Постанова

від 22.10.2012 по справі 25/229-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2012 року Справа № 25/229-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

суддів: Кузнецової І.Л., Герасименко І.М., (зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 19.10.2012р.)

при секретарі судового засідання: Чумак А.В.

від позивача: Каменецька А.С., представник довіреність №151 від 07.08.12р.

від відповідача-2: Курпіль А.М., представник, довіреність №01/09-1 від 01.09.11р.

Уповноважені представники відповідача-1, відповідача-3 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Діоген", м.Дніпропетровськ, на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №25/229-10

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро",

м.Дніпропетровськ

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгової групи "Інтенс",

м.Дніпропетровськ

відповідача-2 закритого акціонерного товариства "Діоген", м.Дніпропетровськ

відповідача-3 товариства з обмеженою відповідальністю "Евро Сан", м.Дніпропетровськ

про стягнення 2 721 480,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №25/229-10 (суддя Чередко А.Є.) в задоволенні заяви ЗАТ «Діоген»про визнання наказу господарського суду від 23.11.2010р. у справі №25/229-10 таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Ухвала суду мотивована відсутністю для цього передбачених чинним законодавством України підстав.

Не погодившись із вказаною ухвалою, відповідач-2 (ЗАТ «Діоген») звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дану ухвалу скасувати, як неправомірну, посилаючись на наявність передбачених п.4 ст.117 ГПК України підстав для задоволення згаданої вище заяви.

Зокрема, скаржник вважає, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали зобов'язання відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором -були припинені, а отже, як наслідок, припиненою є й порука, що за ч.1 ст.553, ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України, припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення заяви ЗАТ «Діоген»заперечує, посилаючись при цьому на чинність судового рішення у справі, яке відповідачами не виконано, відсутність доказів припинення відповідача-2 на час подання заяви, тобто, відсутність передбачених ст.117 ГПК України підстав для визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі №25/229-10 стягнуто солідарно з ТОВ ПТГ "Інтенс", ЗАТ "Діоген", ТОВ "Евро Сан" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість та штрафні санкції за договором про надання кредитної лінії №080905-Л/1 від 08.09.2005р. у сумі 2 721 463,55 (два мільйони сімсот двадцять одна тисяча чотириста шістдесят три гривні 55 коп.) - у тому числі: - несплачена частка кредиту згідно п.4.1, 4.3 кредитного договору - 1 256 576,33 грн., пеня за несвоєчасне погашення часток кредиту згідно п. 8.1 кредитного договору -116 586,20 грн., три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України - 71 246,72 грн., інфляція заборгованості за несплату кредиту згідно п.2 ст.625 ЦК України - 268 907,33 грн., відсотки за користування кредитом - 850 986,98 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків згідно п.8.1 кредитного договору - 68 163,69 грн., - інфляція заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України - 65 207,03 грн., три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків згідно п.2 ст.625 ЦК України - 23 789,26 грн.

На виконання зазначеного вище рішення, господарським судом першої інстанції 23.11.2010р. було видано відповідний наказ.

Проте, 11.09.2012р. ЗАТ "Діоген" звернулося до місцевого господарського суду з заявою про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010р. у справі №25/229-10 таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування згаданої вище заяви ЗАТ «Діоген»зазначено, що ТОВ ПТГ "Інтенс" - припинено, а відтак, є припиненим і зобов'язання цієї юридичної особи перед позивачем за договором про надання кредитної лінії №080905-Л/1 від 08.09.2005р. Оскільки ж основне зобов'язання припинилося, то, згідно зі ст.559 ЦК України, припинилася і порука ЗАТ "Діоген" перед позивачем щодо виконання вищенаведеного кредитного договору, що є підставою для визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню, згідно зі ст.117 ГПК України.

За результатами розгляду даної заяви місцевим господарським судом було прийнято ухвалу про відмову в її задоволенні, саме яка і є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, як вбачається з постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у справі № 34/5005/5210/2012, 24.01.2012р. ТОВ "Інтенс" (відповідач-1 та позичальник за кредитним договором) було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку із визнанням останнього банкрутом та, як наслідок, припиненням юридичної особи-боржника.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, факт визнання ТОВ "Інтенс" банкрутом та його ліквідації також підтверджується ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2012 року, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.02.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року у справі №Б34/347-10, копії яких долучені до матеріалів справи.

Більш того, відповідно до наданих заявником копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2012р. та Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2012р., юридична особа - ТОВ ПТГ "Інтенс" є припиненою.

Окрім того, згідно наданих заявником копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2012р. та Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.09.2012р. припиненою є також і юридична особа - ТОВ «Евро Сан».

Таким чином, на час розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з солідарних боржників за рішенням господарського суду у справі №25/229-10 існує лише ЗАТ "Діоген", що також знаходиться у стадії припинення.

В той же час рішення суду у справі №25/229-10 від 09.11.2010р., в розумінні ст.599 Цивільного кодексу України (належне виконанння), протягом майже двох років не виконано. (докази зворотного відсутні).

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 ГПК України, рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим до виконання на усій території України.

Метою судового розгляду є захист порушених прав особи, яка звернулася за захистом до суду, що передбачає не лише задоволення позову та винесення відповідного рішення, а й обов'язкове виконання цього рішення. Тобто, саме з моменту виконання рішення судовий розгляд слід вважати завершеним, а порушене право - захищеним.

Під час провадження у даній справі судом першої інстанції було вірно встановлено, що на час прийняття рішення у справі №25/229-10 від 09.11.2010р. юридичні особи - ТОВ ПТГ "Інтенс" та ТОВ "Евро Сан" не були припинені та здійснювали господарську діяльність. Відтак, на дату прийняття данного рішення, як зобов'язання відповідача-1 (позичальника та боржника за кредитним договором), так і зобов'язання поручителів -відповідачів-2 та 3 було чинним.

Обставини ж припинення боржника за кредитним договором - ТОВ ПТГ "Інтенс" та поручителя - ТОВ "Евро Сан" вже після прийняття рішення у даній справі на чинність останнього не впливають та підставою для його невиконання не являються. Відтак, відсутні й підстави для визнання наказу на виконання данного рішення таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до п.4 ст.117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Отже, як обгрунтовано зазначено місцевим господарським судом, виключною підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є саме припинення обов'язку боржника внаслідок його виконання самим боржником чи іншою особою або з інших причин.

Разом з цим, з системного аналізу норм чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.11 Закону України „Про судоустрій України", ст.3, 15, 16, 526, 541, 553, 598-609, 629 ЦК України, ст.ст.4-5, 115, 117 ГПК України, вбачається, що такою іншою причиною можуть бути обставини, пов'язані або зі скасуванням чи зміною відповідного судового рішення, або обставини, пов'язані з задоволенням вимоги позивача (кредитора, стягувача), що забезпечують захист його порушеного цивільного права. У інших випадках визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суперечить основним засадам судочинства та засадам цивільного законодавства України.

Як вже зазначалось вище, рішення від 09.11.2010р. у справі №25/229-10 відповідачами не виконано (доказів зворотного суду не надано). В той же час, чинне законодавство України не містить норм, які-б звільняли боржника від виконання чинного судового рішення, зокрема, шляхом визнання наказу у справі таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, суд першої інстанції вірно врахував і той факт, що ЗАТ "Діоген" було поручителем відповідача-1 за кредитним договором, а порука є способом забезпечення зобов'язання. Отже, заявник не є боржником у зобов'язанні, що виникло з кредитного договору. Погашення ж вимог кредитора (позивача) до боржника (відповідача-1), що є припиненим, в порядку встановленому ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не є підставою для погашення таких вимог кредитора до солідарного боржника, який не є ліквідованим.

Згідно зі ст.609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

В той же час, метою поруки, як способу забезпечення виконання зобов'язання, є саме виконання поручителем зобов'язання боржника перед кредитором у разі невиконання цього зобов'язання боржником, у тому числі, у випадку ліквідації юридичної особи -боржника.

Таким чином, господарським судом першої інстанції зроблено вірний висновок про неможливість застосування до спірних правовідносин п.1 ст.559 Цивільного кодексу України (припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання), у звязку із реалізацією кредитором (позивачем) права на звернення з вимогою до поручителя (у данному випадку відповідача-2) до припинення боржника (відповідач-1).

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом обгрунтовано відхилено доводи заявника щодо встановлення факту припинення договору поруки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2012р. у справі №36/5005/6140/2012 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р. у справі №34/5005/5210/2012.

При цьму, судом першої інстанції вірно зазначено, що вищенаведені рішення були прийняті вже після набрання чинності рішенням від 09.11.2010р. у справі №25/229-10, більш того, колегія суддів погоджується з думкою місцевого господарського суду з приводу того, що в даних рішеннях лише надано юридичну оцінку відповідним правовідносинам, а не встановлено юридичні фактів, що мають значення для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягаю виконанню.

Таким чином, колегія суддів солідарна з висновоком господарського суду Дніпропетровської області щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення заяви ЗАТ „Діоген" про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області №25/229-10 від 23.11.2010р. таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Діоген", м.Дніпропетровськ, -залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. у справі №25/229-10 -залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Герасименко