Рішення

від 25.10.2012 по справі 5017/1073/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1073/2012

За позовом Публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз";

до відповідача Селянське (фермерське) господарство "МАРІЯ"

про стягнення 16 545,44 гривень

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Тихоход М.М.- по довіреності;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство "Компанія "Райз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Селянського (фермерського) господарства "МАРІЯ" про стягнення заборгованості в сумі 16 545,44 гривень, з яких 14 138,75 гривень основного боргу, 1 621,35 гривень -32% за неправомірне користування коштами та 785,34 гривень -пені.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

21.03.2011р. між публічним акціонерним товариством „Компанія "Райз" ( далі постачальник) та Селянським (фермерським) господарством "МАРІЯ" (далі покупець) був укладений договір поставки засобів захисту рослин на умовах товарного кредиту № 145/038 з додатком №/ЗП-10038-00303 від 13.04.2011р., згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця засоби захисту рослин (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, а також відсотки за користування товарним кредитом. (п. 1.1.).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частина товару вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови погоджені сторонами -визначені в договорі та додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору вартість (ціна) товару та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатках до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказані в додатках. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Позивач на виконання своїх зобов'язань по Договору здійснив поставку товару на загальну суму 16 080 гривень, що підтверджується видатковими накладними, які є в матеріалах справи.

На виконання своїх зобов'язань по Договору Відповідач здійснив оплати за поставлений товар на суму 4 930 гривень.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 11 150 гривень.

Відповідно додатку №/ЗП-10038-00303 від 13.04.2011р. до договору датою оплати товару, що купується відповідачем на умовах товарного кредиту є 30.09.2011р.

Позивачем нараховані відсотки за користування товарним кредитом відповідно до пп..2.3-2.8 договору поставки на умовах товарного кредиту № 145/038 від 21.03.2011р. в розмірі 703,29 гривень.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором № 145/038 від 21.03.2011р. та додатками №/ЗП-10038-00303 від 13.04.2011р. щодо оплати вартості товару та відсотків за користування товарним кредитом в строки передбачені договором виконав частково.

Таким чином неоплачена вартість товару та відсотків за користування товарним кредитом відповідача станом на 02.03.2012р. становить 11 853,29 гривень, загальна сума вартості поставленого товару за договором з урахуванням п.2.2 договору на 30.09.2011 рстановила 11 915,18 гривень, а станом на 02.03.23012 року загальна сума заборгованості склала 12 008,80 гривень.

Згідно п. 9.6. Договору сторони погодилися, що у випадку виникнення будь-якого факту неповного та/або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем, а саме по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) Товару, відсотків за користування товарним кредитом та будь-яких інших платежів по цьому договору:

пп. 9.6.1. положення даного договору щодо надання знижки до вартості(ціни) Товару, передбачені п. 1.2.(визначені у відповідному додатку в колонці "знижка до вартості ціни Товару") та п. 2.1. договору, з моменту надання (надіслання) Постачальником Покупцю письмового розрахунку-повідомлення на дооцінку товару, втрачають свою чинність та застосуванню не підлягають. При цьому Покупець погоджується, що Постачальник має право в односторонньому порядку надати(надіслати) Покупцю уточнені документи на Товар, в тому числі: письмовий розрахунок-повідомлення на дооцінку товару, додаток 2 до податкової накладної "Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної".

Керуючись вищезазначеними пунктами Договору, Позивачем 05 грудня 2011 року був направлений Відповідачу лист -повідомлення про анулювання наданої знижки в розмірі 2 129,95 гривень.

Отже загальна сума втраченої знижки згідно розрахунку втраченої знижки до договору № 145/038 від 21.03.2011р. складає 2 129,95 гривень.

Згідно пп. 9.6.2. всі платежі, відсотки за весь період користування товарним кредитом, відсотки за весь період неправомірного користування коштами, неустойка, штраф, пеня, збитки та будь які інші суми за договором підлягають сплаті Покупцем на користь Постачальника без урахування знижки до вартості (ціни) Товару. В разі зменшення курсу еквівалентну ціни договору, застосовується курс еквіваленту, що вказаний в договорі.

Таким чином, станом на день складання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 138,75 гривень.

Згідно п.7.3 договору покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує пеню в розмірі 0,3% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.232 ГК України законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Пунктом 7.5 договору встановлено, що покупець, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32% річних з простроченої суми.

Внаслідок порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо оплати заборгованості за отриманий товар, враховуючи часткову оплату товару, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача основний бог у розмірі 14 138,75 гривень, 1 621,35 гривень -32% за неправомірне користування коштами та 785,34 гривень -пені

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлена наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Селянського (фермерського) господарства "МАРІЯ" по оплаті вартості отриманого товару та відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 14 138,75 гривень, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14 138,75 гривень є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32%річних у розмірі 1621,35 гривень.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Селянського (фермерського) господарства "МАРІЯ" за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 32% річних у розмірі 1621,35 гривень. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Селянського (фермерського) господарства "МАРІЯ" пені в розмірі 785,34 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, обґрунтований, здійснений належним чином, тому підлягає задоволенню у розмірі 785,34 гривень.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 16 545,44 гривень, з яких 14 138,75 гривень - борг по оплаті вартості отриманого товару та відсотків за користування товарним кредитом, 1621,35 гривень -32% за неправомірне користування коштами та 785,34 гривень -пені.

Витрати по сплаті судового збору, віднести за рахунок відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "МАРІЯ" (Одеська область, Котовський район, с. Коси, код 30820408) на користь публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152; код 13980201) 14 138 (чотирнадцять тисяч сто тридцять вісім) гривень 75 копійок - борг по оплаті вартості отриманого товару та відсотків за користування товарним кредитом, 1 621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) гривна 35 копійок -32% за неправомірне користування коштами, 785 (сімсот вісімдесят п'ять) гривень 34 копійки - пені, та судовий збір -1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26 жотвня 2012 року.

Суддя Гуляк Г.І.