Рішення

від 23.10.2012 по справі 2-2226/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-2226/12

Категорія 52

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі :

головуючого -судді Коломієць О.С.

з участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок»про стягнення заборгованості по заробітній платі,

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він 15.02.2000 року був прийнятий на посаду охоронника ПО «Житомирський кооперативний ринок». Наказом № 64 від 25.08.2010 року позивач був звільнений з посади охоронника у зв'язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України. Оскільки за час роботи на даному підприємстві позивачу не виплачувалась заробітна плата в повному обсязі, просив стягнути з ПО «Житомирський кооперативний ринок» на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 58687,91 грн., розмір якої підтверджений та зазначений в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково на суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 4893, 84 грн., яка зазначена в акті перевірки від 12.11.2010 року, яку проводила Територіальна державна інспекція праці у Житомирській області.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач з 15.02.2000 року був прийнятий на посаду охоронника-контролера СП - Управління кооперативними ринками ОСС та міської кооперативної торгівлі, яке 11.07.2003 року було перейменоване в ПО «Житомирський кооперативний ринок». 21.01.2005 року позивач був переведений на посаду охоронника вищевказаного підприємства (а.с.17,18).

Наказом № 64 від 25.08.2010 року позивач був звільнений з посади охоронника у зв'язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю, згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст.ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, яка винесена 13.03.2012 року слідчим прокуратури Житомирської області, заборгованість позивача по заробітній платі з 2006 року по 2010 рік складає 50446,31 грн. Дана сума заборгованості була визначена виходячи із режиму роботи позивача, оскільки за час перевірки був підтверджений та встановлений факт цілодобового чергування в період 2006-2010 рр. ОСОБА_2 охоронцем ПО «Житомирський кооперативний ринок»та недоплата заробітної плати за роботу в нічний та надурочний час (а.с.4-14).

За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості по заробітній платі.

Суд не може покласти в основу рішення суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 4893, 84 грн., яка зазначена в акті перевірки від 12.11.2010 року, яку проводила Територіальна державна інспекція праці у Житомирській області, оскільки вищевказана сума була визначена без урахування фактичного режиму роботи позивача в нічний та надурочний час (а.с.29-31). Представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що сума заборгованості позивача складає 4893,84 грн., тоді як позивачем надано достатньо беззаперечних доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог

Вимоги позивача щодо стягнення компенсації, у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати станом на липень 2011 року та моральної шкоди у зв'язку з невиплатою заробітної плати, суд до уваги не приймає, оскільки позовна заява щодо вищевказаних вимог позивачем у встановленому законом порядку до суду не подавалась.

Керуючись ст.ст. 115, 116 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.12.1999 року (зі змінами) «Про застосування судами законодавства про оплату праці», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок»про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 50446 грн. 31 коп. без врахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Підприємства облспоживспілки «Житомирський кооперативний ринок» на користь держави судовий збір в сумі 504 грн. 46 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :