Ухвала

від 15.08.2012 по справі 2к-1/12

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2к-1/12

У Х В А Л А

іменем України

"15" серпня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

Головуючого : судді Дубаса В.А.,

при секретарі : Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Профі»про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Арбітражного суду Калінінградської області РФ від 18.04.2011 року у справі №А21-10016/2010, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року представник ТОВ «Карго Профі»звернувся до Дарницького райсуду м. Києва із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Арбітражного суду Калінінградської області РФ від 18.04.2011 року у справі №А21-10016/2010, яким стягнуто з ТОВ «Лазурит-Меблі»на користь згаданого товариства 13 429 862 рублів 74 коп.

У судове засідання представник заявника не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його особистої участі, подане клопотання просив задовольнити.

Представник ТОВ «Лазурит-Меблі»у судове засідання також не з'явився, проте подав до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення згаданого клопотання, справу просив розглянути за його відсутності.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Арбітражного суду Калінінградської області РФ від 18.04.2011 року у справі №А21-10016/2010 задоволено позовні вимоги ТОВ «Карго Профі»та стягнуто з ТОВ «Лазурит-Меблі»на користь згаданого товариства 13 429 862 рублі 74 коп. Вказане рішення суду набрало законної сили 19.05.2011 року.

Відповідно до ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Згідно статті 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Як вбачається зі статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»арбітражне рішення, незалежно від того, в який країні воно було винесено, визначається обов'язковим і при поданні до компетенції суду письмового клопотання виконується з урахуванням цієї статті та статті 36. Стаття 36 вказаного Закону визначає підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення.

Статтями 391, 392 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки. Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.

Відповідно до ст.396 ЦПК України та ч.1 ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»у клопотанні про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду може бути відмовлено лише на прохання сторони, проти якої вони спрямоване, якщо ця сторона подасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказ того, що одна із сторін в арбітражній угоді зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки,- за законом держави, де рішення було винесено; або сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла надати свої пояснення; або рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідає угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави де мав місце арбітраж; або рішення ще не стало обовязковим для сторін, або скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій згідно із законом якої воно було прийнято; або якщо суд визнає, що обєкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Установлено, що представник (директор) ТОВ «Лазурит-Меблі»визнав наявність описаного вище грошового боргу перед ТОВ «Карго Профі»та подав до суду заяву, у якій не заперечував проти задоволення згаданого клопотання.

Вивчивши матеріали справи, суд не знайшов підстав для відмови у задоволенні заявленого клопотання, які перелічені у ст. 36 зазначеного Закону України.

Частиною 8 ст. 395 ЦПК України визначено, що якщо в рішенні іноземного суду стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Станом на 15.08.2012 року офіційний курс встановлений Національним банком України складає за 10 російських рублів - 2.5156 гривні, таким чином стягненню з ТОВ «Лазурит-Меблі»на користь ТОВ «Карго Профі»підлягає сума у розмірі 3378416 грн. 27 коп. (13 429 862 руб. 74 коп. * 0,25156 грн.).

Разом з тим, клопотання не підлягає задоволенню у частині визнання та надання дозволу на стягнення з ТОВ «Лазурит-Меблі»на користь федерального бюджету РФ державного мита у сумі 90149 руб. 31 коп., оскільки ТОВ «Карго Профі»не є уповноваженою особою на звернення до компетентного суду України з клопотанням від імені та у інтересах федерального бюджету Російської Федерації.

З огляду на викладене, керуючись Багатостороньою угодою країн учасниць СНД від 20.03.1992 року «Угода про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності», ст. 9 Конституції України, ст.ст. 35, 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст.ст.10, 11, 208-210, 390-392 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Визнати та дозволити виконання на території України рішення Арбітражного суду Калінінградської області Російської Федерації від 18.04.2011 року у справі №А21-10016/2010 згідно якого з товариства з обмеженою відповідальність «Лазурит-Меблі»(код ЄДРПОУ 33993837, розташоване у м. Києві по вул. Бориспільській, 9, корп. 61) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Профі»(індивідуальний податковий номер 3906126872, зареєстроване за адресою: Російська Федерація, м. Калінінград, вул. Підполковника Ємельянова, 234-Г) стягнуто 3378416 грн. 27 коп.

У задоволенні іншої частини клопотання -відмовити.

Після набрання даною ухвалою суду законної сили видати виконавчий лист.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: