. не є належними доказами оплати товару.

Як убачається з призначення платежу, зазначеному в банківській виписці, перерахування грошових коштів у квітні 2010р. у сумі 7 589,46 грн. було здійснено по договору № 4513. Оскільки вказаний платіж був вчинений на виконання іншого договору, зарахування вказаної суми в рахунок спірного договору ( №4546) не вважається можливим.

Сума 12 500,0 грн., видана за видатковим касовим ордером, також не може бути врахована в погашення спірної заборгованості, оскільки за даним касовим ордером неможливо ідентифікувати особу, яка одержала спірні кошти (в касовому ордері не зазначені прізвище, посадове становище цієї особи, відсутні посилання на довіреність, які б підтверджували повноваження останньої (рівно як відсутня і сама довіреність); видатковий ордер не містить ні посилання на спірний договір, ні відбитку печатки, який посвідчував би підпис особи, що отримала кошти. Відтак, вказаний касовий ордер дійсно посвідчує факт видачі відповідачем-1 грошових коштів, однак неможливо дійти висновку кому і за що були передані готівкові кошти в означеній сумі.

За вказаних обставин твердження скаржника про сплату коштів в повному обсязі не можна вважати доведеним.

Враховуючи, що відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару виконані частково, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар в сумі 55 000,00 грн. місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача окрім суми заборгованості пеню в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ від суми неоплати за кожний день прострочення у розмірі 1 131,42грн. у відповідності до п. 7.1 договору.

Продаж товару в кредит регламентується ст. 694 ЦК України, частиною 5 якої передбачена можливість нарахування процентів за прострочення оплати проданого в кредит товару відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до договору. Товарний кредит наданий Продавцем Покупцю в межах строків визначених умовами оплати товару у специфікації є строком правомірного користування товарним кредитом.

У разі несвоєчасної оплати товарного кредиту, покупець продовжує користуватись товарний кредитом (неправомірне користування) по ставці згідно п. 7.2 договору (протягом 10 календарних днів), а далі -по ставці згідно п. 7.3 договору.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання по оплаті товару, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми процентів у розмірі 25 584,81 грн. за період з 05.09.2010р. по 28.03.2011р.

Твердження скаржника про відсутність у сторін солідарної відповідальності спростовується матеріалами справи.

В забезпечення належного виконання зобов'язань покупця за договором купівлі-продажу (ПП „Уран-Агро") між ТОВ "Агросфера" та ТОВ „Літосфера" був укладений договір поруки №4546/2-ПОР від 30.03.2010р., за яким останній виступив поручилетелем перед позивачем за виконання відповідачем-1 договірних зобов'язань.

В силу ст. ст. 553, 554 ЦК України згода боржника на укладання договору поруки не вимагається; боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники і право визначати до кого пред'являти свої вимоги є виключним правом кредитора.

Щодо відсутності досудового врегулювання спору, колегія суддів виходила з такого:

Відповідно до ч.1 ст. 5 ГПК України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що всі розбіжності , що виникають у зв'язку з даним договором, вирішуються за допомогою переговорів між сторонами. Застосування заходів досудового врегулювання спору є правом, а не обов'язком сторін і застосовується на власний розсуд.

За вказаних обставин підстав для скасування оспорюваного рішення та відмови позивачу в задоволенні позову не убачається.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги відповідача про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Уран-Агро" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі № 5005/4257/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: О.М. Виноградник

Л.М. Білецька