Постанова

від 19.12.2012 по справі 25/229-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2012 р. Справа № 25/229-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О., розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Діоген" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 та на ухвалугосподарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 у справі№25/229-10 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгової групи "Інтенс"; 2. Закритого акціонерного товариства "Діоген"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сан"; простягнення 2 721 480, 40 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'явився;

- відповідача 1 повідомлений, але не з'явився;

- відповідача 2 повідомлений, але не з'явився;

- відповідача 3 повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010 у справі №25/229-10 стягнуто солідарно з ТОВ ПТГ "Інтенс", ЗАТ "Діоген", ТОВ "Євро Сан" на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованість та штрафні санкції за договором про надання кредитної лінії №080905-Л/1 від 08.09.2005 у сумі 2 721 463,55 грн.; 23.11.2010 на виконання зазначеного вище рішення господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний наказ.

Закрите акціонерне товариство "Діоген" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010 № 25/229-10 таким, що не підлягає виконанню, з огляду на те, що ТОВ промислово-торгова група "Інтенс" є припиненим, а відтак, відповідно до ст. 559 ЦК України припинилася й порука ЗАТ "Діоген".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 (суддя Чередко А.Є. ), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 (колегія суддів Науменко І.М., Кузнецова І.Л., Герасименко І.М. ), в задоволенні заяви ЗАТ "Діоген" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими ухвалою та постановою, ЗАТ "Діоген" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на допущені судами попередніх інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові акти та визнати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2010 № 25/229-10 таким, що не підлягає виконанню.

Позивач - Публічне акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" - подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ЗАТ "Діоген", в якому повністю заперечує доводи скаржника та просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у даній справі з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгової групи "Інтенс" (позичальника за кредитним договором), Закритого акціонерного товариства "Діоген" (поручителя) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сан" (поручителя) солідарно стягнуто заборгованість та штрафні санкції за договором про надання кредитної лінії №080905-Л/1 від 08.09.2005 у сумі 2 721 463,55 грн., у тому числі: - несплачена частка кредиту згідно з п. 4.1, 4.3 кредитного договору - 1 256 576,33 грн., пеня за несвоєчасне погашення часток кредиту згідно з п. 8.1 кредитного договору -116 586,20 грн., три відсотки річних за несвоєчасну сплату кредиту згідно з п. 2 ст. 625 ЦК України - 71 246,72 грн., інфляція заборгованості за несплату кредиту згідно з п.2 ст.625 ЦК України - 268 907,33 грн., відсотки за користування кредитом - 850 986,98 грн., пеня за несвоєчасне погашення відсотків згідно з п.8.1 кредитного договору - 68 163,69 грн., - інфляція заборгованості за несвоєчасну сплату відсотків згідно з п.2 ст.625 ЦК України - 65 207,03 грн., три відсотки річних за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків згідно з п.2 ст.625 ЦК України - 23 789,26 грн.

Звертаючись із заявою про визнання наказу, виданого на виконання вищевказаного рішення господарського суду, таким, що не підлягає виконанню, другий відповідач -поручитель -зазначив, що оскільки позичальника - Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-торгової групи "Інтенс" -виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб у зв'язку із визнанням останнього банкрутом, внаслідок чого його зобов'язання за кредитним договором перед позивачем припинено в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому в силу положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України припиненою є і порука, і такі обставини згідно зі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України є підставою для визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відхиляючи вказані доводи заявника, господарські суди обох інстанцій виходили з того, що згідно зі ст. 117 ГПК України, підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є припинення обов'язку боржника внаслідок його виконання самим боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому, судами враховано, що фактично підставою для задоволення відповідних вимог заявника можуть бути обставини, пов'язані або зі скасуванням чи зміною відповідного судового рішення, або обставини, пов'язані із задоволенням вимоги позивача (кредитора, стягувача), що забезпечують захист його порушеного цивільного права. У інших випадках визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суперечить основним засадам судочинства та засадам цивільного законодавства України.

Встановивши, що рішення від 09.11.2010 у справі №25/229-10 станом на час розгляду відповідної заяви ЗАТ "Діоген" не виконано, доказів зворотного не надано, суди обох інстанцій дійшли висновків про відсутність правових підстав для задоволення викладених у заяві вимог.

Вищий господарський суд України не вбачає підстав не погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, вважає, що судові рішення у даній справі прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Так, випадки покладення зобов'язань ліквідованої юридичної особи на іншу юридичну особу передбачені, зокрема, ст.ст. 543, 553, 554 ЦК України, якими встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник; кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх солідарних боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Слід зазначити, що саме забезпечення можливості задоволення кредиторських вимог у разі неналежного виконання боржником прийнятих на себе зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати інших нарахувань було одночасно і умовою для укладення кредитного договору, і метою, з якою укладено договір поруки між позивачем та другим відповідачем.

За таких обставин, сам по собі факт ліквідації боржника з урахуванням відсутності доказів виконання рішення суду, прийнятого у даній справі, не дає господарському суду жодних правових підстав для задоволення вимог про визнання наказу таким, що не підлягає задоволенню в порядку ст. 117 ГПК України.

Доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

З огляду на зазначене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Діоген" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 у справі №25/229-10 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2012 у справі №25/229-10 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун