Рішення

від 24.07.2012 по справі 2-1850/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2-1850/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного страхового товариства «Вексель» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП в порядку регресу в сумі 69749,24 грн.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 травня 2008 року між Акціонерним Страховим Товариством «Вексель»(Страховик) та ОСОБА_2 (надалі-Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦД 202-4987, згідно з яким Страховик прийняв під страховий захист -легковий автомобіль Страхувальника «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6. Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Договору страхування право керування транспортним засобом має будь яка особа, що керує транспортним засобом на законних підставах. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 та відповідно до обраної програми страхування А1: ОСОБА_3 на законних підставах може керувати автомобілем «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

05.02.2009 року, о 17 годині 25 хвилин, в м. Києві, на проспекті Червонозоряному відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Страхувальника «Сузукі С Ікс 4», під керуванням ОСОБА_3 та мотоциклом «Ямаха»державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_1.

Дане ДТП сталося внаслідок порушення водієм мотоциклу «Ямаха»державний реєстраційний номер НОМЕР_4 вимоги п. 12.1, Правил Дорожнього Руху України, що підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2009 року у справі № 3-5430/2008 р.

В наслідок ДТП власнику автомобіля «Сузукі С Ікс 4»державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була завдана матеріальна шкода.

Зазначає, що відповідно до підпункту 3.12 пункту 3 Договору страхування у разі завдання матеріальної шкоди автомобілю «Сузукі С Ікс 4», ремонт може здійснюватися на гарантійній СТО.

Вартість матеріального збитку, що настав у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу автомобіля «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті ДТП, спричиненого у наслідок протиправних дій відповідача, склала 70 435 (сімдесят тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень 38 копійок, що підтверджується рахунком-фактурою № 204858_РФ_00095403 від 3 березня 2009 року.

11.03.2009 року Страхувальником було подано до Акціонерного Страхового Товариства «Вексель»заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування за страховим актом № 1389/09 від 13.03.2009 року, Договором страхування, Страхувальнику була виплачена сума страхового відшкодування 69 749 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 24 копійки, що підтверджується платіжним дорученням: № 1622 від 13.03.2009 року, № 2126 від 01.04.2009 року, № 2400 від 07.04.2009 року.

Вважає, що відповідно до ст.ст. 22, 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»відповідач зобов'язаний відшкодувати в порядку регресу матеріальну шкоду в сумі 69749, 24 грн.

В ході розгляду справи, за клопотанням позивача, у зв'язку з тим, що цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована, у відповідності до ст. 33 ЦПК України, судом до участі у справі було залучено співвідповідача Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» , після чого позивачем було змінено позовні вимоги, згідно яких останній просив стягнути з ОСОБА_1 44249, 24 грн., а з ПАТ «ПРОСТО-страхування»25500 грн., як відшкодування збитків, завданих ДТП та сплачений судовий збір.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечували, вказавши на те, що позивачем незаконно була виплачена страхова виплата з порушенням умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦД 202-4987/08 та, у зв'язку з тим, що дані правовідносини є суброгацією, а не регресом, суд повинен врахувати зазначені порушення, зокрема відсутність водійського стажу понад три роки у водія автомобіля «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 Крім того, зазначили, що розмір шкоди, завданої в результаті ДТП страховою компанією був оцінений одноособово, а тому не може бути прийнятий до уваги.

Представник відповідача ПАТ «ПРОСТО-страхування»у судовому засіданні проти позову заперечив, вказавши на те, що 20.11.2008 року Акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»та ОСОБА_1 уклали договір №ВВ/9298605 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, мотоцикла «Ямаха», реєстраційний номер НОМЕР_4. Про ДТП, що сталося за участю відповідача, який керував вказаним мотоциклом товариство дізналося в травні 2012 року, коли отримали повістку про виклик до суду. А ні позивач, а ні учасники ДТП не повідомляли ПАТ «ПРОСТО-страхування»про настання випадку, тим самим порушивши вимоги ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також зазначив, що позивач не звертався до відповідача з вимогою про відшкодування виплаченої страхової суми, у зв'язку з чим їх права ПАТ «ПРОСТО-страхування»не порушило, тобто в позивача немає достатніх правових підстав для стягнення відповідних коштів в порядку регресу.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.02.2009 року, о 17 годині 25 хвилин, в м. Києві, на проспекті Червонозоряному відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сузукі С Ікс 4», під керуванням ОСОБА_3 та мотоциклом «Ямаха»державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_1.

27 травня 2008 року між Акціонерним Страховим Товариством «Вексель»та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦД 202-4987, предметом якого є страхування транспортного засобу, легкового автомобіля «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с. 7).

Внаслідок ДТП транспортний засіб «Сузукі С Ікс 4»отримав механічні пошкодження.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 18.06.2009 року у справі № 3-5430/2008 року відповідача було визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. (а.с. 17). Вказана постанова набрала законної сили.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, …тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" N 6 від 27.03.1992 року, володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Відповідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_1 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, яка керувала мотоциклом «Ямаха»державний реєстраційний номер НОМЕР_4 є винною особою, дії якої призвели до ДТП.

Згідно з рахунком-фактурою № 204858_РФ_00095403 від 3 березня 2009 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Сузукі С Ікс 4», в результаті його пошкодження при ДТП, становить 70 435 (сімдесят тисяч чотириста тридцять п'ять) гривень 38 копійок (а.с. 9-11).

АСТ «Вексель», керуючись договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, на підставі страхового акту № 1389/09 від 13.03.2009 року (а.с. 13), заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 11.03.2009 року (а.с. 12) здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 69 749 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 24 копійки, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1622 від 13.03.2009 року, № 2126 від 01.04.2009 року, № 2400 від 07.04.2009 року (а.с. 134-136)

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В процесі судового розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «ПРОСТО-страхування», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВВ/9298605 (а.с. 50). Ліміт відповідальності за вказаним полісом становить 25500 грн., сума франшизи -0 грн., строк дії - з 20.11.2008 року до 19.11.2009 року. Тому, позовні вимоги про стягнення з ПАТ «ПРОСТО-страхування» відшкодування в сумі 25500грн. встановленого ліміту відповідальності підлягають

задоволенню.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою. Вказана різниця складає 44249 (сорок чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 24 коп. та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Право вибору способу відшкодування шкоди: за рахунок безпосередньо заподіювача шкоди або за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування належить самому потерпілому. Таким чином, скориставшись правом на отримання страхової виплати від АСТ «Вексель», власник автомобіля «Сузукі С Ікс 4»передав своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди страховику.

Згідно вимог ст. ст. 57, 58, 59, 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь -які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже, суд приймає надані документи, що містять відомості в підтвердження завданої матеріальної шкоди, як належні та достовірні докази по справі, оскільки доказів, які б спростували розмір матеріальної шкоди, суду не надані, тому матеріальна шкода, завдана позивачу, підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1, заперечуючи проти вимог позивача посилався на те, що в даному випадку до страховика переходить право вимоги, а зобов'язання не змінюється, тобто відбувається суброгація, а не регрес, при якій важливу роль відіграє правомірність страхової виплати.

Проте, суд не приймає вказані посилання представника відповідача до уваги з огляду на таке.

Суброгація -придбання всіх прав, що належали раніше кредиторові, внаслідок виконання третьою особою (суброгантом) обов'язків боржника щодо цього кредитора. Тобто суброгант стає на місце кредитора.

Суброгація відрізняється від регресних зобов'язань. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Регресне право виникає автоматично у випадках, зазначених у законі, після припинення головного зобов'язання внаслідок його виконання третьою особою. При суброгації третя особа вступає в існуюче зобов'язання, витісняючи з нього первісного кредитора.

Правовим наслідком і суброгації є заміна кредитора у зобов'язанні.

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки у повному обсязі переходять до суб'єктів, які їх замінюють. Заміна осіб у зобов'язанні може набувати форми заміни кредитора або заміни боржника.

Заміна кредитора - це уступка кредитором своїх прав вимоги за зобов'язанням іншій особі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про надуманість тверджень представника відповідача, оскільки в даному випадку між сторонами вбачаються регресні зобов'язання, а тому не приймає їх до уваги. На момент розгляду справи договір добровільного страхування та страховий акт не оспорені, до того ж рішення про виплату страхового відшкодування та визнання події страховим випадком приймається страховиком.

Щодо заперечень представника відповідача ПАТ «ПРОСТО -страхування»про порушення порядку звернення страховика зі зворотною (регресною) вимогою до суду, то слід зазначити, що в силу ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого порушеного права і таке право на звернення гарантоване законодавцем. Відповідач ПАТ «ПРОСТО-страхування» не посилається на незаконність вимог позивача чи їх необґрунтованість.

Тому суд в кожному випадку встановлює на підставі наданих доказів наявність порушеного права. Враховуючи наведене та з урахуванням всіх обставин, викладених вище, які встановлені судом, позовні вимоги є доведеними.

Враховуючи вищезазначене, вбачається, що саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_1, цивільна відповідальність якого на момент пригоди була застрахована у ПАТ «ПРОСТО-страхування», через порушення ним Правил дорожнього руху було завдано пошкоджень автомобілю «Сузукі С Ікс 4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Оскільки відповідачі не відшкодували шкоду та згідно з положеннями ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», позивач отримав право вимоги на таке відшкодування. З відповідачів на користь позивача підлягають стягненню суми збитків у встановлених судом розмірах та пропорційно до задоволених вимог, у відповідності до ст.88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 697, 49 грн.

Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 11, 15, 16, 257, 261, 264, 993, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 64, 88, 169, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного страхового товариства «Вексель»до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»про відшкодування збитків в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_5 на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель», ідентифікаційний код юридичної особи: 20031391, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3 суму збитків в порядку регресу в розмірі 44249 (сорок чотири тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 24 коп. та 442 (чотириста сорок дві) грн. 49 коп. сплаченого судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», п/р №26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 24745673, МФО 300335, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 10 на користь Акціонерного страхового товариства «Вексель», ідентифікаційний код юридичної особи: 20031391, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3 суму збитків в порядку регресу в розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. та 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя